Українські та узбецькі компанії мають намір розширювати співпрацю в машинобудуванні, енергетиці, ІТ, харчовій та текстильній промисловості. Перспективи реалізації спільних проєктів обговорили учасники Українсько-узбецького бізнес-форуму, який відбувся 13 липня 2026 року у Львові.
Як повідомила Торгово-промислова палата України, форум відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков та голова Торгово-промислової палати Узбекистану Даврон Вахобов. У заході взяли участь близько 90 представників бізнесу, органів влади, галузевих об’єднань та торгово-промислових палат обох країн.
У роботі форуму також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Курманов. Участь керівника узбецької дипломатичної місії підкреслила міждержавний рівень зустрічі та зацікавленість Ташкента у розвитку прямих контактів з українським бізнесом. Курманов очолює посольство Узбекистану в Україні з 2020 року.
До учасників форуму звернулися керівник департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Христина Каліш, віцепрезидент Львівської ТПП Наталія Карпенчук-Конопацька, голова асоціації «Узелтекссаноат» Мірзієд Юнусов, голова української частини Українсько-узбецької ділової ради Олег Ревчук та голова Асоціації експортерів Узбекистану Еркінджон Маліков.
За словами Чижикова, інтерес узбецьких партнерів виходить за межі традиційних поставок продовольства та фармацевтичної продукції.
«Ми готові пропонувати ніші з високою доданою вартістю — машинобудування, енергетичне обладнання, ІТ-рішення для «розумних» міст. Це той рівень співпраці, який відповідає амбіціям обох наших країн», — заявив президент ТПП України.
Одним із основних напрямків співпраці учасники назвали розвиток нових логістичних маршрутів між Україною та Центральною Азією. Українська сторона розглядає Узбекистан як регіональний транспортний і торговельний вузол, який може забезпечувати вихід на ринки сусідніх держав.
ТПП України запропонувала узбецьким логістичним операторам і митним службам спільно працювати над створенням «зелених коридорів». Такі маршрути могли б прискорити постачання української аграрної та харчової продукції до Узбекистану, а також транспортування узбецького текстилю через Україну до європейських країн.
Учасники форуму провели прямі B2B-переговори. Серед перспективних напрямків взаємодії були визначені фармацевтика, виробництво машин та промислового обладнання, енергетика, агропереробка, продукти харчування, текстиль, хімічна продукція та цифрові рішення для міського господарства.
Додатковий потенціал має промислова кооперація. Українські компанії можуть постачати до Узбекистану енергетичне та технологічне обладнання, комплектуючі, фармацевтичну продукцію та продукти глибокої агропереробки. Узбецькі підприємства, у свою чергу, зацікавлені в розширенні поставок текстилю, бавовняної сировини, полімерних матеріалів, добрив та іншої хімічної продукції.
Правову основу інвестиційного співробітництва забезпечує двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписана у 1993 році. Між країнами також діє преференційний режим торгівлі, а імпорт товарів з України до Узбекистану в рамках чинних угод про вільну торгівлю звільняється від митних зборів.
За даними ТПП України, у 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном сягнув $315 млн, збільшившись на 14% порівняно з 2024 роком. Український експорт становив $186,5 млн. Виходячи з цих показників, імпорт узбецької продукції в Україну можна оцінити приблизно в $128,5 млн, а позитивне для України торговельне сальдо — приблизно в $58 млн.
Таким чином, останні повні річні дані вказують на товарообіг на рівні близько $315 млн. Цей показник залишається значно нижчим за потенційні можливості обох ринків, проте зростання на 14% свідчить про поступове відновлення економічних зв’язків.
Основу українського експорту до Узбекистану становлять фармацевтична продукція, машини та обладнання, м’ясо та м’ясна продукція, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Україна імпортує з Узбекистану переважно текстиль, бавовну та текстильну сировину, полімерні матеріали, добрива та продукцію хімічної промисловості.
У середньостроковій перспективі зростання товарообігу залежатиме від вартості та тривалості доставки, відновлення стабільних транспортних коридорів, доступності страхування вантажів та здатності компаній організувати регулярні поставки. Узбекистан може стати для українських виробників однією з основних точок виходу на ринки Центральної Азії, тоді як Україна представляє інтерес для узбецького бізнесу як можливий маршрут до ринку ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, що представляє інтереси українського бізнесу. Палата сприяє експорту, організовує ділові місії, надає послуги з сертифікації товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, міжнародного арбітражу та пошуку іноземних партнерів.
