АТ «Полтавський завод медичного скла» (ПЗМС, Полтава) у 2025 році скоротило чистий прибуток на 19% порівняно з 2024 роком – до 105,564 млн грн, а за підсумками січня–червня 2026 року – на 30,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 45,204 млн грн. Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦБФР, її чистий дохід від реалізації у 2025 році скоротився на 3,52% порівняно з 2024 роком – до 364,281 млн грн, водночас у першому півріччі 2026 року дохід зріс на 31,76% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 231,01 млн грн.
За даними компанії, основними ринками збуту за межами України у 2025 році були Казахстан, куди було поставлено продукції на суму 51,503 млн грн, Грузія (3,732 млн грн), Туреччина (3,233 млн грн), Молдова (1,258 млн грн). Загалом за цей період було експортовано продукції на суму 61,369 млн грн, що на 2,29% більше, ніж роком раніше.
За три місяці поточного року завод виготовив 89 488 млн ампул, відвантажив 150,923 млн шт. на суму 107,4 млн грн. Зокрема, у січні–березні ампули експортувалися до Казахстану, Грузії, Туреччини, Молдови та Узбекистану. Обсяг експорту зріс до 32%. За рахунок реалізації кисню та азоту компанія отримала 5,402 млн грн.
Собівартість реалізованої продукції склала 70,333 млн грн, дохід від основної та операційної діяльності товариства за перший квартал 2026 року склав 120,232 млн грн, чистий прибуток – 21,154 млн грн.
Як повідомлялося, у липні 2025 року Олександр Некрасов, який володів майже 53,7% акцій ПЗМС, подарував цей пакет своєму родичу — Леоніду Олександровичу Некрасову, який до цього володів понад 6% акцій товариства, і після дарування його пакет перевищив 59,7% статутного капіталу підприємства.
Олександр, Леонід, а також Костянтин Олександрович Некрасов, зокрема, є співвласниками виробника фармацевтичних препаратів «Лубнифарм».
Полтавський завод медичного скла, згідно з інформацією на його сайті, є лідером в Україні з виробництва ампул для лікарських препаратів.
В Україні починають запроваджувати обов’язкове декларування IMEI мобільних телефонів під час імпорту; відповідний наказ уже підписано Міністерством фінансів, повідомив генеральний директор «Цитрус» Артем Шевченко.
«На мій погляд, це найважливіше рішення для українського ринку мобільних телефонів за останні роки. Наказ уже підписано Міністерством фінансів України та зареєстровано Міністерством юстиції України. Це означає, що рішення вже ухвалено і починається етап його практичного впровадження», — повідомив він у LinkedIn.
Шевченко додав, що, за оцінкою Бюро економічної безпеки (БЕБ), ця зміна правил може забезпечити понад 5 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щорічно та суттєво скоротити можливості для «сірого» імпорту смартфонів. Команда «Цитрус» брала активну участь у консультаціях з БЕБ щодо цієї ініціативи, обговорювала технічні аспекти реалізації та механізми, які допоможуть зробити нову систему максимально ефективною.
Досі IMEI не вказувався під час митного оформлення, через що держава не мала можливості простежити шлях конкретного мобільного телефону від моменту його ввезення до продажу кінцевому покупцеві.
«Тепер фундамент для такої системи закладено. Перший етап — обов’язкове декларування IMEI під час імпорту. Наступним кроком має стати зазначення IMEI у фіскальному чеку. Над цим механізмом БЕБ уже працює спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України. Фактично це означає, що кожен мобільний телефон матиме відстежуваний шлях від моменту перетину кордону до продажу. Після повної реалізації цього механізму легальний продаж мобільних телефонів без відповідності IMEI, задекларованого під час імпорту, та IMEI, зазначеного у фіскальному чеку, стане фактично неможливим», – повідомив Шевченко.
Наглядова рада СК «Євроінс Україна» (Київ) 30 липня припинила повноваження голови правління Андрія Яковенка на підставі його заяви про переведення на посаду першого заступника голови правління, повідомила компанія в системі НКЦБФР.
Також зазначається, що головою правління компанії призначено Мирослава Бойчина, який до цього у 2024–2026 роках був головою наглядової ради СК «Євроінс Україна», а також у 2021–2026 роках обіймав посаду голови правління ПрАТ СК «Європейське туристичне страхування» (ЄТС Київ).
Компанія повідомляє, що з 30 липня 2026 року Андрій Яковенко призначений першим заступником голови правління СК «Євроінс Україна».
Рішенням позачергових зборів компанії 30 липня припинено повноваження наглядової ради товариства у повному складі. Зокрема, припинено повноваження голови наглядової ради Мирослава Бойчина, членів наглядової ради Тодорка Георгієва та Івана Христова. Головою наглядової ради призначено Янко Ніколова, членами наглядової ради – Тодорка Георгієва та Івана Христова.
СК «Євроінс Україна» — універсальна страхова компанія. Працює на ринку України з 1992 року. Входить до складу болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Російський маркетплейс Wildberries планує у першому кварталі 2027 року ввести в експлуатацію в Казахстані два великі логістичні комплекси загальною площею понад 260 тис. кв. м, повідомив міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв.
