Україна станом на 31 липня 2026 року експортувала від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) 2,601 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 54,9% більше, ніж на аналогічну дату рік тому, коли цей показник становив 1,679 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби, загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 2,603 млн тонн проти 1,684 млн тонн на аналогічну дату минулого маркетингового року.
Зокрема, експорт пшениці становив 1,059 млн тонн проти 744 тис. тонн рік тому, кукурудзи – 1,244 млн тонн проти 627 тис. тонн, ячменю – 294 тис. тонн проти 267 тис. тонн. Жито, як і торік, не експортувалося.
Експорт борошна від початку 2026/27 МР становив 1,8 тис. тонн, що удвічі менше, ніж на аналогічну дату минулого маркетингового року (3,6 тис. тонн). Зокрема, експорт пшеничного борошна скоротився також удвічі – до 1,7 тис. тонн із 3,4 тис. тонн рік тому.
Найбільший урбаністичний фестиваль України September Fest 2026 відбудеться 18-19 вересня на території A-Station біля станції метро «Арсенальна» у Києві, повідомила медіагрупа DMNTR, яка виступає організатором заходу.
Генеральним партнером фестивалю стала компанія A Development.
За інформацією організаторів, у 2026 році September Fest уперше проходитиме протягом двох повних днів. Очікується, що захід відвідають понад 10 тис. гостей, а участь у дискусіях візьмуть більш як 150 спікерів.
Програма фестивалю передбачає роботу чотирьох паралельних дискусійних залів, презентації міських, архітектурних та інвестиційних проєктів, професійний нетворкінг і вечірню культурну програму.
Основною аудиторією September Fest стануть міські голови, головні архітектори міст, власники та керівники девелоперських компаній, представники інвестиційних фондів, архітектурних бюро, органів державної влади та міжнародних організацій.
У 2025 році фестиваль зібрав понад 3,5 тис. учасників протягом одного дня при початково запланованій аудиторії у 2,5-3 тис. осіб.
Серед учасників минулорічного заходу були представники A Development, «Креатор-Буд», RIEL, SAGA Development, DIM, UDP, Avalon, Taryan Group, «Власне місто», «Метінвест» та інших українських компаній.
До участі у попередньому фестивалі також долучилися міжнародні архітектори та урбаністи, зокрема представник Zaha Hadid Architects Христос Пассас, італійський архітектор і дизайнер Карло Коломбо та архітектор Хірокі Мацуура.
Українську професійну спільноту представляли засновник A Development Олексій Баранов, засновник «Креатор-Буд» Ігор Гуда, головний архітектор Львова Антон Коломійцев, архітектор і урбаніст Юліан Чаплінський, співзасновник Archimatika Дмитро Васильєв та інші експерти.
Організатори зазначають, що фестиваль має стати майданчиком для обговорення розвитку українських міст, відновлення територій, залучення інвестицій, реалізації девелоперських проєктів і пошуку нових форматів співпраці між бізнесом, державою та місцевою владою.
Партнери фестивалю отримають можливість презентувати свої компанії та проєкти професійній аудиторії, провести переговори з представниками девелоперського, інвестиційного й архітектурного секторів, а також долучитися до ділової та вечірньої програми.
У межах вечірньої частини September Fest заплановані виступи піаніста Євгена Хмари та джаз-бенду під керівництвом Олексія Когана.
Фестиваль проходитиме 18-19 вересня з 11:00 до 21:00 на території A-Station. Центральний вхід – через Микільські ворота.
Організатор заходу – медіагрупа DMNTR, яка має 25-річний досвід проведення професійних заходів для представників архітектурної, будівельної, девелоперської та інвестиційної галузей.
Детальна інформація та реєстрація доступні на сайті September Fest. Контактні телефони організаторів: 044 461 91 28 та 077 777 25 47.
Агентство «Інтерфакс-Україна» виступає інформаційним партнером September Fest 2026.
Оpen4business – інформаційний партнер
Резюме можна перекласти без граматичних помилок і все одно зробити слабшим. Імена компаній залишаться правильними, посади будуть зрозумілими, дати збігатимуться. Але документ читатиметься як опис трудової біографії, а не як аргумент на користь кандидата.
