Агрохолдинг ІМК за підсумками 9 місяців цього року отримав чистий збиток $2,25 млн проти $4,67 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, говориться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, виручка холдингу зросла на 59,8% – до $98,78 млн, зокрема експорт збільшився на 24,4% – до $70,23 млн.
Водночас переоцінка біологічних активів і агропродукції в січні-вересні цього року принесла на 44,5% менше, ніж у січні-вересні минулого – $23,51 млн.
Крім того, значне зростання собівартості – на 55,6%, до $92,4 млн – призвело до скорочення валового прибутку на 33,3% – до $29,89 млн.
І хоча ІМК вдалося більш ніж удвічі скоротити адміністративні витрати (до $7,12 млн), більш ніж дворазове зростання витрат на логістику та дистрибуцію (до $16,50 млн) з урахуванням зниження валового прибутку призвело до падіння операційного прибутку порівняно з аналогічним періодом минулого року майже в 15,3 раза – до $1,41 млн.
Водночас частково ситуацію компенсували позитивні курсові різниці в січні-вересні цього року в $0,79 млн проти курсових збитків $11,07 млн за цей же період минулого року.
Нормалізована EBITDA за підсумками 9 місяців становила $13,85 млн, що в 2,7 раза менше, ніж за 9 місяців минулого року. У звіті наголошується, що причиною падіння стало зниження цін врожаю цього року.
Уточнюється, що основну виручку ІМК у звітному періоді принесла реалізація 472,98 тис. тонн кукурудзи – $82,42 млн і 56,12 тис. тонн пшениці – $10,78 млн, проте їхня ціна впала порівняно з минулим роком відповідно з $208 за тонну до $174 за тонну і з $268 за тонну до $192 за тонну.
Чистий грошовий потік від операційної діяльності за 9 місяців 2023 року склав $10,06 млн, тоді як за 9 місяців минулого року він був негативним – $9,37 млн.
Обсяг інвестицій зріс на 79% – до $5,80 млн і з урахуванням менше ніж $2 млн відтоку за фінансовими операціями чистий грошовий потік виявився позитивним – $2,30 млн проти негативного результату $11,63 млн за 9 місяців минулого року.
Поточні зобов’язання ІМ на кінець вересня цього року становили $55,81 млн (роком раніше – $55,51 млн), нетекучі – $13294 млн ($126,70 млн).
Вільні грошові кошти компанії на початок жовтня цього року дорівнювали $27,16 млн порівняно з $24,86 млн на початок цього року і $13,28 млн рік тому.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 вересня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
У першому півріччі 2023 року ІМК отримав $6,28 млн чистого прибутку, що на 44,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а його виручка зросла на 61,6% – до $71,95 млн, зокрема експорт збільшився на 41,2% – до $58,9 млн. Нормалізована EBITDA за підсумками першого півріччя становила $17,06 млн, що на 41% менше, ніж у першому півріччі минулого року, через зростання витрат на продажі та зниження цін врожаю.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, відвів 29% виробничих площ під озимі культури, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, озиму пшеницю посіяно на 49 тис. га, що на 14% більше, ніж роком раніше, а озимий ріпак – на 12 тис. га, що на 12% менше від торішнього показника.
“Виробничі площі під озимою пшеницею в процесі посівної були скориговані з запланованих під посів 54 тис. га до 49 тис. га через посушливі погодні умови для завершення посівної кампанії в оптимальні терміни”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас збирання олійних культур наближається до завершення. Валовий урожай соняшнику склав 83 тис. тонн за врожайності 3,0 т/га, що відповідає показнику минулого року, сої – 169 тис. тонн за врожайності 3,1 т/га, що на 6% більше, ніж у 2022 році. Збирання кукурудзи та цукрових буряків завершено на 2/3.
“Астарта” також оцінила свою частку в експорті Україною зернових та олійних культур за результатами роботи за 9 місяців 2023 року на рівні 1%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Україна в жовтні 2023 року імпортувала 6,08 тис. тонн молочних продуктів, що на 27,8% більше, ніж у вересні, і на 35% більше, ніж у жовтні 2022 року, що є найвищим показником із березня 2022 року.
Як повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), зростання фіксується в усіх категоріях молочних товарів, однак найбільші обсяги імпорту припадають на сири – 3,2 тис. тонн. Крім цього, у жовтні вдвічі збільшилися обсяги імпорту вершкового масла, які сягнули 619 тонн, що є найвищим показником із листопада 2021 року.
“Загалом за 10 місяців 2023 року було імпортовано 48,89 тис. тонн молочних продуктів, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але водночас вартісний показник більший на 11,3% ($210,2 млн)”, – підкреслили в УКАБ.
За інформацією аналітиків асоціації, обсяги експорту молочної продукції залишаються стабільними другий місяць поспіль – 8,25 тис. тонн, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак у грошовому вираженні дохід знизився на 19% і склав $226,94.
Водночас експерти УКАБ відзначили активізацію попиту на світовому молочному ринку після дев’ятимісячного спаду цін. Це підтверджує індекс ФАО за жовтень і збільшення торгів на світовій молочній біржі (Global Dairy Trade): середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в жовтні становило 111,3 пункти, що на 2,4 пункти (2,2%) вище за показник вересня, але все ж на 28 пунктів (20,1%) нижче, ніж за відповідний період минулого року.
