Ощадбанк анонсував запуск програми «Зелене фермерство в галузі садівництва», в межах якої українські садівники зможуть отримати гранти до 10 тисяч євро та пільгове банківське фінансування для впровадження кліматично стійких технологій. Офіційний старт програми заплановано на 22 липня 2026 року.
Про участь банку в програмі повідомила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька під час її презентації, що відбулась 15 липня в пресцентрі Укрінформу.
Агропромисловий комплекс є одним із ключових драйверів української економіки: він формує 17-19% ВВП країни та забезпечує 41% українського експорту, а понад 70% агровиробників — це малі та середні господарства. Саме на підтримку цього сегмента спрямовано програму, яка допоможе українським садівникам інвестувати в сучасні технології та підвищувати конкурентоспроможність своїх господарств.
«Ощадбанк є одним із лідерів впровадження принципів сталого фінансування у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу. Ми системно розширюємо доступ українських підприємців до сучасних фінансових інструментів, які допомагають інвестувати у кліматично стійкі технології. Сьогодні кредитний портфель Ощадбанку в агросекторі перевищує 17,7 млрд грн і становить понад 53% кредитного портфеля бізнес-напряму ММСБ. Програма «Зелене фермерство в галузі садівництва» дасть українським садівникам додаткові можливості для модернізації виробництва та розвитку своїх господарств», — зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька.
Стале фінансування є одним із ключових напрямів розвитку бізнес-напряму ММСБ Ощадбанку. Банк послідовно розширює партнерські програми з міжнародними фінансовими інституціями та впроваджує фінансові інструменти, які допомагають українським підприємцям інвестувати у проєкти з енергоефективності, декарбонізації та впровадження кліматично стійких технологій.
Умови участі у програмі
Програма стартує 22 липня 2026 року. До цього часу потенційні учасники можуть ознайомитися з її умовами та підготувати необхідні документи.
Учасники програми зможуть отримати:
– грант до 10 тис. євро;
– компенсацію грантом до 20% залишку основної суми кредиту;
– фінансування інвестиційних проєктів, зокрема за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» строком до 5 років;
– можливість подати заявку протягом 30 календарних днів після старту програми.
Детальні умови програми доступні за посиланням: https://bdf.gov.ua/programs/zelene-fermerstvo-v-haluzi-sadivnytstva/.
Програму «Зелене фермерство в галузі садівництва» реалізують у межах проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу (PROGRESS)», що впроваджується від імені Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) Федерального уряду Німеччини. Вона поєднує грантову підтримку та пільгове банківське кредитування для впровадження кліматично стійких технологій у садівництві.
Випуск № 1 – липень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У першій половині липня девальваційні процеси майже непомітні, хоча попит на валюту залишається на високому рівні. Проте офіційний курс – 44,75 грн за долар, а от на початку місяця був на позначці 44,79 грн за долар. Хоча впродовж двох тижнів липня переважали коливання в бік девальвації.
На валютному ринку минулого місяця спостерігалося серйозне збільшення попиту, але НБУ контролював і продовжує зараз контролювати ситуацію: постійно здійснює валютні інтервенції. Ціна відсутності помітної девальвації – понад 5,78 млрд доларів, проданих Нацбанком через інтервенції протягом 1 червня – 3 липня.
Загальні очікування на другу половину липня: агросектор почне активніше експортувати, поступово знижуватиметься тиск на гривню завдяки валютній виручці від агроекспортерів. Водночас НБУ продовжить залишатися головним продавцем, а психологічну межу 45 грн/дол., ймовірно, триматиме через пропозицію валюти з міжнародних резервів. Проте сезонне зниження попиту на валюту сукупно зі збільшенням пропозиції від агроекспорту має підтримати гривню в липні.
Глобальний контекст
У липні ринки перебувають в очікуванні рішення ФРС США щодо ключової ставки, а засідання Комітету ФРС заплановане на кінець місяця. Цікаво, як змінилися прогнози та тренди. Ще нещодавно трейдери очікували, що ставку буде знижено у 2026 році. Проте війна в Ірані та пришвидшення темпів інфляції у США внесли корективи. Наразі ймовірність того, що Федеральна резервна система підвищить ставки на своєму липневому засіданні, зростає.