Саме тут часто підводить буквальний переклад. Український текст переносить в англійську не лише слова, а й звичну логіку: де працював, за що відповідав, які обов’язки виконував. Рекрутерові цього недостатньо. Йому потрібно швидко побачити, чи відповідає досвід конкретній ролі та яку користь людина вже приносила в подібних ситуаціях.
Резюме не читають як автобіографію. Його порівнюють із вакансією.
Спочатку не англійська, а позиціонування
Перед перекладом варто відповісти на просте питання: на яку роботу подається кандидат?
Універсальне резюме зазвичай містить усе потроху. У ньому є досвід, навички, курси та кілька абзаців про особисті якості. Проблема в тому, що воно однаково нечітко підходить до десяти різних вакансій.
Сильний документ відбирає інформацію під конкретну роль. Для менеджера проєктів важливими можуть бути бюджет, команда, строки та робота із замовником. Для аналітика потрібні інструменти, обсяг даних і рішення, які були ухвалені на основі аналізу. Для продавця цінні цифри, ринки, цикл угоди й виконання плану.
Той самий досвід можна описати по-різному, і це не маніпуляція. Кандидат просто висуває на перший план те, що найбільше стосується вакансії.
Обов’язки займають місце, результати дають зміст
Фраза Was responsible for sales повідомляє лише сферу відповідальності. Вона не показує масштаб роботи й не пояснює, чи був кандидат у ній успішним.
Сильніше звучить конкретика:
Increased annual sales by 18% across three regional accounts.
Або:
Built a pipeline of 40 qualified leads within six months.
Цифри корисні, але вони не повинні з’являтися для декоративної переконливості. Якщо результат неможливо виміряти у відсотках або грошах, можна показати інший вид зміни: скорочення строку, запуск процесу, кількість учасників, обсяг відповідальності, усунення помилки або поліпшення якості.
Наприклад:
Introduced a weekly reporting process for a team of 12 people.
Reduced the average response time from two days to six hours.
Coordinated the launch of a new service in two markets.
Сильне дієслово на початку допомагає, але саме по собі нічого не рятує. Managed, developed або implemented звучать професійно лише тоді, коли після них зрозуміло, що відбулося.
Не кожну українську назву посади варто перекладати буквально
Назви ролей у різних компаніях не збігаються навіть однією мовою. Manager може керувати командою, відповідати за напрям або просто бути частиною назви посади. Українське «менеджер із розвитку» теж може означати продажі, партнерства, операційну роботу чи запуск нових продуктів.
Тому буквальний переклад іноді лише додає загадковості.
Краще звірити назву з реальними обов’язками та термінами, які використовують у вакансіях потрібного ринку. За потреби можна залишити офіційну назву й поруч дати зрозумілий еквівалент у дужках.
Не варто підвищувати собі посаду перекладом. Якщо людина не керувала функцією або командою, слово Head може створити неправильні очікування. На співбесіді цей лінгвістичний кар’єрний стрибок доведеться пояснювати вже без допомоги словника.
Кальки помітні не тому, що рекрутер шукає помилки
Дослівні конструкції часто граматично можливі, але нетипові для резюме. Вони змушують читача зупинитися й відновлювати сенс.
Наприклад, фраза I was engaged in the development of… зазвичай поступається простішому Developed…. Конструкція Worked on the position of… теж звучить як переклад, а не природний опис досвіду.
Резюме англійською переважно не потребує повних речень від першої особи. У пунктах досвіду займенник I опускають, а кожен пункт починають із дії.
Було:
I was responsible for communication with foreign clients.
Краще:
Managed communication with clients across the UK and Germany.
Ще точніше:
Led weekly project calls with five clients across the UK and Germany.
Останній варіант показує формат роботи й масштаб, а не лише загальну «комунікацію».
Резюме має пройти не тільки людину
Великі роботодавці часто використовують системи керування кандидатами. Вони зберігають заявки, структурують інформацію й можуть шукати в документах слова, пов’язані з вимогами вакансії.
Через це резюме варто адаптувати до формулювань оголошення. Якщо роботодавець шукає досвід із stakeholder management, а кандидат назвав ту саму навичку communication with different departments, автоматичний і людський пошук можуть не побачити точного збігу.
Це не означає, що потрібно скопіювати весь опис вакансії. Ключові слова мають відповідати реальному досвіду. Інакше документ пройде первинний фільтр, але розсиплеться на першому уточнювальному питанні.
