Заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, продовжать до 15 вересня, повідомив міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Робер Телуш.
“Він (відповідний регламент) ще не затверджений і не опублікований, але в нас є інформація про те, що Єврокомісія продовжила заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до середини вересня 2023 року”, – процитувала міністра прес-служба польського відомства в понеділок увечері.
За інформацією Телуша, якщо інформація про заборону ввезення підтвердиться, відзавтра до Польщі не зможе надходити зерно за контрактами, укладеними до 2 травня 2023 року.
Польський міністр також повідомив, що переговори з так званими прикордонними східно-європейськими країнами та Єврокомісією триватимуть. На них обговорюватимуть перспективу подальшого продовження заборони на імпорт українського зерна в ці країни після 15 вересня 2023 року.
Заборону можуть зробити більш гнучкою з урахуванням специфіки окремих країн, зазначили в аграрному міністерстві Польщі.
Говорячи про експорт зерна, Телуш повідомив, що в березні з Польщі було експортовано 1,054 млн тонн зернових, у квітні – 1,152 млн тонн і стільки ж було експортовано в травні.
“Це дає загалом понад 3 мільйони тонн зернових, що експортуються з Польщі. При цьому імпорт падає. У лютому було 270 тис. тонн, у березні 260 тис. тонн, а у квітні всього 49 тис. тонн”, – резюмував міністр.
Як повідомлялося, у понеділок вранці Телуш повідомив про отримання від ЄС проєкту нової постанови щодо продовження заборони імпорту чотирьох видів зернових та олійних з України до п’яти країн до 15 вересня 2023 року і висловив сподівання, що її буде запроваджено вже з 6 червня.
Речниця Єврокомісії з питань сільського господарства і торгівлі Міріам Гарсіа Феррер на брифінгу опівдні уточнила, що на цьому етапі рішення ще не ухвалено, обговорення тривають.
Заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня і замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема, Польщею, Болгарією, Угорщиною, Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща і Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших товарів походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 23.05.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Дунайські порти в травні перевалили рекордний обсяг вантажів – понад 3 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів (АМПУ) у Facebook.
“За оперативними даними, понад 3 млн тонн перевалили дунайські порти в травні. Це абсолютний рекорд для портів цього регіону”, – констатують в АМПУ.
Такий результат, як зазначається в повідомленні з посиланням на керівника АМПУ Юрія Литвина, досягнуто завдяки відповідальним і злагодженим діям бізнесу, команди АМПУ та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“Розвиток Дунайського кластера – це одне з пріоритетних завдань нашого підприємства. Уже зараз відомі світові компанії інвестують у розвиток портових потужностей і флоту на Дунаї, що дає змогу постійно збільшувати обсяг експорту та імпорту продукції. Цього місяця державні та приватні стивідорні компанії оновили свої історичні рекорди”, – сказав він.
Розвиток портів Дунайського кластера, зазначається в повідомленні, – у пріоритеті європейських партнерів. Єврокомісія і Дунайська комісія зі співробітництва з адміністрацією Нижнього Дунаю, Міністерство транспорту Румунії опікуються збільшенням пропускної спроможності Сулинського каналу, оскільки від цього залежить продуктивна робота портів Дунайського регіону.
Як очікується, до кінця 2023 року обсяг перевалки вантажів у дунайських портах може зрости до 20 млн тонн проти 16 млн тонн у 2022 році, що втричі більше довоєнного рівня.
Ціни на нафту посилили підйом вдень у понеділок, інвестори оцінюють підсумки зустрічі ОПЕК+ на минулих вихідних.
Серпневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 14:24 кв подорожчали на $1,37 (1,8%) – до $77,5 за барель.
Котирування ф’ючерсів на WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,37 (1,91%) – до $73,11 за барель.
Минулої п’ятниці Brent зросла в ціні на 2,5%, WTI – на 2,3%.
Країни ОПЕК+ на засіданні у Відні 4 червня ухвалили рішення знизити рівень квот на видобуток нафти ще на 1,4 млн барелів на добу – до 40,46 млн барелів. Держави, які добровільно знижують видобуток із травня на 1,66 млн б/д, продовжать скорочення на весь 2024 рік.
Тим часом Саудівська Аравія вже поточного року додатково скоротить видобуток на 1 млн б/д і думатиме про можливе продовження такого заходу щомісяця залежно від ситуації на ринку задля її стабілізації.
“Саудівська Аравія активніше за більшість інших членів ОПЕК прагне підтримати ціни на нафту вище позначки $80 за барель, оскільки це важливо для балансу бюджету країни на цей рік”, – написав аналітик DBS Bank Сурво Саркар.
За оцінками консалтингової компанії Rystad Energy, додаткове скорочення видобутку королівством посилить дефіцит на світовому ринку до 3 млн барелів на добу в липні, що надасть підтримку цінам найближчими тижнями.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 02.05.2023 – ООН
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Євросоюз продовжив ще на рік скасування ввізних мит на український експорт, рішення набуває чинності з 6 червня 2023 року і діє до 5 червня 2024 року включно.
Регламент Європарламенту та Європейської ради від 31 травня про продовження ще на рік скасування ввізних мит на український експорт опубліковано в офіційному журналі ЄС у понеділок.
Термін дії запровадженого 2022 року мораторію на стягнення мит закінчується 5 червня 2023 року.
З метою запобігання шахрайству у встановлених регламентом преференційних механізмах Україна має дотримуватися низки правил, зокрема утримуватися від введення нових мит або зборів і нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення наявних мит та зборів, від введення будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС, якщо тільки це не буде чітко обґрунтовано, ідеться в документі.
Згідно з регламентом, у разі, якщо Україна не дотримується будь-якої з цих умов, ЄС може призупинити дію преференційних механізмів.
