Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на укладення угоди між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним ще до настання суворої зими.
«Але знаєте, чого я від Зеленського хочу? Щоб він уклав угоду. Я хочу, щоб він домовився з Путіним, і хочу, щоб Путін домовився з ним», – сказав Трамп під час спілкування з журналістами.
На запитання журналіста про ракети Patriot Трамп зазначив, що багато спілкувався із Зеленським, однак конкретної відповіді на запитання не дав.
«Я багато з ним спілкувався; процес іде, Путін теж діє, і одного дня – сподіваюся, у недалекому майбутньому, можливо, ще до настання суворої зими, – вони укладуть угоду», – наголосив Трамп.
Як повідомлялося, раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що під час зустрічі в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна отримає ліцензії на виробництво ракет Patriot.
«Президент Трамп на останній зустрічі зі мною наголосив, що “так, я ухвалив остаточне рішення – ліцензії на виробництво ракет Patriot Україна отримає”», – сказав тоді президент.
Patriot, PUTIN, ZELENSKYJ, Генасамблея ООН, МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ, РАКЕТИ PATRIOT, США, Трамп, УКРАЇНА
У п’ятницю, 25 вересня, Вінниця, Вишневе, Шептицький, Лебедин та Запоріжжя підписали меморандуми з Міністерством інфраструктури щодо будівництва ще п’яти фабрик-кухонь, повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
«Ці проєкти були відібрані Міністерством інфраструктури за підтримки Європейського інвестиційного банку на конкурсній основі. За попередніми розрахунками, нові фабрики-кухні зможуть забезпечувати харчуванням приблизно 181 навчальний заклад — школи та дитячі садки, зокрема в сільських населених пунктах», — написав Бутенко у Telegram-каналі в п’ятницю.
Він наголосив, що реформа шкільного харчування насамперед стосується здоров’я дітей та формування їхніх харчових звичок.
«Важливо, щоб кожна дитина, незалежно від місця проживання, мала доступ до повноцінного гарячого харчування. Для невеликих і сільських шкіл, де складно організувати власну кухню, фабрики-кухні також можуть стати ефективним рішенням. Водночас така модель дозволяє громадам забезпечувати стабільну якість харчування в усій мережі навчальних закладів», – підкреслив міністр.
Він також відвідав першу фабрику-кухню в Бучі. Це модель, яка дозволяє централізовано готувати якісні та збалансовані обіди, забезпечувати єдині стандарти харчування та ефективніше використовувати ресурси громад.
«Працюємо з громадами над забезпеченням готовності шкіл до роботи з такими фабриками. Адже важливо не тільки приготувати якісний обід, а й вчасно доставити його, належним чином зберегти та подати дітям. Саме тому МОН насамперед спрямовує субвенцію на модернізацію харчоблоків, які приймають готову охолоджену їжу, у школах, що входять до мережі фабрик-кухонь. «Радий, що дедалі більше громад обирають цю модель», — підсумував міністр.
США запровадили нові візові обмеження щодо іноземців, які свідомо беруть участь в організації так званого «пологового туризму» або сприяють таким поїздкам, повідомив держсекретар США Марко Рубіо.
Нова політика Держдепартаменту діє з 23 вересня 2026 року і застосовується на підставі статті 212(a)(3)(C) Закону США про імміграцію та громадянство. Під обмеження можуть підпадати особи, які беруть участь, раніше брали участь або допомагають організовувати поїздки до США з основною метою народження дитини та отримання нею американського громадянства.
Зокрема, заходи можуть торкнутися власників, керівників та управителів компаній, що спеціалізуються на «пологовому туризмі», візових посередників, які навчають клієнтів надавати неправдиві відомості під час оформлення віз, а також іноземних медичних працівників, які свідомо сприяють таким поїздкам або шахрайському використанню програми Medicaid. Обмеження можуть поширюватися й на інших осіб, які надають підтримку комерційним схемам, а в окремих випадках — на членів їхніх сімей.
За словами Рубіо, комерційні мережі «пологового туризму» рекламують свої послуги за кордоном, допомагають заявникам приховувати справжню мету поїздки та можуть стягувати десятки тисяч доларів за організацію пологів на території США.
При цьому сама заборона використовувати гостьову візу категорії B для поїздки, основною метою якої є народження дитини з метою отримання нею громадянства США, діє не вперше. Ще з 24 січня 2020 року американські консульські співробітники повинні відмовляти у видачі B-візи, якщо мають підстави вважати, що саме це є основною метою поїздки.
Нова політика 2026 року розширює акцент з самих заявників на організаторів, посередників та інфраструктуру таких схем. Юристи з імміграційного права зазначають, що Держдепартамент поки що не розкрив детально, які докази будуть використовуватися, як саме визначатимуться особи, що підпадають під обмеження, та чи вплинуть нові заходи на вже видані візи.
