Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2025 році продовжував реалізацію програми “Робочий побут”, спрямувавши на оновлення побутових приміщеннь для працівників загалом понад 13 млн грн.
Згідно з пресрелізом комбінату, у 2025 році на підприємстві виконано капітальні ремонти санітарно-побутових приміщень у мартенівському цеху, цеху контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, управлінні автомобільного транспорту й центральній електротехнічній лабораторії триває ремонт санітарно-побутового приміщення цеху водопостачання.
Сумарна площа відремонтованих приміщень становитиме 530 м².
Зокрема, нещодавно на комбінаті введено в експлуатацію оновлене санітарно-побутове приміщення мартенівського цеху площею понад 280 м². На об’єкті виконано капремонт із повною заміною інженерних мереж, віконних і дверних блоків, сантехнічного обладнання, а також проведено комплекс оздоблювальних робіт.
При цьому зазначається, що у 2026 році реалізація програми “Робочий побут” буде продовжена. У межах програми планується подальше оновлення санітарно-побутових приміщень мартенівського цеху та цеху водопостачання, встановлення водонагрівачів, а також облаштування сучасного прального комплексу.
Корпоративна програма групи “Метінвест” “Робочий побут”, у межах якої здійснюється модернізація побутових приміщень виробничих підрозділів, діє на “Запоріжсталі” з 2012 року. За цей час на комбінаті оновлено понад 240 побутових приміщень, а загальний обсяг інвестицій перевищив 260 млн грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Біоенергетичні проєкти вже працюють на семи з 27 цукрових заводів України, які працювали в сезоні-2025, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Зі зрозумілих причин сьогодні не всі підприємства хочуть акцентувати на цьому (біоенергтичних проєктах – ІФ-У) увагу. Можу лише зауважити, що з 27 діючих цукрових заводів на семи реалізовано виробництво біоетанолу, біогазу або біометану, і в цьому питанні галузь має гарний потенціал”, – розповіла вона.
Кавушевська зазначила, що цукрова галузь України має гарні приклади біоенергетичних проєктів. Вони були реалізовані переважно до 2022 року, а під час війни дошліфовувалися, вдосконалювались, наприклад, деякі підприємства перейшли з виробництва біогазу на біометан.
Як повідомлялося, виробництво біопалива на цукрових заводах України є стратегічним напрямком, оскільки дозволяє переробляти побічні продукти (мелясу та жом) у енергію. Станом на 2025–2026 роки галузь активно переходить від виробництва простого біогазу (для електрики) до біометану (для експорту в ЄС) та біоетанолу.
За даними “Інтерфакс-Україна”, найпотужніший біоенергетичний проєкт цукрової галузі потужністю 56 млн куб. м на рік впроваджено на Теофіпольському цукровому заводі (Хмельницька обл.). Він уже підключений безпосередньо до газотранспортної системи (ГТС).
Глобинський біоенергетичний комплекс агрохолдингу “Астарта” (Полтавська обл.) потужністю 50 млн куб. м на рік переробляє цукровий жом і використовує біопаливо для забезпечення потреб цукрового та соєпереробного заводів.
Гнідавський цукровий завод (Волинська обл.) виробляє біогаз із жому для забезпечення власних потреб в енергії та продає її. Потужність підприємства – 6 мВт.
Капітанівський цукровий завод (Кіровоградська обл.) побудував біогазовий комплекс потужністю 6 МВт і має плани щодо переходу на біометан. Селищанський цукровий завод (Черкаська обл.) працює на жомі та мелясі, виробляє біогаз для генерації 7.5 МВт електрики.
Біоетанол в Україні виробляють переважно з меляси (патоки), яка є відходом цукрового виробництва Гнідавський цукровий завод (15–20 тис. тонн на рік), Узинський цукровий комбінат (10–15 тис. тонн на рік). Крім того, Гайсинський цукровий завод (“Укрпромінвест-Агро”) співпрацює з Гайсинським спиртзаводом для переробки власної меляси на біоетанол, а Тростянецький і Зарубинський спиртзаводи є ключовими хабами для переробки сировини цукрових заводів сусідніх регіонів.
Галузь також має Югазефо-Миколаївський біогазовий комплекс (Вінницька обл.), який співпрацює із Юзефо-Миколаївським цукровим заводом і виробляє із цукрового жому та курячого посліду понад 11 млн куб. м на рік біометану. Це одне з перших підприємств в Україні, яке налагодило виробництво та експорт bio-LNG (зрідженого біометану).