Для машинного читання важливе й оформлення. Складні таблиці, текст у зображеннях, декоративні шкали навичок та незвичні назви розділів можуть оброблятися гірше, ніж проста структура.
Безпечний варіант виглядає майже нудно:
● стандартні заголовки;
● звичайний текст;
● чіткі дати;
● послідовні назви посад;
● марковані пункти;
● файл у форматі, який просить роботодавець.
Дизайнерське резюме може бути доречним у творчій професії, але портфоліо краще не маскувати під документ, який має пройти технічний відбір.
Одна чи дві сторінки
Універсального правила для всіх країн і професій немає. В американському контексті словом résumé часто називають короткий документ під конкретну вакансію, тоді як академічний CV може бути значно довшим. У Великій Британії та багатьох європейських країнах CV є звичайною назвою документа для працевлаштування.
Для більшості фахівців із кількома роками досвіду одна або дві сторінки достатні. Але скорочувати сильний релевантний досвід лише заради магічної однієї сторінки теж не варто.
Головне питання не «скільки сторінок дозволено», а «чи працює кожен блок на цю вакансію».
П’ятнадцятирічний досвід не потрібно стискати до кількох рядків. Водночас перша робота, яка вже не стосується нинішньої спеціалізації, не заслуговує на той самий обсяг, що й останній великий проєкт.
Що рекрутер намагається зрозуміти
Під час першого перегляду він шукає не літературну якість і не повну картину особистості. Йому потрібно швидко відповісти на кілька практичних питань:
● чи має кандидат потрібний досвід;
● чи зрозумілий масштаб його роботи;
● чи є докази результату;
● чи відповідають навички вимогам ролі;
● чи немає суперечностей у датах і назвах;
● чи варто переходити до розмови.
Саме тому практичний розбір того, як підготувати резюме англійською, має починатися не з перекладу кожного речення. Спочатку потрібно визначити ціль, відібрати релевантний досвід і лише потім сформулювати його природною професійною англійською.
Добре резюме не розповідає про людину все. Воно дає рекрутерові достатньо причин запросити її на співбесіду. Решту, на щастя, ще дозволено пояснити голосом.
За підсумками січня–червня 2026 року Україна мала від’ємне сальдо торгівлі товарами з 37 із 50 найбільших торговельних партнерів, свідчать розрахунки інформаційно-аналітичного центру Experts Club на основі даних зовнішньої торгівлі.
Сукупний товарообіг із країнами першої п’ятдесятки становив $66,97 млрд. Імпорт досяг $47,35 млрд, експорт — $19,62 млрд, а загальне від’ємне сальдо — $27,73 млрд.
Сума дефіцитів у торгівлі з 37 країнами, щодо яких імпорт перевищував експорт, становила $30,72 млрд. Позитивне сальдо з рештою 13 партнерів у розмірі $2,99 млрд частково компенсувало цей розрив.
Для порівняння, за офіційними даними Державної митної служби, загальний товарообіг України в першому півріччі становив $70,3 млрд: імпорт — $49,3 млрд, експорт — $21 млрд. Отже, на ТОП-50 партнерів припадало понад 95% зовнішньої торгівлі товарами.
Десять найбільших дефіцитних напрямів забезпечили $41,78 млрд товарообігу. Україна імпортувала з цих країн товарів на $32,95 млрд, а експортувала лише на $8,83 млрд. Від’ємне сальдо становило $24,12 млрд — близько 87% чистого дефіциту торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у цій групі дорівнював 26,8%. Іншими словами, на кожен долар українського експорту припадало приблизно $3,73 імпорту.
