Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.
«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.
Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.
Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.
Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.
Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.
У київському кінотеатрі «Жовтень» 24 вересня розпочався 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно», який триватиме до 30 вересня та представить п’ять помітних іспанських стрічок останніх років.
Фестиваль проходить за сприяння Посольства Іспанії в Україні та Іспанського агентства з міжнародного співробітництва в галузі розвитку (AECID) у співпраці з кінокомпанією «Артхаус Трафік». Інформація про участь Посольства Іспанії та AECID також представлена на офіційній афіші фестивалю.
Організатори зазначають, що проєкт покликаний знайомити українського глядача із сучасним іспанським кінематографом.
Фестиваль відкрився 24 вересня показом нової картини дворазового лауреата премії «Оскар» Педро Альмодовара «Гірке Різдво» (Amarga Navidad). Стрічка поєднує драму та комедію і розповідає про митця у творчій кризі, який використовує у сценарії події з власного життя та історії близьких. Фільм був
представлений у Каннах, де отримав нагороду за найкращий саундтрек, а також увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах.
До програми «Лінії іспанського кіно» також увійшли кримінальна комедія «Хто кого навколо пальця» Аранчі Ечеваррії, драма «Чорна куля» режисерського дуету Хав’єра Кальво та Хав’єра Амброссі, анімаційна картина Ірене Іборри «Олівія та невидимий землетрус» та драма «Сират» Олівера Лаше.
«Хто кого навколо пальця», показ якого запланований на 25 та 29 вересня, розповідає про колишнього учасника талант-шоу, який через фінансові проблеми погоджується взяти участь у викраденні дорогоцінної картини. Стрічка входила до офіційної програми кінофестивалю в Малазі.
26 вересня в «Жовтні» відбудеться спеціальний показ «Чорної кулі» – історії, пов’язаної з постаттю Федеріко Гарсії Лорки та незавершеним рукописом письменника. Стрічку поставили Хав’єр Кальво та Хав’єр Амброссі.
27 вересня заплановані два покази. Сімейна анімація «Олівія та невидимий землетрус» розповідає про 12-річну дівчинку, яка разом із молодшим братом та матір’ю змушена залишити свій дім. Щоб допомогти братові впоратися зі страхом і нестабільністю, Олівія перетворює їхню нову реальність на уявні «зйомки фільму». Картина демонструватиметься з українським дубляжем.
Того ж дня глядачам представлять «Сират» Олівера Лаше – одну з найбільш помітних іспанських фестивальних стрічок останнього періоду, створену за участю продюсерів Педро та Агустіна Альмодоварів.
Згідно з актуальним розкладом, повторні покази «Гіркого Різдва» відбудуться 28 та 30 вересня, а «Хто кого навколо пальця» – 29 вересня. Всі основні ігрові стрічки демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Після Києва фестиваль продовжиться у Львові: з 12 до 16 жовтня покази пройдуть у кінотеатрі «Планета кіно» в ТРЦ Forum Lviv.
«Лінія іспанського кіно» проводиться в Україні вже в одинадцяте та є одним із культурних проєктів, спрямованих на представлення сучасної іспанської культури українській аудиторії.
Федеральна резервна система США представила два проекти правил, що формують нову систему регулювання випуску платіжних стейблкоінів американськими банками та іншими організаціями, які перебувають під наглядом ФРС.
Проекти опубліковано 24 вересня 2026 року в рамках реалізації прийнятого раніше закону GENIUS Act. ФРС відкрила їх для громадського обговорення.
Перший проект передбачає обов’язкове повне забезпечення випущених платіжних стейблкоінів дозволеними резервними активами.
У якості таких резервів зможуть використовуватися, зокрема, короткострокові казначейські облігації США та інші високоякісні ліквідні активи.
ФРС також пропонує встановити стандартизовані вимоги до капіталу емітентів, які повинні покривати кредитні та операційні ризики, пов’язані з випуском цифрових грошей.
Окремі вимоги пропонується встановити для компаній, що забезпечують зберігання резервних активів стейблкоінів. Регулятор також має намір уточнити, які операції зі стейблкоінами дозволено здійснювати банкам, що перебувають під його наглядом.
Другий проєкт регулює процедуру отримання банками дозволу на випуск платіжних стейблкоінів.
Банк, який має намір запустити власний стейблкоін, повинен буде подати регулятору бізнес-план, фінансову інформацію та інші документи. Проєкт також передбачає процедуру розгляду заявок, оскарження та ухвалення остаточних рішень.
Член Ради керуючих ФРС Майкл Барр заявив, що система регулювання має забезпечувати можливість надійного погашення стейблкоіна за номінальною вартістю навіть в умовах стресової ситуації на фінансових ринках або проблем у самого емітента.
За його словами, обмеження щодо структури резервів та єдині вимоги до капіталу є важливими елементами нової системи, однак остаточні правила потребуватимуть подальшого доопрацювання після громадського обговорення.
Період прийому коментарів щодо проектів завершиться через 60 днів після їхньої публікації у Federal Register.