Жданівський цукровий завод агрохолдингу “Астарта” (Вінницька обл.) забезпечує сировинну базу для генерації енергії. У цілому “Астарта” загалом виробляє понад 50–60 млн куб. м на рік біогазу.
Noble Capital RSD LLC подала до Окружного суду США по округу Колумбія позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Банку Росії та Фонду національного добробуту РФ, вимагаючи визнати зобов’язання за суверенними облігаціями Російської імперії, розміщеними серед інвесторів у США, та стягнути з відповідачів суму не менше $225,8 млрд. Судові документи доступні тут – https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Згідно з текстом скарги, позивач просить суд винести декларативне рішення про заборгованість за основним боргом і відсотками (з коригуванням, прив’язаним до золота), а також визнати можливим «залік» (set-off) цієї суми в рахунок «заблокованих суверенних активів РФ» на рахунках у фінансових інститутах, де можуть перебувати такі активи. Також заявлені вимоги про забезпечувальні заходи – заборону на переказ або «мобілізацію» заблокованих активів і про призначення керуючого (equitable receiver) для цілей стягнення.
З матеріалів справи випливає, що відповідачі були повідомлені про розгляд позову 1 жовтня 2025 року, а суд надав російській стороні продовження терміну для відповіді на позов до 29 січня 2026 року.
Така конструкція (залік через приватно-правовий спір) може розглядатися як спроба перевести дискусію про заморожені активи з площини політичної конфіскації в сферу цивільно-правових механізмів.
Після 24.02.2022 деякі країни заморозили значні обсяги російських суверенних активів. Євросоюз заморозив 210 млрд євро, при цьому Euroclear зберігає близько 193 млрд євро цих коштів.
https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Noble Capital RSD LLC – це приватна компанія у формі LLC, зареєстрована в штаті Делавер (США). У судових матеріалах вона описується як правонаступник (assignee) і законний власник пакета «суверенних облігацій», розміщених у США ще за часів Російської імперії.
Страхова компанія «Уніка» (Київ) у грудні 2025 року виплатила 206,1 млн грн страхових відшкодувань, що на 14,3% менше, ніж у грудні 2024 року (240,55 млн грн).
Як повідомляється на сайті компанії, за договорами автострахування загальна сума страхових виплат склала 95,55 млн грн (+54,1%), з яких за КАСКО – 68,52 млн грн (+48,4%), за ОСАГО – 27,03 млн грн (+99,8%).
Загальна сума виплат за договорами добровільного медичного страхування склала 81,16 млн грн (-9,5%), виплати за майновим страхуванням – 1,62 млн грн (за аналогічний період роком раніше 41,2 млн грн), інші види страхування (в т.ч. страхування життя) – 27,77 млн грн (-41,9%).
UNIQA Group (Австрія) вийшла на ринок України в 2006 році. Її компанії в Україні «Уніка» і «Уніка Життя» з центральними офісами пропонують більшість видів ризикового страхування та страхування життя.
Noble Capital RSD LLC подала до Окружного суду США по округу Колумбія позов до Російської Федерації, Мінфіну РФ, Банку Росії та Фонду національного добробуту РФ, вимагаючи визнати зобов’язання за суверенними облігаціями Російської імперії, розміщеними серед інвесторів у США, та стягнути з відповідачів суму не менше $225,8 млрд. Судові документи доступні тут – https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Згідно з текстом скарги, позивач просить суд винести декларативне рішення про заборгованість за основним боргом і відсотками (з коригуванням, прив’язаним до золота), а також визнати можливим «залік» (set-off) цієї суми в рахунок «заблокованих суверенних активів РФ» на рахунках у фінансових інститутах, де можуть перебувати такі активи. Також заявлені вимоги про забезпечувальні заходи – заборону на переказ або «мобілізацію» заблокованих активів і про призначення керуючого (equitable receiver) для цілей стягнення.
З матеріалів справи випливає, що відповідачі були повідомлені про розгляд позову 1 жовтня 2025 року, а суд надав російській стороні продовження терміну для відповіді на позов до 29 січня 2026 року.
Така конструкція (залік через приватно-правовий спір) може розглядатися як спроба перевести дискусію про заморожені активи з площини політичної конфіскації в сферу цивільно-правових механізмів.
