Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

На конференції з відновлення України в Бухаресті презентували збір коштів на реанімобілі

Посольство України в Румунії презентувало міжнародну ініціативу щодо залучення 1,2 млн доларів на придбання десяти сучасних реанімобілів для українських медичних закладів. Презентація відбулася під час міжнародного форуму Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment, що проходив 22–23 жовтня 2026 року в Бухаресті.

Як повідомило українське дипломатичне представництво, ініціативу спільно реалізують Міністерство закордонних справ України та державна фандрайзингова платформа UNITED24.
У рамках конференції за підтримки посольства та почесного консула України в Клуж-Напоці було організовано інформаційний стенд UNITED24, де учасники заходу могли ознайомитися з проєктом та можливостями його фінансування.

Посол України в Румунії Ігор Прокопчук звернувся до представників міжнародного бізнесу, інвесторів та учасників конференції із закликом підтримати закупівлю спеціалізованих автомобілів швидкої допомоги для українських медиків.
Кошти призначені для придбання повністю обладнаних реанімобілів, здатних надавати невідкладну медичну допомогу безпосередньо під час транспортування пацієнтів.

Кожен автомобіль буде оснащений апаратом штучної вентиляції легенів, дефібрилятором-монітором, кисневою системою та іншим медичним обладнанням, необхідним для підтримання життєво важливих функцій.
Такі машини особливо затребувані в регіонах, що зазнають російських ракетних та безпілотних атак, оскільки дозволяють надавати медичну допомогу постраждалим ще до прибуття до лікарні.

Згідно з початковими умовами ініціативи, орієнтовна вартість одного повністю обладнаного реанімобіля становить 120 тис. доларів.
Проєкт є частиною ширшої кампанії UNITED24, яку підтримує колишній астронавт NASA Скотт Келлі, що має досвід роботи в галузі екстреної медичної допомоги.

Про початок збору коштів на десять спеціалізованих автомобілів Міністерство охорони здоров’я України повідомило 10 серпня 2026 року. До ініціативи долучилися українські дипломатичні представництва в різних країнах.
Згодом масштаби кампанії були розширені. На офіційній сторінці UNITED24 тепер вказана загальна мета — $2,4 млн для придбання 20 реанімобілів.

Згідно з даними платформи, автомобілі планується направити до медичних закладів Харківської, Запорізької, Сумської та Херсонської областей, а також до Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Потреба української системи охорони здоров’я в такому транспорті залишається значною. За інформацією UNITED24, у 2025 році медичні бригади прийняли понад 4,5 млн викликів, а з початку повномасштабного російського вторгнення було знищено або пошкоджено 495 автомобілів швидкої допомоги, зокрема 46 у 2026 році.

Платформа оцінює поточну потребу України в автомобілях швидкої допомоги класу C у 1696 одиниць, у тому числі 328 машин необхідні безпосередньо центрам екстреної медичної допомоги.
Посольство України в Румунії закликало румунські компанії, міжнародних партнерів та представників української діаспори долучитися до фінансування проєкту.

Пожертви приймаються через офіційну сторінку UNITED24: https://u24.gov.ua/uk/scott-kelly-fundraiser-for-ambulances
Міжнародна конференція Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment відбулася 22–23 жовтня 2026 року у виставковому комплексі ROMEXPO в Бухаресті. Її організатором виступив румунський аналітичний центр New Strategy Center спільно з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічним партнером став

Бухарестський університет агрономічних наук та ветеринарної медицини.
Програма форуму включала 31 тематичну дискусію, присвячену відновленню української економіки, залученню міжнародних інвестицій, фінансуванню інфраструктурних проєктів, розвитку енергетики та сільського господарства, оборонної промисловості, транспортної логістики та транскордонного співробітництва.

Особливу увагу приділяли ролі Румунії як логістичного та інвестиційного центру для відновлення України. На конференції були представлені інвестиційні можливості Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Київської областей.

У обговореннях взяли участь представники українських та румунських державних установ, міжнародних фінансових організацій, інвесторів та ділових об’єднань. Серед заявлених учасників були представники Європейського інвестиційного банку, німецького банку розвитку KfW, японського JBIC, польського BGK, ТПП України, UkraineInvest та Союзу українських підприємців.