Тим часом інструмент FedWatch від CME оцінює ймовірність підвищення центробанком процентних ставок на 25 базисних пунктів – у 46,5%. На платформі прогнозного ринку Kalshi ймовірність становить 36%. Прогнози щодо підвищення ставки почали домінувати в інвестсередовищі після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення блокади США іранських портів поблизу Ормузької протоки та запровадження 20% мита на всі вантажі, що проходять через протоку.
Іншим вагомим чинником впливу на можливе рішення ФРС про підвищення ставки є ситуація з інфляцією. Проте якраз з цінами у США все доволі оптимістично: за даними Бюро статистики праці США, споживчі ціни знизилися у червні на тлі зниження цін на енергоносії та бензин, що є зворотним трендом після різкого зростання в квітні – травні через війну з Іраном. У червні індекс споживчих цін зріс на 3,5% порівняно з червнем 2025 року, що менше ніж в травні (4,2%). Це може стати базою для рішення ФРС не змінювати ставки зараз, а перенести розгляд цього питання на вересень.
Раніше певні сигнали про можливу зміну ставки вже надав голова Федеральної резервної системи Крістофер Воллер, який нещодавно заявив, що ФРС занадто довго чекала з підвищенням ставок на тлі зростання інфляції. Проте додав, що ФРС не повинна надмірно коригувати та занадто швидко підвищувати ставки.
У середині липня долар залишається стабільним після доволі тривалого падіння, а пара EUR/USD торгується на рівні 1,1417, а от розпочинався липень із показника 1,1406 дол./євро. Тим часом індекс долара США, який вимірює курс валюти відносно кошика шести аналогічних валют, 15 липня залишився незмінним на рівні 100,9.
В Європі ж зволікати не стали: ЄЦБ у червні підвищив свою ключову депозитну ставку на 25 базисних пунктів через різке зростання цін на енергоносії. Отже, стратегія змінилась, і якщо ЄЦБ знижував процентні ставки чотири рази у першій половині 2025 року (з 3% на початку року до 2% до середини червня), то в червні курс був змінений, ставка зросла до 2,25%. Причин є кілька, зокрема прискорення інфляції в єврозоні до 3,2% у травні цього року. Крім того, різке зростання цін на енергоносії внаслідок воєнних дій між США й Іраном знову викликають побоювання щодо поставок нафти, а також щодо можливого чергового стрибка інфляції в ЄС.
Внутрішній український контекст
У першій половині липня попит на іноземну валюту дещо скоротився порівняно з червнем. Це можна бачити і за результатами валютних інтервенцій НБУ. Якщо в останній тиждень червня НБУ продав на ринку 1,14 млрд доларів, то за перший тиждень липня – 0,871 млрд дол. Тиск на гривню в липні зменшився, зокрема і через надходження від агроекспорту. Тож девальваційні процеси суттєво уповільнювалися протягом першої половини липня. І якщо розпочинався місяць з офіційного курсу 44,79 грн за долар, то в середині місяця курс досяг позначки 44,75 грн/дол. Стабільності гривні сприяє падіння долара США до євро, але є й чинники, які невдовзі можуть зіграти проти, зокрема відновлення зростання цін на нафту на тлі конфлікту між США й Іраном.
Позитивом є те, що міжнародні резерви в червні зросли: станом на 1 липня за попередніми даними вони становили 51,27 млрд дол. У НБУ поінформували, що в червні резерви збільшилися на 12,1% завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Загалом минулого місяця на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 11,3 млрд дол., а за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 269,7 млн дол. Відповідно до балансових даних НБУ в червні продав на валютному ринку 5,147 млрд доларів.