Торгово-промислова палата Узбекистану представляє інтереси підприємців республіки, бере участь у розвитку експорту, залученні інвестицій, організації бізнес-місій та налагодженні контактів між узбецькими та закордонними компаніями.
Асоціація «Узелтекссаноат» об’єднує підприємства текстильної та швейно-трикотажної промисловості Узбекистану. Вона бере участь у модернізації підприємств, розвитку глибокої переробки бавовни та просуванні готової текстильної продукції на зовнішні ринки.
Асоціація експортерів Узбекистану надає компаніям підтримку у виході на закордонні ринки, пошуку покупців та організації експортних поставок.
Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
Металургійні підприємства України в січні-червні поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 478,041 млн з $1 млрд 538,513 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,02% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,68% за січень-червень-2025.
У червні 2026 року надходження від експорту становили $293,644 млн, тоді як попереднього місяця – $291,757 млн.
Водночас Україна за січень-червень-2026 збільшила імпорт аналогічної продукції на 4,5% – до $845,622 млн. У червні ввезено продукції на $140,744 млн.
Крім того, в січні-червні поточного року Україна скоротила експорт металовиробів на 14,8% – до $436,062 млн. У червні їх експортовано на $84,777 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 13,6% – до $590,757 млн. У червні цієї продукції ввезено на $125,767 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2025 році наростили надходження від експорту чорних металів на 7,85% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 339,487 млн. На чорні метали за рік припало 8,25% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,42% за 2024 рік. Водночас Україна за рік збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,9% – до $1 млрд 669,544 млн. Крім того, Україна зменшила експорт металовиробів на 3% – до $916,151 млн. Імпорт металовиробів зріс на 24,4% – до $1 млрд 290,608 млн.
У 2024 році метпідприємства наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з 2023 роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
IMPORT, METAL, ДМС, металовиріб, ЭКСПОРТ
Тимчасові обмеження руху та паркування транспорту будуть введені на окремих вулицях столиці 15 липня у зв’язку з проведенням урочистих заходів, приурочених до Дня української державності, повідомила Київська міська державна адміністрація з посиланням на Управління державної охорони України.
Як зазначається, рух транспорту, за винятком громадського, буде обмежено на низці вулиць у різні проміжки часу 14 та 15 липня.
Зокрема, з 18:00 14 липня до 21:00 15 липня рух заборонено на вул. Ігоревській від вул. Петра Сагайдачного до вул. Набережно-Хрещатицької. З 5:00 до 13:00 15 липня обмеження діятимуть на вул. Великій Житомирській, вул. Михайлівській, вул. Трьохсвятительській, Володимирському проїзді, вул. Малій Житомирській та вул. Алли Тарасової.
Крім того, з 5:00 до 21:00 15 липня рух транспорту буде обмежено на вул. Вокзальній від Вокзальної площі до вул. Павла Скоропадського, а з 18:00 до 20:00 – на вул. Цитадельній від вул. Лейпцизької до вул. Івана Мазепи та на вул. Івана Мазепи від алеї Героїв Крут до вул. Добровольчих батальйонів.
Також буде заборонено паркування транспортних засобів з 18:00 14 липня до 21:00 15 липня на вул. Вокзальній від Вокзальної площі до вул. Павла Скоропадського, а з 6:00 до 20:00 15 липня – на вул. Івана Мазепи від алеї Героїв Крут до вул. Добровольчих батальйонів.
«Крім того, у центрі міста 15 липня зміняться маршрути тролейбусів №№ 6, 16, 18», – йдеться у повідомленні, опублікованому у вівторок.
ПрАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т. – Прилуки” (Чернігівська обл.), що входить до складу міжнародної British American Tobacco (BAT), в період з 14 по 31 липня поточного року виплатить акціонеру 52 млн грн дивідендів.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення акціонер ухвалив 14 липня.
Дивіденди будуть виплачені в доларах США безпосередньо акціонеру шляхом переказу коштів на банківський рахунок. За даними НКЦПФР, 100% акцій товариства належить Precis (1814) Limited.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації, компанія продовжує регулярну практику виплати дивідендів. Зокрема, протягом 2026 року 18 червня акціонер прийняв рішення про виплату 54 млн грн дивідендів з 18 до 30 червня, 19 травня – про виплату 52 млн грн з 19 по 31 травня , 9 квітня – про виплату такої ж суми дивідендів з 9 по 30 квітня, у березні таку ж суму з 17 по 31 березня, а також аналогічно у лютому і січні. Водночас, загальна сума дивідендів, що буде виплачена у поточному році, не вказана.
Як повідомлялось, Національний банк України обмежив виведення дивідендів за кордон сумою не більше EUR1 млн на місяць.
