Українські сировари продовжують втрачати частку ринку через конкуренцію з імпортною продукцією з ЄС, попри тенденцію до скорочення обсягів зовнішніх закупівель, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
Згідно з повідомленням, виробники звертаються до держави з проханням про підтримку, зокрема через розширення програм кешбеку на вітчизняні сири та перегляд податкового навантаження. Проте експерти оцінюють шанси на суттєві зміни в податковій політиці або запровадження імпортних бар’єрів як низькі.
Більш ефективним кроком аналітики називають врегулювання взаємин із торговельними мережами для зниження значних ритейлерських націнок, що впливають на кінцеву вартість продукції.
За даними агентства, імпорт сирів зараз демонструє тенденцію до скорочення як у місячному, так і в річному вимірі, що пов’язано з підвищенням цін у Європі та валютними коливаннями. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель і надалі не зростатимуть.
“Попри складну ринкову кон’юнктуру, українські виробники не поспішають знижувати базові ціни. Ймовірно, вони побоюються, що торговельні мережі не відреагують належним чином на здешевлення або що в майбутньому буде складно повернутися до попереднього рівня цін. Водночас при закупівлі великих партій продукції покупці вже можуть розраховувати на суттєві знижки”, – резюмували в “Інфагро”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, придбав 10 легких тракторів вартістю близько 16 млн грн для потреб тваринницького напряму, повідомила пресслужба компанії у понеділок.
Згідно з повідомленням, техніка використовуватиметься переважно у процесах годівлі, прибирання та логістики на виробничих майданчиках для підвищення ритмічності процесів і зниження собівартості виробництва молока.
“Очікуємо, що оновлення техніки дозволить підвищити операційну дисципліну та забезпечити більш прогнозований і стабільний виробничий результат”, — зазначив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослава Кушніра.
В агрохолдингу нагадали, що загалом протягом 2025 року “Астарта” спрямувала близько $22 млн на оновлення технічного парку в ключових виробничих напрямах у межах комплексної програми модернізації та переходу до енергоефективних рішень.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за підсумками 2025 року скоротила загальну виручку від реалізації ключових категорій товарів на 15,6% порівняно з 2024 роком – до 21,05 млрд грн, при цьому фізичні обсяги реалізації основної продукції впали на 23,5% – до 1,21 млн тонн.
Виробник курятини “Куріяр” залучив від Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) кредитне фінансування обсягом 1 млрд грн для трансформації бізнесу з виробника курятини у системного інтегратора галузі, повідомила Асоціація ритейлерів України.
Згідно з повідомленням, залучені кошти будуть спрямовані на модернізацію логістики, автоматизацію процесів, розвиток глибокої переробки продукції та впровадження нових стандартів якості для виходу в національні торговельні мережі та на ринки ЄС.
“Ми інвестуємо у стандарти, які дозволять нам сертифікуватися і виходити на європейський ринок. Це логічний крок для компанії, яка планує лідерство”, — зауважив засновник компанії Андрій Кіндифора.
Стратегія розвитку підприємства, за даними асоціації, передбачає перехід до моделі зростання через кооперацію з малими та середніми виробниками. За словами СЕО “Куріяр” Івана Семена, інвестиції спрямовані не лише у власний бренд, а у створення системи, що дозволяє галузі зростати прогнозовано, попри складну демографічну ситуацію та зміщення виробничих потужностей у західні регіони країни через війну.
Співпраця з ПУМБ розпочалася з факторингового ліміту і переросла у стратегічне партнерство. Як зазначив керівник продажу середнім корпоративним клієнтам банку Ігор Копцюх, для фінустанови ця угода є інвестицією в модель бізнесу з високим потенціалом масштабування.
“Для нас ПУМБ виступає не просто кредитором, а партнером, який супроводжує компанію в усьому спектрі фінансових рішень”, — підкреслили в “Куріяр”.
ТОВ “К-Агроінвест Трейд” (ТМ “Куріяр”) засноване у 2014 році у Золочівському районі Львівської обл. на базі потужностей, що розвиваються з 2005 року. Вертикально інтегрований виробник курятини повного циклу має чотири птахофабрики, комбікормовий завод, забійний цех і логістичний центр. Спеціалізується на імпорті курчат та реалізації понад 100 найменувань м’ясної продукції. Бенефіціар підприємства — Андрій Кіндифора.
За даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2025 року ПУМБ із активами 193,14 млрд грн посідав 5-те місце серед 60 банків країни. Кінцевим бенефіціаром банку є Рінат Ахметов.
Криптобіржа Binance звільнила щонайменше п’ятьох співробітників підрозділу compliance investigations після того, як ті підготували внутрішні звіти про транзакції, які могли бути пов’язані з обходом санкцій проти Ірану, повідомило видання Fortune з посиланням на джерела та внутрішні документи компанії. За даними Fortune, у звітах фігурували операції на суму понад $1 млрд в Tether (USDT), що проходили через Binance в березні 2024 року – серпні 2025 року і проводилися в мережі Tron.
У Binance заявили Fortune, що слідчих не звільняли за повідомлення про можливі санкційні порушення, а внутрішній аналіз із залученням юристів не виявив доказів порушення застосовних санкційних вимог у зв’язку із зазначеною діяльністю.
Binance в листопаді 2023 року визнала в США провину за низку порушень, пов’язаних з дотриманням вимог AML/KYC і санкційного режиму, і погодилася на виплату $4,3 млрд, випливає з матеріалів Reuters.
Binance заснована в 2017 році і є однією з найбільших криптобірж світу.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
