У Херсонській області розпочато пілотний аграрний проект з вирощування оливкових дерев у співпраці з місцевими фермерами, повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на голову Херсонської ОВА Олександра Прокудіна.
До ініціативи залучені канадські організації MetaCluster TIASI і GREEK CHALLENGE, а запуск проекту пов’язаний зі зміною кліматичних умов, які погіршують врожайність традиційних для регіону культур.
Як уточнює Херсонська ОВА, грецькі партнери вже доставили перші саджанці для висадки в заздалегідь визначених теплицях – цей етап потрібен для тестування придатності клімату регіону, оскільки культура вимагає специфічного температурного режиму і системи догляду.
Проект реалізують у тестовому форматі на невеликій площі: для вирощування оливи потрібні відповідний температурний режим, система поливу і добрива. Навесні саджанці планують пересадити у відкритий ґрунт, а перші результати експерименту очікують вже наступної зими.
Раніше повідомлялося, що в 2025 році аграрії правобережжя Херсонської області втратили майже 60 тис. га посівів.
АТ «Укрзалізниця» повідомило про зміну з 22 січня розкладу руху поїздів, у тому числі приміських, у зв’язку з необхідністю мінімізувати затримки, викликані підвищеною інтенсивністю руху на Фастівській ділянці, яка в грудні зазнала ураження з боку РФ.
Згідно з повідомленням компанії, також внесені зміни в окремі маршрути з міркувань безпеки.
«Укрзалізниця» уточнила, що в цілому переглянуто понад 100 графіків приміських поїздів по всій Україні, що повинно «розвантажити» найбільш інтенсивні ділянки і скоротити затримки.
У компанії зазначили, що за оновленими розкладами поїзди курсуватимуть, починаючи з ночі з 21 на 22 січня, і закликали пасажирів при виборі рейсу звертати увагу на дату дії розкладу – «дійсний з 22.01.2026».
«Укрзалізниця» також попередила, що до вступу нових графіків в силу можливі затримки в межах 1-2 годин в залежності від інтенсивності руху на Фастівській ділянці.
Актуальні розклади приміських поїздів компанія рекомендує перевіряти на сайті Південно-Західної залізниці.
Закарпатська ОДА заявила про початок поглиблення співпраці з Кошицьким краєм Словаччини у сфері фізичної культури та спорту, зокрема щодо обміну досвідом проведення марафонів та запуску спільних спортивних заходів.
За інформацією ОВА, перспективи проектів під час робочої зустрічі обговорили заступник голови Закарпатської ОВА Юрій Гузинець і словацькі партнери, які перебувають в області з візитом. Гузинець зазначив, що регіон розвиває спортивну інфраструктуру, проводить благодійні забіги і просуває адаптивні види спорту.
Як повідомляють регіональні ЗМІ з посиланням на ОВА, окремою темою переговорів стала можливість проведення першого українсько-словацького марафону. У зустрічах також брали участь директор Кошицького марафону світу Браніслав Коньяр і генконсул Словаччини в Ужгороді Генріх Сасай.
Згідно з опублікованою інформацією, серія благодійних забігів Transcarpathian Grand Run 2025 у 2025 році об’єднала близько 3,5 тис. учасників і дозволила зібрати майже 13,5 млн грн на підтримку України. Відзначається також, що благодійний фонд Кошицького марафону миру виділив 4 тис. євро для України, які вирішили спрямувати на розвиток спортивної бази Ужгородського ліцею №15, куди вже передали сертифікат і частину інвентарю.
Уряд Румунії оголосив про придбання у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 100% акцій компанії Danube Logistics, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти в Республіці Молдова.
Міністерство економіки Молдови підтвердило законність угоди, підкресливши, що вона стосується виключно приватного оператора порту і не зачіпає державні землі. Остаточне затвердження ціни очікується 11 лютого 2026 року.
Румунська сторона планує інвестувати понад 24 млн євро в модернізацію та розвиток інфраструктури Джурджулешт: мета – інтегрувати порт у логістичну мережу Румунії, розширити потужності та посилити роль регіону в транспортних коридорах Дунаю та Чорного моря.
Порт Джурджулешти розташований на короткій ділянці молдавського виходу до Дунаю – біля кордону з Румунією та Україною, і є єдиним портом Молдови з виходом до морсько-річкових маршрутів. ЄБРР раніше відзначав стратегічну значимість порту для зовнішньої торгівлі Молдови (понад 70% водних імпортно-експортних потоків) і його потенціал як вузла, який може бути затребуваний для регіональної логістики, включаючи майбутні проекти з відновлення України.
