Агропромислова група «Овостар Юніон», один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у січні-червні 2024 року наростила загальне поголів’я курей на 4,1% – до 7,6 млн, водночас кількість курей-несучок скоротилася на 4,6% – до 6,2 млн порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Згідно зі звітом на Варшавській фондовій біржі, група в першому півріччі 2024 року скоротила обсяг вироблених яєць на 4% – до 706 млн. Водночас їхні продажі скоротилися на 9,4% – до 433 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Експортні продажі яєць скоротилися на 18,3% – до 170 млн, що становило 39% загальної кількості проданих яєць у першому півріччі 2024 року, тоді як роком раніше цей показник становив 43%.
«Овостар Юніон» наростив у першому півріччі 2024 року переробку яєць на 28% – до 274 млн. Компанія виробила 1 170 тонн сухих яєчних продуктів і 7 040 тонн рідких яєчних продуктів. Роком раніше цей показник становив 1 050 тонн і 6 232 тонни відповідно.
Обсяг реалізації сухих яєчних продуктів становив 1 116 тонн, що на 8,4% менше за аналогічний період минулого року, з яких 833 тонни, або 75%, було експортовано. Роком раніше цей показник становив 878 тонн і 72% відповідно. Обсяг реалізації рідких яєчних продуктів збільшився на 14,5% до 6 967 тонн, з яких експортні продажі склали 2 506 тонн або 36%. Роком раніше цей показник становив 2801 тонну і 46% відповідно.
«У першому півріччі 2024 року компанії групи, як і раніше, перебували під постійним тиском триваючих бойових дій в Україні. Незважаючи на численні несприятливі чинники, що вплинули на діяльність групи у звітному періоді, як-от дестабілізація виробничих процесів унаслідок тривалих відключень електроенергії, ускладнення внутрішньої та міжнародної логістики, волатильність як закупівельних цін на основні компоненти комбікормів, так і цін реалізації виробленої продукції, групі вдалося зберегти обсяги виробництва й продажу яєць та яєчних продуктів на рівні попереднього року, що ми вважаємо задовільним операційним результатом», – підкреслили в пресслужбі.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023-2024 маркетинговому році (МР) експортував понад 390 тис. тонн зерна, що на 10% більше, ніж у попередньому сезоні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, 51,7% усіх експортних поставок склала власна агропродукція компанії, 48,3% – сторонніх виробників. Головними покупцями зерна стали країни ЄС, Північної Африки та Близького Сходу.
“Підбиваючи підсумки минулого сезону, хочу відзначити, що завдяки відкриттю українського “зернового коридору” і його ритмічній роботі нам стало значно легше працювати. Він додав прогнозованості, тому наразі ми можемо планувати поставки на довший період. Це дозволило експортували більше зерна, ніж прогнозували. У новому сезоні очікуємо, що структура торгівлі компанії частково розпочне повертатися до довоєнного формату — знову з’являться продажі на базисах EXW та CPT, а також побільшає форвардних контрактів, адже ситуація на ринку стабілізується, а конкуренція посилюється”, – зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи “Агротрейд” Андрій Бут.
Серед продукції компанії найбільшим попитом у покупців користувалися кукурудза, пшениця, соя та ріпак. Загалом у сезоні 2023/24 “Агротрейд” експортував зерно до 14 країн світу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейд” є Всеволод Кожем’яко.
Британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group Plc збільшив виручку в першому кварталі 2025 фінансового року на 2,8% і підтвердив прогноз фінансових показників на весь фінрік.
Як повідомляють у пресрелізі Vodafone, виручка за підсумками кварталу, що завершився 30 червня, досягла 9,04 млрд євро порівняно з 8,79 млрд євро роком раніше.
Сервісна виручка – ключовий показник компанії – зросла на 3,2% і становила 7,47 млрд євро. В органічному вираженні показник зріс на 5,4%.
Скоригований прибуток до податкових, процентних і амортизаційних виплат і з урахуванням лізингу (EBITDAaL) підвищився на 2,1% – до 2,68 млрд євро. Водночас органічне зростання цього показника становило 5,1%, наголошується в повідомленні.
Операційний прибуток підскочив на 42,9%, до 1,55 млрд євро.
