ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 11,5% до аналогічного періоду 2022 року – до 1 млрд 070,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 3,4% – до 22,7 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 12,5% – до 6,5 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 52,3%, склавши 5,13 млн шт.
Водночас у жовтні компанія на 36% наростила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,04 тис. тонн, що, однак, на 2,7% менше за показник вересня поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Делегація державного підприємства “Навоїуран” взяла участь у першому Міжнародному форумі з розвитку промисловості природного урану в Пекіні.
В рамках візиту також було організовано зустріч з віце-президентом китайської компанії «China National Nuclear Corporation» (Китайська національна ядерна корпорація, CNNC) Шень Яньфеном, під час якої сторони підписали меморандум «Про стратегічне співробітництво в урановій промисловості».
Представники Мінгеології та «Навоїурану» під час візиту ознайомилися з діяльністю CNNC з підземного видобутку та переробки уранової руди, а також процесами цифровізації у виробництві.
Нагадаємо, «Навоїуран» видобуває уран з 2022 року, після виділення зі складу Навоїйського гірничо-металургійного комбінату. Підприємство планує у 2022—2030 роках збільшити виробництво урану вдвічі — до 7100 тонн на рік.
Станом на ранок вівторка, 17 листопада, на українсько-польському кордоні на виїзді з Польщі в напрямку трьох пунктів пропуску – “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська-Хребене” – перебувають приблизно 2400 вантажних транспортних засобів, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко.
“На жаль, блокування руху для вантажівок на трьох напрямках триває з 6 листопада. Станом на ранок, на території Польщі в напрямку виїзду з цієї країни в Україну перебувають близько 2 тис. 400 вантажних транспортних засобів. Найбільше – навпроти пункту пропуску “Ягодин” – 1 тис. 100 вантажних транспортних засобів, решта – у напрямку ПП “Краковець” і “Рава-Руська”, – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Спікер зазначив, що за годину учасники страйку пропускають по кілька транспортних засобів у всіх напрямках.
“Єдиний більш-менш інтенсивний рух ми відзначаємо на ПП “Краковець”, коли вантажівки їдуть з України до Польщі”, – сказав Демченко.
Він додав, що загалом кількість транспортних засобів, які очікують на перетин кордону з Польщі в Україну, останніми днями тримається на рівні 2400-2500.
“Водночас перевізники обирають для себе й інші маршрути. Уже кілька днів ми спостерігаємо скупчення вантажівок і навпроти пункту пропуску “Шегині”. Там перебувають близько 1100 вантажівок”, – повідомили в Держприкордонслужбі.
Як повідомлялося, польські перевізники 6 листопада почали блокаду руху вантажного транспорту трьох пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Хребене – Рава-Руська” і “Дорогуськ – Ягодин”.
Посол України в Польщі Василь Зварич заявив, що блокування руху вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску на українсько-польському кордоні є “болючим ударом у спину України” і ставить під загрозу “коридори солідарності”, якими українське зерно прямує до третіх країн.
У рамках візиту помічника державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональда Лу до Узбекистану 7 листопада у Ташкенті відбулося третє засідання Діалогу стратегічного партнерства між Узбекистаном та США.
Делегації обговорили партнерство між Ташкентом і Вашингтоном у сфері політики, економіки, безпеки, людських і культурних вимірах. США підтвердили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Узбекистану.
Заступник міністра закордонних справ Узбекистану Гайрат Фозилов відзначив динамізм у двосторонніх відносинах та комплексну роботу, виконану обома сторонами у 2023 році щодо зміцнення стратегічного партнерства. Дональд Лу подякував Узбекистану за участь Президента Шавката Мірзійоєва у першому президентському саміті C5+1 на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні.
Дональд Лу офіційно підтвердив повну підтримку США у вступі Узбекистану до Світової організації торгівлі.
Сторони також обговорили регіональні питання, такі як продовження гуманітарних зусиль в Афганістані та зміцнення конструктивного партнерства у дипломатичному форматі C5+USA.
Делегації заявили про бажання продовжувати зростання та диверсифікацію торгівлі та інвестицій, просувати сільськогосподарські реформи в Узбекистані, розширювати економічні права та можливості жінок та спільно вирішувати кліматичну кризу. Американська сторона вітала реформи з лібералізації економіки, що проводяться в Узбекистані, підкреслюється в заяві.
Делегації також наголосили на «важливості зміцнення співпраці у сфері безпеки через поглиблення зв’язків між оборонними відомствами, правоохоронними органами, прикордонними та митними органами», відзначається в заяві.
Обидві сторони також наголосили на важливості продовження ініціатив щодо збереження культури, освітніх обмінів та програм англійською мовою, а також необхідність зміцнення системи охорони здоров’я Узбекистану.
Наступний діалог про стратегічне партнерство планується провести у Вашингтоні у 2024 році.
СОТ, США, УЗБЕКИСТАН
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на суму 444,6 млн грн, що на 7,6% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 21,2% – до 19,2 млн кв. м, тарного картону – майже на 27%, до 13,5 тис. тонн, паперу – на 11%, до 3,7 тис. тонн.
Зокрема, у жовтні комбінат наростив випуск паперу і картону на 66,4% до жовтня-2022 – до 1,8 тис. тонн, гофротари на 54,6% – до 2,3 млн кв. м. Порівняно з вереснем поточного року випуск паперу та картону зріс на 15,4%, гофротари – на 23%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за десять місяців в Україні відзначено приріст випуску паперу та картону на 11,4% (до 454,9 тис. тонн), картонних ящиків – на 18,1% (до 428,7 млн кв. м).
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
Медична мережа “Добробут” впровадила цифрову верифікацію даних пацієнтів у всіх медичних центрах мережі “Добробут” через застосунок “Дія”.
Як повідомляє медмережа у своєму пресрелізі, сервіс шерінга значно спрощує і прискорює процес заповнення карти пацієнта та іншої медичної документації, а також виключає ризик виникнення помилок.
Щоб отримати послуги в медичній мережі “Добробут”, пацієнт може надати через застосунок “Дія” цифрову копію своєї ID-картки або закордонного паспорта. Для цього потрібно згенерувати в Дії штрихкод потрібного документа та показати його на рецепції.
“Шеринг – зручний сервіс надання копій документів через “Дію”. Щоб застосувати сервіс, користувач повинен мати в застосунку той документ, копію якого потрібно надіслати, а також активований “Дія.Підпис”, – зазначає керівниця команди з впровадження “Дія” в Міністерстві цифрової трансформації України Ірина Заболотна.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медцентри мережі надають послуги для дітей і дорослих більш ніж за 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює 2700 співробітників.
З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та цивільним особам, які зазнали поранень унаслідок бойових дій, у режимі 24/7.
Завдяки діяльності благодійних фондів Direct Relief International і Dobrobut Foundation у ЛДЦ “Добробут” можуть отримати безоплатну допомогу поранені військові та особи, які опинилися у скрутному становищі через війну.
“Добробут” став першою приватною мережею в Україні, що отримала фінансування від федерального уряду США: за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
