Експорт волоського горіха з України за підсумками 2025 року скоротився на 90% порівняно з середньорічними показниками попередніх п’яти років — до $9,2 млн, повідомив президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін.
“Режим експортного забезпечення, запроваджений у грудні 2024 року, встановив додаткові вимоги до контролю та мінімальні експортні ціни на горіхи у шкаралупі та очищені. Ця міра фактично зупинила експорт через офіційні канали: відвантаження чищеного горіха у 2025 році впали на 97%, а горіха у шкаралупі — на 76%”, — написав він у Facebook.
За даними експерта, Україна стрімко втрачає світовий статус лідера з експорту волоських горіхів, попри наявність врожаю та стратегічну логістичну позицію. Так, якщо в 2020-2024 роках Україна експортувала понад 160 тис. тонн горіхів на $461,4 млн (в середньому $92,2 млн на рік – ІФ-У), що забезпечувало третину всієї валютної виручки сектору садівництва. Проте у 2025 році на тлі рекордного імпорту волоського горіха в ЄС (понад EUR1 млрд) частка України склала лише EUR6,8 млн.
Паралельно Україна втратила позиції на ринку Грузії, де раніше входила до трійки найбільших постачальників. Імпорт горіхів у 2025 році до цієї країни з України практично припинився, тоді як основними гравцями стали Китай ($7,9 млн) та Узбекистан ($4,2 млн).
Керівник асоціації акцентував, що поки світовий попит зростає, зокрема, споживання в ЄС за десятиліття збільшилося на 75%, українська галузь стає нерентабельною.
Юдін вказав на необхідність негайного коригування нормативного законодавства в частині оформлення первинної документації на горіхи, які зібрані у домогосподарствах. Оскільки понад 90% валового збору волоського горіха в Україні припадає саме на присадибні ділянки, лісосмуги та польові насадження, відсутність прозорого та спрощеного механізму легалізації таких закупівель створює “вузькі місця” для офіційних експортерів.
В Українській горіховій асоціації наголосили, що без розв’язання цієї проблеми легальний бізнес втрачає рентабельність, що знижує інвестиційну привабливість галузі та дозволяє новим гравцям горіхового ринку витісняти Україну зі світового ринку.
Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.
Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.
“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.
Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.