Форум продовжив серію заходів New Strategy Center, присвячених участі Румунії у відновленні України, які раніше проводилися у грудні 2023 та грудні 2025 років.

, , , ,

НБУ підвищив облікову ставку з 16% до 16,5%

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту (п.п.) – до 16,5% річних з 30 жовтня через істотне посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань.

«НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни у розподілі ризиків, враховуючи як стійкість цінового тиску, так і ймовірні наслідки ослаблення економічної активності», — зазначив регулятор у прес-релізі в четвер.

Поточний прогноз Нацбанку передбачає утримання облікової ставки на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року. Водночас регулятор коригуватиме грошово-кредитну політику залежно від фактичного розвитку подій, зокрема, впливу російських атак на інфляцію та економічну активність, зазначається в повідомленні.

Згідно з оновленою прогнозною кривою, зниження ставки очікується у другому кварталі до середнього рівня 16,2% замість 15,3% у попередньому прогнозі, а на четвертий квартал 2027 року вона тепер прогнозується на рівні 14,6% проти 14,0% у липневому прогнозі.
У вересні загальна інфляція прискорилася до 10% у річному обчисленні, базова — до 8,8%, і така динаміка зберігалася в жовтні. Основними чинниками стали подорожчання палива через війну на Близькому Сході та посилення російських атак на складську та логістичну інфраструктуру, нагадав НБУ.

Регулятор підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року до 12,5% з 10%, а на 2027 рік – до 7,3% з 6,9%. Повернення інфляції до цільового показника в 5% регулятор, як і раніше, очікує у 2028 році.
Згідно з оновленою прогнозною кривою інфляції, її зниження очікується вже в першому кварталі цього року – до 11,7% проти 9,1% у липневій оцінці, у другому кварталі – відповідно до 11,5% проти 8,7%.

На думку Нацбанку, попереднє жорсткування процентної політики вже підтримало привабливість гривневих активів: ставки за гривневими депозитами почали підвищувати й великі банки. Поточне рішення також має обмежити тиск на валютному ринку, який посилився через скорочення експорту та погіршення очікувань на тлі російських атак.

Підсумки обговорення членів Комітету з монетарної політики, що передувало рішенню про підвищення ставки до 16,5% річних, будуть оприлюднені 9 листопада.
Наступне засідання правління НБУ з питань грошово-кредитної політики відбудеться 17 грудня 2026 року.

Як повідомлялося, після зниження облікової ставки наприкінці січня 2026 року до 15% НБУ утримував її на цьому рівні три засідання поспіль, а з липня тричі поспіль підвищував на 0,5 п.п.

, , , ,

Український MedTech-стартап CheckEye отримав $175 тис. на міжнародному конкурсі у США

Український медичний стартап CheckEye, який розробляє систему штучного інтелекту для раннього виявлення хронічних захворювань за знімками сітківки ока, отримав нагороду в розмірі $175 тис. на міжнародному конкурсі Healthy Longevity Global Competition, організованому Національною медичною академією США (National Academy of Medicine, NAM). Компанія посіла друге місце у фінальному етапі конкурсу, повідомила NAM.

Нагородження відбулося у Вашингтоні під час міжнародного саміту NAM Global Innovator Summit. Українську команду представляла співзасновниця CheckEye Вікторія Чучина, зазначена організаторами як керівниця конкурсного проєкту.

Розробка української компанії під назвою AI-Powered Retinal Screening for Early Detection of Chronic Diseases передбачає використання штучного інтелекту для аналізу зображень сітківки ока та виявлення ознак хронічних захворювань.

Технологія дає змогу проводити обстеження без складних інвазивних процедур. За даними компанії, отримання знімка очного дна займає близько трьох хвилин, після чого зображення аналізується хмарною платформою на основі алгоритмів штучного інтелекту.

Обстеження може проводитися в медичних закладах первинної ланки, аптеках і спеціалізованих пунктах скринінгу без безпосередньої участі лікаря-офтальмолога на етапі отримання знімка.

