Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-вересні 2024 року наростила обсяги виробництва на 75,1% до аналогічного періоду 2023 року – до 1 млрд 502 млн грн., свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками восьми місяців приріст виробництва фабрики становив 67,4% до того ж періоду 2023 року, семи – 61%.
Відповідно до наданих агентству “Інтерфакс-Україна” статданих асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за дев’ять місяців збільшилося на 39,6% – до 43,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,5% – до 102,5 млн шт. КПФ впевнено посідає друге місце з її випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва у 2021 році КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
У жовтні поточного року, за інформацією компанії, лінійка целюлозних санітарно-гігієнічних виробів поповнилася чотиришаровим туалетним папером “Золото” з ламінацією та перфорацією рулону.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяги виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Джерело: https://rebuild.news/
Україна в січні-вересні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 65,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 529,919 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 59,1% – до $758,627 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (31,05% поставок у грошовому виразі), Єгипту (20,80%) і Туреччини (10,08%).
У січні-вересні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-вересні-2023 ввезла з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на $169 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
План перемоги України складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків, заявив президент Володимир Зеленський.
«Пункт перший – геополітичний. Пункти другий і третій – військові. Пункт четвертий – економічний. Пункт п’ятий Плану перемоги – безпековий», – сказав Зеленський під час представлення Плану перемоги народним депутатам та українській спільноті у Верховній Раді.
Він нагадав, що пункти Плану перемоги розраховані в часі. Президент пояснив, що «перші чотири – це час війни, щоб її завершити». П’ятий пункт Плану – на час після війни, щоб гарантувати безпеку.
«Якщо Україна не посилиться зараз, Росія посилитися наступного року. І ми маємо чесно говорити – українці та всі наші партнери: якщо ми не посилимося зараз, Путін встигне посилитися наступного року так, щоб назавжди відкинути дипломатію. Росія має програти у війні проти України. І це не «заморозка».
«Ми повинні реалізувати План перемоги, щоб змусити Росію бути на Саміті миру і бути готовою закінчити війну», – заявив президент.
Отже, План складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків.
Президент першим пунктом назвав запрошення України до НАТО – «вже зараз». За словами Зеленського, рішучість у питанні НАТО для України означає неминучість євроінтеграції.
Пункт другий «Оборона». Він включає: операції на території РФ, щоб не допустити буферних зон на території України; допомогу партнерів у комплектуванні бригад резерву для ЗСУ; спільні захисні операції з європейськими сусідами в Європі для збивання російських ракет і дронів; зняття обмежень на застосування далекобійної зброї.
Пункт третій – стримування російської агресії. Під нього також є таємний додаток, до якого мають доступ лідери США, Британії, Італії. Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний пакет стримування подальшої російської агресії.
Четвертий пункт – стратегічно-економічний потенціал України. Плюс таємний додаток, який передається США та ЄС. Він передбачає угоду з партнерами.
П’ятий пункт розрахований на повоєнний час. Український досвід має бути використаний для всього Альянсу і захисту Європи. Київ пропонує заміщення американських військових у Європі українськими після війни.
Другий, третій і четвертий пункти мають секретні додатки, які презентували партнерам.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт олова і виробів з нього на 1,7% – до $2,086 млн (у вересні – $244 тис.). Експорт олова та виробів становив $346 тис. (у вересні – $2 тис.) проти $57 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення олова і виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова і виробів 2023 року становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
В Україні з’явилася нова порода рисистих коней, створена селекціонерами на базі популяції рисистих коней вітчизняної селекції, схрещеної з американською стандартбредною і французькою рисистою породами, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Її (породу – ІФ-У) затвердила експертна комісія Мінагрополітики. Це нове селекційне досягнення у тваринництві, адже робота зі створення рисистої породи проводилася протягом 30 років. (…) Звертали увагу і на жвавість, дистанційність, екстер’єрні показники”, – написав він у телеграмі.
Як зазначив Коваль, українська відрізняється від інших рисистих порід за комплексом ознак і географічною приналежністю, методами селекції та генетичними маркерами.
“Наші коні характеризуються сухою міцною конституцією, у масі мають гармонійну статуру з виразним упряжним типом. Темперамент енергійний, лагідний. Коні нової породи невибагливі, добре пристосовані до різних екологічних умов України”, – розповів міністр.
Апробація нової породи відбулася в Миргородському районі Полтавської області на господарстві філії “Дібрівський кінний завод № 62” держпідприємства “Конярство України”.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20241016/v-ukrayini-viveli-novu-porodu-risistih-koney.html
Акціонери СК «Українська пожежно-страхова компанія» («УПСК», Київ) на зборах 5 листопада планують ухвалити рішення спрямувати на дивіденди 4,8 млн грн нерозподіленого прибутку за 2023 рік, повідомила копання в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Розмір дивідендів на одну акцію становить 0,3 грн.
Як повідомлялося, акціонери страховика на зборах 7 травня 2024 року ухвалили рішення направити на дивіденди 25,6 млн грн нерозподіленого прибутку за 2022 рік. Розмір дивідендів на одну акцію становив 1,6 грн.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано 1993 року. Спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів і багажу.
Страховик є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України та має 36 ліцензій на здійснення страхової діяльності: 20 – на здійснення добровільного страхування, 16 – обов’язкового страхування.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на другий квартал 2024 року власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов.
Статутний капітал страховика становить 100 млн грн.
