У понеділок, 16 лютого, вночі в західних областях помірний, у Вінницькій та Житомирській областях помірний, місцями значний сніг; у більшості північних областей значний сніг, хуртовина; на решті території мокрий сніг і дощ, у Сумській, Черкаській, Полтавській та Харківській областях значні опади переважно у вигляді дощу; вдень невеликий сніг, на сході країни переважно дощ, на північному сході країни помірні опади (у західних, південних і Вінницькій областях без істотних опадів).
Як повідомляє Укргідрометцентр, у західних, північних і в більшості центральних областей на дорогах місцями ожеледиця.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, в Україні, крім заходу, пориви 15-20 м/с.
Температура вночі та вдень у західних, Житомирській та Вінницькій областях 7-12° морозу; на Прикарпатті та півночі країни 4-9° морозу; у більшості центральних та Сумській областях від 3° тепла до 2° морозу; на сході та південному сході 3-8° тепла.
У Києві в понеділок вночі значний сніг, вдень місцями невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-18 м/с, вночі та вранці хуртовини. Температура вночі та вдень 7-9° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 16 лютого найвища температура вдень була 11,8° в 1957 р., найнижча вночі -23,2° в 1911 р.
У вівторок, 17 лютого, без істотних опадів, тільки в Криму вдень невеликий дощ.
Вітер північно-східний, 5-10 м/с.
У західних, північних і в більшості центральних областей на дорогах місцями ожеледиця.
Температура вночі 8-13°, в північній частині 14-19°, вдень 4-9° морозу, в більшості центральних областей вночі 3-8°, вдень 0-5° морозу, на Закарпатті, півдні та південному сході країни вночі 1-6° морозу, вдень 0-3° тепла.
У Києві у вівторок без істотних опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 7-9° морозу.
Розширення Євросоюзу є геополітичним рішенням, і потрібно діяти щодо змін процесів прийняття нових членів, але поки що держави-члени ЄС не готові назвати конкретну дату вступу України, як на цьому наполягає президент України Володимир Зеленський, сказала високий представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«Нам дійсно потрібно над цим попрацювати. Але, думаю, у мене таке відчуття, що держави-члени не готові назвати конкретну дату», – сказала вона у відповідях на питання на Мюнхенській конференції з безпеки в неділю, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Каллас нагадала, що крім України є також Чорногорія, Албанія, які так довго знаходяться в списку на вступ.
«Думаю, що пріоритет, нагальна необхідність рухатися далі і показувати, що Україна є частиною Європи, існує», – зазначила глава європейської дипломатії.
З неготовністю ЄС сьогодні визначити дату прийняття України погодився і президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
«Коли я розмовляв з багатьма главами держав і урядів Європейського Союзу, у мене виникло відчуття, що на цьому етапі, коли ми говоримо сьогодні тут, у Мюнхені, в лютому, немає готовності прийняти дату», – констатував він.
На його думку, є бажання бачити Україну якомога швидше частиною ЄС.
«ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно необхідно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде», – водночас вважає президент Латвії.
За його словами, в рамках цього рішення потрібно вирішити ще два інших питання: прийняття країн-кандидатів із Західних Балкан, яким давно це було обіцяно, і Молдови.
«Якщо говорити про Україну, не забувайте також про Молдову. Якщо Україна приєднається, ми не можемо виключити Молдову з цього. Так що справа вже не тільки в Україні. Йдеться, мабуть, про найбільше об’єднуюче розширення, але, ймовірно, за іншими правилами», – пояснив Рінкевичс.
На його думку, тоді дійсно доведеться повернутися до дуже серйозного обговорення того, як буде виглядати вся структура прийняття управлінських рішень Європейського Союзу.
Президент Латвії також підкреслив, що дата можливого вступу України до ЄС, подобається це чи ні, зараз дуже пов’язана з мирною угодою з Росією – буде мирна угода чи ні?
«Якщо чесно, я не бачу, щоб Росія була готова до угоди. А якщо Росія не буде рухатися, то у нас не буде угоди», – пояснив він.
На думку Рінкевичса, звернення Зеленського про фіксацію дати вступу потрібно заслухати на засіданні Європейської Ради.
Національні інститути здоров’я США (NIH) повідомили, що дослідники з University of Pennsylvania і Mayo Clinic розробили панель з чотирьох біомаркерів в плазмі крові для виявлення протокової аденокарциноми підшлункової залози (PDAC). Результати опубліковані в Clinical Cancer Research.
Згідно з NIH, у двох ретроспективних наборах зразків додавання двох нових білкових маркерів – aminopeptidase N (ANPEP) і polymeric immunoglobulin receptor (PIGR) – до вже досліджуваних CA19-9 і thrombospondin-2 (THBS2) дозволило відрізняти випадки раку від «не-раку» в 91,9% спостережень при частці хибнопозитивних результатів 5%. Для ранніх стадій (I-II) тест ідентифікував 87,5% випадків.
У повідомленні підкреслюється, що панель змогла розрізняти злоякісні випадки і пацієнтів з незлоякісними захворюваннями підшлункової залози, включаючи панкреатит, що важливо для майбутнього застосування в групах ризику.
Автори відзначають, що отримані результати вимагають подальшої перевірки в більш великих і «переддіагностичних» дослідженнях – тобто у людей до появи симптомів, перш за все серед пацієнтів з підвищеним ризиком (сімейний анамнез, генетична схильність, кісти або панкреатит).
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.09.2025
Open4Business.com.ua
Обсяг експорту з України ізольованих проводів та кабелів (зокрема волоконно-оптичних) у січні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 8,5% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $113,2 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, поставки в яку зросли на 8% – до $39 млн, а частка у загальному обсязі експорту цієї продукції майже не змінилась, склавши 34,5%.
У трійку найбільших імпортерів, як і у січні-2025, увійшли також Польща – $18,2 млн (16%) та Угорщина – $17,7млн (15,7%).
Водночас імпорт в Україну цієї продукції за минулий місяць збільшився на 13,8% – до $46,3 млн.
Найбільшим постачальником проводів та кабелів в Україну в січні були Китай ($13,8 млн або майже 30%), Угорщина ($12,4 млн або 26,7%), та Польща ($5,6 млн або 12,2%), тоді як торік імпорт з Китаю складав $10,8 млн, Угорщини – $10,6 млн, Польщі – $5,9 млн.
За даними Держмитслужби, 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів та кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд, імпорт на 24,3% – до $590,7 млн.
У січні-2026 імпорт олова та виробів зменшився на 27% — до $168 тис. (у грудні — $290 тис.).
Експорт олова та виробів у січні-2026 склав $226 тис. (у грудні $89 тис.), тоді як у січні-2025 був відсутній.
У 2025 році імпорт олова та виробів зріс на 36,5% — до $4,352 млн.
Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
У 2024 році імпорт олова та виробів зріс на 16,9% — до $3,188 млн.
Експорт олова та виробів становив $389 тис. проти $159 тис. у 2023 році.
В 2023 році в Україну завезено менше олова та виробів із нього — $2,728 млн (-23%).
Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
