Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) у січні-березні 2026 року отримав 1,38 млрд грн чистого прибутку, що на 11,3%, або 174,9 млн грн менше за показник аналогічного періоду 2025 року.
Згідно зі звітністю банку, його прибуток до оподаткування у першому кварталі 2026 року зріс на 33,1%, або 685,3 млн грн, – до 2,76 млрд грн.
Чистий процентний дохід ПУМБ за звітний період зріс на 32,3%, або на 1,28 млрд грн – до 5,25 млрд грн, чистий комісійний дохід – на 69,6%, до 0,91 млрд грн.
Водночас збиток від зменшення корисності у першому кварталі цього року зріс майже у 4 рази – до 0,98 млрд грн із 0,26 млрд грн за відповідний період минулого року, а операційні витрати банку збільшилися на 12,3% – до 2,71 млрд грн.
Загальні збори акціонерів банку 15 квітня ухвалили рішення поповнити резервний фонд на 402,6 млн грн за рахунок нерозподіленого прибутку, а решту чистого прибутку за 2025 рік не розподіляти.
З початку року загальні активи ПУМБ скоротилися на 2,4%, або на 5,56 млрд грн, – до 225,47 млрд грн, загальна сума зобов’язань – на 3,5%, або на 6,99 млрд грн, – до 192,47 млрд грн.
При цьому власний капітал банку збільшився на 4,5%, або на 1,43 млрд грн – до майже 33,0 млрд грн, з нього нерозподілений прибуток досяг 23,33 млрд грн.
Загальний кредитний портфель фінустанови з початку року збільшився на 9,8%, або на 9,64 млрд грн, – до 107,78 млрд грн. Корпоративний кредитний портфель зріс на 9,7% – до 82,04 млрд грн, роздрібний – на 10,3%, до 25,75 млрд грн.
ПУМБ – найбільший банк із приватним капіталом в Україні, його кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.
За даними Нацбанку, станом на 1 січня 2026 року ПУМБ із чистими активами 231,03 млрд грн посідав 5-е місце серед 60 банків країни, а чистий прибуток за 2025 рік становив 8,05 млрд грн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 2025 року скоротив фізичні обсяги реалізації сільгосппродукції на 31,2% – до 768,1 тис. тонн, проте мінімізував падіння виручки до 10% завдяки суттєвому зростанню світових цін, повідомляється у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, загальна виручка холдингу склала $190,4 млн порівняно з $211,2 млн у 2024 році.
Найбільший внесок у результат забезпечила кукурудза, частка якої у структурі доходів зросла з 51,1% до 58,2%. Попри скорочення обсягів її продажу на 21,6% (до 524,3 тис. тонн), виручка від цієї культури дещо зросла – до $110,8 млн завдяки стрибку ціни реалізації на 31% до $211 за тонну.
Аналогічна ситуація зафіксована у сегменті соняшнику: при падінні фізичних продажів на 30,7% до 80,5 тис. тонн виручка залишилася стабільною на рівні $46,9 млн через зростання ціни на 45,5% – до $582 за тонну.
Найскладнішою виявилася ситуація з пшеницею, дохід від якої обвалився на 42,7% до $32,1 млн через двократне падіння обсягів реалізації.
Водночас собівартість реалізації (cost of sales) у 2025 році фактично не змінилася і склала $179,8 млн (ріст на 1%).
У звіті акцентовано на суттєвому зростанні в структурі витрат на вартість сировини та матеріалів на 36% до $134,5 млн, а також на пальне та енергію – на 36%, до $17,9 млн.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, елеваторному господарстві. Компанія обробляє близько 115 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Потужності ІМК зі зберігання зерна становлять 554 тис. тонн. Холдинг має власний парк вантажних автомобілів, залізничних вагонів-зерновозів та високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Акції групи котируються на Варшавській фондовій біржі з травня 2011 року. Компанія входить до рейтингу ТОП-100 найбільших латифундистів України.