“В.А.Т. Прилуки”, за його інформацією, є одним з найбільших виробників та експортерів тютюнових виробів в Україні, виробляє сигарети міжнародних брендів та національну марку “Прилуки”, а також ТВЕН.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття НКЦПФР, 2025 року вона скоротила чистий прибуток на 37,3% порівняно з 2024 роком – до 413,6 млн грн за зменшення чистого доходу на 11,8% – до 5,04 млрд грн. Нерозподілений прибуток склав 4,9 млрд грн.
Компанія виробила більш ніж 8 млрд сигарет з фільтром на 2,95 млрд грн, 729 млн од. ТВЕН на 422 млн грн та майже 3 млрд фільтрів на 742,5 млн грн.
Середньореалізаційні ціни становили 423,71 грн за 1000 штук сигарет та 652,4 грн за 1000 штук ТВЕН. Обсяг експорту склав 0,95 млрд грн або близько 1,84 млрд сигарет. Основним клієнтом є “БАТ Сейлз енд Маркетинг Україна”.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у першому півріччі 2026 року збільшила виручку на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 32,5 млрд грн, тоді як у першому півріччі минулого року зростання становило 23%.
Як йдеться у пресрелізі групи у вівторок, за шість місяців цього року вона збільшила обсяг опрацьованих відправлень на 11,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року: обсяг доставлених посилок і вантажів склав 254,4 млн, в тому числі 17,9 млн міжнародних.
“За перші шість місяців року “Нова пошта” збільшила мережу на 5 242 нових точки сервісу: відкрито 1 362 відділень та встановлено 3 880 нових поштоматів”, зазначено у пресрелізі.
Торік, за результатами першого півріччя 2025 року, Nova звітувала про 238 млн доставлених посилок і вантажів, у тому числі 5,9 млн міжнародних, відкриття 708 відділень та більш ніж на 4 тис. поштоматів.
Компанія зазначила, що цього року її мережа зростала по всій Україні, в тому числі й на прифронтових територіях, де було відкрито 748 нових точок сервісу.
“Зараз (станом на 13 липня 2026р) мережа “Нової пошти” налічує 54 700 точок сервісу: 16 765 відділень та 37 935 поштоматів по всій Україні”, – сказано у релізі.
Згідно з ним, компанія також продовжує розширювати мережу відділень самообслуговування, де клієнти можуть отримувати посилки без черг і без звернення до оператора. Наразі в Україні працюють 4 такі відділення: у Києві, в Ірпені та у Вінниці.
Наголошується також, що Nova Post продовжила масштабування і експансію: за перше півріччя в Європі було відкрито 239 нових точок сервісу, що довело загальну кількість власних точок Nova Post за кордоном до більш ніж 950 одиниць. Лідерами за темпами розширення у першому півріччі стали Молдова – 112 нових точок сервісу та Польща – 80. Крім того, у червні відкрились 5 партнерських пунктів видачі Nova Post у Нью-Йорку.
Окрім того група зауважила, що в умовах повномасштабної війни продовжує не лише розвивати інфраструктуру, а й відновлювати її після руйнувань: з початку повномасштабного вторгнення оціночна вартість відновлення майна групи, пошкодженого через ворожі атаки або внаслідок бойових дій, перевищила 2,1 млрд грн. За весь період повномасштабної війни “Нова пошта” виплатила 194 млн грн компенсацій за пошкоджені або знищені відправлення.
Зазначається також, що попри атаки ворога Nova продовжує інвестувати в розвиток в Україні: за перші шість місяців 2026 року обсяг капітальних інвестицій перевищив 1,5 млрд грн, тоді як торік група звітувала про 1,9 млрд грн капінвестицій за результатами першого півріччя. Ці кошти були спрямовані на розвиток мережі, підвищення безпеки, оновлення логістичного парку, розвиток енергонезалежності, а також на цифрові рішення, що покращують клієнтський досвід.
Згідно з релізом, за шість місяців цього року компанії групи Nova перерахували до бюджету України 9,8 млрд грн податків і зборів, що на 25% більше, ніж у першому півріччі 2025 року, а також спрямувала на благодійність 950 млн грн, а від початку повномасштабного вторгнення – більше 7,5 млрд грн.
Група уточнила, що у рамках програми Гуманітарна “Нова пошта” за перші шість місяців цього року було доставлено понад 1,1 млн гуманітарних відправлень – це 27,4 тис. тонн допомоги, що еквівалентно 1 370 вантажівкам, а від початку повномасштабного вторгнення цей показник перевищив 7 млн відправлень.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
