Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 22 торгові сесії з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 118 стартових позицій в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами червня, липня та серпня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 38,9 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, що більш ніж удвічі перевищує показник попереднього періоду. На короткостроковому ринку було реалізовано 8,42 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в червні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 20595,89-21685,83 грн. без ПДВ На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 20959,12-21626,64 грн. без ПДВ. Ціни були стабільними протягом усього місяця.
«У червні ринок природного газу на УЕБ продемонстрував збереження активності після травневого пожвавлення та перехід до більш зрілої фази. Попри вплив зовнішніх чинників український біржовий сегмент залишався робочим і ліквідним: учасники активно формували позиції як на купівлю, так і на продаж, а попит на ресурс червня підтвердив важливість прозорих індикативів для планування постачання. Для УЕБ це сигнал, що біржові механізми й надалі залишаються ключовим інструментом формування об’єктивної ринкової ціни, управління комерційними ризиками та підтримки стабільності оптового ринку природного газу», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Ощадбанк офіційно приєднався до глобальної ініціативи WE Finance Code (Кодекс фінансування жінок-підприємниць), підписавши відповідний лист про наміри. Участь у програмі підтверджує прагнення банку розширювати можливості фінансування бізнесів під керівництвом жінок, впроваджувати найкращі міжнародні практики підтримки підприємництва та сприяти усуненню бар’єрів у доступі до фінансових ресурсів.
Підписавши лист про наміри, Ощадбанк взяв на себе зобов’язання забезпечити системний розвиток напряму підтримки жіночого підприємництва, відстежувати та аналізувати гендерні показники фінансування, а також розширювати спеціалізовані продукти й програми для жінок-підприємниць. Після завершення перехідного періоду банк звітуватиме про виконання цих зобов’язань Національному банку України для їх подальшого включення до щорічної глобальної звітності WE Finance Code.
В Україні ініціативу реалізують Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Національний банк України та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Міністерство виконує функції національного координатора WE Finance Code та забезпечує координацію роботи коаліції учасників. До коаліції WE Finance Code входять банки, кредитні спілки, лізингові компанії та профільні об’єднання фінансового сектору, а з приєднанням Ощадбанку коло її учасників продовжує розширюватися.
Приєднання до WE Finance Code є логічним продовженням системної роботи Ощадбанку з підтримки жіночого підприємництва. Станом на кінець червня 2026 року кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) сягнув 5,2 млрд грн. Для порівняння, на початку 2022 року цей показник становив 1,3 млрд грн, тобто за період повномасштабної війни обсяг кредитування жіночого бізнесу зріс у чотири рази.
Сьогодні жінки-підприємниці формують 34% кредитного портфеля ММСБ Ощадбанку. Крім того, вони становлять 40% усіх отримувачів безповоротних грантів, які банк верифікує та супроводжує в межах державних і міжнародних програм підтримки підприємництва.
«За час повномасштабної війни кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок в Ощадбанку зріс у чотири рази — до 5,2 млрд грн. Це найкраще свідчення того, що жінки-підприємниці залишаються однією з найдинамічніших категорій наших клієнтів. Ми бачимо їхню стійкість, адаптивність та високу фінансову дисципліну навіть у нинішніх надскладних умовах. Саме тому ми успішно розвиваємо власну екосистему “Жіноча справа”, яка пропонує не просто фінансування, а комплексне рішення для старту та масштабування бізнесу. Для нас велика честь долучитися до глобальної спільноти WE Finance Code. Ми переконані, що лідери ринку мають не лише впроваджувати найкращі практики, а й задавати напрям розвитку. Саме тому ставимо перед собою амбітну мету — разом з іншими учасниками ініціативи створювати нові фінансові рішення, які розширюватимуть можливості українських жінок-підприємниць та сприятимуть розвитку цього напряму в Україні», — зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ.
Важливою складовою цієї роботи є власна екосистема «Жіноча справа», яка забезпечує комплексну підтримку жінок-підприємниць. Програма передбачає фінансування стартапів на придбання франшизи до 5 млн грн та агропроєктів — до 10 млн грн, пільгові умови кредитування з відтермінуванням погашення основної суми боргу до 7–9 місяців, конкурентні відсоткові ставки, швидкий розгляд кредитних заявок, можливість онлайн-подання документів, персональний супровід менеджера та консультаційну підтримку.
WE Finance Code — глобальна багатостороння ініціатива, спрямована на розширення доступу жінок-підприємниць до фінансування. Сьогодні вона впроваджується більш ніж у 30 країнах світу та об’єднує фінансові установи, регуляторів, бізнес-асоціації й міжнародних партнерів навколо розвитку фінансової екосистеми жіночого підприємництва.
Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
За його кандидатуру, висунуту президентом Володимиром Зеленським, на засіданні парламенту в четвер проголосували 289 народних депутатів.
На посаді прем’єра Корецький замінив колишню голову українського уряду Юлію Свириденко, яка обіймала цю посаду рівно один рік, починаючи з 17 липня 2025 року.
Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобув у Луцькому технічному університеті за спеціальностями «Машинобудування» та «Економіка бізнесу», а також в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – за спеціальністю «Видобуток нафти і газу».
Пройшов шлях від молодшого аналітика групи компаній «Континуум» (з 1999 року) до генерального директора компанії «Континуум» (з 2007 року).
З 2013 року до кінця 2018 року розвивав бізнес мережі АЗК WOG на посаді СЕО.
Після чого приступив до реалізації власних проєктів. Був співзасновником і головою правління енерготрейдера Centurion Group SA (Швейцарія).
З 9 листопада 2022 року обіймав посаду директора ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». З 14 травня 2025 року — голова правління НАК «Нафтогаз України».
За даними руху «Чесно», у 2002–2006 та 2012–2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради IV та VII скликань на громадських засадах Ігоря Єремєєва.
У 2006 році балотувався до Волинської обласної ради 5-го скликання від Народного блоку Литвина, а також до Верховної Ради V скликання від того ж Блоку.
У 2007–2012 роках був помічником на громадських засадах народного депутата Верховної Ради VI скликання Катерини Ващук, обраної від Блоку Литвина.
Корецький задекларував 32,3 млн грн доходів за 2025 рік, земельні ділянки загальною площею 261,6 тис. кв. м у Донецькій області, шість годинників марок Rolex, Patek Philippe, Breguet, OPUS та Ulysse Nardin тощо.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 11,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 981,461 тис. тонн зі 883,174 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 183,780 тис. тонн чавуну, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-червень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі зріс на 11,3% – до $388,890 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (86,25% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (9,16%) та Італії (2,33%).
За перші шість місяців поточного року країна імпортувала з Німеччини 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
EXPERTS CLUB, ДМС, Металургія, США, ЧАВУН, ЭКСПОРТ
Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 3,64% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 9,3 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 880,3 тис. тонн, або 43,81% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-червні 2026 року українські метпідприємства виробили 2,940 млн тонн металопрокату (95,8% відносно аналогічного періоду 2025року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,811 млн тонн, або 61,6%. У січні-червні 2025 року частка експорту становила 60,2% (1,848 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,070 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2026 року становила 42,85%, що значно вище показника аналогічного періоду 2025 року (30,90%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках у січні-червні 2026 року дещо нижче січня-червня 2025 року (43,90% та 46,81% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-червня 2025 року (13,35% у 2026 році проти 22,29% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-червні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (64,38% та 27,99% відповідно), проте у січні-червні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 77,30% та 20,96%).
“У січні-червні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2009,3 тис. тонн металопрокату, з яких 880,3 тис. т або 43,81% припадає на імпорт. У січні-червні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 1938,7 тис. тонн, з яких 716,7 тис. тонн або 36,97% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2025 року на 3,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 6,84%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-червні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни ЄС (80,0%), іншої Європи (10,6%) та СНД (7,0%).
Серед металургійних імпортерів у першому півріччі 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (48,5%), на другому країни Азії (25,8% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,4%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Кабінет міністрів на засіданні в середу затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також продажу двох санкційних активів – ТОВ «Демуринський гірничозбагачувальний комбінат (ГЗК)» та ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відставку якої з цієї посади напередодні схвалила Верховна Рада.
«Державний пакет акцій ОПЗ буде виставлено на відкритий електронний аукціон зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн. Мета — залучити стратегічного інвестора, який відновить повноцінну роботу одного з найбільших хімічних комплексів України», — написала вона у Telegram.
Свириденко зазначила, що серед ключових умов для покупця – інвестувати не менше 500 млн грн у модернізацію та підвищення енергоефективності виробництва, а також зберегти основні види діяльності підприємства.
За її словами, стартова ціна продажу «Демуринського ГЗК» затверджена на рівні 1,82 млрд грн, «Мотордеталь-Конотоп» – 415,5 млн грн.
Усі три активи продаватимуться через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі, а отримані кошти надійдуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та будуть використані для відновлення України, уточнила глава уряду.
В іншому дописі Свириденко назвала це засідання заключним засіданням чинного складу уряду.
