Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в січні—жовтні 2025 року зменшився на 12,4% проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна служба статистики.
Так, за підсумками 10 місяців цього року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 87,6% до січня-жовтня торік. Зокрема, показник по рослинницькій продукції сягнув 85,7%, тваринницької – до 96,5%.
Дещо більше втрат зазнали сільськогосподарські підприємства, де виробництво становило 85,1% від минулорічного рівня. При цьому показник по рослинницькій продукції сягнув 82,5%, тваринницької – до 99,0%.
Водночас у господарствах населення показник кращий — 93,6%. По рослинницькій продукції він становив 93,9%, по тваринницькій — 92,5%.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де його обсяг становить лише 56,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксовано у Херсонській (69%), Дніпропетровській (77,3%) та Хмельницькій областях (77,0%).
Лише один регіон продемонстрував позитивну динаміку. У Закарпатській області виробництво с/г продукції становило 103,5%. При цьому ріст рослинницької продукції в області зафіксовано на рівні +1,7%, тваринницької на + 7,2%.
Польська PZU інвестуватиме в програму Innovate Poland щонайменше 4 млрд злотих для стимулювання розвитку інноваційних вітчизняних компаній з високим потенціалом, повідомляється на сайті PZU.
“Щонайменше 4 млрд злотих буде інвестовано через фонди прямих інвестицій та венчурного капіталу приблизно у 250 компаній. Це перший етап проєкту, задуманого як платформа, до якої на наступних етапах приєднаються додаткові установи та інвестори для спільного масштабування інвестицій”, – підкреслюється в інформації.
Крім того, повідомляється, що концепція Innovate Poland спирається на досвід французького «Плану Тібі», який значно зміцнив французький ринок інноваційних інвестицій за останні роки. Бюджет першого етапу Innovate Poland становить 4 млрд злотих, надані інститутами розвитку: Польським фондом розвитку (PFR), Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK), Європейським інвестиційним фондом (EIF) та Powszechny Zakład Ubezpieczeń (PZU) – першим комерційним партнером проєкту.
Програма реалізується під патронатом міністра фінансів та економіки. Її формула розроблена таким чином, щоб дозволити додавання додаткових інститутів та інвесторів на наступних етапах, систематично збільшуючи масштаби фінансування та посилюючи економічний вплив програми.
PZU ((Powszechny Zakład Ubezpieczeń Spółka Akcyjna) – польська страхова компанія, одна з найбільших страхових компаній у Центральній та Східній Європі. Пропонує широкий спектр страхових послуг, включно зі страхуванням життя та майна.
Ціни на золото знижуються в четвер на тлі зміцнення курсу долара перед публікацією статданих щодо американського ринку праці. До 14:02 кв котирування грудневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex опустилися приблизно на 0,5%, до $4061,5 за унцію.
Міністерство праці США о 15:30 кв опублікує звіт щодо американського ринку праці за вересень. Очікується, що звіт покаже зростання кількості робочих місць на 50 тис. і збереження безробіття на рівні 4,3%, зазначає Trading Economics. Він публікується із запізненням через шатдаун.
Розрахований ICE індекс DXY, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає близько 0,1%.
Тим часом аналітики UBS поліпшили прогноз для золота до $4500 за унцію з $4200 за унцію до середини 2026 року. Вони вважають, що підтримку золоту нададуть пом’якшення грошово-кредитної політики Федрезерву, а також геополітична невизначеність, що підвищує попит на захисні активи.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
ПриватБанк, який рік тому запустив купівлю і продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у веб-застосунку “Приват24”, розширив цю послугу і на мобільний застосунок.
“Новий функціонал дозволяє не лише інвестувати, а й повністю контролювати свій портфель: переглядати залишки цінних паперів, історію операцій, надходження купонів та виплати за погашенням”, – йдеться у повідомлені банку в Телеграм-каналі у четвер.
Згідно з ним, відкритий новий інвестиційний розділ “Облігації”, в якому у клієнта є можливість купувати та продавати ОВДП і управляти своїми цінними паперами.
ПриватБанк нагадав, що інвестувати в ОВДП у “Приват24” можна від 1 тис. грн. Згідно з повідомленням, у розділі доступний широкий вибір облігацій у гривні, доларах та євро без податкових зборів та без додаткових комісій на купівлю. Щоб розпочати, достатньо обрати потрібний випуск ОВДП, заповнити дані та підписати документи через SmartID. Заявки на купівлю та продаж приймаються 24/7.
За даними банку, його клієнти активно інвестують в ОВДП: лише з початку 2025 року вони вклали в державні цінні папери понад 21 млрд грн. Найбільш популярними залишаються піврічні та річні гривневі облігації, а також папери в доларах США. Більшість клієнтів, що отримують виплати за погашенням, відразу реінвестують їх у нові випуски Мінфіну, йдеться у повідомлені.
Як повідомлялося, ПриватБанк очолив у 2024 році рейтинг первинних дилерів Мінфіну на ринку ОВДП. Станом на початок вересня 2025 року у його власності були ОВДП на 344,51 млрд грн, або 39% від всього банківського портфеля ОВДП.
За даними “Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ), торік кількість зареєстрованих інвесторів в Україні збільшилася зі 166,12 тис. до 197,79 тис., а на 1 листопада вона досягла 216,68 тис.
Станом на жовтень 2025 року активна клієнтська база ПриватБанку становила 18,1 млн фізичних осіб, що на 220 тис. менше, ніж наприкінці 2024 року, а кількість користувачів мобільного застосунку банку “Приват24” зменшилася на 150 тис. – до 13,61 млн осіб. Натомість кількість бізнес-клієнтів за цей період зросла на 20 тис. – до 930 тис.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” створили мобільний застосунок для роботи з договорами оренди земельних ділянок, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
У земельному департаменті “Агро-Регіону” зазначили, що щоденна робота з великою кількістю договорів потребувала рішення, яке зменшило б час на їх пошук та обробку.
“Ми мали забезпечити швидкий доступ до договорів у полі та синхронізацію з ERP-системою. Це стало ключовим завданням під час розробки. Створення застосунку виконували внутрішні фахівці компанії. Під час роботи використовували інструменти штучного інтелекту, зокрема JetBrains AI Assistant. AI пришвидшив частину процесів, але архітектурні рішення й логіку формували відповідно до вимог бізнесу. Це дозволило отримати простий і надійний інструмент”, — пояснив CIO групи компаній “Агро-Регіон” Вадим Янчук, слова якого наведено в повідомленні.
Додаток дає змогу працювати в офлайн-режимі, проводити інвентаризацію договорів, передавати та приймати договори між працівниками, автоматично формувати акти передачі в ERP, сканувати QR-коди на договорах для миттєвого доступу, шукати договори за ПІБ, кадастровим номером або іншими параметрами, йдеться у релізі.
“Застосунок став частиною цифрової трансформації земельного департаменту. Його впровадження зменшило операційні витрати часу, підвищило точність роботи з договорами та оптимізувало взаємодію між підрозділами”, – зазначили в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, які об’єднані у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори: Бориспільський потужністю 73 тис. тонн та Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить екс-міністру економіки України Айварасу Абромавічусу, у квітні 2021 року отримала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