Вагітність сама по собі не є автоматичною підставою для відмови у видачі візи. Держдепартамент, як і раніше, дозволяє поїздки до США з метою медичного лікування, включаючи медичну допомогу під час вагітності, якщо заявник відповідає вимогам щодо відповідної візи та може підтвердити мету поїздки й оплату медичних витрат. Однак «пологовий туризм», коли основною метою є отримання американського громадянства для дитини, офіційно не вважається допустимою підставою для видачі гостьової візи.
Український бізнесмен, колишній народний депутат та один із найвідоміших великих інвесторів у металургійну галузь України Вадим Новинський отримав громадянство Сербії, повідомляє сербський діловий портал Parametar.
Як пише Parametar, рішення про прийняття Новинського до громадянства Республіки Сербія було ухвалено урядом країни 24 вересня 2026 року та опубліковано в офіційному «Службени гласник». Документ підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.
Новинський народився 3 червня 1963 року в Старій Русі на території сучасної Росії, проте значну частину своєї бізнес-кар’єри побудував в Україні. Українське громадянство він отримав у 2012 році.
В Україні Новинський насамперед відомий як засновник Smart Holding і багаторічний партнер групи SCM Ріната Ахметова в гірничо-металургійній групі «Метінвест». Smart Holding належала частка 23,76% у «Метінвесті». Бізнес-інтереси групи також охоплювали суднобудування, аграрний сектор, нерухомість та інші напрямки.
Наприкінці 2022 року Новинський повідомив про передачу своїх активів у траст. «Метінвест» згодом заявляв, що Новинський не є бенефіціаром компанії й не здійснює фактичного контролю над нею.
Новинський також займався політичною діяльністю. У 2013–2022 роках він був народним депутатом України кількох скликань, входив до фракції Партії регіонів, а згодом — «Опозиційного блоку».
У грудні 2022 року Україна ввела проти Новинського персональні санкції. У січні 2025 року Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України повідомили про підозру колишньому народному депутату у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі. Українські ЗМІ ідентифікували фігуранта як Вадима Новинського. Сам бізнесмен відкидав висунуті проти нього звинувачення і називав їх політично вмотивованими.
У червні 2025 року українські правоохоронні органи також повідомили про розслідування можливого ухилення від сплати податків на суму понад 4 млрд грн стосовно колишнього депутата, якого ЗМІ ідентифікували як Новинського. Наразі йдеться про підозри та розслідування, а не про обвинувальні вироки, що набрали законної сили.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Новинський публічно виступив проти війни.
Сербська влада поки що публічно не розкривала детальних мотивів надання Новинському громадянства і не повідомляла про можливі інвестиційні проєкти бізнесмена в Сербії.
Джерело: сербський діловий портал Parametar.
Як проаналізував сербський діловий портал Parametar, з 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян Росії, Білорусі та Туреччини, що може помітно вплинути на туризм, ринок праці, оренду та нерухомість країни. Parametar.rs
24 вересня уряд Чорногорії підтвердив початок процедури припинення чинних угод про безвізові поїздки з цими трьома країнами. Рішення ухвалено в рамках приведення візової політики країни у відповідність до правил Європейського Союзу. Ще 23 липня уряд затвердив зміни до візового режиму, які мають набрати чинності 1 листопада.
До 31 жовтня громадяни Росії та Білорусі можуть в’їжджати до Чорногорії без візи та перебувати там до 30 днів. Аналогічний безвізовий режим діє для громадян Туреччини. Після вступу в силу нових правил для звичайних паспортів буде потрібна чорногорська віза. Щодо Туреччини Подгориця планує укласти окрему угоду, зберігши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
При цьому передбачені суттєві винятки. Громадяни цих держав, які мають чинну шенгенську, американську, британську або ірландську візу чи відповідний дозвіл на проживання, зможуть, як і раніше, в’їжджати до Чорногорії без окремої чорногорської візи на строк до 30 днів.
Новий режим також не означає необхідності отримання туристичної візи для іноземців, які вже мають чинний тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії або дозвіл на тимчасове проживання та роботу.
За даними МВС Чорногорії, які наводить Parametar, на кінець 2025 року тимчасовий або постійний дозвіл на проживання мали 20 793 громадянина Росії та 13 506 громадян Туреччини. Разом ці дві громади становлять приблизно 5,5 % населення країни, яке налічує близько 624 тис. осіб.
Білоруська громада значно менша. Згідно з останнім переписом населення, наприкінці жовтня 2023 року постійне місце проживання в Чорногорії мали 738 громадян Білорусі; більш свіжих даних щодо білорусів наразі немає.
Одним із найбільш вразливих секторів може стати туризм. У 2025 році на російських туристів припадало 16,4% усіх ночівель іноземних гостей у Чорногорії, на туристів із Туреччини — ще 4,3%. У сегменті приватного розміщення частка російського ринку сягала 22,1%, турецького — 4,9%. Таким чином, ці дві країни забезпечували понад чверть іноземних ночівель в апартаментах, віллах та іншому індивідуальному житлі.
За оцінкою Parametar, найбільш помітний ефект може проявитися не серед росіян і турків, які вже легально проживають у Чорногорії, а серед нових туристів, покупців нерухомості, орендарів та тих, хто розглядає країну як місце для переїзду. Це особливо важливо для Будви, Бара, Тівта, Котора та Херцег-Нові, де іноземний попит має істотне значення для ринків оренди, нерухомості, громадського харчування та послуг.
