Ціни на український соняшник протягом тижня підвищилися на 11,5% на тлі зростання біржових цін на рослинні олії та становили 14000-14500 грн/тонна і зростатимуть далі, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “ПУСК”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Минулого тижня на світових біржах дуже підскочила в ціні соєва олія, що потягнуло за собою фізичний ринок, ціни на сировину для виробництва рослинних олій, зокрема ціни на соняшник”, – пояснили аналітики.
Це призвело до того, що поточний тиждень розпочався з цінового діапазону на соняшник близько 14000-14500 грн/тонна, тоді як минулий починався з цін на рівні 12000-12500 грн/тонна.
“Рівномірно ринок від падіння переходить до зростання. Днями Індія купила 80 тис. тонн соняшникової олії з України, що сприяло зростанню цін на рослинну олію на умовах FOB на $60-70/тонна, на умовах СРТ олія подорожчала на $100-110/тонна. Ринок активізувався, найімовірніше, соняшник пройшов “цінове дно” цього сезону”, – підкреслили в аналітичному департаменті кооперативу “ПУСК”.
Експерти нагадали, що в липні заводи почнуть переробляти ріпак, що може призвести до просідання цін на соняшник у другій половині липня.
Подальше зростання цін на соняшник буде помірним, вони не перевищать 15 500 грн/тонн, прогнозують у “ПУСК”.
Агрохолдинг ІМК планує у 2023-2033 рр. інвестувати близько $233 млн у реалізацію Smart Green Strategy.
Як повідомила група компаній на Варшавській фондовій біржі у вівторок, ця стратегія спрямована, зокрема, на підвищення операційної ефективності, зниження споживання викопного палива, скорочення викидів парникових газів та інвестування в купівлю сільськогосподарських земель в Україні.
За інформацією агрохолдингу, за кожним стратегічним напрямом розроблено проєкти сталого сільського господарства.
Зазначається, що кошти на реалізацію стратегії надходитимуть із власних джерел і позикових коштів. Їх спрямують на підвищення операційної ефективності завдяки впровадженню нових технологій та сталого екологічного розвитку.
Зазначено, що агрохолдинг має намір повністю замінити обладнання для обприскування сільгоспкультур для скорочення на 50% використання пестицидів. Також планується замінити зерносушарки на більш продуктивні та перевести частину з них на біопаливо для зниження споживання природного газу. Крім того, компанія планує модернізувати сівалки, щоб забезпечити більш швидкий і якісний посів.
Крім цього, у 2023 році агрохолдинг планує закупити 75 нових зерновозів. За його оцінкою, це знизить споживання дизельного палива і викиди вихлопних газів, а також дасть змогу компанії перевозити врожай для подальшого експорту.
До 2033 року ІМС має намір перевести 80% оброблюваного земельного банку на технологію спрощеного обробітку ґрунту (перехід від оранки до глибокого розпушування), що дасть змогу скоротити викиди СО2 і поліпшити стан ґрунтів.
Згідно з прес-релізом, частину коштів ІМК спрямує на купівлю землі, скориставшись змінами законодавства, завдяки яким агрокомпанії можуть купувати землю у власність. Поки що оброблювана агрохолдингом земля перебуває в оренді.
Програмою передбачено також розвиток і підтримку місцевих громад у регіонах, де працюють ферми ІМК.
“Наша стратегія враховує напрямок інтеграції України з ЄС і пов’язану з цим необхідність скорочення викидів газу та скорочення споживання викопного палива. Наша програма довгострокова, але окремі її елементи ми реалізуємо вже цього року”, – повідомив президент агрохолдингу Алекс Ліссіца.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових і олійних культур.
Агрохолдинг ІМК у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що у 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8250, який дасть змогу Фонду державного майна (ФДМ) відновити велику приватизацію і зробити ефективнішим управління держмайном завдяки поліпшенню структури ФДМ.
“Закон про оновлену структуру Фонду держмайна підписаний президентом. Документ удосконалює організаційну структуру фонду: 12 регіональних відділень окремих юридичних осіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це дасть змогу створити механізм для встановлення ринкових зарплат і КРІ в усіх регіонах і підвищить ефективність управління державним майном”, – написав глава ФДМ Рустем Умеров у Facebook у вівторок.
Він нагадав, що документ також містить норми про відновлення великої приватизації, удосконалення процедури управління санкційним майном, збільшення термінів оренди держмайна до п’яти років.
Згідно з нормами закону, за рішенням ВАКС підсанкційне майно передаватиметься безпосередньо до ФДМ, а кошти від реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Умеров подякував президенту, уряду і депутатам за підтримку важливої ініціативи.
Раніше повідомлялося, що після того, як зазначений закон набуде чинності, ФДМ самостійно ухвалюватиме управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління.
Закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, з місцевою владою.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Рада підтримала 30 травня законопроєкт №8250 231 голосом народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Наглядова рада акціонерної страхової компанії “Омега” (Київ) 20 червня переобрала Павла Карагаєва на посаду президента компанії на новий термін – на три 3 роки, повідомляють у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Водночас уточнюється, що цю посаду Карагаєв обіймає з липня 2020 року.
Як повідомлялося, АСК “Омега” з 24 лютого 2023 року втратила право укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Причиною такого рішення стало анулювання Національним банком України ліцензії компанії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України.
СК “Омега” створена в 1994 році. Здійснює діяльність на підставі 24 ліцензій – на сім обов’язкових і 17 добровільних видів страхування та має регіональну мережу по всій території України.
Перша леді України Олена Зеленська в рамках візиту до Ізраїлю звернулася з проханням про допомогу в подоланні наслідків підриву Каховського водосховища до місцевих епідеміологів, повідомляє пресслужба президента України ввечері у вівторок.
“Звернулася із запитом по допомогу з боку ізраїльських епідеміологів у подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС, що загрожує всій країні екологічною катастрофою”, – цитує відомство Зеленську.
Крім того, перша леді зустрілася з дружиною Прем’єр-міністра Держави Ізраїль Сарою Нетаньягу, вони обговорили досвід Ізраїлю у створенні та використанні системи раннього сповіщення про повітряну загрозу, що дає змогу точніше інформувати громадян про небезпеку.
Сторони не обійшли стороною і тему постраждалих від війни дітей: як психологічно, так і фізично. Зазначається, що Зеленська і Нетаньяху обговорили шляхи їхньої реабілітації.
