Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи NOVA у 2026 році планує розвивати кешбек у програмі лояльності “Доставка бонусів”, який можна буде використати на зменшення вартості доставки або навіть відправки посилки безкоштовно, повідомив керівник управління розвитку клієнтів Євген Кречетович.
За його словами, також планується збільшити знання та використання програми серед клієнтів на 50% та зосередитись на запуску нових гейміфікованих механік.
У “Новій пошті” зазначили, що кількість учасників у програмі вже перевищує 10 млн, а до партнерської мережі доєналися понад 500 бізнесів.
Зазначається, що кожного місяця користувачі компанії використовують більше 500 тис. промокодів від партнерів програми.
“Окремим напрямом розвитку стало підключення офлайн-партнерів за запитами самих клієнтів. До програми долучилися заправки, медичні лабораторії, ресторани, кінотеатри та інші сервіси щоденного попиту”, – зауважили в “Новій пошті”.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні за даними Пенсійного фонду України. За рік виплата зросла на 13%. Кожен п’ятий український пенсіонер отримує, в середньому, близько 4,5 тисячі грн пенсії. 63 тисячі пенсіонерів отримують виплати нижче прожиткового мінімуму, а 261 тисяча на рівні — 2 361 грн. Загалом понад 10,1 млн пенсіонерів нараховується цьогоріч в Україні й майже 73% з них отримують пенсію за віком.
10,17 млн пенсіонерів нараховується наразі в Україні. Переважна більшість — 73% пенсіонерів — отримують виплати за віком: це 7,4 млн українців. Ще майже 1,5 мільйона громадян (15%) живуть на пенсію по інвалідності, близько 700 тисяч або 7% отримують виплату через втрату годувальника, а 5% або ж 500 тисяч мають пенсію за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів складають менш як 1%.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні. За рік виплата зросла на 13%. Втім такі пенсії мають не всі: понад третина пенсіонерів отримують близько 3 250 грн. Варто зазначити, що за рік частка таких пенсіонерів скоротилась з 44% до 35%.
Ще 15% пенсіонерів — це понад 1,5 млн людей — мають виплати понад 10 тис. грн, а середній розмір пенсії в цій групі сягає 16 тис. грн. Ще 30% українців на пенсії живуть, у середньому, на 6 860 грн, а кожен п’ятий отримує близько 4,5 тис. грн на місяць.
Водночас 63 тис. пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму, а 261 тис. українців живуть саме на цей мінімум: 2 361 грн.
Найбільше пенсіонерів мешкає на Дніпропетровщині — 867 тис. Далі йдуть Київ (746 тисячі), Харківська (687 тис.) та Львівська (665 тис.) області. Найменше пенсіонерів зареєстровано у Херсонській (202 тис.) та в Чернівецькій (203 тис.) областях.
Відрізняються й розміри виплат: найвищі середні пенсії традиційно у столиці — майже 9 тис. грн, найнижчі — на Тернопільщині: близько 5 тис. грн. Хоча загалом по країні пенсії зросли на 13%, у деяких регіонах зростання було значно відчутнішим — зокрема на Рівненщині (+24%) та Волині (+20%).
Більшість пенсіонерів — понад 82% — отримують виплати через банки, найчастіше через ПриватБанк та Ощадбанк. Водночас пенсія для багатьох — не єдине джерело доходу: кожен четвертий пенсіонер в Україні продовжує працювати. Таких людей — 2,8 млн, а їх середня пенсія становить 7 160 грн. 3 250 грн на 28 січня це приблизно 63 евро за курсом НБУ.
https://opendatabot.ua/analytics/pensions-2025-12
Експорт огірків з України в 2025 році зріс на 19,7% порівняно з 2024 роком – до 3,76 тис. тонн, випливає зі статистики Державної митної служби.
Найактивніше українські огірки в 2025 році купували Польща (54,5% експортних поставок у грошовому вираженні), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%).
Роком раніше ця трійка лідерів була такою ж, проте з іншим розподілом часток: Естонія (50,6%), Польща (32,6%), Молдова (9,3%).
Інвестиції нерезидентів в нерухомість Болгарії за підсумками січня – листопада 2025 року сформували чистий відтік 18,6 млн євро, при цьому по РФ зафіксовано чистий відтік 19,9 млн євро, випливає з даних Болгарського народного банку (БНБ).
Згідно з матеріалами БНБ, роком раніше (січень – листопад 2024 року) чистий відтік інвестицій нерезидентів в нерухомість оцінювався в 11,6 млн євро.
Показник чистого відтоку означає, що виплати нерезидентів за угодами з нерухомістю в країні в розглянутий період були нижчими за надходження – тобто продажі перевищили покупки в вартісному вираженні. При цьому те, що загальний показник по всіх нерезидентах (-18,6 млн євро) виявився менше відтоку по РФ (-19,9 млн євро), формально вказує на невеликий сукупний чистий приплив інвестицій в нерухомість з інших країн (близько 1,3 млн євро).
У звіті БНБ, на який посилаються ЗМІ, окремого розбиття по інших країнах (у тому числі по Україні) в частині інвестицій нерезидентів у нерухомість не наводиться – окремо виділена тільки Росія.
Експорт помідорів з України в 2025 році склав 553 тонни, що на 31,2% менше, ніж у 2024 році, випливає з даних Державної митної служби.
У 2025 році основними покупцями українських помідорів були Молдова (61,5% у грошовому вираженні), Польща (34,1%) і Румунія (1,1%). У 2024 році найбільшим покупцем також була Молдова, на яку припадало 86% експорту.
Франція має намір до 2027 року зробити Visio єдиною платформою відеозв’язку для всіх міністерств і держслужб, поступово відмовляючись від використання позаєвропейських рішень, включаючи Microsoft Teams і Zoom, випливає з повідомлення на сайті стратегії цифрового розвитку держави.
Міністр-делегат у справах держслужби та реформи держави Давид Амьель заявив, що мета переходу – «покласти край використанню рішень поза Європою» і забезпечити безпеку та конфіденційність публічних електронних комунікацій за рахунок «суверенного інструменту».
Згідно з повідомленням, Visio розроблений міжвідомчою дирекцією з цифрових технологій (DINUM) і вже має близько 40 тис. регулярних користувачів, при цьому розгортання йде на рівень 200 тис. співробітників. Серед перших структур, які повинні перейти на Visio в I кварталі 2026 року, названі CNRS, Assurance Maladie, податкова служба DGFIP і міністерство збройних сил. При цьому CNRS планує замінити свої ліцензії Zoom до кінця березня.
Відзначається, що рішення впроваджується за підтримки ANSSI, розміщується на хмарній інфраструктурі Outscale (група Dassault Systèmes), сертифікованій SecNumCloud, і включає функції ШІ – зокрема транскрибацію з використанням технологій французького стартапу Pyannote, а також заплановане на літо 2026 року субтитрування в реальному часі на базі розробок Kyutai.
