УкрСиббанк уже кілька днів зазнає кібератак, але успішно захищається від них, повідомляється на сайті фінустанови.
“Ми докладаємо всіх зусиль, щоб якнайшвидше перемогти “напад” і відновити повний доступ до всіх наших сервісів. Перепрошуємо за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння”, – зазначив УкрСибанк.
Фінустанова пояснила, що для протистояння кібератакам і захисту клієнтів постійно адаптує системи захисту та застосовує нові механізми протидії, що може призводити до короткочасної недоступності інтернет-платформ: сайту банку, UKRSIB online та UKRSIB business.
Водночас підкреслюється, що клієнти банку можуть безпечно розраховуватися його картками в торговельній мережі та знімати кошти в банкоматах як в Україні, так і за кордоном.
“Чекаємо позитивних новин. Тримаємо стрій!” – підсумувала фінустанова.
УкрСиббанк за розміром загальних активів (129,8 млрд грн) на початок травня посідав 6-те місце серед 65 діючих в Україні банків.
Національний банк України в опублікованому цього тижня Звіті про фінстабільність вказав із посиланням на опитування банків, що після певної перерви на початку війни кіберризик повернувся до трійки найбільших системних ризиків. Згідно з представленим ним графіком, у квітні-травні щомісяця фіксували по три атаки, що призводили до тимчасових збоїв, тоді як у січні-березні їхня кількість була від нуля до двох.
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила перший перегляд програми розширеного фінансування EFF для України і схвалила негайне виділення другого траншу 663,9 млн СПЗ (приблизно $890 млн), який буде спрямовано на підтримку бюджету.
“Офіційні органи домоглися значного прогресу у виконанні своїх зобов’язань у рамках EFF у складних умовах, виконавши всі застосовні кількісні критерії ефективності до кінця квітня і структурні контрольні показники до кінця червня, і зберігають високу прихильність програмі”, – наголошується в релізі фонду в четвер на його сайті. Водночас Фонд зазначив, що для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в майбутній складний період необхідні стійка відповідальність та імпульс реформ.
“Це охоплює підтримання міцної бази податкових надходжень (зокрема, шляхом утримання від заходів, які можуть підірвати податкову базу), підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, підтримання здорового банківського сектору і просування найважливіших реформ управління та боротьби з корупцією, зокрема щодо декларування активів, фінмоніторингу та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)”, – уточнюється в релізі.
МВФ додав, що також вкрай важливо, щоб зовнішнє фінансування бюджету і проєктів реконструкції тривало на пільгових умовах, сумісних із фінансовою і борговою стійкістю.
Вказується, що у сфері податково-бюджетної політики зусилля також мають бути зосереджені на розробці Національної стратегії доходів (НСД), яка закріпить таку необхідну мобілізацію доходів для підтримки реконструкції та соціальних витрат. “Відновлення правової бази для підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету та управління боргом також має вирішальне значення в поєднанні із заходами щодо підвищення фінансової прозорості та зміцнення управління державними інвестиціями”, – зазначив Фонд.
Коментуючи стратегію фінансування і стійкість боргу, МВФ констатував, що зовнішня підтримка бюджету, як і раніше, становитиме основну частину бюджетного фінансування, хоча мобілізація внутрішнього фінансування поряд з відмовою від емісії, як і раніше, є важливою.
Фонд додав, що на додаток до взятого в березні 2023 року Групою кредиторів України (ГКУ) зобов’язання щодо реструктуризації частини офіційного боргу, за оцінкою персоналу Фонду, існує процес врегулювання зовнішньої комерційної заборгованості, який заслуговує на довіру. Говорячи про грошово-кредитну та валютну політику, МВФ наголосив, що програма спрямована на подальшу підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, зокрема й за рахунок підтримання адекватного рівня валютних резервів за умови розумного управління надлишком ліквідності воєнного часу.
“Щойно дозволять умови, програма підтримає перехід до гнучкішого обмінного курсу, подальше ослаблення валютного контролю та повернення до системи таргетування інфляції”, – зазначив Фонд без будь-якої конкретизації термінів.
У фінансовому секторі МВФ закликав зберігати пильність з огляду на те, що справжній стан банківської системи залишається незрозумілим, а ризики подальших потрясінь, включно з націоналізацією банків, зберігаються. За її словами, діагностика банків, реформа банківського нагляду, управління державними банками та планування на випадок непередбачених обставин залишаються високими пріоритетами.
Фонд також наголосила на важливості реформ у сфері управління та боротьби з корупцією, необхідних для швидкого відновлення рівня життя населення і прокладання шляху до вступу в ЄС, а також зміцнення суспільної довіри та довіри донорів, зокрема в післявоєнний період.
“Також буде важливо дотримуватися комплексної стратегії критично важливих видатків під час відновлення та реконструкції, зокрема на енергію та закупівлі”, – додав МВФ. Як повідомлялося, МВФ і Україна досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement) щодо оновленого комплексу економічної та фінансової політики в рамках першого перегляду 4-річної програми EFF на $15,6 млрд 30 травня.
Зазначалося, що всі кількісні критерії ефективності на кінець квітня і структурні контрольні показники на кінець травня було виконано, що підготувало ґрунт для розгляду радою директорів МВФ виділення Україні другого траншу за програмою EFF у розмірі близько $900 млн (SDR663,9 млн).
Програму було затверджено 31 березня цього року, а перший транш $2,7 млрд виділено і на початку квітня. Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн (близько $900 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого входять 16 вантажівок Mercedes-Benz Zetros, радіолокаційна станція TRML-4D, станція для зенітних ракетних комплексів “IRIS-T SLM” і мобільна система розмінування, повідомляє прес-служба німецького уряду в четвер.
