Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
Ціни на пшеницю в Україні зберігатимуть висхідну динаміку щонайменше до середини березня через скорочення поставок з Чорноморського регіону та обмежену пропозицію з боку виробників, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через логістичні обмеження обсяги експорту одного з ключових конкурентів України можуть знизитися майже вдвічі. Відповідно, близько 1–1,5 млн тонн пшениці глобальним імпортерам доведеться перекуповувати в інших постачальників, зокрема в Україні, Румунії та Франції”, — зазначили аналітики.
За даними експертів, на внутрішньому ринку спостерігається дисбаланс: трейдери активно контрактують зерно, тоді як аграрії стримують продажі. Це призводить до щотижневого подорожчання пшениці на $1–2 за тонну. Додатковим фактором підтримки цін залишаються погодні ризики та загроза втрат озимих через морози.
Наразі умовні ціни на продовольчу пшеницю (11,5% протеїну) на базисі CPT-порт становлять $215–220 за тонну. На початок березня прогнозується зміцнення показників до рівня $220–225 за тонну.
Подальший рух цін після середини березня визначатиметься станом посівів озимих культур та загальною світовою кон’юнктурою, резюмували в “Пуск”.
Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
Податкові надходження від туристичної галузі у 2025 році становили 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше показника 2024 року, йдеться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ).
Як повідомила голова ДАРТ Наталя Табака під час презентації звіту, без врахування підприємств за КВЕД 79.90 (надання послуг із бронювання) зростання податкових надходжень минулого року становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.
За даними ДАРТ, загальна кількість платників податків на кінець року становила 20,7 тис., серед них 3,7 тис. юридичних осіб (+5,3%) та 16,9 тис. фізичних осіб-підприємців (+20,7%). Загальне зростання кількості платників податків у туризмі в 2025 році проти 2024-го становило 17,6% (без врахування КВЕД 79.90 – 7%).
Згідно зі звітом, місцеві бюджети у 2025 році отримали 359 млн грн туристичного збору, що на 31,5% перевищує показник 2024 року. Серед лідерів за сумою надходжень: Київ (70 млн грн), Львівська область (63 млн грн), а також Івано-Франківська (46 млн грн), Закарпатська (31,9 млн грн), Черкаська (28,5 млн грн), Одеська (20,3 млн грн) області.
Зазначається, що на 2025 рік ДАРТ було передбачено фінансування із державного бюджету в розмірі 22,8 млн грн. За підсумками року касові видатки становили 15,6 млн грн, повернення до бюджету – 7,1 млн грн. Агентство перевиконало план за показниками проведення міжнародних заходів (проведено 15 при запланованих 8) та видачі ліцензій (видано 24 із запланованих 15).
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2024-2025 рр. (тис. Чол./од.)
Сьогодні в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулася пресконференція “Fashion PRORYV” – платформа культурної дипломатії та міжнародного діалогу України зі світом.
“Українська молодь довела: навіть у найтемніші часи вона здатна підніматися на моральні й духовні вершини. І саме з неї починається нова епоха української модної культури”, – наголосила організаторка конкурсу та президентка громадської спілки “Fashion PRORYV” Голда Виноградська.
За її словами, “Fashion PRORYV” з’явився як відповідь модної індустрії на війну і з 2014 року перетворився на ініціативу, що об’єднує профосвіту, виробництво та міжнародних партнерів. Спочатку проєкт мав практичну мету – організатори розробляли й виготовляли потрібні для фронту вироби, а згодом він виріс у конкурсну платформу з партнерствами, міжнародними показами та презентаціями робіт українських учасників за кордоном.
Президентка італійської асоціації Vita World Наталія Сасіна (підключалася онлайн) повідомила, що італійська сторона долучається до події “Fashion PRORYV for Freedom and Peace” разом із Fashion Globus Ukraine, залучаючи школи моди та професійне середовище Італії. Вона підкреслила, що ініціатива має не лише мистецький, а й суспільний вимір: “Це подія, яка говорить про війну – і водночас про гідність, красу й силу творчості. Ми хочемо показати Україну не мовою жалю, а мовою таланту і стійкості”.
Окремий блок дискусії під час пресконференції був присвячений кадровій підготовці для легкої промисловості та ролі профосвіти у відновленні країни. Голова Всеукраїнської асоціації працівників професійної освіти Катерина Мирошниченко зазначила, що в суспільстві досі зберігаються стереотипи щодо професійної освіти як “непрестижної” та “другорядної”, однак реальність війни повністю їх спростувала.
“З перших днів війни наші учні 15-17 років, інколи навіть молодші – працювали, аби забезпечувати фронт: швейними виробами, теплими речами, а заклади опановували нові технології та процеси, щоб реагувати на потреби часу. Сьогодні профосвіта – це одна з потужних хвиль підтримки армії та економіки”, – сказала вона.
Водночас Мирошниченко звернула увагу на скорочення мережі закладів, які готують кадри для легкої промисловості, та наголосила на необхідності державної політики підтримки галузі. За її словами, низка країн – зокрема Туреччина та Китай – демонструє, що підйом економіки часто починається саме з розвитку легкої промисловості, інвестицій у виробництво та підготовки кадрів.
У контексті міжнародної співпраці учасники пресконференції повідомили, що практичні партнерства навколо галузі здатні запускати конкретні проєкти вже в короткі терміни. Зокрема, наведено приклад зацікавленості іноземних компаній у співпраці з українськими закладами та виробничими майданчиками після демонстрації конкурсних робіт.
Під час обговорення питання щодо взаємодії бізнесу та держави учасники наголосили, що для системного прориву потрібні сталі моделі “освіта – бізнес – держава”, а також регулярний діалог із галузевими роботодавцями. За словами спікерів, успішні пілотні підходи до партнерства з роботодавцями в Україні вже існували раніше, зокрема на прикладах окремих виробничих секторів, і такі практики варто масштабувати.
Дмитро Калач представник компанії “Softorg” розповів про участь бізнесу в розвитку професійної підготовки, зокрема через створення навчальних лабораторій на базі закладів освіти, підтримку конкурсів, а також залучення компаній як зовнішніх партнерів до оновлення навчальних програм і підсилення практичної складової підготовки майбутніх фахівців.
У пресконференції також взяли участь представники організаторів і партнерів, які зазначили, що “Fashion PRORYV” розглядається як довгострокова платформа, яка поєднує культурну дипломатію, соціальну відповідальність і економічний потенціал легкої промисловості – через підтримку талановитої молоді, міжнародні колаборації та просування українського виробництва.
“Fashion PRORYV” – ініціатива, що поєднує професійну освіту, легку промисловість та міжнародні партнерства. У межах платформи проводяться конкурсні програми та презентації, спрямовані на підтримку молодих дизайнерів і популяризацію України через сучасну культурну й виробничу екосистему.
Як повідомлялося, у Колонному залі Київської міської державної адміністрації відбувся урочистий фінал VIII Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності “Fashion PRORYV for Freedom and Peace”, у межах якого представили колекції спортивного та адаптивного одягу та нагородили переможців.
FASHION PRORYV, КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ, ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ, ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА
