Проєкт “Земельний банк” виставив на аукціони суборенди у системі “Prozorro.Продажі” 21 земельну ділянку у шести областях України для закладення багаторічних насаджень, повідомив проєкт у Facebook.
Згідно з повідомленням, термін суборенди пропонованих ділянок для закладки садів становить 25 років, їхні площі варіюються від 0,14 га до 91,40 га.
Найбільшу кількість лотів представлено у Закарпатській області — 10 ділянок площею від 0,40 до 26,87 га. Торги розпочнуться 27 лютого.
У Миколаївській області до суборенди пропонується п’ять ділянок, із яких одна є найбільшим лотом під закладку саду (від 17,58 до 91,40 га, аукціони з 11 березня). У Полтавській області пропонують взяти в суборенду три ділянки площею від 3,61 до 21,80 га (торги 12 та 18 березня). По одній ділянці виставлено у Сумській (27,74 га, 13 березня), Київській (2,26 га, 23 березня) та Дніпропетровській (0,14 га, 6 березня) областях.
Як повідомлялося, проєкт “Земельний банк” від часу старту 1 жовтня 2024 року реалізував на аукціонах понад 60,7 тис. га державних земель у 19 областях України, з яких 57,4 тис. га вже передано в користування фермерам.
Молочні підприємства всіх категорій в Україні за підсумками січня 2026 року виробили 421,2 тис. тонн молока-сировини, що на 11,8% менше порівняно з груднем 2025 року та на 7% менше відносно січня минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації пояснили, що скорочення обсягів виробництва у січні спричинене тривалими блекаутами та обмеженими можливостями переробних підприємств приймати сировину в періоди відключень електроенергії.
Водночас, у промисловому секторі зафіксовано зростання: сільгосппідприємства виробили 269,9 тис. тонн молока, що на 4% більше порівняно з січнем 2025 року. Частка підприємств у загальній структурі виробництва становила 64%.
Натомість у господарствах населення зафіксовано суттєвий спад – до 151,3 тис. тонн, що на 21,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 26,7% менше відносно грудня.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, негативна динаміка у секторі домогосподарств зумовлена подальшим скороченням поголів’я корів і дефіцитом електроенергії через обстріли, що здорожчує процес переробки. Загалом у 2025 році виробництво молока в Україні становило 6,8 млн тонн (на 4% менше ніж у 2024-му).
Попри загальні виклики, у січні 2026 року промислове виробництво молока зросло у 13 областях. Найвищі показники приросту продемонстрували Рівненська (+26%), Львівська (+15%), Івано-Франківська (+14%) та Тернопільська (+12%) області. У Волинській області обсяги збільшилися на 9%. Також позитивна динаміка зафіксована в Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.
Бізнес-об`єднання зауважило, що фермери вимушені витрачати більше грошей на власну генерацію електроенергії. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з молочно-товарної ферми (МТФ) на молокопереробні підприємства.
“В умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно”, – прогнозують в Асоціації виробників молока.
Американська торгова палата (AmCham) вважає, що введення нецінових критеріїв при закупівлі ліків за рахунок бюджету має бути максимально прозорим.
«Компанії-члени палати підтримують необхідність впровадження нецінових критеріїв. Найнижча ціна не завжди забезпечує належну якість обладнання, в результаті чого потреби пацієнта не задовольняються, а держава в підсумку витрачає більше коштів на систему охорони здоров’я. Також важливо, щоб процес впровадження та застосування нецінових критеріїв був максимально прозорим», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в AmCham, коментуючи підсумки “круглого” столу на тему «Нецінові критерії в публічних закупівлях медичних виробів: європейські практики та можливості для України», який нещодавно провела палата за участю міжнародних експертів та керівництва регулюючих органів України.
В AmCham нагадали, що протягом 2026 року планується перегляд Директиви Європейського Парламенту та Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року, в тому числі в частині орієнтації на ціну при закупівлях.
«Основним критерієм для закупівель продовжує бути найнижча ціна, але, на жаль, на практиці це не забезпечує своєчасну поставку і поставку в повному обсязі, якість, достатню тривалість експлуатації медичного виробу. Саме тому, зокрема, країни ЄС і Великобританія використовують нецінові критерії або закупівлі, орієнтовані на цінність», — зазначає палата.
У свою чергу, генеральний директор МЗУ Олег Клець під час заходу зазначив, що «ціна — це важливий показник, але вона не є синонімом якості або безперебійності поставок».
“Ми рухаємося до більш комплексної моделі оцінки, де поряд з ціною враховується підтверджена якість, здатність виконати договір і клінічна ефективність. Саме тому ми ведемо відкритий діалог з ринком і експертним співтовариством, щоб сформувати підхід, який одночасно забезпечить конкуренцію і прозорість, і головне — безперебійну наявність якісних безкоштовних ліків і медичних виробів для українців”, — зазначив він.
Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Наглядова рада ПрАТ СК «Велес» (Одеса) 23 лютого звільнила виконувача обов’язків голови правління Ігоря Педака і призначила на цю посаду Геннадія Мосєєва, повідомила компанія в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Також зазначається, що Мосєєв приступає до нових повноважень 2 березня 2026 року і виконуватиме їх протягом шести місяців. Протягом останніх п’яти років посадовець не працював.
Як повідомлялося, СК «Велес» працює на ринку з 1998 року. Має 15 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування. Є членом Асоціації «Страховий бізнес».
Як повідомляється на сайті страховика, Сурену Сардаряну належить 56,3487% статутного капіталу компанії, Каріні Сардарян – 42,9180%, Державному підприємству «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» – 0,7333%.
Статутний капітал СК «Велес» становить 39 млн грн.
Риболовецькі підприємства Вилкового (Одеська обл.) не можуть почати сезон вилову дунайського оселедця через затримку затвердження лімітів Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, повідомила голова Дунайської риболовецької асоціації Лариса Щьолокова виданню «Юг сегодня».
Очільниця асоціації зазначила, що незважаючи на розіграні в грудні 2025 року лоти на вилов та отримані в січні цього року дозволи від Держрибагентства, фактичний вихід на воду неможливий без затвердження Мінекономіки для Дунайського біосферного заповідника. Процес гальмується через тривале листування «Укрпоштою» та нові вимоги щодо надання статистики вилову за останні 10 років.
“Це якась катастрофа. Міністерство надсилає відписки, вимагаючи статистику, яку ніхто не зберігає так довго. Усе листування відбувається виключно «Укрпоштою», листи тижнями лежать без реєстрації, а відлік терміну розгляду починається тільки після цього”, – розповіла Щьолокова.
Вона додала, що після отримання міністерських лімітів рибалки мають пройти ще один етап – отримання дозволів від департаменту екології Одеської обласної військової адміністрації (ОВА), де термін розгляду документів теж сягає близько місяця.
За прогнозами асоціації, за таких умов вихід на промисел можливий не раніше кінця березня, що фактично означає втрату половини сезону, який триває до середини квітня.
Наразі у Вилковому до роботи готові 11 підприємств (близько 200 човнів і 400 рибалок). При цьому румунські колеги на тій самій території заповідника вже почали вилов без будь-яких адміністративних перешкод.
Дунайська риболовецька асоціація звернулася по допомогу до Ізмаїльської районної військової адміністрації, однак відповіді станом на кінець лютого не отримала.
