Глава Офісу президента Андрій Єрмак у бесіді з державним секретарем Канцелярії президента Республіки Польща висловив сподівання на відмову сусідів України від блокади експорту української агропродукції після 15 вересня.
“Співрозмовники детально обговорили питання забезпечення експорту українського зерна суходолом до країн ЄС в умовах продовження блокади українських портів. Керівник Офісу президента висловив сподівання, що країни-сусіди України утримаються від запровадження односторонніх обмежувальних заходів на експорт української агропродукції після 15 вересня”, – ідеться в повідомленні пресслужби Офісу президента в неділю за підсумками зустрічі, що відбулася в Джидді.
“Під час зустрічі з державним секретарем Канцелярії президента Республіки Польща, керівником Бюро міжнародної політики Марціном Пшидачем, глава офісу висловив подяку польським партнерам за всебічну допомогу та солідарність з Україною у протистоянні збройній агресії РФ”, – ідеться також у повідомленні.
Прес-служба повідомляє також, що “Єрмак високо оцінив готовність Польщі долучитися до реалізації Української формули миру”.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Національний банк України наклав штрафи на вісім ломбардів, трьох лізингодавців і чотири фінансові компанії за несвоєчасне подання регулятору звітності за IV квартал 2022 року та I квартал 2023 року.
Як ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в середу, зокрема, ПТ “Ломбард “Оріон-Т “Безбородов і Менакер”” (ЄДРПОУ 19314356), “Ломбард “Кредитцентр” Томчук і компанія”, “Ломбард “Оскар” (ПП “Хімчистка “Оскар”, ПП “Швидке харчування “Обжора”), “Ломбард “УМКВ і Компанія”, “Ломбард “9999” Сіренка Ю. С. і компанія”, “Ломбард Парус” ТОВ “Глобал Франчайзинг” і компанія”, “Ломбард Копійка” ТОВ “Укр.Концепт-Кар” та ПП “ІД” і “Ломбард “Швидка допомога” Лініченко і компанія”.
Серед лізингових компаній штрафи отримали ТОВ “Адванс-Лізинг”, “АВГ Лізинг” і “Сіті Лізинг”.
Нарешті, серед тих, хто потрапив під заходи впливу Нацбанку, фінансових компаній опинилися ТОВ “Веллфін”, “Гроші 247”, “Кардсервіс” і “Кредо Солюшнс”.
Нацбанк уточнив, що рішення про застосування заходів впливу ухвалено за результатами безвиїзного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг 2 серпня, вони набувають чинності з 3 серпня. Сплатити штрафи, розмір яких не уточнюється, постачальники фінансових послуг мають протягом семи робочих днів із дня отримання відповідного рішення регулятора.
Структура золотовалютних резервів на 31.05.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд держмайна (ФДМ) України презентував присвячений запуску Земельного банку сайт із публікацією відповідей на головні питання земельних відносин, а також карти із землями, які акумулюватимуться в Земельному банку.
Як повідомляється на сайті ФДМ, закон, що запускає прозору оренду державних сільгоспземель через онлайн-аукціони, Верховна Рада ухвалила 27 липня, зобов’язавши Фонд створити Земельний банк.
“Головна мета – побороти корупцію на державних сільгоспземлях. Щороку недобросовісні менеджери державних агропідприємств здавали бізнесу державні землі в оренду за “сірими” схемами. До їхніх кишень потрапляли десятки мільйонів доларів кешу, а державі – збитки”, – процитувала пресслужба главу ФДМ Рустема Умерова.
У ній нагадали, що близько 700 тис. га державних сільгоспземель роками не приносили кошти для бюджету і громадян. ФДМ має намір змінити це шляхом акумуляції інформації про них у Земельному банку і надалі здаватиме в оренду через відкриті онлайн-аукціони на електронному майданчику Prozorro.
“Новий інвестиційний продукт дасть змогу кожному українцю розпочати власну справу, прозоро та відкрито орендувавши земельну ділянку через онлайн-аукціон”, – наголосили у ФДМ.
За попередніми розрахунками, очікуваний економічний ефект від запровадження прозорої оренди землі становитиме до 7 млрд грн на рік.
Перші аукціони відбудуться 2024 року.
Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі повідомило про ухвалення компетентною українською службою в п’ятницю рішення щодо регіоналізації хвороби Ньюкасла та зняття у зв’язку з цим повної заборони на імпорт польських продуктів птахівництва.
“Заборону на ввезення інкубаційних яєць, живої птиці та необроблених продуктів і сировини з птиці знято, за винятком районів, уражених вірусом хвороби Ньюкасла, визначених компетентним органом Республіки Польща”, – зазначається на сайті польського відомства.
Згідно з повідомленням, обмеження не поширюються на продукцію, що пройшла обробку, яка гарантує знищення вірусу, згідно з вимогами до ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики України №553 від 16 листопада 2018 року.
Водночас агентству “Інтерфакс-Україна” поки що не вдалося знайти на офіційних сайтах українського міністерства, а також Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідну інформацію про зняття заборони на імпорт в Україну польської птахівничої продукції.
Як повідомлялося, 13 липня розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора було запроваджено обмеження на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Польщі через реєстрацію в країні хвороби Ньюкасла.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці в Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій. Польська влада неодноразово зверталася до Мінагрополітики з проханням дозволити експорт цієї продукції в Україну, залишивши заборону на поставки тільки для регіонів, де виявлено захворювання.
