Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Майже 2 тисячі справ беруть початок ще у 2017 році. Рекордні 9,1 тисячі проваджень щодо боргів по зарплаті було відкрито торік. Це на 30% більше, ніж у 2024 році. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції. У антилідерах Дніпропетровщина — понад третина усіх боргів по зарплаті.
36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат налічується в Україні на початок 2026 року. За рік стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшало на 6%.
Загалом торік українські компанії встановили антирекорд: 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Випадки, коли співробітники тривалий час не можуть здобути зароблені гроші, непоодинокі. Серед таких справ є й відверті «довгожителі». Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться ще з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Зауважимо, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайдено стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
https://opendatabot.ua/analytics/salary-debts-2025-12
Україна в 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 15,8% – до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному виразі на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому виразі скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн. Експорт міді за той же період виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Лише у грудні імпорт склав $13,311 млн, експорт — $10,318 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році зберегла імпорт міді на рівні попереднього року ($140,797 млн), а у 2023-му наростила його в 2,2 раза порівняно з 2022 роком.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Ціни на золото і срібло оновили рекорди в понеділок на тлі збільшення попиту на активи “тихої гавані” у зв’язку з ситуацією навколо Гренландії.
Трейдери побоюються, що посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа, який заявляє претензії на Гренландію, спровокує масштабну торговельну війну між США і Європою.
У суботу Трамп оголосив, що з лютого введе мита в розмірі 10% для низки європейських країн, які виступають на підтримку Данії та Гренландії. З 1 червня 2026 року мита для цих країн становитимуть вже 25% і діятимуть “доти, доки не буде досягнуто угоди про повну купівлю Вашингтоном Гренландії”, повідомив Трамп.
Європейські держави готові до скоординованої відповіді на введення мит США, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За даними газети Financial Times, країни ЄС розглядають введення митних зборів на товари з США на суму 93 млрд євро або низку обмежень для американських компаній.
Торговельна напруженість, пов’язана з Гренландією, відрізняється від торішньої ситуації з введенням Штатами масштабних мит, зазначає головний інвестиційний стратег Saxo Markets в Сінгапурі Чару Чанана.
“Використання тарифних загроз всередині НАТО – це свого роду удар по довірі, який може спровокувати більш стійку премію за ризик до вартості активів”, – говорить вона.
Спотова ціна золота до 9:30 кч у понеділок зросла на 1,6%, до $4670,47 за унцію, срібла – на 3,4%, до $93,1755 за унцію. Під час сесії ціна золота піднімалася до рекордних $4690,59 за унцію, срібла – до $94,1213 за унцію.
“Геополітичні ризики загострюються, – зазначає аналітик Capital.com Inc. в Мельбурні Кайл Родда. – Нова торговельна невизначеність затьмарює перспективи зростання, а зовнішня політика США підриває довіру до долара. Це ідеальний набір умов для зростання цін на золото і срібло”.
Ф’ючерси на фондові індекси США втрачають 0,8-1,3% у понеділок. Активність торгів на ф’ючерсному ринку є слабкою, оскільки американські біржі закриті у зв’язку зі святом (День Мартіна Лютера Кінга).
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
Також, раніше Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Пасажиропотік через український кордон у другий тиждень після Нового року, з 10 по 16 січня, впав на 19,2% – до 483 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд зменшилася до 235 тис. з 295 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд – до 248 тис. з 303 тис.
Число транспортних засобів та машин із гуманітарними вантажами, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня залишилося на рівні попереднього – відповідно 109 тис. та 394.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі на усьому західному кордоні черги були лише в двох пунктах пропуску: “Устилуг” на кордоні із Польщею – 15 легкових авто та “Мамалига” на кордоні із Молдовою – 30 авто.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні менше за минулорічні. Тоді за подібні 7 днів з України виїхало 245 тис. людей, а в’їхало 270 тис. Потік машин торік також був вищим – 120 тис., що може бути пов’язано із погодними умовами.
Торік в цей тиждень було зафіксовано падіння пасажиропотоку на 13,3%, а наступного тижня – ще на 12%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 182 тис.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (Чернівецька обл.) 21 січня 2026 року проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі – шляхом опитування, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації НКЦПФР (SMIDA).
Проект порядку денного включає, зокрема, затвердження річного фінансового плану товариства на 2026 рік, затвердження положень про наглядову раду та про винагороду виконавчого органу, обрання членів наглядової ради та затвердження умов договорів з ними, а також розподіл прибутку за 2024 рік і затвердження розміру річних дивідендів (у проекті рішення зазначено спрямування 90% чистого прибутку на дивіденди).
Ініціатором скликання зборів виступає ПрАТ «Укргідроенерго», яке володіє понад 5% голосуючих акцій «Нижньодністровська ГЕС».
ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» (код ЄДРПОУ 30149623) зареєстровано в 1999 році в м. Новодністровськ (Чернівецька обл.). Компанія є правонаступником ВАТ «Дністровська ГАЕС»; у документах товариства вказується, що Нижньодністровська ГЕС призначена для вирівнювання нерівномірних скидів води з Дністровського водосховища та формування нижнього басейну для роботи Дністровської ГАЕС; середньорічна вироблення оцінюється в 55 млн кВт-год. Статутний капітал, за даними відкритих реєстрів, становить 475,33 млн грн.