|
Місце |
Країна | Імпорт, $ млрд | Експорт, $ млрд | Сальдо, $ млрд | Покриття імпорту експортом |
| 1 | Китай | 13,90 | 0,78 | –13,12 |
5,6% |
|
2 |
Польща | 4,67 | 2,38 | –2,29 |
51,0% |
|
3 |
Німеччина | 3,21 | 1,27 | –1,94 |
39,5% |
|
4 |
США | 2,49 | 0,59 | –1,90 |
23,6% |
|
5 |
Туреччина | 3,12 | 1,78 | –1,34 |
57,1% |
|
6 |
Греція | 1,05 | 0,19 | –0,86 |
17,8% |
|
7 |
Чехія | 1,26 | 0,51 | –0,75 |
40,3% |
|
8 |
Угорщина | 1,28 | 0,62 | –0,66 |
48,4% |
|
9 |
Франція | 1,02 | 0,37 | –0,65 |
36,3% |
| 10 | Литва | 0,96 | 0,35 | –0,61 | 36,7% |
П’ять перших країн — Китай, Польща, Німеччина, США і Туреччина — сформували дефіцит у розмірі $20,59 млрд. Це 74,3% чистого від’ємного сальдо торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Китай посів перше місце зі значним відривом. Імпорт китайської продукції становив $13,9 млрд, експорт українських товарів — лише $778,4 млн. Негативне сальдо досягло $13,12 млрд, або 47,3% сукупного дефіциту торгівлі з ТОП-50.
Експорт покривав лише 5,6% імпорту. Таким чином, обсяг китайських поставок в Україну майже у 18 разів перевищував зворотний товарний потік.
За відкритою товарною деталізацією Держмитслужби, провідними позиціями китайського імпорту були електричні акумулятори — $1,62 млрд, передавальна, телевізійна та відеоапаратура — $1,11 млрд, волоконно-оптична продукція — $770,5 млн, трансформатори та дроселі — $720,8 млн, безпілотні літальні апарати — $684,4 млн.
Значні обсяги також припали на телефонне й телекомунікаційне обладнання — $620,8 млн, електричні двигуни та генератори — $589,8 млн, комп’ютерну техніку — $363,7 млн і напівпровідникові прилади — $347,8 млн.
Отже, китайський дефіцит формується не однією категорією, а широким набором технологічної, енергетичної, електронної та споживчої продукції.
Польща посіла друге місце за розміром від’ємного сальдо — $2,29 млрд. Водночас польський напрям був значно збалансованішим за китайський: український експорт покривав 51% імпорту, а Польща залишалася найбільшим окремим ринком збуту української продукції.
Найбільшою оприлюдненою позицією імпорту польського походження були нафта та нафтопродукти — $904,6 млн. Далі йшли нафтові гази — $205,6 млн, частини літальних апаратів — $192 млн, безпілотні літальні апарати — $133,9 млн, комплексні добрива — $121,6 млн, електроенергія — $114,4 млн, кокс і напівкокс — $111 млн.
Структура поставок свідчить, що Польща виконує для України функцію не лише торговельного партнера, а й важливого енергетичного, промислового та логістичного вузла.
Німеччина сформувала третій за розміром дефіцит — $1,94 млрд. Український експорт покривав 39,5% імпорту.
Основними оприлюдненими позиціями німецької продукції були легкові автомобілі — $347,6 млн, лікарські засоби — $220,2 млн, нафтопродукти — $151,9 млн, техніка для збирання сільськогосподарських культур — $115,3 млн, обладнання для обробітку ґрунту — $97,1 млн, засоби захисту рослин — $93,5 млн і трактори — $84,3 млн.
Дефіцит торгівлі зі США становив $1,9 млрд, а експорт покривав лише 23,6% імпорту. Найбільшими відкритими позиціями американських поставок були нафтопродукти — $436,6 млн, легкові автомобілі — $417,9 млн, кам’яне вугілля — $182,2 млн і телекомунікаційне обладнання — $155,3 млн.
Імпорт зі США також включав трактори, полімери етилену, нафтові гази, лікарські засоби, морожену рибу та електронну апаратуру. Значну частину американського й німецького імпорту становили виробничі, транспортні та енергетичні товари.
Туреччина посіла п’яте місце з дефіцитом $1,34 млрд. Водночас коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 57,1% — найвищий показник серед першої п’ятірки.
У відкритій товарній структурі виділялися радіолокаційні й радіонавігаційні прилади та апаратура дистанційного керування — $332,8 млн. Значними були поставки сталевого прокату, нафтопродуктів — $110,1 млн, цитрусових — $83,3 млн, електрогенераторних установок — $73,1 млн, насіння соняшнику — $59,2 млн, автомобільних комплектуючих, овочів та іншої харчової продукції. Турецький напрям поєднує промислову продукцію, технологічне обладнання, метали й продовольство, але водночас залишається одним із найбільших ринків для українського експорту.