Чистий прибуток ІМК за 2025 рік зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідована виручка скоротилася на 10% – до $190,4 млн. Показник нормалізованої EBITDA агрохолдингу збільшився на 11% – до $95,8 млн. Загальний борг компанії за минулий рік знизився до $17,9 млн.
“Укрзалізниця” (УЗ) з 1 травня переводить у повноцінну роботу сервіс автоматизованого розподілу ремонту вантажних вагонів з метою нівелювання людського фактору, підвищення ефективності використання рухомого складу та скорочення часу простою.
“Фактично, відтепер увесь процес – від планування ремонту до фінальних розрахунків – відбуватиметься онлайн в одній системі”, – зазначає УЗ у Facebook.
Компанія пояснює, що для ремонту вагонів на її потужностях необхідно онлайн пройти три етапи, зокрема вже працюючий етап планування і договору, коли у системі публікується інформація про доступні потужності, тарифи та умови, а власник вагона подає електронну заявку з річним планом ремонтів. Після цього сторони укладають договір онлайн із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
На другому етапі (формування заявки та ремонт), який запрацював з 1 травня, клієнт здійснює передоплату, подає заявку самостійно, обравши виробничий підрозділ для отримання послуги, після чого вагони направляються на ремонт. Усі роботи виконуються за автоматично сформованою чергою.
На третьому етапі (завершення і розрахунки) після ремонту через систему формуються акти виконаних робіт та необхідні документи з накладанням КЕП. Вони стають доступними в електронному кабінеті замовника, після чого відбувається фінальний розрахунок.
“Тож клієнти отримують повністю цифровий процес без паперових документів: договір, заявки, відстеження ремонту та всі розрахунки – в одному сервісі. Кожному автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн”, – резюмується в дописі.
«Укрнафта» сплатила 8,86 млрд грн податків, зборів та митних платежів до державного бюджету у І кварталі 2026 року.
«Загалом з моменту переходу компанії під державне управління обсяг сплачених податків, зборів та митних платежів за 2023–2026 роки перевищив 106 млрд грн, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Це системний внесок компанії у підтримку економіки та фінансування потреб держави, зокрема Сил оборони. Дякую команді за стабільну роботу і результат».
За підсумками 2025 року «Укрнафта», як частина Групи Нафтогаз, сплатила 28,8 млрд грн податків і зборів до державного бюджету.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками січня-березня поточного року отримало чистий збиток у розмірі 46,820 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року був прибуток 3,938 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за означений період дохід від звичайної діяльності склав 802,933 млн грн проти 778,319 млн грн за 3 міс-2025.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець березня-2026 становив 224,955 млн грн.
Згідно з річним звітом, “Дніпрометиз-ТАС” у 2025 році отримав чистий прибуток 8,961 мн грн, у 2024-му – 13,963 млн грн, дохід від звичайної діяльності склав 3 млрд 453,737 млн грн (3 млрд 285,688 млн грн).
Як повідомлялося, “Дніпрометиз-ТАС” за підсумками 9 міс-2025 зменшило чистий прибуток на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,727 млн грн, чистий дохід зріс на 7,5% – до 2 млрд 607,402 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” у 2024 році збільшило чистий прибуток на 47,7% порівняно з 2023 роком – до 14,197 млн грн з 9,610 млн грн, чистий дохід збільшився на 22,7% – до 3 млрд 285,688 млн грн. При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 263,048 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток ушестеро порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
На загальних зборах 29 квітня 2025р розглядалось питання про збiльшення статyтного капiталу товариства за рахунок додаткового вкпаду учасника. Було прийнято рішення збiльшити статутний капiтал на 100 млн грн: з 83 млн 479,696 тис грн до 183 млн 479,696 тс. грн за рахунок внесення учасником товариства T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) додаткового вкладу у розмiрi 100 млн грн.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” ще є на рівні – 83,480 млн грн.