АТ “Черкаський автобус”, за попередніми даними, завершило 2024 рік з чистим прибутком 122,08 млн грн, що на 33% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства за підсумками минулого року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, запланованим на 11 квітня, акціонери мають намір залишити 95%, або 115,98 млн, отриманого прибутку в розпорядженні товариства, 5% (6,1 млн грн) спрямувати до резервного фонду.
Як повідомлялося, за результатами роботи у 2023 році акціонери “Черкаського автобуса” також спрямували чистий прибуток на розвиток.
На зборах планується, зокрема, затвердити плановий показник прибутку на 2025 рік розміром 102,84 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок 2025 року його нерозподілений прибуток становив 267,28 млн грн (роком раніше – 151,3 млн грн).
Активи товариства за 2024 рік зросли на 40,6% порівняно з 2023 роком – до 1 млрд 132 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 7,7% – до 315,7 млн грн, тоді як запаси зросли на 74,5% – до 658,1 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 51,4% – до 543 млн грн, довгострокові – на 17,3%, до 137,1 млн грн.
Чистий прибуток на одну акцію номіналом 2 грн склав 1,5 грн проти 2,24 грн роком раніше.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2024 році компанія збільшила чистий дохід на 2,6% проти 2023 року – до 1 млрд 771 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє майже 42,29% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – майже по 5,4% і 8,25%.
Статутний капітал товариства – 162,97 млн грн.
Старший син колишнього президента США Дональд Трамп-молодший відвідує Белград, де, як очікується, зустрінеться з президентом Сербії Александром Вучичем. Це вже його другий візит за останні півроку – попередній відбувся у вересні 2024 року, під час передвиборчої кампанії Дональда Трампа.
Офіційні причини поїздки поки що не розкриваються, але можливі напрямки переговорів включають:
Американо-сербські відносини – питання двостороннього співробітництва та політичного діалогу.
Економіку та інвестиції – Трамп-молодший обіймає посаду виконавчого віце-президента «Trump Organization», що може свідчити про потенційні бізнес-ініціативи в Сербії.
Геополітику – Белград залишається ключовим гравцем у регіоні, і візит може бути пов’язаний із глобальними стратегічними інтересами США.
Трамп-молодший відомий своєю постійною підтримкою політики свого батька, і його візит може бути пов’язаний з майбутніми стратегічними рішеннями, важливими як для Вашингтона, так і для Белграда. Очікуються офіційні заяви після переговорів.
Джерело: https://t.me/relocationrs/577
Відповідальність за DDOS атаку на платформу X взяло на себе угруповання Dark Storm, повідомив мережевий крипто-футурист Ед Крассенстайн на платформі X.
За його словами угруповання Dark Storm на його запит визнало власну причетність до DDOS-атаки на мережу Ілона Маска.
«Ілон Маск, схоже, тицяє пальцем у жителів України, звинувачуючи їх у сьогоднішній DDOS атаці на X. Відповідальність за атаку прямо взяли на себе Dark Storm. Вони буквально сказали мені, що зробили це. Вони не в Україні», – написав Крассенстайн на X.
Як повідомлялося, Ілон Маск заявив про нібито причетність України до кібератаки на його соцмережу X у понеділок.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.10.2024 по 31.10.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ілон Маск заявив про нібито причетність України до кібератаки на його соцмережу X у понеділок.
«Була масована кібератака, яка намагалася вивести з ладу платформу з IP-адрес, що походять з України», – сказав він у коментарі каналу FoxBusiness.
Водночас він сказав, що ще не впевнений до кінця, що сталося.
Источник: https://x.com/nicksortor/status/1899198049940832719?s=19
Україна найближчим часом може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського біометану на європейському ринку може досягти 20%, наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“В Україні практично ідеальні умови для виробництва біометану. У нас середні і крупні агропідприємства з 3 тис. га в землі (в обробці – ІФ-У). Ми можемо з одних рук отримувати сировину для заводу. У нас досить розвинена газова структура: розподільні мережі та газотранспортна мережа. Маємо найбільшу щільність покриття газовою мережею на території всієї Європи. У нас найбільші площі сільгоспземель, відповідно, найбільший ресурс. Тому для нас нам це дуже перспективна тема”, – розказав він на Українському інвестиційному конгресі у Києві.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа має амбітні плани по виробництву і споживанню біометану і прагне споживати у 2030 році близько 35 млрд куб. м. Натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку альтернативної енергетики, ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і відповідно неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
“І по всім тенденціям вона не встигне виробити 35 млрд куб. м. Ну, десь по трендам за ці п`ять років десь на 20 млрд куб. м вони виходять. Там (в ЄС – ІФ-У) ринок абсолютно інший по сільгосппродукції. Він дефіцитний. І він буде дефіцитним, як мінімум, до 2050 року. А після 2030 року Європа ставить нові плани – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Буде та сама історія. Тобто, вони не встигають, у них не вистачає сировини”, – підкреслив Гелетуха.
Він припустив, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила б все на ура”.
Голова правління БАУ нагадав, що зараз в Україні вже налагодили виробництво біометану три потужні виробники – МХП, Vitagro і “Галс Агро”, з яких дві компанії вже розпочали експорт, а третя накопичує запаси у сховищі і найближчим часом розпочне експорт.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднається ще одне підприємство МХП, “Теофіпольська енергетична компанія” та “Юзефо-Миколаївська біогазова компанія”. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд на рік від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується здійснити першу транзакцію з експортом біометану.