Загалом до нового пакета військової допомоги Німеччини для України входять: 16 вантажівок Mercedes-Benz Zetros, радіолокаційна станція TRML-4D для зенітних ракетних комплексів “IRIS-T SLM”, одна мобільна і захищена система розмінування, три мостоукладальники “Biber” і два автомобілі для охорони кордону.
Нафтові котирування слабо зростають вранці в п’ятницю після помірного підйому за підсумками попередньої сесії.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:02 кв становить $74,49 за барель, що на $0,15 (0,2%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $0,31 (0,4%), до $74,34 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилася до цього часу на $0,01 (0,01%), до $69,87 за барель. Напередодні ці контракти зросли в ціні на $0,3 (0,4%), до $69,86 за барель.
Нафта отримує підтримку за рахунок сильних статданих зі США і сигналів скорочення запасів палива в країні.
Напередодні американське міністерство торгівлі підвищило оцінку зростання ВВП країни в січні-березні до 2% у перерахунку на річні темпи з раніше оголошених 1,3%.
Днем раніше стало відомо, що запаси нафти в Штатах минулого тижня впали на 9,6 млн барелів замість зниження на 4,8 млн барелів, якого очікували опитані S&P Global Commodity Insights експерти, замість зниження на 4,8 млн барелів.
Стримуючим фактором для нафтових котирувань є очікування подальшого посилення грошово-кредитної політики провідними Центробанками світу.
Голова Федрезерву Джером Пауелл заявив раніше цього тижня, що більшість керівників американського Центробанку бачать можливість ще щонайменше двох підвищень базової процентної ставки. Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард зі свого боку повідомила про високу ймовірність підйому ставок у єврозоні в липні.
Державний бюджет України в четвер отримав грантові кошти в розмірі $1,215 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку: $1,2 млрд від США і ;15 млн від Фінляндії.
“Грантові кошти надано як частину п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE in Ukraine). Метою проєкту є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони”, – повідомило Міністерство фінансів у четвер.
Воно уточнило, що залучене грантове фінансування спрямують на оплату праці працівників державних органів і педагогічних працівників, пенсійних виплат, а також виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям та виплати житлово-комунальних субсидій).
Мінфін додав, що у співпраці з компанією Делойт Консалтинг, що реалізує проєкт USAID SOERA, реалізує моніторинг використання прямої бюджетної підтримки уряду США, а з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers Ukraine – перевірку за узгодженими процедурами з метою визначення допустимих державних видатків, здійснених Україною у 2022 році.
Вказується, що розмір програми PEACE in Ukraine сягнув $16,5 млрд та EUR1,4 млрд (позики МБРР, кредити MIGA, гранти Цільового фонду багатьох донорів).
Щорічно в Україні продається приблизно 0,5% землі, хоча в момент запуску ринку землі очікувалося, що цей показник становитиме 3%, повідомив в ефірі телемарафону “Єдині новини” міністр аграрної політики Микола Сольський.
За його інформацією, вартість землі залежить від регіону.
“Так завжди було, а війна стала додатковим аргументом для диференціації цього питання. До війни найнижча вартість одного гектара була на заході України, а в центральній і східній був приблизно однаковий рівень. Зараз пропорція змінилася – у прифронтових регіонах ціни нижчі, ніж у західній і правобережній Україні”, – сказав він.
Сольський констатував, що 2022 року ціни на землю, якщо “прив’язати гривню до долара”, продемонстрували падіння. Однак зараз ситуація вирівнялася і вартість гектара землі продовжує зростати. Така тенденція, на його думку, буде постійною.
За його словами, 2021 року, коли почав функціонувати ринок землі, в Україні було продано 150 тис. гектарів землі сільгосппризначення. У 2022 році – трохи більше ніж 100 тис. гектарів.
“Ринок землі продовжує функціонувати. Він функціонує, з моєї точки зору, прогнозовано й ефективно. Також він є стимулом для дуже активного для воєнного часу закладання бізнесів, які залежать від ринку землі, зокрема, садів і ягідників”, – зазначив міністр.
Він наголосив, що за 20 років в Україні було закладено 23 тис. гектарів садів, а, починаючи з осені 2022 року, було анонсовано і вже витрачено грошей та закладено 2500 гектарів нових сучасних з поливом, сучасними системами управління та саджанцями садів. Посприяв цьому відкритий ринок землі. Тому що люди інвестують у землю тільки тоді, коли вона є їхньою власністю.
Міністр зазначив, що земля для її власників є сакральним поняттям, “надією на майбутнє, а надію продають в останню чергу”. Тому земля в Україні продається у виняткових випадках – або на великі свята, або коли приходить біда. Причиною для ухвалення такого рішення може стати смерть пайовика через вік, після чого його діти чи онуки ухвалюють рішення про продаж, або в родині трапляється інша серйозна причина. Саме тому відсоток договорів купівлі/продажу землі в країні невеликий.
У Мінагрополітики не передбачають активізації ринку землі та прогнозують, що якихось чинників, що провокують зростання продажів, у майбутньому не буде. Навіть зростання цін не стане приводом для збільшення продажів землі, запевнив міністр.
Він додав, що наразі спостерігається активізація продажів землі на сході України, зокрема в прифронтових районах, що цілком логічно і зрозуміло.
Говорячи про заміновані та забруднені вибухонебезпечними предметами землі, міністр сказав, що “їхня доля цілком зрозуміла – розмінувати, підготувати (до сільгоспробіт – ІФ) і сіяти знову”. “Це очевидне завдання для фермерів, місцевої влади, власників землі та держави”, – резюмував Сольський.
