1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків станом на травень 2025 року. Про це свідчать дані ДПС, отримані на запит Опендатаботу. Від початку повномасштабної війни боржників побільшало.
Майже вдвічі — зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 — побільшало фопів із податковим боргом в Україні за останні три роки. Третина цього приросту (а саме 213 тис. підприємців) припадає на березень 2022 року.
Найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Сплеск припав на березень: +31% за місяць.
Вже наступного року підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім вже у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%.
На початку поточного року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців фопи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців.
Майже на 6 млрд грн побільшав загальний податковий борг фопів від початку повномасштабної війни — майже удвічі.
30 млн грн з цих боргів припадають на фопів-платників єдиного податку 1 та 2 групи, які були мобілізованими. Загалом 3145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. Варто зауважити, що реальну кількість мобілізованих підприємців із податковим боргом наразі обчислити неможливо.
Від початку повномасштабної війни перевірити податковий борг фопа неможливо, адже Податкова закрила ці дані, вважаючи їх критичними. Втім в Опендатаботі з’явилась можливість перевірити інформацію про борги, які вже передані до виконавчої служби для примусового стягнення.
Достатньо ввести ІПН (РНОКПП) — ви отримаєте дані про фоп та дізнаєтеся, чи є такий борг.
https://opendatabot.ua/analytics/fop-debts-2025
Іпотечний ринок Хорватії демонструє стабільну активність завдяки державним програмам, вигідним умовам банків і стійкому попиту як серед громадян, так і іноземців.
З 2017 року діє іпотечна субсидія SSK (Subvencioniranje stambenih kredita) – держава компенсує до 50% щомісячного ануїтету на перші п’ять років по кредитах до 100 000 €, виданих вперше мешканцям. Пілотні оцінки показують, що ці заходи викликали зростання цін на житло, особливо у великих містах.
Умови іпотечних програм у банках
HPB (Hrvatska poštanska banka):
Фіксована ставка від 2,89 %, ЕКС (ефективна) — 3,00 %, термін до 30 років. Без витрат на оцінку нерухомості.
OTP banka:
Ставка 4,69 %, ЕКС 4,93 %, термін до 20 років, сума до 200 000 €.
Agram Banka:
Для нових клієнтів ЕКС становить 5,49 % для кредиту на 20 років (приклад — 50 000 €).
Podravska banka:
Фіксована ставка 5,90 %, ЕКС — 6,15 %, без комісії за видачу.
Умови для іноземців
Громадяни ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейну можуть отримати іпотеку на таких самих умовах, як хорвати. Для нерезидентів передбачено LTV 50–70 %, участь державного контролю за проектом; можлива вимога про посвідку на проживання або тривале перебування.
Історія ставок: від 2017 року до 2025
2017–2019: ставки фіксувалися нижче 3 %, особливо в HPB, завдяки субсидіям та іншим пільгам .
2020–2022: ставки поступово піднімалися слідом за єврооблігаціями та монетарною м’якістю, досягаючи 4–5%.
2023–2025: поточні ставки зафіксовані на рівні 2,9–5,9%, ЕКС — 3–6%, що відображає жорсткість кредитних умов.
Іпотечний ринок Хорватії поєднує державну підтримку (SSK), широкі пропозиції від банків і доступність для іноземних покупців, особливо з ЄС. В результаті потенційні позичальники можуть розраховувати на ставки від 2,9% до 6%, фіксовані на весь термін кредиту — від 20 до 30 років.
Джерело: http://relocation.com.ua/mortgages-in-croatia-overview-of-conditions-and-trends/
Елеватор, який зможе одночасно зберігати до 30 тис. тонн зерна, а також сухий порт побудують у Львівській області, повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Це початок масштабного проекту, що передбачає сотні зерносховищ по всій Україні, мережу сухих портів, сучасні логістичні хаби, заводи глибокої переробки, біокластери, нові можливості для експорту та технологічне оновлення агросектора», – написав він на фейсбук-сторінці.
Меморандум про початок співпраці підписали Львівська ОДА, Львівська облрада, Белзька міськрада та AgHoldCo, яка за підтримки інвестиційного фонду UAF Partners бере на себе фінансування 80-85% вартості проекту. До фінансування планують залучити також Данське державне експортне агентство EIFO, завдяки якому AgHoldCo має намір залучити кредит у розмірі $12 млн на будівництво кожного елеватора.
Внесок Белзької громади оцінюють у розмірі не менше $3 млн на кожен із субпроектів. Ця допомога також включатиме підбір і виділення земельних ділянок, підключення об’єкта до інженерних мереж, податкові пільги.
Голова Львівської ОДА висловив упевненість, що будівництво елеватора і сухого порту в області дасть роботу людям, допоможе зменшити витрати на доставку зерна і посилить продовольчу безпеку Львівщини. Крім того, малим і середнім фермерським господарствам буде легше зберігати зерно.
КП «Електроавтотранс» Сумської міської ради 6 червня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування, добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість 934,294 тис. грн. Заяви на участь приймаються до 14 червня включно.
ПрВТ «Укргідроенерго» 6 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) для філій (Каскад Київських ГЕС і ГАЕС), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі страхування становить 344,857 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 16 червня.
«Укргідроенерго» експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії становить 5744,8 МВт.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Кременчук Полтавської обл.) поставить на адресу “Укрзалізниці” 95 спальних купейних вагонів, з них 88 вагонів купейних спальних з купе відпочинку провідника (КУП) та сім спальних вагонів, обладнаних для перевезення осіб у кріслі колісному та з купе начальника поїзда (КУПІ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, відповідний договір по результатах проведеного тендера на загальну суму 4 млрд 475 млн 367 тис. грн без ПДВ (на 0,003% менше очікуваної ціни) підписано сторонами 6 червня.
Згідно з договором, ціна одного вагона типу КУП – 46,895 млн грн (без ПДВ) і 56,27 млн грн з ПДВ, типу КУПІ – 49,800 млн грн (59,76 млн грн).
Загалом ціна договору з ПДВ – 5 млрд 370 млн 440,4 тис грн. Умовами передбачено аванс у розмірі 58% протягом 14 робочих днів з дати отримання заявки від “Укрзалізниці”.
Як зазначає видання “Наші гроші”, нова ціна купейних вагонів у доларовому еквіваленті – найвища за останні роки, але визнає, що певною мірою зростання валютної ціни пов’язано зі змінами самих вагонів.
Строк поставки вагонів – не пізніше 31 грудня 2028 року.
Як повідомлялось, за підсумками тендера восени 2023 року “Укрзалізниця” підписала з КВБЗ договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів(з них 9 – плацкартних) за 1,951 млрд грн (з ПДВ) з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
У грудні того ж року “Укрзалізниця” підписала з КВБЗ контракт на поставку 22 нових пасажирських вагонів на 980,45 млн грн (з ПДВ) до 30 червня 2026 року.
До весни 2023 року КВБЗ завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів за договором 2021 року на понад 3 млрд грн.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року.