Надходження кредитів і допомоги Україні від партнерів тривають. Наприкінці червня до спеціального фонду державного бюджету надійшло ще 3,9 млрд євро від Європейського Союзу, які мають бути спрямовані на посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових поставок для потреб фронту. Перед цим у червні Україна також отримала 3,2 млрд євро для бюджетної підтримки у межах цієї програми, тож загальний обсяг коштів за цим інструментом становив минулого місяця 7 млрд євро. У липні очікується, що виконавчі директори МВФ розглянуть питання першого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України та виділення другого траншу близько 690 млн доларів. Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що засідання Ради виконавчих директорів МВФ очікується 20 липня, а Україна вже передала всі необхідні документи Фонду.
Певні неочікувані події в Україні пов’язані з доволі стрімкою зміною уряду в Україні, адже лише 12 липня президент Володимир Зеленський повідомив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів і поінформував про відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Уряд Свириденко пропрацював майже рік. Новим прем’єр-міністром України став Сергій Корецький. Його кандидатуру 16 липня підтримала Верховна Рада.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Процеси повільної девальвації в липні тривають, що, як і раніше, відповідає стратегії гнучкості курсу, запровадженої НБУ. За першу половину липня гривня майже не втратила, адже починався місяць з офіційного курсу 44,79 грн за долар, а в середині липня курс досяг позначки 44,75 грн/дол. На міжбанківському ринку 15 липня торги відбувалися за курсом 44,72–44,76 грн/дол. Незважаючи на помітне підвищення активності на ринку агроекспортерів, які заводять валютну виручку, основним продавцем валюти на міжбанку залишається Національний банк України.
На готівковому ринку в середині липня курс купівлі – 44,35–44,60 грн/дол., а курс продажу – 44,95–45,20 грн/дол. Спреди в липні не змінилися і перебувають у межах 0,40–0,65 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
• Послаблення попиту на долар на міжбанківському валютному ринку в першій половині червня та слабкі коливання в бік девальвації. Гривню підтримують інтервенції НБУ, зниження попиту та вихід на ринок агроекспортерів.
• Готівковий ринок – коливання дуже повільні. На готівковому ринку порівняно з останніми днями червня гривня навіть укріпилась, адже з рівня курсу продажу 45,05–45,30 грн/дол. перемістилась у коридор 44,80–44,90 грн/дол.
• Міжнародні фактори: ескалація на Близькому Сході триває, а президент США Дональд Трамп навіть пригрозив завдати ударів по мостах та електростанціях Ірану, якщо країна не повернеться до переговорів.
• Поведінкові очікування ринку: на міжнародному ринку в середині липня увага до чергового засідання Комітету ФРС, запланованого на кінець липня, хоча очікування і відрізняються. Можливою є незмінна стратегія ФРС збереження ставок, але залишається шанс і на підвищення ключової ставки. В Україні головна увага прикута до ситуації на фронту, а також несподіваної зміни уряду.
Прогноз
• Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,70–45,00 грн/дол., буде спостерігатися різноспрямований курсовий рух залежно від ситуації з попитом і притоку нової пропозиції від експортерів.
• Середньостроково (2–3 місяці): 44,90–45,30 грн/$. Падіння курсу долара на міжнародному ринку через ризики, пов’язані зі зміною базової ставки ФРС, а також на тлі невизначеності на Близькому Сході, сприяють деякій стабілізації курсу гривні влітку.
• Довгостроково (6+ місяців): у базовому сценарії головним залишається девальваційний тренд, а курс до кінця року може досягнути позначки 46,50 грн/$. На курсові коливання будуть впливати безпосередньо надходження до міжнародних резервів, рівень попиту від імпортерів, ціни на нафту на міжнародному ринку, а також чітка стратегія Нацбанку щодо підтримки інтервенціями валютного ринку.
Курс євро: динаміка й аналіз
У першій половині липня курс євро на вітчизняному ринку трохи підвищився відповідно до укріплення євровалюти до долара США на міжнародному ринку. Якщо липень розпочався з офіційного курсу 51,03 грн за євро, то станом на 16 липня курс – 51,06 грн/євро.