«У першому кварталі наступного року в Алмати близько 160 тис. кв. м — компанія проводить будівельно-монтажні роботи. І в Астані близько 100 тис. кв. м», — заявив міністр на брифінгу в уряді Казахстану 4 серпня.
За його словами, ці проєкти є частиною раніше оголошеної програми розвитку казахстанського підрозділу Wildberries. Наразі компанія орендує в країні близько 46 тис. кв. м складських приміщень.
Шаккалієв також повідомив, що Wildberries не надсилала владі Казахстану нових звернень щодо пошуку або відкриття додаткових складських потужностей.
При цьому офіційні дані щодо розподілу площ між містами розходяться зі словами міністра. У повідомленні, опублікованому урядом Казахстану, йдеться про те, що логістичний хаб Wildberries, який будується в Астані, матиме площу 160 тис. кв. м, а не 100 тис. кв. м.
Інвестиції в астанинський комплекс оцінюються в 47,7 млрд тенге. Проєкт передбачає створення близько 6 тис. робочих місць, а завершення будівництва також заплановано на перший квартал 2027 року.
Представники об’єднаної компанії RWB раніше також повідомляли, що в Астані будується об’єкт площею 160 тис. кв. м, а неподалік від Алмати — комплекс площею понад 100 тис. кв. м. Таким чином, загальна площа двох центрів дійсно перевищить 260 тис. кв. м, однак остаточний розподіл площ між містами потребує уточнення.
Вартість логістичного центру Wildberries в Алмати раніше оцінювалася владою Казахстану в 43,2 млрд тенге. Точна дата завершення будівництва цього об’єкта у відповідному повідомленні не вказувалася.
Нові центри мають розширити можливості маркетплейсу щодо прийому, зберігання, сортування та доставки товарів у межах Казахстану. Розширення місцевої складської мережі також може скоротити терміни доставки та збільшити кількість казахстанських підприємців, які працюють через платформу.
У 2025 році обсяг роздрібної електронної торгівлі в Казахстані з урахуванням маркетплейсів досяг 3,769 трлн тенге. На продажі через маркетплейси припало 3,238 трлн тенге, або 86% усього ринку електронної комерції.
Wildberries входить до числа найбільших торговельних платформ Казахстану. Раніше Міністерство торгівлі повідомляло про плани Wildberries та Ozon побудувати в Астані та Алмати три фулфілмент-центри загальною площею 291 тис. кв. м із сукупними інвестиціями 101,3 млрд тенге.
Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив перше півріччя 2026 року зі збитком у розмірі 228,2 млн грн, наростивши його у 3,7 раза порівняно із січнем-червнем 2025 року
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, чистий дохід від реалізації за цей період скоротився більш ніж вдвічі – до 371,4 млн грн.
Валовий збиток становив 63,4 млн грн супроти прибутку 173,3 млн грн у січні-червні-2025, а збиток від операційної діяльності сягнув 275 млн грн (більше у 5,5 раза).
На експорт поставлено продукції у звітний період на 351,7 млн грн, або 94,7% загального виторгу, а обсяг експорту скоротився більше, ніж удвічі.
Зокрема, на 47,2% скоротився експорт на основний експортний ринок в Індію – до 166,8 млн грн, майже на 20% до Словаччини – до 45,5 млн грн, у 3,2 раза до Румунії – до 3,7 млн грн, не було поставок у Болгарію (у першому півріччі 2025 року – 63,4 млн грн), Литву (36,2 млн грн), Францію (6,1 млн грн).
Натомість у 3,6 раза зросли поставки в Польщу – до 44,9 млн грн, Люксембург на 47,5% – до 63,9 млн грн.
У другому кварталі обсяг реалiзованої продукцiї становив 194,6 млн грн, у т.ч. на експорт – 189,7 млн грн, обсяг товарної продукцiї – 99,9 млн.грн., у т.ч. на експорт – 95,0 млн грн. Збиток становив 112,7 млн грн (рік тому – 88,4 млн грн).
“Незважаючи на складну економічну ситуацію та воєнний стан в Україні НКМЗ продовжуватиме зберігати, обладнання та робочі кадри, формуватиме проекти у галузі досліджень та інновацій”, – йдеться у звіті.
Водночас завод зазначає, що діяльність в умовах військової агресії РФ проти України, близькість лінії бойових дій, ускладнення логістики і перебої у забезпеченні енергією призводить до значного зменшення обсягів виробництва продукції та неритмічного характеру діяльності.
В таких умовах підприємство тимчасово з червня поточного року призупинило виробництво. За інформацією на сайті компанії, 12 червня поточного року вона спростувала повідомлення у ЗМІ щодо релокації НКМЗ у Перечин (Закарпатська обл.).
“ПрАТ “НКМЗ” не здійснює релокацію підприємства до міста Перечин, не переносить виробничі потужності та не реалізує проєкти, пов’язані з переїздом підприємства до Закарпатської області”, – йдеться у повідомленні пресслужби на сайті.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Завод завершив 2025 рік зі збитком 127 млн грн, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн, за зростання чистого доходу на 29,6% – до 1,49 млрд грн.
Станом на 1 липня 2026 року середньооблікова чисельність штатних працівників склала 4,018 тис. осіб – на 12,7% або на 587 осіб менше, ніж торік.
