Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) зареєстрував випуск облігацій серії “К” загальним номіналом 100 млн грн терміном обігу до 6 серпня 2028 року, який став третім випуском для інституційних інвесторів, повідомляється в пресрелізі компанії в четвер.
Згідно з ним, емітентом знову виступає дочірня компанія “НоваПей” – ТОВ “НоваПей Кредит”, виплата відсотків здійснюватиметься щоквартально, номінальна ставка – 18% річних.
Компанія нагадала, що вже розпродав облігації серій “С” та “І” серед інституційних інвесторів на суму 190 млн грн.
До цього протягом 2023–2024 років NovaPay здійснив дев’ять випусків 0облігацій, а в 2025 році випустив 10-ту серію та вже оголосив про випуск 12-ї – серії “L” також загальним номіналом 100 млн грн. Але цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay.
NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Згідно із проспектом емісії “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.
В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.
Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Судовий наказ про стягнення аліментів — це рішення суду у спрощеному порядку (без довгих засідань), яке дозволяє офіційно стягувати аліменти, не витрачаючи роки на суди. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році — 27 251 наказ. Так, 12 714 наказів було ухвалено за 8 місяців 2024 року. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.
Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.
12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му.
«Основною перевагою наказного провадження є його оперативність: ви швидко отримуєте судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, та можете пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців. Водночас основний недолік такого способу стягнення аліментів — те, що сума аліментів у наказному провадженні жорстко обмежена законом», — зазначає суддя Петро Тишкун.
Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.
Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.
«Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але важливо розуміти, що за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, а лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом», — зазначає партнерка Asters Таліна Кравцова.
Нагадаємо, що понад 187 тисяч боргів по аліментах наразі налічується у Єдиному реєстрі боржників.
https://opendatabot.ua/analytics/aliments-in-court-2025
Україна у січні-серпні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 87,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 23,984 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 63,7% – до $2,642 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (82,44% поставок у грошовому вимірі) та Китаю (17,56%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Число звільнених працівників лідера експрес-відправлень в Україні “Нової пошти” віком 18-22 роки за останні 10 днів після надання їм дозволу на виїзд з країни сягнуло 170, водночас на роботу було прийнято 64, таким чином, чистий відтік становить 106 працівників, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
“Для компанії це не значна проблема. Зрештою, десяти днів замало для серйозної аналітики – подивимося на результати через місяць чи два. Очевидно одне: конкуренція за працівників зростатиме. І це добре”, – написав Поперешнюк о соцмережі X, підтримавши рішення президента та уряду відкрити кордон для 18-22-річних військовозобов’язаних.
Він наголосив, що людський ресурс найдефіцитніший в економіці, і це змушує бізнес постійно піднімати зарплати, покращувати умови, боротися за кожного працівника.
Співвласник “Нової пошти” додав, що повернення свободи пересування для чоловіків 18–22 років є правильним рішенням як з етичних міркувань, адже свобода людини – базова цінність, так і з економічних, бо свобода завжди є запорукою розвитку.
“Так, частина молоді виїде, особливо ті, кому вже скоро виповниться 23. Але водночас це відкриває двері для повернення тисяч молодих людей у країну. Тепер 18–22-річні зможуть вільно перетинати кордон у двох напрямках. І що головне, зменшиться відтік 17-річних хлопців. Думаю, саме це і було ключовою мотивацією чиновників”, – вважає Поперешнюк.
В дописі не наведено загальну кількість працівників “Нової пошти” віком 18-22 роки, але в травні 2025 року компанія повідомила Європейському банку реконструкції та розвитку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності.
Видання “Forbes Україна” днями повідомило, що у мережі “Сільпо” з близько 3000 людей 18-22 років кількість заяв на звільнення помітна зросла, але не перевищує 3%.
Українські підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 59,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 283,055 тис. тонн зі 177,654 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні експортовано 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-серпень зросло на 49,7% – до $85,400 млн з $57,041 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,1% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,48%) та Італії (4,37%).
За вісім місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без попереднього фінансування для Райффайзен Банку з метою розширення фінансування та надання нових кредитів українським бізнесам на суму EUR200 млн, відповідна угода була підписана у Лондоні 9 вересня.
“Інструмент ЄБРР буде покривати до 50% кредитного ризику Райффайзен Банку за новими угодами фінансування бізнесів, які працюють в Україні. У межах цього механізму … банк буде надавати субкредити компаніям, що працюють у критично важливих галузях економіки, таких, як АПК, промислове виробництво, фармацевтична галузь, транспорт та логістика”, – зазначається у пресрелізі українського банку у середу.
Згідно з ним, це вже четверта така угода розподілу ризику, укладена ЄБРР з Райффайзен Банком.
Наголошується, що 20% субкредитів, що будуть покриватися гарантією ЄБРР, будуть надаватися ММСП для здійснення довгострокових інвестицій у технології, що відповідають стандартам ЄС, та у зелені технології, посилюючи конкурентоспроможність таких підприємств на національному та іноземних ринках.
Субпозичальники, які відповідатимуть умовам, також зможуть отримати профінансовану ЄС технічну підтримку та інвестиційні стимули, такі як гранти для завершення своїх інвестиційних проєктів, в рамках ініціативи EU4Business. Стимули у більшому розмірі надаватимуться бізнесу та домогосподарствам, що найбільше постраждали від війни (наприклад, активи яких було зруйновано, які зазнали збитків або були релоковані), а також субпозичальникам, що сприяють реінтеграції в професійне середовище ветеранів війни, осіб з особливими потребами, внутрішньо переміщених осіб та/або підприємствам, що знаходяться на територіях, які найбільш гостро відчувають вплив війни.
Гарантія ЄБРР буде підтримуватися частковим покриттям ризику перших збитків, отриманим від Франції та ЄС в межах інструменту Ukraine Investment Framework.
З початку повномасштабної російсько-української війни, ЄБРР уможливив надання більш ніж EUR3 млрд фінансування українським позичальникам через 37 аналогічних інструментів спільно з 12 фінансовими установами-партнерами.
Райффайзен Банк є найбільшим банком з приватним капіталом в Україні та четвертим найбільшим загалом із загальними активами на середину цього року 252,23 млрд грн (6,5% від загальних активів системи).
Райффайзен Банк засновано 1992 року. За даними фінустанови, 68,21% його акцій належать компанії Raiffeisen Bank International AG (RBI), 30% – ЄБРР, решта 1,79% – міноритарним акціонерам.