На готівковому ринку України в липні помітна аналогічна динаміка курсу євровалюти. Курс купівлі в середині липня перебуває в коридорі 50,5–51 грн/євро, а курс продажу – 51,35–51,7 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро в червні – липні підросли: становлять близько 0,65–1 грн., а от наприкінці червня були в коридорі 0,55–0,85 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
• На міжнародному ринку в липні триває укріплення євро, спровоковане здебільшого підвищенням ставок ЄЦБ. Євровалюта зміцнила свої позиції внаслідок монетарної політики ЄЦБ і посилення невизначеності на геополітичній арені стосовно перемир’я між США й Іраном.
• ЄЦБ підвищує ставки: оскільки світові ціни на нафту продовжують зростати, інфляційний тиск на політиків ЄЦБ збільшується, що підсилює очікування наступного підвищення ставок у вересні цього року.
• Дефіциту євро немає, попит дуже помірний. На готівковому ринку продаж євро переважає над купівлею, а курс євро в обмінниках і банках майже не змінюється в перші два тижні липня.
Прогноз:
• Короткостроково (2–4 тижні): на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,20–51,65 грн/€.
• Середньостроково (2–4 місяці): якщо євровалюта продовжить укріплення на міжнародному ринку, то в Україні можуть бути коливання євровалюти в межах 51,80–52,40 грн/€.
• Довгостроково (6+ місяців): наприкінці року курс євро може перебувати у межах 52,80–53,80 грн/€. Основні чинники впливу – рішення ЄЦБ щодо підвищення ставок, рішення Комітету ФРС щодо зміни базової ставки, рівень інфляції в США та в ЄС, ситуація на Близькому Сході та переговори між США й Іраном.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Монетарна політика управляє курсовими траєкторіями. Центробанки США та ЄС планують підвищення ставок. Це впливатиме на позиції долара на глобальному ринку, але одночасно надаватиме інвесторам сигнал про вкладення в надійні валюти.
Ескалація на Близькому Сході впливає на курс валют. Між США та Іраном немає стійкого миру, і чергові удари впливають на позиції долара на світовому ринку. Євровалюта знову посилює свої позиції.
Холодний розум і надійні інструменти – шлях до стабільного прибутку. У ситуації підвищеної невизначеності та високих ризиків доцільно сконцентруватися на надійних і ліквідних валютних активах, надаючи перевагу долару та євро.
Фокус – на безпечних інвестиціях. Стабільність і передбачуваність – це не про 2026 рік. Що означає для інвесторів – обережну стратегію, що включає насамперед збереження капіталу.
Ліквідність – ключовий пріоритет. Головні світові валюти долар і євро логічно включити до валютного портфеля як базу. Оптимальний розподіл валют цього літа – або 60% на 40% з вищою часткою долара, або «50%–30%–20%», де більша частка за доларом, ще 30% – євро, а 20% – швейцарський франк або британський фунт стерлінгів.
Диверсифікація портфеля не потребує поспіху. У світі править балом різка та необережна геополітика, а отже, завдання інвестора – обережні та надійні інвестиції у доларах та євро. Проте невелику частку накопичень можна завжди притримати для заходу в інші валюти чи вкладення у валютні ОВДП терміном на три місяці.
Нафта знову дорожчає, що не додає долару балів. У середині липня ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,43 дол. (або на 1,7%) – до 84,73 дол. за барель, а от нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,2 дол. (або на 1,5%) – до 79,34 дол. за барель. На тлі ескалації на Близькому Сході нафта може продовжити дорожчати, що сигналізуватиме інвесторам про потребу переорієнтації частки портфеля розміром до 30% в євровалюту.
Облікова ставка НБУ поки що залишається на рівні 15%. У червні 2026 року інфляція в Україні сповільнилася до 7,2%. Це означає можливе зниження депозитних ставок у банках, що підвищить роль валютних заощаджень як інструменту збереження коштів від інфляції.
Купувати євро під час сталого курсу – правильне рішення. На хвилі відсутності різких коливань важливо вчасно здійснити інвестиції в євровалюту, проте не жертвувати при цьому головною часткою портфеля, сформованою в доларах США.