Розробка правил відбувається на тлі стрімкого зростання ролі стейблкоінів у міжнародних розрахунках. Згідно з останнім дослідженням Chainalysis, обсяг транскордонних переказів у стейблкоінах за 12 місяців до кінця червня 2026 року зріс на 77,5% — з $124,2 млрд до $220,3 млрд.
При цьому середній розмір такої операції становив близько $3 тис., що, за оцінкою Chainalysis, вказує на активне використання стейблкоінів для грошових переказів, платежів постачальникам і переміщення приватних заощаджень, а не лише для інституційної торгівлі.
Запровадження повноцінного федерального регулювання може стати одним із ключових етапів інтеграції стейблкоїнів у традиційну фінансову інфраструктуру США.
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень 19–25 вересня помітним зростанням: Bitcoin піднявся приблизно до 84 тис. дол., Ethereum — до $2,67 тис., а загальна капіталізація цифрових активів наблизилася до $3 трлн. Водночас однією з головних подій тижня стало різке повернення інституційного капіталу в американські Bitcoin-ETF, тоді як регулятори США прискорили розробку правил для стейблкоїнів і токенізованих цінних паперів.
За даними CoinGecko станом на 25 вересня, Bitcoin торгувався приблизно по $84,0–84,4 тис., додавши близько 10% за сім днів. Ethereum перебував у районі $2,67 тис. і зріс приблизно на 9% за тиждень. Загальна капіталізація криптовалютного ринку становила близько $2,97–2,98 трлн, добовий оборот — близько $107 млрд. На Bitcoin припадало близько 56,8% капіталізації ринку, на Ethereum — близько 11%.
Для порівняння: у попередньому тижневому огляді Fixygen від 18 вересня Bitcoin перебував на рівні близько $78,1 тис., Ethereum — близько $2,51 тис., а капіталізація ринку оцінювалася приблизно в $2,77 трлн. Таким чином, за тиждень ринок додав близько $200 млрд капіталізації.
На початку поточного періоду Bitcoin торгувався на рівні близько 80–81 тис. доларів, проте вже 21–22 вересня прискорив зростання і короткочасно піднявся вище 87 тис. доларів. За даними CoinGecko, 21 вересня ціна сягала приблизно $86,6 тис., а 22 вересня — близько $86,2 тис. Згодом ринок частково скоригувався й перейшов до консолідації поблизу $84 тис.
Одним із ключових драйверів стали американські спотові Bitcoin-ETF. У понеділок, 21 вересня, вони отримали $998,95 млн чистого припливу — максимальний денний показник майже за 11 місяців. BlackRock IBIT залучив $381,4 млн, ARK 21Shares ARKB — $289,1 млн, Fidelity FBTC — $238,8 млн.
Цей результат помітно контрастує з попереднім тижнем, коли біткойн-ETF лише завдяки притоку $433 млн під час останньої торгової сесії завершили тиждень із символічним позитивним балансом у $6,2 млн. Ефіріум-ETF тоді, навпаки, зафіксували близько $140 млн чистого відтоку, перервавши чотиритижневу серію притоків.
Зростання відбувалося попри жорсткість грошово-кредитної політики. Федеральна резервна система США 16 вересня підвищила ставку на 25 базисних пунктів, до діапазону 3,75–4%. Однак ринок сприйняв прогноз ФРС щодо подальшого підвищення ставок менш жорстко, ніж побоювалися інвестори, і вже 18 вересня Bitcoin відновився вище $80 тис.
Серед великих альткойнів сильну динаміку продовжували демонструвати XRP і Solana. XRP за цей період зріс приблизно з $1,40 18 вересня до $1,53–1,54 станом на 25 вересня, тоді як Solana після ривка вище $110 завершила період на рівні $117. На піку 21–22 вересня SOL наближалася до $119.
Не менш важливим, ніж рух котирувань, стало прискорення інституціоналізації галузі. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) запустила п’ятирічний експериментальний режим Innovation Exemption, що дозволяє за умови виконання низки вимог організовувати торгівлю токенізованими американськими акціями безпосередньо через блокчейн-інфраструктуру. Токенізована акція має надавати інвестору ті самі права, що й відповідний традиційний цінний папір, зокрема право на дивіденди та голосування.
Наступним регуляторним кроком стала публікація Федеральною резервною системою 24 вересня двох проєктів правил для емітентів платіжних стейблкоїнів у рамках GENIUS Act. Один із проєктів передбачає повне резервування стейблкоїнів дозволеними високоліквідними активами, зокрема короткостроковими казначейськими паперами США, а також вимоги до капіталу та управління ризиками. Другий проєкт встановлює процедуру отримання банками дозволу на випуск платіжних стейблкоїнів.
CFTC того ж дня уточнила правила використання блокчейну регульованими учасниками американського ринку деривативів. Оновлені роз’яснення дозволяють використання токенізованих форм дозволених активів та блокчейн-технологій для виконання певних вимог щодо ведення обліку.
