Гірничорудні підприємства України в січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 679,221 тис. тонн з 23 млн 318,681 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 19,6% – до $1 млрд 633,454 млн з $2 млрд 32,671 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (43,71% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,72%) та Польщі (16,87%).
Крім того, Україна за січень-серпень 2025 року імпортувала ЗРС на $58 тис обсягом 86 тонн з Італії (40,35%), Нідерландів (36,84%) та Норвегії (22,81%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 794 тонни на $223 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн.
Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
Україна у січні-липні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 433,507 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період знизився на 3,45% – до $145,079 млн.
Його завезли переважно з Польщі (90,79% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (6,59%) та Чехії (2,58%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Аграрії станом на 12 вересня намолотили 29,15 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з 7,01 млн га, що складає 62% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства у п’ятницю.
Торік на 13 вересня було намолочено 30,09 млн тонн зернових з 7,19 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 3,1% та 2,5%.
Як зазначило Мінекономіки, пшениці обмолочено 22,19 млн тонн з 5,01 млн га (торік – 21,86 млн тонн з 4,9 млн га), ячменю – 5,29 млн тонн з 1,34 млн га (5,48 млн тонн з 1,4 млн га), кукурудзи – 192,2 тис. тонн з 54,1 тис. га (1,10 млн тонн з 255,3 тис. га).
В той же час, врожай гороху цього року вже отримано 611,6 тис. тонн з 265,7 тис. га порівняно із 461,6 тис. тонн з 212,2 тис. га, гречки – 34,3 тис. проти 88,2 тис. тонн, проса – 30,5 тис. тонн проти 110,4 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року досяг 801,1 тис. га, тоді як на цю дату минулого року – 980 тис. тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,45 млн тонн з площі 1 090 тис. га, Вінницька область – 2,40 млн тонн з 432,4 тис. га, Кіровоградська область – 2,21 млн тонн з 535,5 тис. га, Хмельницька – 2,10 млн тонн з 299,8 тис. га.
За даними міністерства, урожай ріпаку на 12 вересня склав 3,25 млн тонн з площі 1,27 млн га (3,42 млн тонн з 1,3 млн га), сої – 354,3 тис. тонн із 204,7 тис. га (1,85 млн тонн із 909,5 тис. га), соняшнику – 885,3 тис. тонн із 570,3 тис. га (2,98 млн тонн із 1,5 млн га).
Окрім того цукрових буряків викопано вже 155,1 тис. тонн на площі 3,3 тис. га, тоді як торік на цю дату – 741,5 тис. тонн.
Згідно з поточними даними, врожайність пшениці, ячміню, гороху та ріпаку приблизно відповідають минулорічним, тоді як соняшнику та сої поки нижче – відповідно 1,6 тонни/га проти 2 тонна/га та 1,7 тонна/га проти 2 тонна/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що у минулому році урожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
Проект листа уряду України до уряду Республіки Корея щодо надання кредиту для реалізації публічного інвестиційного проекту “Закупівля 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва”, схвалив Кабінет міністрів на засіданні 10 вересня.
“Підписання листа забезпечить закупівлю 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва за рахунок пільгового кредиту Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) для задоволення потреби АТ “Укрзалізниця” у міжрегіональних та міжнародних пасажирських перевезеннях”, – повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі.
Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває “Укрзалізниці” можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу “Інтерсіті+”
Як повідомлялося, у серпні минулого року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від EDCF на 2024-2029 рр., що відкриває “Укрзалізниці” (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу “Інтерсіті+” виробництва Hyundai Rotem до тих 10, які були закуплені перед Євро-2012.
Тоді зазначалось, що наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди. За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові з огляду на критичність соціальної складової проєкту (загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту розпочнеться після перших 10 років). “Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі”, – коментував можливу закупівлю Євген Лященко, який був на той час головою правління компанії.
В серпні цього року “Укрзалізниця” оголосила про плани збільшити частку денного швидкісного руху до 30% за три роки та до 40% за 5 років, тоді як наразі вона складає в середньому 12-15%. Важливою частиною для їх реалізація є закупівля 20 нових електропоїздів Hyundai.
Пізніше цього місяця російським ударом був виведений з експлуатації один з 10-ти поїздів Hyundai.
Національна мережа магазинів плитки та сантехніки ТОВ “Агромат” (Київ) за підсумками 2024 року зменшила чистий прибуток на 33,2% порівняно з попереднім роком, до 77 млн грн.
Згідно з річним звітом підприємства, розміщеному у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його чистий дохід минулого року виріс на 8,3% і становив 3,38 млрд грн.
Нерозподілений прибуток “Агромат” на кінець 2024 року виріс на 3,4% і сягнув 992,9 млн грн. Поточні зобов’язання підприємства збільшилися на 2,6% порівняно з 2023 роком, до 1,25 млрд грн, а довгострокові зменшилися на 15,8% – до 228,8 млн грн. Вартість активів за підсумками 2024 року виросла на 0,8% і становить 2,64 млрд грн.
У вересні-листопаді 2024 року “Агромат” розмістив випуск трирічних облігацій серій “H” та “I” на 100 млн грн кожна. Упродовж 2024 року було виплачено 4,1 млн грн процентного доходу за облігаціями серії “H”.
“Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Емітент здійснює свою діяльність у 25 торгових точках, зокрема 10 із них у Києві, включно зі спеціалізованим торговим комплексом із продажу керамічної плитки та сантехніки загальною площею понад 8 тис.кв. м.
За даними Opendatabot, співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