Негативне сальдо торгівлі з Грецією становило $861,5 млн. Майже $809 млн у відкритій товарній деталізації припало на нафту та нафтопродукти. Серед інших позицій були нафтовий кокс і бітум — $38,1 млн, нафтові гази — $36,4 млн і добрива — $35,1 млн. Подібною була структура дефіциту з Литвою, який досяг $607,7 млн. Нафтопродукти забезпечили $576,1 млн оприлюдненого імпорту, нафтові гази — $46,4 млн. Також ввозилися автомобілі, вантажні транспортні засоби, нафтовий кокс, добрива, полімери та корми для тварин.
На відміну від Китаю, де дефіцит розподілений між багатьма технологічними категоріями, дисбаланс із Грецією та Литвою значною мірою пов’язаний з енергетичними закупівлями.
У торгівлі з Чехією дефіцит становив $752,4 млн. Серед основних імпортних позицій були частини літальних апаратів — $101,8 млн, легкові автомобілі — $101 млн, електрогенераторні установки — $96,6 млн, акумулятори — $44,5 млн, телекомунікаційна апаратура — $34,3 млн і кам’яне вугілля — $32,3 млн.
Від’ємне сальдо з Угорщиною досягло $658,1 млн. Основу відкритої структури поставок становили електроенергія — $349,9 млн, нафтові гази — $157,4 млн, легкові автомобілі — $113,2 млн і кабельна продукція — $87,8 млн.
Дефіцит із Францією становив $648,9 млн. Найбільшими позиціями були засоби захисту рослин — $120 млн, лікарські засоби — $76,1 млн, легкові автомобілі — $72,5 млн, вантажні автомобілі — $47,7 млн, трактори — $39,9 млн та автомобільні комплектуючі — $35,3 млн. Значними були також поставки насіння соняшнику, кукурудзи та косметичної продукції.
Одразу за першою десяткою розташувалася Швеція з дефіцитом $606,9 млн. Експорт покривав лише 8,3% імпорту. Серед основних відкритих позицій були нафтопродукти, автомобілі, лікарські засоби та сільськогосподарська техніка.
Дефіцит із Тайванем становив $563,8 млн, із В’єтнамом — $544,2 млн, із Японією — $496,9 млн. Коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі з цими країнами перебував у межах лише 3,8–5,8%. У поставках із Тайваню виділялися безпілотні літальні апарати — $205,3 млн, радіолокаційне й навігаційне обладнання — $58,4 млн, інтегровані електронні схеми — $55 млн і навігаційні прилади — $47,6 млн.
З В’єтнаму ввозили безпілотні літальні апарати — $132,7 млн, телекомунікаційне обладнання — $108,7 млн, комп’ютерну техніку, сталевий прокат, взуття, каву та рибну продукцію. У японському імпорті домінували легкові автомобілі — $302,5 млн, а також мотоцикли, автокомплектуючі, друкарське, медичне й будівельне обладнання.
Загальна структура закупівель пояснює значну частину торговельного розриву. За даними Держмитслужби, у першому півріччі 2026 року на машини, устаткування та транспорт припало $21,3 млрд імпорту, на паливно-енергетичні товари — $7,4 млрд, на продукцію хімічної промисловості — $6,9 млрд. Разом ці три категорії забезпечили 72% ввезених товарів.
Отже, дефіцит пов’язаний не лише зі споживанням готової іноземної продукції. Значна його частина формується закупівлями енергоносіїв, автомобілів, виробничого обладнання, електроніки, акумуляторів, генераторів, фармацевтичної продукції, агротехніки та комплектуючих.
«Торговельний дефіцит не можна оцінювати виключно як негативний показник. В умовах війни та масштабного відновлення значна частина імпорту має критичне або інвестиційне призначення. Україна закуповує енергоносії, генератори, акумулятори, транспорт, промислове обладнання, електроніку, лікарські засоби та комплектуючі, без яких неможливо підтримувати роботу економіки, енергетики й інфраструктури», – наголосив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, за його словами, концентрація дефіциту створює ризики залежності від окремих постачальників, посилює попит на іноземну валюту та демонструє недостатню присутність українських виробників на ключових зовнішніх ринках.