У Польщі в рамках благодійної кампанії «Тепло з Польщі для Києва» зібрали понад 1 млн злотих на закупівлю генераторів для української столиці, повідомляє польське видання OKO.press.
За інформацією організаторів, збір ініціював фонд Stand With Ukraine спільно з низкою громадських організацій. Спочатку планувалося зібрати 1 млн злотих для закупівлі 100 генераторів, проте мета була досягнута протягом декількох годин, після чого кампанію вирішили продовжити і підвищили нову мету до 2 млн злотих. На момент публікації ZAXID.NET сума збору становила близько 1,1 млн злотих.
Президент фонду Stand With Ukraine Наталія Панченко заявила, що реакція донорів нагадала їй хвилю підтримки України в 2022 році, підкресливши, що солідарність залишається сильнішою за дезінформацію та атаки в соцмережах.
Як повідомляється, на ініціативу відреагував посол України в Польщі Василь Боднар, висловивши подяку учасникам збору та наголосивши на важливості підтримки в умовах ускладнення ситуації в енергопостачанні.
Провідна українська інвестиційна компанія Dragon Capital у 2025 році здійснила інвестиції майже на $100 млн, але не всі з них встигла завершити, повідомив засновник Dragon Capital Томаш Фіала.
«Ми наблизилися в минулому році за рівнем нових інвестицій майже до довоєнного рівня, коли було понад $100 млн», – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії в п’ятницю, присвяченій головним трендам року для української економіки.
Фіала зазначив, що в перші два роки війни завданням було збереження бізнесу, його відновлення після падіння в 2022 році і закінчення всіх капітальних інвестицій, розпочатих до початку війни.
«Ну а останні два роки – це вже про розширення бізнесу. Вже не можна чекати з прийняттям рішень »на після війни«, вже займає багато часу, щоб чекати на після війни», – пояснив глава Dragon Capital.
«А в цьому році плануємо ще більше зробити», – підкреслив він.
Фіала зазначив, що плани на зростання пов’язані зі створенням двох фондів прямих інвестицій – Rebuild Ukraine Fund (REBUF) і Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I (спільно з британською Amber Infrastructure), над яким компанія активно працювала останні півтора року. Цільові обсяги цих фондів, відповідно, $250 млн і $350 млн, і внесок Dragon Capital в кожен з них становить по $20 млн.
Глава компанії уточнив, що перше закриття REBUF обсягом $102,5 млн відбулося в п’ятницю, тоді як оголошення про перший значний обсяг закриття Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I очікується наступного тижня.
Фіала додав, що Dragon Capital разом з Amber Infrastructure був обраний переможцем конкурсу з управління EU Flagship Fund for Reconstruction of Ukraine заявленим обсягом EUR220 млн серед 12 претендентів, з яких чотири пройшли до фіналу.
За його словами, Dragon Capital готовий вкласти в цей фонд EUR40 млн власних коштів, а іншими інвесторами, як і в двох попередніх фондах, виступають по п’ять європейських IFI (International Financial Institutions) і DFI (Development Financial Institutions).
«Зараз ми перебуваємо в процесі Due Diligence… Плануємо почати його інвестувати в середині наступного року», – повідомив Фіала. Він підкреслив, що жоден з цих фондів не має обмежень на інвестиції в фізичні активи.
Щодо викликів, з якими стикалися бізнеси Dragon Capital у 2025 році, глава компанії зазначив, що великої різниці з попередніми роками не відбулося, на першому місці залишаються ризики безпеки.
За його словами, влітку додалися більш істотні ризики з верховенством права, коли під час атаки на антикорупційні органи компанія десь на три тижні призупинила всі інвестиції.
«Було враження, що ми повернулися в часи Януковича і до авторитарного правління в країні, і ми відновили інвестиції тільки після того, як Верховна Рада і президент виправили свою помилку і дочекалися ще призначення урядом голови БЕБ», – сказав Фіала.
Він додав, що також відбувалися кібератаки на компанію, і залишаються виклики з трудовим ресурсом.
“Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% – це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на 20-25% на рік і знаходяться на рівні в валютному еквіваленті вище, ніж були до війни”, – описав ситуацію глава Dragon Capital.
У той же час, за його словами, у більшості бізнесів зростання випереджає інфляцію і становить від 10% до 20% і ще більше, хоча витрати також швидко зростають.
«Нам важко в бюджетах на 26-й рік витримати таку маржинальність бізнесу, яка у нас була останні два роки, яка була в принципі непогана», – констатував Фіала.