Після 24.02.2022 деякі країни заморозили значні обсяги російських суверенних активів. Євросоюз заморозив 210 млрд євро, при цьому Euroclear зберігає близько 193 млрд євро цих коштів.
https://ia800707.us.archive.org/35/items/gov.uscourts.dcd.281398/gov.uscourts.dcd.281398.1.0.pdf
Noble Capital RSD LLC – це приватна компанія у формі LLC, зареєстрована в штаті Делавер (США). У судових матеріалах вона описується як правонаступник (assignee) і законний власник пакета «суверенних облігацій», розміщених у США ще за часів Російської імперії.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Віталій Дубас визначив заставу в 33 млн грн (приблизно 770 тис. доларів) для підозрюваної в пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам, лідера парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
“Задовольнити частково клопотання. Застосувати до… Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі… 33 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.
Також він додав, що на підозрювану покладено процесуальні обов’язки.
За словами судді, заставу може бути внесено або самою підозрюваною, або іншою особою протягом п’яти днів на рахунок ВАКС.
“Покласти на Тимошенко до 16.03 2026 року такі обов’язки: прибувати за кожним викликом до детектива НАБУ або суду… не відлучатися за географічні межі Київської області… повідомляти… про зміну місця проживання або роботи”, – зазначив суддя.
Також серед процесуальних обов’язків для Тимошенко – здати документи для виїзду за кордон. Носіння електронного браслета для Тимошенко судом не визначено. Крім того, за рішенням суду, Тимошенко заборонено спілкуватися з приводу обставин, викладених у підозрі, з низкою народних депутатів, включно з Ігорем Копитіним («Слуга народу»).
Раніше на засіданні Тимошенко заявила, що запис, оприлюднений антикорупційними органами, був скомпільований Копитіним разом із НАБУ. «Мали на меті: з одного боку, Копитін – позбутися кримінальної справи, яка є в НАБУ, а з другого боку, НАБУ виконувало політичне замовлення – конкретно дискредитувати мене як людину, яка послідовно, наполегливо, щоденно веде парламентську діяльність, щоб не було проголосовано закони, які прямо суперечать національним інтересам України», – заявляла лідерка парламентської фракції.
Після оголошення постанови суду Тимошенко зазначила журналістам, що до списку депутатів, спілкування з якими за обставинами справи лідера фракції заборонено судом, входять ті, хто хоча б раз голосував у Раді так, як закликала фракція «Батьківщина».
Пізніше Центр протидії корупції опублікував повний перелік 65 депутатів, з якими Тимошенко має утриматися від спілкування, зокрема від фракції «Слуга народу»: Арсенюк Олег, Бабій Роман, Богданець Андрій, Божик Валерій, Бунін Сергій, Вагнер Вікторія, Васильєв Ігор, Галушко Микола, Герасименко Ігор, Горобець Олександр, Горенюк Олександр, Грищенко Тетяна, Гузенко Максим, Дануца Олександр, Діденко Юлія,
Дмитрієва Олександра, Загуройко Аліна, Задорожний Андрій, Заславський Юрій, Кицак Богдан, Клочко Андрій, Коваль Ольга, Козак Володимир, Колюх Валерій, Копитін Ігор, Кривошеєв Ігор, Кузнєцов Олексій, Кузьміних Сергій, Лис Олена, Литвиненко Сергій, Любота Дмитро, Мазурашу Георгій, Мандзій Сергій, Марусяк Олег, Марченко Людмила, Мельник Сергій, Мокан Василь, Мурдій Ігор, Нагаєвський Артем, Нікітіна Марія, Новіков Михайло, Остапанко Анатолій, Павліш Павло, Павлюк Максим, Пасічний Олександр, Пашковський Максим, Петруняк Євген, Припутень Дмитро, Саладуха Ольга, Соломчук Дмитро, Стернійчук Валерій, Сушко Павло, Швачко Антон, Шол Маргарита, Шпак Любов, Шуляк Олена, Чорноморов Артем, Юнаков Іван, Яковлєва Неллі, Якименко Павло; «За майбутнє» – Торохтій Богдан; «Батьківщина» – Ніколаєнко Андрій; позафракційні: Костюк Дмитро, Разумков Дмитро і Микиша Дмитро.