Наразі платформа орієнтована насамперед на виявлення діабетичної ретинопатії та ознак судинних захворювань, включно з артеріальною гіпертензією. Надалі розробники мають намір розширити можливості технології для оцінювання ризиків понад 50 захворювань.

Згідно з представленим організаторам конкурсу описом проєкту, CheckEye вже провела обстеження понад 15 тис. осіб у п’яти країнах: Україні, Німеччині, Австрії, Румунії та Великій Британії.

Компанія заявляє про чутливість алгоритмів під час виявлення діабетичної ретинопатії на рівні 93–95% і специфічність близько 90%. Ці показники наведені в конкурсній документації та характеризують результати розробки, заявлені командою.

У межах пілотної програми Міністерства охорони здоров’я України, реалізованої з жовтня 2024-го до березня 2025 року в Одеській та Чернігівській областях, обстеження пройшли понад 870 пацієнтів із діабетом. За даними проєкту, близько чверті учасників були направлені на лікування.

Отримані від конкурсу $175 тис. компанія планує спрямувати на масштабування технології та подальший розвиток методів ранньої діагностики хронічних захворювань.

«Для нас величезна честь представляти та популяризувати українські інновації у світі. Це визнання на глобальному рівні підтверджує, що наша технологія має потенціал змінити підхід до лікування хронічних захворювань — від боротьби з наслідками до ранньої профілактики», — зазначив засновник і генеральний директор CheckEye Кирило Гончарук у коментарі компанії.

За інформацією NAM, у фінальному етапі Healthy Longevity Global Competition розглядалися 147 заявок від учасників, які раніше отримали підтримку програми. Переможцями в різних номінаціях стали 14 проєктів, між якими розподілили $2 млн.

Два проєкти отримали головні премії по $700 тис., ще два, включно з українським CheckEye, посіли друге місце й отримали по $175 тис. Третя премія становила $125 тис., дев’ять інших проєктів були відзначені заохочувальними нагородами.

Загалом за сім років дії міжнародної програми, започаткованої NAM у 2019 році, її організатори та партнери підтримали понад 725 проєктів на суму більш ніж $38 млн. Програма охоплювала понад 50 країн і територій.

Для CheckEye нагорода стала черговим етапом міжнародного визнання. Раніше український стартап отримав підтримку EIT Health, Європейського банку реконструкції та розвитку і Google for Startups, а також став переможцем EIT Health InnoStars Awards 2024.

За даними NAM, сукупний обсяг залученої CheckEye підтримки до отримання нинішньої нагороди перевищував $750 тис.

CheckEye — українська HealthTech-компанія, що спеціалізується на створенні технологій медичного скринінгу з використанням штучного інтелекту. Її платформа призначена для раннього виявлення захворювань на основі аналізу зображень сітківки ока та розширення доступності профілактичних обстежень. Засновником і генеральним директором компанії є Кирило Гончарук.

, , , , ,

«Правекс Банк» змінює назву

«Правекс Банк» (Київ), єдиним акціонером якого є міжнародна банківська група Intesa Sanpaolo S.p.A. (Італія), з 30 жовтня 2026 року працюватиме під назвою «Інтеза Санпаоло Банк», повідомила прес-служба фінансової установи у четвер.

Зміна назви не вплине на діючі договори, банківські продукти та обслуговування клієнтів. Рахунки та послуги банку залишаться доступними у звичному режимі.

Новий бренд поетапно з’являтиметься у відділеннях, на веб-сайті та в інших цифрових каналах банку, а також в інформаційних матеріалах.

«Правекс Банк» засновано у 1992 році. За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 2026 року за розміром загальних активів він посідав 28-ме місце (17,2 млрд грн) серед 59 банків, що діяли в країні.

, , , ,

Одеська область зібрала 5,8 млн тонн зерна та очолила рейтинг регіонів України

Одеська область посідає перше місце в Україні за валовим збором зернових та зернобобових культур у 2026 році. Станом на 27 жовтня аграрії регіону зібрали 5,83 млн тонн зерна з площі 1,26 млн га, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Основну частину врожаю регіону склала пшениця, якої намолочено 3,83 млн тонн.

Крім того, в Одеській області зібрано 1,50 млн тонн ячменю та близько 300 тис. тонн гороху.

