Експорт волоського горіха з України за підсумками 2025 року скоротився на 90% порівняно з середньорічними показниками попередніх п’яти років — до $9,2 млн, повідомив президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін.
“Режим експортного забезпечення, запроваджений у грудні 2024 року, встановив додаткові вимоги до контролю та мінімальні експортні ціни на горіхи у шкаралупі та очищені. Ця міра фактично зупинила експорт через офіційні канали: відвантаження чищеного горіха у 2025 році впали на 97%, а горіха у шкаралупі — на 76%”, — написав він у Facebook.
За даними експерта, Україна стрімко втрачає світовий статус лідера з експорту волоських горіхів, попри наявність врожаю та стратегічну логістичну позицію. Так, якщо в 2020-2024 роках Україна експортувала понад 160 тис. тонн горіхів на $461,4 млн (в середньому $92,2 млн на рік – ІФ-У), що забезпечувало третину всієї валютної виручки сектору садівництва. Проте у 2025 році на тлі рекордного імпорту волоського горіха в ЄС (понад EUR1 млрд) частка України склала лише EUR6,8 млн.
Паралельно Україна втратила позиції на ринку Грузії, де раніше входила до трійки найбільших постачальників. Імпорт горіхів у 2025 році до цієї країни з України практично припинився, тоді як основними гравцями стали Китай ($7,9 млн) та Узбекистан ($4,2 млн).
Керівник асоціації акцентував, що поки світовий попит зростає, зокрема, споживання в ЄС за десятиліття збільшилося на 75%, українська галузь стає нерентабельною.
Юдін вказав на необхідність негайного коригування нормативного законодавства в частині оформлення первинної документації на горіхи, які зібрані у домогосподарствах. Оскільки понад 90% валового збору волоського горіха в Україні припадає саме на присадибні ділянки, лісосмуги та польові насадження, відсутність прозорого та спрощеного механізму легалізації таких закупівель створює “вузькі місця” для офіційних експортерів.
В Українській горіховій асоціації наголосили, що без розв’язання цієї проблеми легальний бізнес втрачає рентабельність, що знижує інвестиційну привабливість галузі та дозволяє новим гравцям горіхового ринку витісняти Україну зі світового ринку.
Десять електрогенераторів високої потужності, подарованих Департаментом цивільного захисту Італії, прибули в Україну в рамках домовленостей між президентами Джорджею Мелоні та Володимиром Зеленським, повідомляється на фейсбук-сторінці посольства Італії в Україні.
“Як і у випадку з понад 300 котлами, Італія продовжує підтримувати український народ конкретною, скоординованою допомогою, спрямованою на захист найбільш вразливих верств населення. Взимку, під постійним тиском на цивільну інфраструктуру, можливість підтримувати постійне електропостачання може мати вирішальне значення для безпеки і гідності людей”, – сказав посол Італії Карло Формоза.
Повідомляється, що генератори загальною потужністю 1500 кВА змонтовані на колесах, що дозволяє швидко розгортати і переміщати їх відповідно до оперативних потреб.
«Італія продовжує докладати зусиль для забезпечення безперебійного функціонування основних послуг для українського населення в умовах, коли російські атаки не припиняються, а зимові температури залишаються надзвичайно низькими», – підкреслили в посольстві.
Пивоварня “Уманьпиво” (Черкаська обл.) розширила свою логістичну мережу та відкрила нову філію у Білій Церкві площею 2 тис. кв. м, повідомила пресслужба компанії.
Згідно із повідомленням, це третє представництво компанії в Україні після потужностей в Умані та Вінниці. Для філії компанія придбала готовий склад, який переобладнала під специфіку бізнесу. Новий підрозділ включає офіси, склад та власний автопарк. У Білій Церкві вже розпочали роботу п’ять фірмових магазинів бренду.
Філія забезпечуватиме прямі постачання до торгових точок регіону від Умані до Києва, включно з самим містом Біла Церква, містами-супутниками та прилеглими районами
“Наша мета — надати споживачам повний асортимент продукції, що виробляється. Філія дає торговим точкам можливість працювати безпосередньо без посередників”, — розповів СЕО компанії “Уманьпиво” Ігор Кісіль.
ТОВ “Уманьпиво” засноване в 1998 році в Умані (Черкаська обл.). Підприємство спеціалізується на виробництві пива, солоду, сидру та безалкогольних напоїв, а також займається вирощуванням зернових і пряних культур. До асортименту виробника входить понад 40 найменувань напоїв, серед яких класичне пиво ті експериментальні крафтові сорти — томатне пиво та зі смаком “Спайсі Манго”, а також сидри та лимонади.
