АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за перше півріччя 2026 року на 131,116 млрд грн (з ПДВ), повідомили в компанії у вівторок.
“Товариство продовжує нести основне фінансове навантаження із забезпечення механізму ПСО. Завдяки внескам “Енергоатом” держава зберігає тариф на електроенергію для мільйонів українських родин на рівні, нижчому за ринковий”, – зазначили в НАЕК.
Наразі заборгованість “Енергоатома” перед АТ “Гарантований покупець” за послугу ПСО відсутня.
Загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Українська сервісна ІТ-компанія SoftServe оголосила про завершення придбання індійської технологічної сервісної компанії NewVision Software, яка спеціалізується на розробці програмних продуктів та модернізації ІТ-інфраструктури на основі хмарних технологій, йдеться у прес-релізі компанії, опублікованому у вівторок.
У рамках угоди до SoftServe приєднаються понад 700 інженерів. Серед іншого, до компанії також приєднуються генеральний директор NewVision Software Капіл Годані та співголова правління Балан Рамасвамі.
Зазначається, що NewVision Software продовжить працювати під власним брендом як компанія, що повністю належить SoftServe.
За словами головного фінансового та операційного директора SoftServe Андрія Стицюка, дедалі більше клієнтів компанії розвивають масштабні GCC (Global Capability Centers) в Індії, де й ухвалюються бізнес-рішення, і здійснюється безпосередня інженерна розробка.
«Перебування поруч із цими командами в одних і тих самих часових поясах та робочому середовищі дозволяє SoftServe спільно створювати рішення в режимі реального часу й оперативно реагувати на нові можливості», — цитуються в прес-релізі слова Стицюка.
«У SoftServe ми знайшли партнера, який поділяє це бачення та поєднує інженерну майстерність світового рівня з глибокою відданістю успіху клієнтів. Разом ми можемо запропонувати клієнтам ширші можливості, більший масштаб та впевненість у реалізації ініціатив у сфері штучного інтелекту, зберігаючи при цьому той рівень партнерства та залученості, яким славляться наші команди», – зазначив у прес-релізі генеральний директор NewVision Software Капіл Годані.
SoftServe – глобальна компанія у сфері цифрової інженерії та технологічного консалтингу, що спеціалізується на рішеннях у галузі ШІ, даних та хмарних технологій. Компанія була заснована у 1993 році у Львові. Близько 10 тис. співробітників працюють у 49 офісах по всьому світу. Тарас Кіцмей, Ярослав Любінець, Олег Денис, Юрій Василик і Тарас Вервега є співвласниками сервісної ІТ-компанії SoftServe, генеральний директор – Гаррі Проппер.
NewVision Software — компанія у сфері ІТ-консалтингу та технологічних послуг, що спеціалізується на розробці програмних продуктів, intelligent managed services, product engineering та agentic assurance. Головний офіс компанії NewVision Software розташований в індійському місті Пуне.
Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала від Німеччини 10 комплектів оснащення для проведення аварійно-рятувальних робіт, повідомляє ДСНС у вівторок.
“Обладнання дозволяє фахівцям ДСНС швидше деблокувати людей з-під завалів, розрізати металеві конструкції та транспортні засоби. Це обладнання суттєво посилить спроможності наших підрозділів та допоможе врятувати ще не одне людське життя”, – зазначив заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук.
Оснащення було закуплено Урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
“Це приклад ефективної співпраці і свідчення справжнього партнерства й дружби між Німеччиною та Україною”, – підкреслила тимчасова повірена у справах Німеччини Катрін Бухгольц.
Обладнання передане у рамках проєкту “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні”, який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і є частиною програми допомоги для розвитку в перехідний період.
Це не перша допомога ДСНС в межах проєкту, коли українські рятувальники отримують сучасну техніку та спеціалізоване обладнання і проходять навчання.
Громадяни Індії стали найбільшою групою іноземних покупців нерухомості в Дубаї у 2026 році, як випливає з даних платформи DXB Interact, наведених Gulf Today та Khaleej Times.
За даними DXB Interact, на покупців з Індії припало 20,59% загального обсягу покупок нерухомості в еміраті з кінця лютого 2026 року. У публікації Khaleej Times з посиланням на Harbor Real Estate та DXB Interact цей показник округлено до 20,6% на початок 2026 року.
Друге місце посіли покупці з Великої Британії з часткою 13,26–13,3 %, третє — громадяни Єгипту з 12,6 %. Далі йдуть США — близько 9 %, Пакистан — 6,9 %, Саудівська Аравія та Австралія — по 5,7 %, Німеччина — близько 4,2 %, Франція — 3,8 %, Канада — близько 3 %.
За межами першої десятки, за даними DXB Interact, опинилися Нідерланди з часткою 2,83%, Росія — 2,5%, Марокко — 2,33%, Іспанія та Кувейт — по 2,11%, Туреччина — 2,05%, Нігерія — 1,89%.
Аналітики пов’язують стійкий інтерес іноземних покупців до ринку Дубая з політичною стабільністю, відсутністю податку на доходи, можливістю 100-відсоткового іноземного володіння об’єктами в зонах freehold, а також програмами довгострокового проживання, включаючи Golden Visa.
Найактивнішим сегментом ринку залишаються компактні квартири. За даними Khaleej Times, однокімнатні квартири склали 34,9% продажів, або 27 590 угод, студії — 23,4%, або 18 471 угоду, двокімнатні квартири — 20,7%, або 16 399 угод. Такий попит відображає інтерес інвесторів до ліквідних об’єктів із нижчим порогом входу та потенціалом орендної прибутковості.
Серед районів Дубая за обсягом продажів квартир лідирували Dubai Islands із 8,4 млрд дирхамів, Airport City із 7,2 млрд дирхамів та Business Bay із 6 млрд дирхамів. У сегменті вілл та будівель перше місце посів Al Yalayis 1 з 10,6 млрд дирхамів, а серед земельних ділянок — Me’aisem Second з 10,1 млрд дирхамів.
Harbor Real Estate оцінює поточну ситуацію як перехід ринку Дубая від фази швидкого зростання до більш стійкого циклу. На думку компанії, попит дедалі більше формують кінцеві покупці та довгострокові інвестори, а не короткострокові спекулянти.
Додатковим фактором стабілізації ринку може стати зростання пропозиції. За даними Khaleej Times з посиланням на звіт Harbor Real Estate, у 2026 році до здачі заявлено понад 160 тис. житлових одиниць, хоча фактичний обсяг введення в експлуатацію, як очікується, буде суттєво нижчим. Для порівняння: у 2025 році було завершено близько 39,7 тис. об’єктів, а у 2024 році — 30,5 тис.
Щодо ринку нерухомості Дубая, рейтинг іноземних покупців показує, що попит залишається географічно диверсифікованим. Індія та Велика Британія зберігають ключові позиції, але помітну роль відіграють також покупці з Близького Сходу, Північної Африки, Північної Америки, Австралії та Європи. Це підкріплює статус Дубая як одного з головних міжнародних центрів інвестицій у нерухомість.
Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.
Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
