Нова унікальна можливість для інвесторів на одному з найвідоміших і мальовничих місць столиці – Пейзажній алеї. Це місце, яке має величезну історичну та культурну цінність, відоме не лише своїми краєвидами, але й постійним потоком туристів та місцевих жителів. Тут знаходиться єдине доступне комерційне приміщення, що створює виняткову можливість для відкриття та розвитку успішного бізнесу в самому серці Києва.
Характеристики нерухомості
Пропозиція включає три об’єднані квартири на першому поверсі історичної будівлі, а також додатковий простір на шостому поверсі. Загальна площа приміщення дозволяє розмістити різні види комерційних підприємств, такі як ресторан, бутик-готель або інші проєкти, орієнтовані на туристичний та місцевий ринок. Усі приміщення нещодавно пройшли капітальний ремонт з модернізацією інженерних систем та оновленням інтер’єрів, що дозволяє новому власнику оперативно почати свою діяльність.
Переваги інвест-проєкту
Пейзажна алея – це популярний серед туристів та місцевих жителів парк, відомий своїм історичним значенням та мальовничими краєвидами. Щоденний потік відвідувачів створює сприятливі умови для будь-якого комерційного проєкту.
Приміщення площею 185 кв. м, з можливістю розширення до 225 кв. м, щойно пройшло капітальний ремонт із заміною всіх комунікацій. Простір готовий для використання під різноманітні бізнеси – від сімейного ресторану до бутік-готелю чи спортивного комплексу.
Завдяки своєму центральному розташуванню та постійному потоку туристів, об’єкт має високу рентабельність та широкий спектр можливостей для бізнесу.
Переведення приміщення до нежитлового фонду буде повністю супроводжуватися юридичною командою, включно з розробкою дизайн-проєкту та виконанням усіх необхідних робіт. У вартість об’єкта входить весь комплекс робіт, окрім фінішних оздоблювальних робіт. Це дозволяє інвесторам розпочати свій бізнес у найкоротші терміни.
Ця унікальна комерційна пропозиція забезпечує інвесторам прозорі умови угоди та максимально комфортні умови для відкриття бізнесу у престижному районі Києва.
Контактна інформація для запитів: Телефон: (050) 340 66 44
Адреса: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 16
Більше дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=PnI7rJzq5Og
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, червень-липень) станом на 14 жовтня 2024 року експортувала 12,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,593 млн тонн відвантажено в жовтні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату 2023 року загальний показник відвантажень оцінювався в 6,676 млн тонн, зокрема у жовтні – 7 тис. тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано 6,894 млн тонн пшениці (у жовтні 796 тис. тонн), ячменю – 1,575 млн тонн (252 тис. тонн), жита – 10,5 тис. тонн (3,1 тис. тонн), кукурудзи – 3,302 млн тонн (538 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 14 жовтня оцінюється в 21,5 тис. тонн (у жовтні – 2,6 тис. тонн), зокрема пшеничного – 19,4 тис. тонн (2,1 тис. тонн).
ПрАТ «Волиньобленерго» 11 жовтня оголосило тендер на послуги добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 180 тис. грн.
Заяви на участь у тендері приймаються до 19 жовтня включно.
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Міністерство аграрної політики і продовольства за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) має намір розвивати аграрну дипломатію, повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Віталій Коваль після зустрічі з главою регіонального офісу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи і Центральної Азії Віорелом Гуцу.
“Мета аграрної дипломатії – на базі профільних закладів вищої освіти підготувати фахівців для просування української сільгосппродукції на міжнародних ринках. Йдеться про так званих аграрних аташе при дипломатичних і торговельних установах за кордоном”, – процитувала Віталія Коваля пресслужба Мінагрополітики.
Український міністр додав, що команда ФАО підтвердила інтерес до реалізації такого проєкту.
Міністри також обговорили можливість виділення грантів для українських аграріїв для автоматизації процесів виробництва та збільшення обсягів продукції з доданою вартістю, забезпечення фермерів-тваринників генераторами, перехід на газогенератори, залучення міжнародних експертів для адаптації українського агросектору до європейських вимог та кліматичні програми для України.
Аграрії всіх областей України, забираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 11 жовтня вже намолотили 62,2 млн тонн нового врожаю з 16,8 млн га порівняно з 56,6 млн тонн з 15,8 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства у п’ятницю, вже зібрано 40,2 млн тонн (37,3 млн тонн) зернових та зернобобових, 17 млн тонн (15,8 млн тонн) олійних та 5 млн тис. тонн (3,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн з 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц. /га, гороху – 465,3 млн тонн з 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 10,6 млн тонн (7,7 тис. тонн тижнем раніше) з 1,9 млн га (48% від плану), гречки – 124,3 тис. тонн (121,8 тис. тонн) із 85,8 тис. га (96%), проса – 156,1 тис. тонн (154,8 тис. тонн) із 82,9 тис. га (89%).
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,5 млн тонн ріпаку (тижнем раніше – 3,457 млн тонн) з 1,3 млн га (100%), сої – 4,8 млн тонн (4,277 млн тонн) з 2,1 млн га (80%), соняшнику – 8,8 млн. тонн (8 млн тонн) з 4,3 млн га (87%).
При цьому за збиранням зернових лідирують аграрії Одеської області, які обмолотили 4,2 млн га, Полтавської – 3,5 млн тонн, Кіровоградської– 2,7 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 65,5 ц/га, Тернопільської – 63 ц/га, Черкаської – 60,5 ц/га та Івано-Франківської – 60,2 ц/га.