За даними сервісу Opendatabot, пивоварня в 2024 році отримала 16,5 млн грн чистого збитку при доході 998,5 млн грн. Боргові зобов’язання становлять 567,3 млн грн, активи оцінюються у 858,8 млн грн. На 2025 рік прогнозувалося зростання доходу до 1,45 млрд грн. Статутний капітал товариства складає 300 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є Ігор Кисіль (58%) і Марія Кисіль (42%).
Експорт пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) очікується на рівні 17,6 млн тонн, що на 11,5% більше порівняно з попереднім сезоном, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації оцінюють валовий збір культури у поточному сезоні у 23,1 млн тонн, що на 2,9% більше проти 2024/2025 МР.
Збільшення виробництва, за інформацією аналітиків, стало можливим завдяки розширенню посівних площ до 5,1 млн га (на 4,8%), що нівелювало зниження середньої врожайності до 4,5 тонна/га через несприятливі погодні умови. При цьому поточний показник збору все ще на 6,2% поступається середньому значенню за останні п’ять років.
В УКАБ прогнозують, що зростання врожаю дозволить наростити обсяги відвантаження після падіння експорту у попередньому сезоні до 15,8 млн тонн. Основним фактором відновлення динаміки експерти називають стабільну роботу власного морського маршруту.
Водночас в Україні продовжується скорочення внутрішнього попиту, зумовлене тимчасовою окупацією територій і міграцією населення. Загальне споживання пшениці у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 6,2 млн тонн, з яких на продовольчі потреби припаде 3,7 млн тонн, на кормові — 1,5 млн тонн, а на насіння — 825 тис. тонн.
“Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії”, – резюмували в УКАБ.
Україна за підсумками 2025 року імпортувала польської агропродовольчої продукції на суму EUR1,2 млрд та увійшла до переліку ключових напрямків поставок Польщі поза межами Європейського Союзу, повідомило польське онлайн-видання agronews.com.pl.
За інформацією видання, експорт польського продовольства до третіх країн торік продемонстрував зростання на 3%, і досягнув EUR14,5 млрд, що становило 25% у загальній структурі продажів. Основними споживачами в цьому сегменті, окрім України, стали Велика Британія із EUR4,4 млрд та США із EUR838 млн. Найбільшим попитом на ринках за межами ЄС користувалися м’ясо (EUR1,6 млрд), молочні продукти (EUR1,1 млрд) і шоколадні вироби (EUR1 млрд).
Стримуючим фактором для подальшої експансії, на думку польських аналітиків, стало зміцнення курсу злотого, що дещо знизило цінову конкурентоспроможність польських товарів.
Водночас ключовим торговельним партнером Польщі залишається Європейський Союз, на який припало 75% усіх відвантажень. Експорт до країн блоку зріс на 10% — до EUR43,9 млрд. Головним покупцем традиційно виступила Німеччина з показником EUR14,8 млрд. У товарній структурі європейських поставок домінували м’ясо птиці (EUR4,2 млрд, +26%), яловичина (EUR2,7 млрд, +37%) та кондитерські вироби.
Загальний агропродовольчий експорт Польщі у 2025 році встановив історичний рекорд і досягнув EUR58,4 млрд, що дозволило країні зберегти позитивне торговельне сальдо на рівні EUR19,8 млрд.
Уряд Каталонії вніс пропозиції до проекту королівського декрету Іспанії про позачергову легалізацію мігрантів, пропонуючи враховувати вивчення каталонської мови під час першого продовження річного дозволу на проживання.
Згідно з ініціативою, ті, хто отримає первинний дозвіл, матимуть близько року, щоб почати навчання, а під час подачі документів на продовження планується враховувати «мовний прогрес». Як підтвердження пропонується приймати проходження курсів, організованих владою Каталонії, або незалежне навчання, підтверджене сертифікатом.
При цьому, як підкреслюють джерела в уряді Іспанії, вимога знання каталонської або іспанської мови не передбачається для отримання первинного дозволу в рамках легалізації. Питання продовження належить до компетенції автономних спільнот і може спиратися на інтеграційний звіт соціальних служб, де серед чинників може враховуватися і навчання офіційних мов.
За даними Статистичного інституту Каталонії (IDESCAT), на 1 січня 2024 року в Каталонії мешкало 1 444 192 особи з іноземним громадянством, що відповідає 18,0% населення регіону. До найбільших груп іноземців належать громадяни Марокко (241 179), Колумбії (94 196) та Італії (86 822). Українців налічувалося 44 101 особа, громадян РФ – 33 317. Більш свіжі дані про кількість іноземців вийдуть у середині 2026 року.