“У жовтні найбільше зросли світові ціни на сухе молоко. Це відбулося головним чином під впливом різкого зростання імпортного попиту як за контрактами з коротким, так і за тривалими термінами поставки. Додатковим фактором зростання цін на молочну продукцію стала обмеженість поставок молока в Західній Європі та деяка невизначеність впливу погодних умов на виробництво в країнах Океанії”, – пояснив аналітик УКАБ Максим Гопка.
Світові ціни на вершкове масло зросли під впливом зміцнення роздрібних цін перед початком зимових свят у Західній Європі та збільшення імпортного попиту з країн Північно-Східної Азії. Водночас ціни на сир, навпаки, дещо знизилися внаслідок ослаблення євро щодо долара США та зростання експортної пропозиції з країн Океанії, резюмували в УКАБ.
7-го листопада 2023 року в Українському домі відбулась 23-а (та перша з початку повномасштабного вторгнення) церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея», ведучим якої став відомий телеведучий Тимур Мирошніченко.
24-го лютого 2022 року, безсумнівно, почався новий відлік, новий розділ в історії конкурсу та фармацевтичної галузі України, тож цьогорічна церемонія відрізнялась від попередніх, відповідаючи новим умовам і викликам сьогодення. Цього року організатори конкурсу відзначили компанії й особистості, що стали взірцем мужності та незламності, яка здивувала людей з усього світу, змусивши їх подивитись на доброчинність, життєстійкість і на самих українців під іншим кутом.
Почесна пам’ятна відзнака “ФармФронт”, що зроблена з уламків “аналоговнєтной” балістичної ракети “Кинджал”, що була збита над Києвом, була вручена компаніям “Дарниця”, “Аcino”, “Кусум”, « Інтерхім», “Фармак”, “БаДМ”, “Дельта Медікал”, “Ново-Нордіск”, а також Національному Фармацевтичному Університету, польскій фундації “Медична солідарність” та волонтерці, засновниці фонду “ФармРух”, маркетинг-директорці мережі аптек “9-1-1” Юлії Клименюк.
Аби зберегти пам’ять про трагічну главу новітньої історії фармгалузі України, приклади героїзму, стійкості та незламності, організатори конкурсу “Панацея” проанонсували вихід спеціального фото-альбому “ФармФронт. Незламні”, що вийде з друку вже в грудні.
Окрім підведення підсумків року, відзначення та нагородження переможців, разом з аукціонним домом “Дукат” організатори конкурсу провели благодійний аукціон, де лотами стали картини сучасних українських художників (22 роботи), а також футболка Superhumans з підписом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Виручені кошти будуть спрямовані на відновлення постраждалих від російської агресії у центрі “Суперхьюманс”, який безкоштовно надає медичні послуги з протезування та реабілітації військових і цивільних, що втратили кінцівки під час війни.
Цього вечора було вручено 25 статуеток “Панацея-2023” найкращим серед кращих у фармацевтичній галузі. України. Лауреатів визначали на основі даних аналітичних партнерів конкурсу – компаній Бізнес-кредит, SMD та IQVIA.
Компанією року серед вітчизняних виробників стало підприємство «Фармак». Нагороду серед іноземних виробників отримала компанія «Аcino». А кращою компанією-виробником інноваційних ліків стала компанія MSD.
За унікальний для України проєкт, компаундинг-центр, що надає весь спектр онкофармацевтичних продуктів і послуг (персоналізований підбір, індивідуальне виготовлення і при необхідності доставка протипухлинних препаратів з широкого асортименту діючих речовин) було відзначено центр персоналізованої фармації Хемотека.
Під час церемонії також були відзначені препарати у рецептурній та безрецептурній группах.
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед безрецептурних лікарських засобів” стали:
– АМІКСИН, компанія Інтерхім;
– АЦЦ, компанія Сандоз;
– БЕПАНТЕН, компанія Байер;
– ЕКЗОДЕРИЛ, компанія Сандоз;
– РЕГІДРОН, компанія Оріон;
– РЕЛІФ, компанія Байер;
– ТАНТУМ ВЕРДЕ, компанія Ділео Фарма;
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед рецептурних лікарських засобів” стали:
– ДІФОРС, компанія Аcino;
– ЗОЛОФТ, компанія Віатріс;
– ЛЕВАНА, компанія Інтерхім;
– МОВЕКС, компанія MовіХелс;
– НЕЙРОКОБАЛ, компанія Кусум;
– СЕРМІОН, компанія Віатріс;
– СЕРРАТА, компанія Кусум;
– ТРИТТІКО, компанія Делео Фарма.
У номінації “Препарат Року. Динамічний Лідер» статуеткою «Панацея» було відзначено препарат ВІТАПРОСТ від компанії Штада.
Серед БАДів були відзначені препарати ПРОБАМ компанії «Baum Pharm», САХНІЛ компанії Кусум, СУПРАДИН компанії Байер, ФОЛІО компанії Новалік фарм.
За 30 років сумлінної праці українського представництва «Панацеєю» було відзначено міжнародну компанію Берлін-Хемі-Менаріні.
Особливу атмосферу церемонії створювали артисти Національного академічного оркестру народних інструментів НАОНІ, Марта Адамчук та гурт «Probass&Hardi».
Open4business – інформаційний партнер
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 113,079 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $423,414 млн (зниження на 26,3%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,20% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,64%) і США (6,24%).
За десять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у жовтні ввезення чавуну становило $1 тис. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 16 тонн чавуну з Німеччини на $29 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