Увага до рішень центробанків США та ЄС і до статистичної інформації про інфляцію в США та єврозоні. Регулярний аналіз економічної ситуації в єврозоні та США допоможе вчасно вносити корективи у короткострокову стратегію, а також вдало виходити з одних валютних активів, щоб без втрат зайти в інші валютні інвестиції.
Що важливо у сфері новин. Найголовніші події, які матимуть серйозний вплив на валюти, відбуватимуться не лише в кабінетах центробанків ЄС і США, але й у геополітиці. Інвесторам варто ретельно слідкувати за новинами стосовно змін ключових ставок у США та ЄС, адже саме такі зміни нададуть підтримку долару або євро. Однак не варто залишати поза увагою і новини зі США щодо подальших дій в Ірані та можливого продовження мирних перемовин між цими країнами. В Україні впливати на ситуацію на валютному ринку будуть новини про нові надходження від партнерів, стан міжнародних резервів, результати масованих атак ворога та можливі пошкодження інфраструктури, а також дані про врожай і рівень агроекспорту.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Україна у січні-червні-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $316,841 млн.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $68,864 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-червень поточного року виріс на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,732 млн, у червні – $18,339 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Державний пакет акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств АТ “Сумихімпром” розміром 99,9952% статутного капіталу буде виставлено на електронний аукціон у торговій системі “Прозорро.Продажі” 13 жовтня 2026 року.
Таке рішення прийняла аукціонна комісія під головуванням заступника голови Фонду державного майна України Віталія Коваленка, повідомив Фонд у Facebook.
ФДМУ нагадав, що 8 липня цього року уряд затвердив умови та стартову ціну продажу цього пакету акцій на рівні 1,005 млрд грн.
Як повідомлялося, повторний онлайн-аукціону з приватизації “Сумихімпром”, призначений на 13 січня 2026 року зі зниженою на 9,3% ціною – 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ) – не відбувся через відсутність учасників, як і попередній аукціон 11 червня 2025 року.
“Сумихімпром” – це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, – акцентував ФДМУ.
Згідно з умовами конкурсу, новий власник повинен був зберегти основні види діяльності підприємства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом шести місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовано санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, і не допустити їх звільнення протягом шести місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств Сум та області. Виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМУ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМУ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дало можливість створити комітет кредиторів підприємства й ініціювати процедуру санації.
ФДМУ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кредиторська заборгованiсть підприємства на його кінець становила 4,135 млрд грн, з яких 1,292 млрд грн заборгованості уо справi про банкрутство, порушеної Господарським судом Сумської області у жовтні 2011 року, сформованої відповідно до затвердженого у судовому порядку реєстру кредиторів АТ.
“Відсутність у підприємства обігових коштів, збиткова діяльність та простій підприємства обумовлюють зростання кредиторської заборгованості”, – йдеться у звіті.
Виручка “Сумихімпром” 2025 року становила 129,2 млн грн (роком раніше – 395,9 млн грн), валовий прибуток – 53,3 млн грн (9,9 млн грн), чистий збиток – 405,7 млн грн (600,2 млн грн).
“Основною причиною збиткової діяльності “Сумихімпром” в 2025 році є вимушений простій виробничих потужностей з листопада 2024 року по 22 липня 2025 року та простій усіх структурних підрозділів у четвертому кварталі 2025 року. В 2025 році працював лише два місяці сірчанокислотний цех №5″, – йдеться у звіті.
Згідно з ним, через загострення небезпечної ситуації в області обласна військова адміністрація не надала дозволу на закупівлю аміаку, що не дало підприємству змоги запустити виробничу програму з випуску комплексних мінеральних добрив, як це передбачалось затвердженим фінансовим планом на 2025 рік.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $106,351 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за шість місяців зріс на 11,6% – до $51,405 млн.
У червні імпортовано міді на $21,012 млн, експортовано – на $12,159 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, IMPORT, ДМС, МИД, ЭКСПОРТ
