Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Азербайджан та Узбекистан запустили перше транскордонне перевезення із використанням цифрової системи електронних дозволів

Азербайджан та Узбекистан завершили своє перше транскордонне вантажне перевезення з використанням нової системи електронних дозволів (e-Permit).

Ця система дозволяє видавати та обмінюватися дозволами в повністю цифровому форматі, спрямовуючи зусилля на підвищення ефективності та скорочення часу обробки при міжнародних автомобільних вантажоперевезеннях.

Перша партія, що включає вантажівку узбецької транспортної компанії, прибула до Азербайджану за системою e-Permit. Це знаменує собою крок уперед у цифровізації процедур транскордонних перевезень між двома країнами.

Джерело

 

, , , ,

Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)

Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)


Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Vitagro інвестувала понад $50 млн у агропереробку та розширення земельного банку

Група компаній Vitagro з початку повномасштабної війни інвестувала понад $50 млн в будівництво олійноекстракційного заводу, виробництво біоетанолу та кормових продуктів, індустріальний парк із м`ясопереробки “Ф`юче індастрі хаб” і розширило свій земельний банк із 60 тис. га до понад 90 тис. га, повідомив керівник проєктів зовнішнього фінансування Роман Кантаровський.

“Хочу наголосити, що ми будуємо свої агропереробні підприємства за рахунок власних коштів. Ми намагаємося показати, що це реально, і прагнемо бути прикладом для інших. Стратегія Vitagro – агропереробка, якою ми активно і глибоко займаємося”, – сказав він на Українському інвестиційному конгресі в Києві в четвер.

Серед переваг подібного типу розвитку бізнесу Кантаровський назвав перспективність переходу від сировинної економіки до індустріальної, створення нових підприємств і нових робочих місць, більш стійку економіку воюючої держави. Крім того, розвиток агрохолдингу під час війни, за словами представника Vitagro, є наочним доказом для внутрішніх і зовнішніх інвесторів доцільності інвестування в Україну попри військові ризики.

Кантаровський нагадав, що Vitagro почала розвивати олійний напрямок 2016 року з будівництва невеликого олієпресового цеху потужністю переробки 27 тис. тонн соняшника і 7 тис. тонн ріпаку. 2021 року було прийнято рішення розширити його і побудувати олійноекстракційний завод, потужність якого наразі становить 100 тис. тонн соняшника і 35 тис. тонн ріпаку. Наразі завод модернізують, і за деякий час він зможе додатково переробляти 15 тис. тонн сої на сезон.

Другим пріоритетним напрямком розвитку агрохолдинг визначив для себе виробництво біоетанолу, для чого в Тернопільскій області він запустив завод потужністю переробки 75 тис. тонн кукурудзи на рік, із яких виготовляється 27 тис. тонн біоетанолу. Відповідно до європейських стандартів завод проходить модернізацію і перероблятиме відходи від виробництва біоетанолу, зокрема барду на високопротеїновий корм, який використовується в тваринництві і дозволяє зменшити витрати на відгодівлю тварин на 5-7% залежно від рецептури.

Кантаровський зазначив, що група компаній Vitagro має потужний тваринницький кластер, входить до топ-3 виробників свинини в Україні зі стадом у понад 100 тис. голів.”Ми зареєстрували індустріальний парк, на базі якого зараз починаємо реалізацію проєкту з будівництва м’ясопереробного “Ф`юче індастрі хаб”. Це доволі амбітний проєкт з суттєвими інвестиціями. У кінці року ми плануємо почати будувати цехи з м’ясопереробки”, – розповів він.

Група компаній Vitagro займається виробництвом та переробкою сільгоспкультур, зокрема фруктів та овочів, молочним тваринництвом, свинарством. Обробляє близько 85 тис. га землі у Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях. 2022 року придбала в “Укрспирту” Марилівський спиртзавод (с.Нагірнянка Тернопільської обл.).

За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).

,

Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)

Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)


Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

АТ “Ельворті” планує збільшити обсяг реалізації на 25% у 2025 році

Великий український виробник посівної та грунтообробної техніки АТ “Ельворті” (Кропивницький) у 2025 році планує збільшити обсяг реалізації продукції на 25% у порівнянні з 2024 роком – до 712 млн грн.

Такі плани містяться у проміжному звіті товариства за 2024 рік. Планується також досягти беззбиткової діяльності.

Звіт не містить фінансових показників компанії за весь 2024 рік, але згідно з оприлюдненими в ньому даними за січень-вересень-2024 збиток скоротився майже в 4,8 раза у порівнянні з тим самим періодом 2023 року – до 12,45 млн грн за незначного збільшення виручки – до 424,2 млн грн.

Крім того, у проміжному звіті зазначається, що в четвертому кварталі 2024 року сума виручки склала 146,321 млн грн, частка експорту – 25,9%. Основнi ринки експорту – країни Схiдної Європи та Центральної Азiї (Казахстан, Киргизiя).

Найбільша частка в обсягах продажу припадає на сівалки (в четвертому кварталі – 153 од. на 49,6 млн грн), далі в грошовому вимірі йдуть культиватори (72 од. на 17,5 млн грн), будівельно-дорожні машини (4 од. на 11,15 млн грн), обприскувачі (14 од. на 8 млн грн), борони (36 од. на 7,9 млн грн). Також вироблено запасні частини на 15,12 млн грн.

Основними конкурентами у виробництві сiльгосптехнiки АТ “Ельвортi” вважає, зокрема, українські ВКФ “Велес-Агро”, НВП “Бiлоцерковмаз”, АК “Фаворит”, “Промагролiзинг-Україна”, “Ремсинтез”, “Агромаш Калина”, “Богуславська сiльгосптехiка”, ЛКМЗ, а також Maschio Gaspardo (Iталiя).

Компанія має дилерську мережу з 35 центрів, розташованих як в Українi, так i за кордоном. При цьому вони мають повноваження сервiсних, що дозволяє крiм реалiзацiї технiки здiйснювати також її техобслуговування.

“2024 рiк став надзвичайно важким для агросфери України, зокрема через вiдсутнiсть опадiв у другому півріччі, що призвело до зменшення кiлькостi врожаю та пiдвищенню його собiвартостi. При цьому можливiсть аграрiїв заробити на цьому врожаї буде залежати вiд свiтових цiн, за якими вони зможуть продати свою продукцiю, i якi теж носять фактор невизначеностi”, – йдеться в звіті.

Крім того, “Ельворті” вказало на ризик того, що при меншому врожаї цiни на сiльгосппродукцiю можуть не пiдвищитись, агровиробники отримають менший маржинальний дохiд i не матимуть змоги i закуповувати сiльгосптехнiку.

АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.

Останніми роками пiдприємство освоїло новий вид продукцiї – екскаватора-навантажувача Elex.

За даними компанії, у 2023 році вона отримала на 81,6% більший збиток порівняно з попереднім роком – 85,9 млн грн за падіння чистого доходу на 34,3% – до 490,7 млн грн.

На початок 2025 року в її штаті працювало 372 особи.

Україна з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 29,2 млн тонн зернових

Україна станом на 3 березня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 29,202 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 84 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба

Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.

Згідно з повідомленням, станом на 4 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 29,951 млн тонн, у тому числі в березні – 270 тис. тонн.

При цьому в розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 12,014 млн тонн (в березні – 31 тис. тонн), ячменю – 2,126 млн тонн (0), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 14,62 млн тонн (53 тис. тонн).

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 лютого оцінюється в 47,8 тис. тонн (у лютому – 4,2 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 44,1 тис. тонн (3,9 тис. тонн).

,