Зміни можуть торкнутися й ринку праці. У 2025 році громадянам Туреччини було видано 10 346 дозволів на тимчасове проживання та роботу, громадянам Росії — 7 429. Туреччина стала найбільшим джерелом іноземної робочої сили в Чорногорії. Введення додаткової візової процедури для нових працівників потенційно може збільшити терміни їх залучення до будівництва, готельного бізнесу та інших галузей.
Візова реформа пов’язана з процесом вступу Чорногорії до ЄС. Уряд країни зазначає, що повне узгодження візової політики є однією з умов закриття переговорного розділу 24 «Правосуддя, свобода та безпека». Виконання цієї умови також створило передумови для отримання близько 4 млн євро в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
У рамках більш широкої реформи візового режиму Чорногорії з 1 листопада візові вимоги поширюються також на громадян Китаю та Саудівської Аравії, оскільки раніше політика Подгориці щодо цих країн також не відповідала режиму ЄС. Однак рішення уряду від 24 вересня про припинення міжнародних угод стосується безпосередньо Росії, Білорусі та Туреччини.
Як повідомляє Еxperts.news, іноземні фахівці, які закінчили університет або професійне навчання в Німеччині, можуть отримати безстроковий дозвіл на проживання після двох років кваліфікованої роботи в країні.
Чинна редакція §18c Aufenthaltsgesetz передбачає спеціальний скорочений термін для тих, хто успішно завершив професійну підготовку або навчання у закладі вищої освіти безпосередньо в Німеччині. Для таких фахівців необхідний період перебування з дозволом на кваліфіковану роботу становить два роки, а необхідний період сплати внесків до пенсійного страхування – 24 місяці.
Водночас офіційний німецький портал для іноземних фахівців Make it in Germany уточнює, що ця пільгова норма не є абсолютно новою: вона вже діяла в межах спеціального режиму для випускників німецьких університетів та закладів професійної освіти і була збережена після реформи імміграційного законодавства. Для інших кваліфікованих працівників стандартний термін до отримання постійного статусу становить три роки, а не п’ять.
Щоб скористатися дворічним шляхом до постійного проживання, іноземець повинен щонайменше два роки мати дозвіл на проживання як кваліфікований працівник, дослідник або власник EU Blue Card за відповідними статтями закону. Також необхідно працювати на посаді, яка відповідає умовам дозволу на проживання, сплачувати внески до державного пенсійного страхування не менше 24 місяців, володіти німецькою мовою на рівні B1, мати базові знання правової та суспільної системи Німеччини та достатню житлову площу.
Для власників EU Blue Card діють окремі ще швидші правила. Постійний дозвіл на проживання можна отримати після 27 місяців кваліфікованої роботи, а за знання німецької мови на рівні B1 – після 21 місяця.
Німеччина протягом останніх років поступово спрощує залучення та утримання іноземних спеціалістів на тлі дефіциту кадрів. Зокрема, реформа Skilled Immigration Act розширила можливості в’їзду для кваліфікованих працівників, запровадила Opportunity Card для пошуку роботи та полегшила низку процедур для власників Blue Card і членів їхніх сімей.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини Destatis, на кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців було зареєстровано 14,07 млн громадян інших держав, які проживали в Німеччині. Приблизно 5 млн із них були громадянами країн ЄС, ще близько 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав.
Найбільшою окремою групою іноземних громадян залишалися громадяни Туреччини – 1,520 млн осіб. На другому місці перебували громадяни України – 1,410 млн, далі йшли громадяни Сирії – 936 тис., Румунії – 904 тис., Польщі – 840 тис. та Італії – 629 тис. У Німеччині також проживали близько 450 тис. громадян Афганістану, 422 тис. громадян Болгарії, 413 тис. громадян Хорватії та понад 311 тис. громадян Індії.
При цьому кількість громадян України за 2025 рік збільшилася приблизно на 76 тис. осіб, що стало одним із найбільших приростів серед окремих національностей. Кількість громадян Індії зросла на 34 тис. Водночас число громадян Сирії зменшилося на 39 тис., Польщі та Туреччини – приблизно на 25 тис. у кожному випадку, Росії – на 18 тис.
Якщо рахувати не за громадянством, а за країною народження, картина дещо інша. У 2025 році в Німеччині проживали 16,4 млн людей, які самі іммігрували до країни. Найбільші групи народилися в Польщі та Туреччині – приблизно по 1,5 млн осіб, в Україні – 1,3 млн, у Росії та Сирії – приблизно по 1 млн.
На ці п’ять країн припадало близько 39% усіх іммігрантів, які проживали в Німеччині. Загалом близько 21,8 млн жителів країни мали власний міграційний досвід або були прямими нащадками іммігрантів.
Таким чином, українці сьогодні є другою за чисельністю групою іноземних громадян у Німеччині після громадян Туреччини та однією з трьох найбільших груп іммігрантів за країною народження.
