Упродовж наступних двох тижнів у пункті пропуску «Чоп – Захонь», що на українсько-угорському кордоні, буде частково обмежено рух легкових та вантажних транспортних засобів у напрямку виїзду з України.
У зв’язку з проведенням ремонту дорожнього покриття в зоні митного контролю пункту транспорт рухатиметься лише двома смугами з п’яти наявних. Відповідно це вплине на їх оформлення та пропуск через кордон. Ремонтні роботи проводяться в рамках проекту осучаснення митно-прикордонної інфраструктури за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт олова та виробів із нього на 7,8% – до $1,842 млн (у серпні – $307 тис.).
Експорт олова та виробів становив $344 тис. (у серпні – $2 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Олово використовується в основному як безпечне, нетоксичне покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – п’ютер – використовується для виготовлення посуду.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2023-червні 2024 року
Open4Business.com.ua
Українська авіакомпанія SkyUp Airlines у січні-серпні виконала на 27% чартерних рейсів більше, ніж за аналогічний період минулого року – 2,7 тис., повідомила її пресслужба в Linkedin у середу.
Для порівняння, загалом за 2023 рік було виконано 3,27 тис. чартерних рейсів.
Кількість перевезених компанією на чартерних рейсах пасажирів за 8 місяців року зросла на 45% порівняно з аналогічним періодом до 446,82 тис. У 2023 році на чартерних рейсах SkyUp перевезли 511,59 тис. пасажирів.
Кількість напрямків, за якими виконували чартерні рейси, зросла зі 151 у 2023 році до 190 у нинішньому.
Крім того, цього літа компанія значно розширила коло партнерів, для яких виконувала чартери – їх було на 75% більше, ніж торік. SkyUp співпрацювали з туроператорами з Румунії, Польщі, Італії, Словаччини, Вірменії, Німеччини та Туреччини, йдеться в повідомленні.
“SkyUp Airlines вдячні партнерам за довіру і також за те, що вони знову і знову обирають нашу авіакомпанію”, – наводять у повідомленні слова голови чартерного департаменту компанії Лариси Федун.
На сайті SkyUp повідомляється, що авіакомпанія готова залучати для виконання чартерних рейсів вісім середньомагістральних літаків Boeing 737-800 і два середньомагістральних літаки Boeing 737-700, середній вік яких становить 14 років. Усі літаки обладнані сучасними та надійними двигунами CFM56. Борти Boeing 737-800 Next Generation мають покращений дизайн інтер’єру Sky Interior зі світлодіодним освітленням салону та зручнішими і місткішими багажними полицями. Різнокольорове підсвічування салону, що підбирається залежно від фази польоту, створює атмосферу затишку і дає змогу пасажирам краще переносити тривалі польоти. Частина бортів переоснащена кріслами Geven, планується встановити їх на всіх літаках компанії.
Також зазначається, що операційна діяльність авіакомпанії у 2018 році розпочалася саме з чартерної програми. Після була запущена регулярна програма і до початку повномасштабної війни авіакомпанія успішно розвивалася за гібридною моделлю. SkyUp співпрацювали з найбільшими туроператорами України та виконували для них цілорічні чартерні програми. Стратегічним партнером перевізника є бренд JoinUP!
Компанія має дозвіл Європейської агенції авіаційної безпеки (EASA) на виконання польотів до країн Європейського Союзу та права на виконання комерційних рейсів до Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. У червні 2022 року SkyUp Airlines отримав експлуатаційний дозвіл Швейцарії.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 14,8% – до $615 тис. (у серпні – $5 тис.).
Україна за 2023 рік знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Державна служба геології та надр України оголосила про проведення аукціонів із продажу одинадцяти спеціальних дозволів на користування надрами. Повідомляє NADRA.INFO.
Аукціони відбудуться 08.10.2024. Період подання пропозицій: 20.09.2024 18:00 – 07.10.2024 20:00
Публікуємо огляд лотів із посиланнями для реєстрації на торги, а також даними YouControl про власників компаній, які ініціювали проведення аукціонів.
Нагадуємо: за проведенням аукціонів Держгеонадр стежать в Антимонопольному комітеті України. Спецдозвіл, куплений у змові між учасниками торгів, можуть визнати недійсним.
Малоскелівське родовище кварцитів розвідане в 1952‒1956 рр. Українським геологорозвідувальним трестом Міністерства чорної металургії УРСР. Кварцити придатні для використання в шихті (75%:25%) з Овруцькими кварцитами для виробництва феросиліцію.
Східна ділянка Малоскелівського родовища кварцитів розроблялась ПрАТ «КГК» з 2007 року на підставі спеціального дозволу на користування надрами, наданого йому від 18.12.2007 № 4616. Дозвіл анульовано наказом Держгеонадр від 07.07.2022 № 221.
Державним балансом запасів корисних копалин України «Кварцит та кварц для вогнетривів» обліковано залишок запасів кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища у кількості 1426,59 тис.т за категорією С1 (код класу 121) та з невизначеним промисловим значенням за кат. В+С1– 2345 тис.т (код класу 332).
За річної потужності кар’єру в щільному тілі 121,2 тис. т термін забезпеченості підприємства запасами кварцитів складає 11,9 років (джерело).
Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для кормових домішок» станом на 01.01.2024 року обліковано запаси крейди Тростянецького родовища у кількості 2215,41 тис. т за категорією С1 (код класу 122) (джерело).
Запаси суглинків Північно-Західної і Південно-Східної ділянок Москалівського родовища, обліковані станом на 01.01.2024 року Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична», відповідають затвердженим і складають у кількості (тис. м3), ділянка Північно-Західна: С2 – 971,5 (код класу 122); ділянка Південно-Східна: С2 – 235,6 (код класу 122). Разом по родовищу: С2 – 1207,1 (джерело).
Крейда відповідає вимогам цементної промисловості в якості карбонатного компонента цементної шихти для виробництва портландцементу марок «400» і «500». Крім виробництва цементу, крейда родовища придатна для отримання вапна будівельного, а також для виробництва тонкодисперсної крейди меленої марок ММС-1, ММС-2 (ГОСТ 12085-88) для вапнування кислих ґрунтів (джерело).
Мамринське-2 родовище цегельної сировини розроблялась протягом 1997‒2010 рр. колективним підприємством «Коростишівський райагробуд». Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична» станом на 01.01.2024 року обліковано балансові запаси суглинків і глин Мамринського-2 родовища у кількості 165,7 тис. м3 за категорією А (джерело).
За всіма показниками гранодіорити свіжі та порушені вивітрюванням задовольняють вимоги відповідних Держстандартів до сировини для виробництва щебеню марки «1200» і бутового каменю марки «800».
Залишок запасів Ярівського родовища (ділянка 1971 р.), облікованих Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний», станом на 01.01.2024 р. складають у кількості (тис. м3) за категоріями: А – 1965,5, В – 7064,2, С1 – 4407,8; А+В+С1 – 13437,5; С2 – 2850,6 (джерело).
Ділянка Воловин (Південно-східна та Північно-західна частини), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 2 445 760 грн. Ініціатор – ТОВ «Дарвар» (Іван Вартовник).
Ділянка Зарічна техногенна (відвал шахти Зарічна), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 1 948 160 грн. Ініціатор – ТОВ «НВО «Захід Інвест» (Владислав Любовський).
Нагадаємо, на 24.09.2024 Держгеонадра призначили проведення 11 аукціонів з продажу спецдозволів на користування ділянками надр з покладами вуглеводнів.