Таким чином, на регіон припадає приблизно 14% загального валового збору зернових та зернобобових культур України, який сягнув 41,7 млн тонн.

Друге місце посідає Дніпропетровська область, де зібрано 2,91 млн тонн зерна з площі 740 тис. га.

Зокрема, урожай пшениці в регіоні сягнув 2,04 млн тонн, ячменю — 570 тис. тонн, гороху — 37 тис. тонн.

Трійку лідерів замикає Миколаївська область із показником 2,78 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібраних з площі близько 700 тис. га.

У Миколаївській області намолочено 1,87 млн тонн пшениці, 650 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.

У сукупності три області забезпечили 11,52 млн тонн зерна, або приблизно 27,6% загальнонаціонального валового збору на звітну дату.

При цьому рейтинг регіонів за врожайністю суттєво відрізняється від розподілу за обсягами виробництва.

Найвищу середню врожайність зернових культур у 2026 році зафіксували в Сумській області — 69,8 ц/га.

На другому місці — Хмельницька область із показником 69 ц/га.

До п’ятірки найбільш врожайних регіонів також увійшли Чернівецька область із показником 64 ц/га, Вінницька — 63 ц/га та Чернігівська — 61,4 ц/га.

Для порівняння, середня врожайність зернових та зернобобових культур в Україні станом на 27 жовтня становила 50,2 ц/га.

Таким чином, показник Сумської області перевищує середній по країні приблизно на 39%, а Хмельницької — на 37%.

Відмінності між регіонами пов’язані, зокрема, зі структурою посівів, природно-кліматичними умовами та врожайністю окремих сільськогосподарських культур. Однак опублікована статистика сама по собі не дозволяє кількісно оцінити внесок кожного з цих факторів.

Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху, тоді як збирання кукурудзи триває.

Тому регіональні показники загального виробництва зернових ще можуть змінитися після завершення збирання пізніх культур.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України, регіональні результати збиральної кампанії станом на 27 жовтня 2026 року.

, , , ,

Збір цукрових буряків в Україні значно відстає від торішнього

Українські сільгоспвиробники станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 3,92 млн тонн цукрових буряків з площі 79,5 тис. га, що на 42,2% менше за валовий збір станом на 31 жовтня минулого року. Середня врожайність коренеплодів також знизилася, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Згідно з оперативною статистикою відомства, цукровий буряк зібрано на 47% прогнозованих площ.

Середня врожайність становить 493,6 ц/га проти 522,6 ц/га минулого року. Таким чином, зниження врожайності сягнуло 5,6%.

Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року українські господарства зібрали 6,79 млн тонн цукрових буряків з площі 130 тис. га.

У поточному році площа вже викопаних коренеплодів менша за торішній показник на 38,8%.

Отже, значне відставання за валовим збором пояснюється насамперед меншою площею проведеного збору, хоча зниження врожайності також вплинуло на результат.

При цьому станом на 27 жовтня аграріям залишалося зібрати понад половину прогнозованих площ буряка.

Проміжна статистика поки що не дозволяє оцінити остаточний урожай 2026 року та можливий вплив на обсяги виробництва цукру.

Цукровий буряк є основною сировиною для української цукрової промисловості. Від обсягів її виробництва та цукристості коренеплодів залежать завантаження переробних підприємств, собівартість виробництва цукру та можливості поставок на зовнішні ринки.

На відміну від зернових та олійних культур, які можуть зберігатися відносно тривалий час, цукровий буряк вимагає своєчасної доставки та переробки після збирання.

Тому для галузі важливі не лише валовий урожай, а й темпи його надходження на цукрові заводи, вміст цукру в коренеплодах та тривалість виробничого сезону.

Загалом збиральна кампанія в Україні демонструє неоднозначні результати. Станом на 27 жовтня збір зернових та зернобобових досяг 41,7 млн тонн, а олійних культур — 16,91 млн тонн.

При цьому збір соняшнику та ріпаку перевищує торішні показники, тоді як цукровий буряк і соя поки що демонструють зниження порівняно з наведеними торішніми даними.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України, оперативні дані про збирання цукрових буряків станом на 27 жовтня 2026 року.

 

, , , ,