Українська компанія «Ковлар Груп» (Kovlar Group, ТМ Ammokote) повідомила про участь у першому засіданні робочої групи Верховної Ради щодо застосування та розвитку законодавства у сфері надання будівельної продукції на ринку, яке відбулося 16 лютого у форматі відеоконференції.
Як зазначається у повідомленні парламенту, робоча група працює при Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і була створена для напрацювання рішень з імплементації нового Регламенту ЄС 2024/3110, який встановлює єдині правила допуску будівельних матеріалів на ринок.
На першому засіданні обговорювалися питання офіційного перекладу Регламенту, аналіз його норм та підготовка «дорожньої карти» змін для різних видів будівельної продукції, а також перегляд підходів до оцінки відповідності й посилення контролю за якістю продукції на внутрішньому ринку.
Комітет Верховної Ради раніше повідомляв, що робочу групу у сфері будівельної продукції очолила голова Комітету Олена Шуляк, а до роботи планують залучати народних депутатів, представників органів влади та профільних експертів.
«Ковлар Груп» – українське підприємство з виробництва засобів пасивного вогнезахисту; працює, зокрема, з продукцією торгової марки Ammokote, є лідером свого ринку. Представники компанії беруть участь у роботі технічних комітетів зі стандартизації у сфері пожежної безпеки та захисту будівель і споруд.
ТОВ “Ковлар Груп” засновано 2015 року, статутний капітал 1,2 млн грн, засновники і кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Згідно з даними Опендатабот, за підсумками трьох кварталів 2025 року компанія отримала 46 млн 980,4 тис. грн доходу, чистий прибуток – 6 млн 109,8 тис. грн.
Президент США Дональд Трамп розраховує домогтися домовленості щодо врегулювання війни РФ проти України до осені 2026 року, пов’язуючи бажані терміни з внутрішнім політичним календарем США, повідомили ЗМІ з посиланням на The New York Times.
Раніше в публічному полі звучала більш рання тимчасова планка – «до початку літа». Так, Reuters з посиланням на матеріал The New York Times повідомляв, що адміністрація Трампа посилює тиск на Київ в рамках спроб завершити війну «до початку літа» (early summer). Термін «до осені» прив’язується до проміжних виборів до Конгресу США, які заплановані на 3 листопада 2026 року.
Тим часом європейські представники спецслужб у коментарях Reuters висловлювали скепсис щодо можливості досягнення стійкої домовленості вже в 2026 році і вказували, що Росія, за їхньою оцінкою, не демонструє зацікавленості в реальному мирі, використовуючи переговорний трек для отримання економічних і санкційних поступок.
До чотирьох з десяти випадків раку у світі можна запобігти, йдеться у спільному повідомленні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC) за підсумками нового глобального аналізу.
За оцінками авторів, 37% всіх нових випадків раку в 2022 році, або близько 7,1 млн випадків, були пов’язані з причинами, які можна запобігти. Аналіз охоплює 30 модифікованих факторів ризику, включаючи тютюн, алкоголь, високий індекс маси тіла, низьку фізичну активність, забруднення повітря і ультрафіолетове випромінювання, а також вперше – дев’ять інфекцій, здатних викликати рак.
ВООЗ вказує, що провідною причиною раку, яку можна запобігти, залишається тютюн (близько 15% нових випадків), далі йдуть інфекції (близько 10%) і вживання алкоголю (близько 3%). Серед найбільш значущих за внеском у захворюваність, яку можна запобігти, названі рак легенів, шлунка і шийки матки.
Організація відзначає, що частка запобіжних випадків вища у чоловіків, ніж у жінок – 45% проти 30%. Регіональні відмінності також істотні: у чоловіків максимальна частка зафіксована в Східній Азії (57%), мінімальна – в Латинській Америці та Карибському басейні (28%), у жінок діапазон – від 24% в Північній Африці та Західній Азії до 38% в країнах Африки на південь від Сахари.
ВООЗ та IARC підкреслюють необхідність профілактики, включаючи посилення антитютюнової політики, регулювання алкоголю, вакцинацію проти HPV та гепатиту B, поліпшення якості повітря, підвищення безпеки праці та формування більш здорового середовища харчування та фізичної активності.
Правління Національного банку України (НБУ) 19 лютого прийняло рішення про віднесення державного ПІН Банку до категорії неплатоспроможних. Як і у випадку з Мотор-Банком, підставою стало невиконання письмової вимоги регулятора про подання доопрацьованого з урахуванням зауважень плану фінансового оздоровлення після віднесення банку до категорії проблемних, повідомляється на сайті НБУ.
Нацбанк також підкреслив, що ПІБанк не є системно важливим (частка в секторі – 0,01% активів) і був віднесений до проблемних 16 грудня 2025 року через порушення вимог до мінімального регулятивного капіталу.
Регулятивний капітал банку на дату рішення становив 73 млн грн при мінімальній вимозі Нацбанку 200 млн грн.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодує вкладникам кошти в повному розмірі, включаючи відсотки, станом на кінець дня напередодні початку процедури виведення банку з ринку, за винятком випадків, визначених законом.
Як повідомлялося, в лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд України стягнув з російського підприємця Євгена Гінера на користь держави 88,89% акцій ПІН Банку, який йому належав.
За даними Нацбанку на початок року за загальними активами фінустанова посідала 59-те місце (212,7 млн грн) серед 60 банків України, а збиток за 2025 рік становив 63,2 млн грн.
Обсяг виробництва сільгосппродукції в Україні в січні 2026 року збільшився на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними відомства, зростання було забезпечено виключно сектором тваринництва. Дані по рослинництву в цей період традиційно відсутні.
Основним драйвером стали сільгосппідприємства, які наростили виробництво на 11,9%. Найкращу динаміку в цьому сегменті показали Вінницька (на 25,7%), Львівська (на 25,1%) і Кіровоградська (на 19,7%) області. Загалом зростання зафіксовано в 18 регіонах.
Натомість у господарствах населення спостерігається спад: обсяги виробництва скоротилися на 15% до січня 2025 року. Найбільше падіння в приватному секторі зафіксовано в Закарпатті (індекс 54,6%), Донецькій області (60,5%) і Львівській області (75,1%).
У регіональному розрізі у всіх категоріях господарств найбільше скорочення обсягів зафіксовано в Донецькій (індекс 60,5%), Закарпатській (68,3%) і Чернівецькій (82,9%) областях. Водночас лідерами загального зростання стали Вінницька (+22,9%) і Львівська (+22,7%) області.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. Падіння в рослинництві склало 7,5%, у тваринництві — 4,1%. Позитивну динаміку за минулий рік зберегли тільки Чернігівська, Сумська та Вінницька області.