«Проблема виникає тоді, коли імпорт готової продукції системно зростає, а український експорт і внутрішнє виробництво не розвиваються відповідними темпами. Особливо показовою є торгівля з Китаєм, де український експорт покриває менш як 6% імпорту. Така диспропорція посилює залежність від одного постачальника та створює постійний додатковий попит на іноземну валюту», – підкреслив економіст.
Найбільш реалістична відповідь, на думку Уракіна, полягає не в механічному обмеженні імпорту, а в локалізації виробництва продукції, для якої Україна має технологічні й ресурсні передумови, розвитку промислової кооперації, розширенні експорту перероблених товарів та залученні іноземних постачальників до створення виробничих потужностей усередині країни.
Особливий потенціал мають виробництво енергетичного обладнання, акумуляторних систем, електротехніки, автокомпонентів, будівельних матеріалів, агротехніки, харчової продукції з високим ступенем переробки та окремих видів хімічної продукції.
Рівень бронювання туристичного житла на узбережжі Іспанії на серпень 2026 року досяг 85,5%, що на 1 процентний пункт перевищує показник аналогічного періоду минулого року, повідомляється в дослідженні платформи Rentalia, опублікованому 29 липня. Дослідження базується на аналізі календарів доступності апартаментів та будинків для відпочинку, розташованих не далі ніж за 15 км від іспанських пляжів. У серпні 2025 року частка заброньованих об’єктів становила 84,5%.
Найвища заповненість зафіксована на Майорці, де на останній місяць літа заброньовано 99% туристичного житла. Далі йдуть узбережжя Астурії з показником 95,6%, Менорка — 94,6%, Лансароте — 93,5% та провінція Аліканте — 92,2%.
У Мурсії рівень бронювання сягнув 89,1%, у Кантабрії — 88,3%, Кадісі — 87,5%, на Коста-дель-Соль у провінції Малага — 86,8%, в Альмерії — 86,5%. На Фуертевентурі показник відповідає середньому по країні і становить 85,5%, на Коста-Брава — 85%.
Найбільше вільних варіантів для бронювання в останню хвилину залишається на узбережжі провінції Уельва, де зайнято 44,7% об’єктів. Відносно невисокий рівень заповнюваності також зафіксовано на Тенеріфе — 72,4%, у провінції Валенсія — 72,6%, на Коста-Дорада в Таррагоні — 76,7% та на узбережжі Барселони — 77,9%.
Директор Rentalia Альмудена Уча пов’язує зростання попиту на північні регіони Іспанії з сильною літньою спекою. Завантаженість туристичного житла в Астурії зросла за рік на 4,7 процентного пункту, у Кантабрії — на 4 пункти, оскільки туристи дедалі частіше обирають прохолодніші напрямки. Серед об’єктів з кондиціонером на серпень заброньовано 86,7%, з басейном — 85%. Рівень бронювання сільських будинків у внутрішніх регіонах Іспанії виявився ще вищим і досяг 87,6%.
Джерело даних: дослідження Rentalia, платформи туристичної оренди Idealista
Український Дунайський портовий кластер наприкінці липня різко збільшив прийом зерновозів на тлі уповільнення роботи портів Великої Одеси, однак критичне зниження рівня води в Дунаї може обмежити пропускну здатність альтернативного експортного маршруту.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, кількість зерновозів, що прямують до дунайських портів, за тиждень збільшилася майже в сім разів — зі 167 до 1 141 тис. вагонів. Середньодобове вивантаження зросло на 17 вагонів — до 51 вагона на добу.
Водночас кількість зерновозів у напрямку портів Великої Одеси скоротилася приблизно на 70% — до рекордно низьких 1 356 тис. вагонів проти 4 525 тис. тижнем раніше. Середньодобовий вивантаження знизився на 160 вагонів — до 690, навантаження — на 203 вагони, до 580 вагонів на добу.
У липні до українських морських портів залізницею було перевезено 1,38 млн тонн зернових, що на 37% менше, ніж у червні. Додатковими обмеженнями стали переповнення окремих портових терміналів та затримки з перевантаженням зерна з вагонів на судна.
Таким чином, зростання подачі вагонів до Дунаю поки що виглядає як оперативна реакція ринку на уповільнення роботи Великої Одеси. Однак можливості дунайського маршруту також опиняються під тиском через стрімке обміління річки.