У 2025 фінансовому році Vodafone, як і раніше, планує отримати скориговану EBITDAaL близько 11 млрд євро. Скоригований вільний грошовий потік, як очікується, складе не менше 2,4 млрд євро.
Акції Vodafone втрачають у ціні 1,8% на торгах у Лондоні в четвер. Капіталізація компанії від початку року збільшилася на 1%, тоді як індекс FTSE 100 за цей період додав 4,6%.
Державна регуляторна служба (ДРС) визнала наказ Міністерства освіти і науки України (МОН) щодо заборони вступу на контрактну денну форму навчання на аспірантуру незаконним. Про це йдеться в листі регулятора №2886/20-24 від 19 липня 2024 року, опублікованому на сайті Комерсант.
Спецнаказ міністра Оксена Лісового позбавляв аспірантів очної форми права навчатися на контракті. У відповідь на це звернення від ГО “Молодіжна правозахисна агенція” голова уряду Денис Шмигаль доручив розглянути регулятору. Також до ДРС звернулися представники “Об’єднання студентських самоврядувань” та “Спілки ректорів закладів вищої освіти”.
Вони наголошували, що дії керівництва міністерства порушують Конституцію та закони України, що може призвести до відтоку науковців та звільнення співробітників закладів вищої освіти.
На думку заявників, такі дії МОН спричинять відтік молодих науковців до іноземних університетів, значні втрати позабюджетного фінансування українських університетів і, як наслідок, вимушене звільнення частини науково-педагогічних працівників та погіршення перспектив розвитку вітчизняної науки.
ДРС зазначила, що накази МОН суперечать міжнародним договорам, ратифікованим Україною, порушують право на освіту, принцип недискримінації та пропорційності обмежень в умовах надзвичайного стану.
Державний регулятор дійшов висновку, що положення наказів МОН порушують міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною, щодо обмеження права на освіту, не забезпечують рівність та недискримінацію, а також не дотримуються принципів пропорційності та обґрунтованості обмежень в умовах воєнного стану. Найближчим часом Міністерство юстиції має розглянути та скасувати ці накази.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня 2024 року сплатили 2,8 млрд грн податків.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, в аналогічному періоді 2023 року ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК перерахували до державного та міського бюджетів 1,4 млрд грн.
“Попри тривалу війну, економічні складнощі та виклики часу криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків і міцною опорою регіону та України”, – наголошує компанія.
Уточнюється, що в першому півріччі 2024 року серед основних джерел наповнення бюджету від ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК став податок на користування надрами – 1,7 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок – майже 357 млн грн – і податок на доходи фізичних осіб – 318 млн грн. Серед переліку найбільших внесків – плата за землю та екоподаток.
Як наголошується в пресрелізі, нині криворізькі підприємства залишаються найбільшим роботодавцем регіону. Крім того, ГЗК продовжують підтримувати Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти.
Нагадується, що група “Метінвест” у першому півріччі 2024 року в півтора раза збільшила сплату податків до бюджету України – до 10 млрд грн.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Криворізькі підприємства “Метінвесту” в 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг «Астарта» у другому кварталі 2024 року реалізував 141,9 тис. тонн цукру, що на 106% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, за два квартали продажі цукру зросли на 77% – до 211,4 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у другому кварталі знизилася на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом шести місяців.
Обсяг продажів «Астартою» кукурудзи в другому кварталі збільшився на 109% – до 123 тис. тонн проти 58,8 тис. тонн роком раніше. У першому півріччі продажі кукурудзи зросли на 18% – до 337,9 тис. тонн.
Водночас продажі насіння соняшнику скоротилися на 98% – до 705 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 20%. У першому півріччі продажі соняшнику скоротилися на 67% – до 20,066 тис. тонн, а ціни були на 20% нижчими за торішні.
Продажі соєвої олії в другому кварталі скоротилися на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на товар також просіли на 10%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,142 тис. тонн, однак ціни на нього були на 15% нижчими.
Крім того, «Астарта» у другому кварталі скоротила продажі соєвого борошна на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на нього були на 10% нижчими за торішні. У першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року були на 10% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в другому кварталі зросла на 4% – до 29,42 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 5% – до 60,013 тис. тонн, ціни – на 21%.
Агропромхолдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO «Астарти» Віктора Іванчика наразі володіє 40,68% акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
