Економіка України демонструє стійкість протягом поточного року, прогнозується зростання ВВП до 4,7% після падіння на 29,1% торік, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з фінансовим блоком G7 на полях зборів МВФ і Світового банку в Марракеші в четвер у Марракеші.
“Інфляція знижується швидше, ніж очікувалося: до 7,1% у вересні 2023 року з 26,6% у 2022 році. Внутрішні запозичення перевищили план і вже сягають понад $11 млрд з початку року. Завдяки нашим партнерам, міжнародна фінансова підтримка ритмічна і передбачувана, загальний обсяг якої – $33,8 млрд у 2023 році”, – цитуються слова Марченка в пресрелізі Мінфіну в четвер увечері.
Темою обговорення, в якому взяли участь міністри фінансів і глави центробанків країн-членів G7, керівництво МВФ, Світового банку та Єврокомісії, стали фінансова система України, стан упровадження структурних реформ і співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, а також ЄС у контексті забезпечення бюджетних потреб у 2024 році.
Міністр наголосив, що уряд України відданий впровадженню реформ, визначених у співпраці з міжнародними партнерами.
Своєю чергою міністри фінансів низки країн та лідери ЄС, МВФ і Світового банку запевнили у збереженні підтримки України стільки, скільки буде потрібно, йдеться в релізі.
Хоча спільні зусилля уряду України та міжнародних партнерів уже дев’ять місяців поспіль забезпечують повноцінне надання всіх державних послуг населенню, уникаючи монетарного фінансування, Марченко підкреслив, що невизначеність, спровокована війною, зберігається.
За його словами, бюджет-2024 передбачає акумулювання максимальних ресурсів на сектор безпеки та оборони, з видатками на рівні поточного року, а також створення умов для розвитку вітчизняного ОПК. Водночас передбачено збільшення видатків на соціальний захист і гуманітарну допомогу, оскільки підтримка українців – важливий пріоритет уряду України, у зв’язку з чим дефіцит держбюджету прогнозується в розмірі $42,9 млрд.
“Я дуже вдячний партнерам за запевнення у збереженні підтримки на наступний рік. У нас уже є домовленості з такими країнами як Японія, Велика Британія. Також Україна та ЄС активно працюють над створенням Ukraine Facility на 2024-2027 роки загальним обсягом EUR50 млрд”, – зазначив глава Мінфіну.
Він додав, що виконання Україною умов, визначених у співпраці з МВФ, дасть змогу отримати $5,4 млрд у рамках програми EFF наступного року.
“Однак навіть з огляду на всі ці зобов’язання, дефіцит залишається на високому рівні”, – додав Марченко і висловив сподівання, що донори допоможуть Україні в забезпеченні соціальних і гуманітарних витрат у повному обсязі.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн, повідомив президент компанії “Київстар” Олександр Комаров на Київському міжнародному економічному форумі.
“За рік, який ми володіємо (Helsi), ми інвестували $3 млн у розвиток цього гравця. Команда збільшилася у 2,5 раза”, – повідомив Комаров.
За його словами, кількість телемедичних консультацій у 2023 році зросла вдвічі.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я України, який має понад 23 млн пацієнтів і відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1300 державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Згідно зі звітом “Київстару” за другий квартал 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні приблизно 1,8 млн за квартал.
Міністр оборони України Рустем Умєров і міністр оборони Болгарії Тодор Тагарєв підписали в Брюсселі Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки.
“Значущі результати зустрічі з моїм болгарським колегою Тодором Тагарєвим. Ми підписали Меморандум, що розширює сферу двостороннього співробітництва, включно з кіберзахистом, стратегічними комунікаціями, отриманням військово-технічної підтримки. Документ також закладає основу для майбутньої оборонної взаємодії та військового співробітництва”, – написав Умеров у Х.
Крім того, Болгарія допоможе з курсами англійської мови для майбутніх українських пілотів F-16.
“Вдячний за важливу підтримку міністра Тагарева і всього болгарського народу”, – додав міністр.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у вересні поточного року виробив 8,5 тис. тонн прокату, наростивши виробництво на 91,6% до попереднього місяця і на 97,4% до вересня-2022.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу минулого місяця знизився на 19% до серпня-2023, але зріс на 61,3% до вересня-2022, до 20,9 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у вересні в прокатному цеху №1 виготовляли шахтну стійку СВП-33 і рудничні рейки Р-34, у прокатному цеху № 2 – шахтну стійку і фасонний прокат.
У коксохімічному виробництві збільшили випуск доменного коксу для меткомбінатів, виготовляли кам’яновугільний кокс, хімічну продукцію.
Загалом за дев’ять місяців 2023 року ДМЗ виробив 82,6 тис. тонн металопрокату (+82,4% до аналогічного періоду 2022 року) і 219 тис. тонн коксу (+36,2%).
Нагадується, що ДМЗ відновив виробництво прокату після тримісячного простою у квітні 2022 року. Минулого року завод скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 74,2%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Мінекономіки запрошує до участі у міжнародному форумі “Промисловий безвіз” (АСАА) в системі відновлення та розвитку економіки України”.
Форум організований за ініціативи департаменту технічного регулювання в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA, за фінансування уряду Німеччини та за підтримки німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і громадської спілки “Фонд підтримки реформ в Україні”.
Дата проведення: 13 жовтня 2023 року.
Реєстрація: 9:00 – 10:00 за київським часом.
Реєстрація обов’язкова. Реєстрація онлайн доступна за посиланням.
Початок: о 10:00 за київським часом.
Формат: онлайн/безкоштовно.
Здійснюється синхронний переклад (англійська/українська).
Основна мета: розглянути Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода ACAA, або так званий “промисловий безвіз”) як чинник подолання технічних бар’єрів у торгівлі, підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств та відновлення економіки України загалом у воєнний та післявоєнний період.
Ключові завдання: почути пріоритети бізнесу та окреслити шляхи до створення єдиного європейського бізнес-середовища, де кожен з учасників матиме змогу налагодити комунікації для пошуку партнерів.
Дві сесії:
І сесія: “Інфраструктура якості України в європейській системі координат: відновлення та розвиток економіки”;
ІІ сесія: “Діалог з українським бізнесом та бізнесом країн ЄС щодо практичних аспектів інтернаціоналізації підприємств”.
Участь у Форумі є чудовою нагодою для бізнесу отримати дороговказ щодо руху промислових товарів, пошуку надійних партнерів у тих сферах, де країнами накопичено суттєвий людський та виробничий потенціал.
До участі у Форумі запрошуються представники:
Офіційний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна.
Інфляція в Україні у 2023 році знизиться до 9% або нижче з 26,6% минулого року, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на відкритті Київського міжнародного економічного форуму в четвер.
“Маємо інфляцію близько 8-9% за рік. Переконаний, що не буде вищою”, – сказав глава уряду.
За його словами, після спаду на 29,1% зростання ВВП цього року становило “3%+”.
“Дефіцит (бюджету) все ще залишається 20% ВВП, але ми знайшли, як його компенсувати: якщо торік було отримано $32 млрд грантів і пільгових кредитів, то цього року очікуємо отримати $42 млрд без військової підтримки та інших гуманітарних внесків”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося з посиланням на Держстат, інфляція в Україні за підсумками вересня в річному вимірі знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня. З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%.
Наприкінці липня Нацбанк України знову поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, проте минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