Наприкінці липня витрата води в Дунаї на вході до Румунії знизилася до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому рівні близько 4,75 тис. кубометрів. До 4 серпня показник, згідно з прогнозом, може впасти до 1,5 тис. кубометрів на секунду, наблизившись до історичного мінімуму 1985 року в 1,4 тис. кубометрів.
Румунська Адміністрація Нижнього Дунаю ще в липні зафіксувала різке зниження рівнів води практично на всій судноплавній ділянці від Базіаша до Суліни. Біля Корабії кілька барж сіли на мілину, а фактичні глибини на окремих критичних ділянках зменшилися до 1,5–1,7 метра. Днопоглиблювальні роботи проводяться для підтримки глибин хоча б на рівні 1,8–2 метрів.
Головний ризик для України полягає не обов’язково в повній зупинці дунайських портів, а в скороченні допустимої осадки суден. Баржі та судна змішаного типу «річка-море» будуть змушені приймати менше зерна, що збільшить кількість рейсів, вартість перевезення та час обороту флоту.
Навіть якщо термінали в Рені та Ізмаїлі збережуть можливість приймати вагони, уповільнення навантаження зерна на судна може призвести до накопичення рухомого складу на припортових станціях. Розрив уже помітний: до дунайських портів прямує 1,141 тис. вагонів, тоді як середньодобове вивантаження становить лише 51 вагон.
За умови збереження такого співвідношення термінали можуть знову зіткнутися з переповненням, після чого «Укрзалізниці» доведеться вводити обмеження на відправлення окремих вантажів або тимчасові обмеження.
Другий ризик пов’язаний зі збільшенням черг на румунських ділянках Дунаю та Сулінському каналі. Порти Рені та Ізмаїла залежать не лише від глибин безпосередньо біля українських причалів, а й від стану всього низодунайського маршруту. Як зазначає Дунайська комісія, окрема мілководна ділянка може стати «слабкою ланкою» та обмежити рух по всьому міжнародному коридору.
Обміління також ускладнює перевезення українського зерна баржами до румунської Констанци. Зниження завантаження однієї баржі означає необхідність залучати більше суден для транспортування колишнього обсягу вантажу. Це підвищує фрахтові ставки, витрати на перевалку та ризик штрафів за простої суден.
Третій ризик — одночасне зниження стабільності двох основних морських напрямків. Порти Великої Одеси зараз працюють повільніше через переповнення терміналів і затримки з завантаженням суден, а Дунай, який має виконувати функцію резервного маршруту, стикається з природним обмеженням пропускної спроможності.
Особливо чутливим цей фактор стає в період надходження зерна нового врожаю. Зростання логістичних витрат може знижувати закупівельні ціни в Україні, затримувати виконання експортних контрактів і збільшувати різницю між цінами в українських портах та на світовому ринку.
Адміністрація морських портів України 24 червня розпочала експлуатаційне днопоглиблення в акваторії Ізмаїльського порту. Роботи мають відновити проектні глибини біля причалів і дозволити використовувати максимально можливу осадку суден та розмір суднових партій. Завершити їх планувалося протягом двох місяців.
Однак поглиблення дна всередині українського порту не здатне повністю компенсувати зниження рівня води на румунських і транскордонних ділянках Дунаю. Для збереження стабільного руху знадобиться синхронна робота України та Румунії, оперативне позначення фарватера, постійні вимірювання глибин, поглиблення критичних ділянок та регулювання черг суден.
Міністерство інфраструктури раніше називало поглиблення дна одним із основних «вузьких місць» дунайської логістики та обговорювало з Єврокомісією та Румунією координацію руху, використання цифрової системи PRIMUS та заходи на випадок зниження пропускної спроможності маршруту Одеса-Дунай.
Дунайські порти залишаються стратегічним резервом української зовнішньої торгівлі.
Після початку повномасштабної війни їхня пропускна здатність була збільшена до 35 млн тонн на рік. При цьому фактична перевалка скоротилася з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му, а на 2026 рік влада раніше прогнозувала близько 5 млн тонн.
Нинішнє збільшення надходження зерновозів свідчить про те, що бізнес готовий швидко повертатися до Дунайського маршруту в разі виникнення проблем у Великій Одесі. Однак рекордне міління річки може не дозволити портам повністю прийняти цей додатковий потік і перетворити перенаправлення вантажів залізницею на новий логістичний затор.