Традиційна біржова інфраструктура також продовжує розширювати роботу з цифровими активами. CME Group оголосила 22 вересня про намір з 19 жовтня запустити ф’ючерси на Bitcoin Cash та Uniswap, включаючи стандартні та Micro-контракти. У першому півріччі 2026 року середньодобовий обсяг торгів криптовалютними ф’ючерсами та опціонами CME становив 279,8 тис. контрактів номінальною вартістю близько $8,3 млрд на день.
Ще однією структурною тенденцією залишається зростання використання стейблкоінів поза межами спекулятивної торгівлі. За даними нового дослідження Chainalysis, опублікованого 23 вересня, світовий обсяг вимірюваної криптоекономічної активності за 12 місяців до кінця червня 2026 року скоротився лише на 1,6%, до приблизно $9,4 трлн, незважаючи на значно сильніше падіння капіталізації ринку протягом цього періоду. Транскордонні потоки стейблкоінів, за оцінкою компанії, зросли на 77,5%, до $220,3 млрд. У новому індексі глобального поширення криптовалют Chainalysis також відносить Україну до групи країн з одним із найвищих рівнів впровадження цифрових активів.
На окремих блокчейнах розрахунки у стейблкоінах уже досягли масштабів традиційної платіжної інфраструктури. Через мережу Tron останнім часом проходить приблизно $150–190 млрд переказів стейблкоінів на тиждень, а кількість транзакцій наближається до 100 млн на тиждень.
При цьому тиждень завершився нагадуванням про технологічні ризики, що зберігаються у криптоіндустрії. Біржа Bitget повідомила про атаку, в результаті якої з її «гарячих» і «теплих» гаманців було виведено близько $351,6 млн. За заявою генерального директора Gracy Chen, приватні ключі не були скомпрометовані: зловмисники втрутилися в роботу backend-інфраструктури та використали підроблені дані про транзакції. Біржа заявила, що холодні гаманці залишилися захищеними.
Регуляторні ризики також нікуди не зникли. Влада штату Нью-Йорк 24 вересня подала позов проти американського підрозділу Polymarket, звинувативши платформу прогнозних ринків у веденні неліцензованої гральної діяльності.
Таким чином, за оцінкою Fixygen, головним підсумком тижня став перехід ринку від простої цінової стабілізації до ширшого відновлення інституційного попиту. Bitcoin подорожчав приблизно на 10% за сім днів, капіталізація ринку знову наблизилася до $3 трлн, а майже мільярд доларів щоденного припливу в Bitcoin-ETF став найсильнішим сигналом повернення великого капіталу за останні місяці.
Водночас сама структура криптоіндустрії продовжує змінюватися: токенізовані акції отримують регульований режим у США, ФРС переходить до практичної реалізації законодавства щодо стейблкоінів, CME розширює лінійку регульованих криптодеривативів, а стейблкоіни дедалі активніше використовуються як самостійна платіжна інфраструктура.
У найближчий тиждень основними факторами для ринку залишаться стабільність припливу коштів у Bitcoin- та Ethereum-ETF, динаміка прибутковості американських держоблігацій, подальша реакція ринку на підвищення ставки ФРС, рух Bitcoin поблизу діапазону $84–87 тис., а також розвиток регуляторних ініціатив SEC, CFTC та Федеральної резервної системи.
Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
Оновлені ліцензійні умови для автомобільних перевізників можуть почати діяти в Україні до кінця 2026 року, повідомив заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті Володимир Голубош.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», проєкт нових ліцензійних умов був оприлюднений Укртрансбезпекою 18 березня. Після цього служба збирала та опрацьовувала пропозиції зацікавлених сторін, а фіналізований документ повторно направили на погодження.
«Розраховуємо, що після внесення змін до законодавства, затвердження нового порядку, оновлені умови почнуть діяти до кінця цього року», – сказав Голубош під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
Зміни є частиною гармонізації українського транспортного законодавства з нормами Європейського Союзу, зокрема регламентами ЄС №1071, №1072 та №1073. За словами представника Укртрансбезпеки, Україна має виконати відповідні євроінтеграційні зобов’язання до квітня 2027 року.
Проєкт змін розробляється Укртрансбезпекою спільно з Міністерством розвитку громад та територій. Його мета – оновити систему ліцензування автомобільних перевезень та наблизити українські вимоги до європейських правил доступу до ринку.
Новий підхід передбачає, що ліцензія підтверджуватиме не лише формальне право компанії здійснювати перевезення. Перевізник також повинен буде довести здатність організувати роботу професійно та безпечно.
Зокрема, право працювати у сфері ліцензованих автомобільних перевезень мають отримувати компанії та підприємці, які можуть підтвердити професійну компетентність, фінансову спроможність і доброчесність.
Запровадження таких критеріїв має наблизити правила роботи українських автоперевізників до вимог єдиного транспортного ринку ЄС та стати одним із етапів інтеграції української транспортної галузі до європейського простору.
TRANSPORT, автоперевезення, євроінтеграція, ЛИЦЕНЗИЯ, УКРАЇНА
