Як повідомляє Еxperts.news, іноземні фахівці, які закінчили університет або професійне навчання в Німеччині, можуть отримати безстроковий дозвіл на проживання після двох років кваліфікованої роботи в країні.
Чинна редакція §18c Aufenthaltsgesetz передбачає спеціальний скорочений термін для тих, хто успішно завершив професійну підготовку або навчання у закладі вищої освіти безпосередньо в Німеччині. Для таких фахівців необхідний період перебування з дозволом на кваліфіковану роботу становить два роки, а необхідний період сплати внесків до пенсійного страхування – 24 місяці.
Водночас офіційний німецький портал для іноземних фахівців Make it in Germany уточнює, що ця пільгова норма не є абсолютно новою: вона вже діяла в межах спеціального режиму для випускників німецьких університетів та закладів професійної освіти і була збережена після реформи імміграційного законодавства. Для інших кваліфікованих працівників стандартний термін до отримання постійного статусу становить три роки, а не п’ять.
Щоб скористатися дворічним шляхом до постійного проживання, іноземець повинен щонайменше два роки мати дозвіл на проживання як кваліфікований працівник, дослідник або власник EU Blue Card за відповідними статтями закону. Також необхідно працювати на посаді, яка відповідає умовам дозволу на проживання, сплачувати внески до державного пенсійного страхування не менше 24 місяців, володіти німецькою мовою на рівні B1, мати базові знання правової та суспільної системи Німеччини та достатню житлову площу.
Для власників EU Blue Card діють окремі ще швидші правила. Постійний дозвіл на проживання можна отримати після 27 місяців кваліфікованої роботи, а за знання німецької мови на рівні B1 – після 21 місяця.
Німеччина протягом останніх років поступово спрощує залучення та утримання іноземних спеціалістів на тлі дефіциту кадрів. Зокрема, реформа Skilled Immigration Act розширила можливості в’їзду для кваліфікованих працівників, запровадила Opportunity Card для пошуку роботи та полегшила низку процедур для власників Blue Card і членів їхніх сімей.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини Destatis, на кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців було зареєстровано 14,07 млн громадян інших держав, які проживали в Німеччині. Приблизно 5 млн із них були громадянами країн ЄС, ще близько 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав.
Найбільшою окремою групою іноземних громадян залишалися громадяни Туреччини – 1,520 млн осіб. На другому місці перебували громадяни України – 1,410 млн, далі йшли громадяни Сирії – 936 тис., Румунії – 904 тис., Польщі – 840 тис. та Італії – 629 тис. У Німеччині також проживали близько 450 тис. громадян Афганістану, 422 тис. громадян Болгарії, 413 тис. громадян Хорватії та понад 311 тис. громадян Індії.
При цьому кількість громадян України за 2025 рік збільшилася приблизно на 76 тис. осіб, що стало одним із найбільших приростів серед окремих національностей. Кількість громадян Індії зросла на 34 тис. Водночас число громадян Сирії зменшилося на 39 тис., Польщі та Туреччини – приблизно на 25 тис. у кожному випадку, Росії – на 18 тис.
Якщо рахувати не за громадянством, а за країною народження, картина дещо інша. У 2025 році в Німеччині проживали 16,4 млн людей, які самі іммігрували до країни. Найбільші групи народилися в Польщі та Туреччині – приблизно по 1,5 млн осіб, в Україні – 1,3 млн, у Росії та Сирії – приблизно по 1 млн.
На ці п’ять країн припадало близько 39% усіх іммігрантів, які проживали в Німеччині. Загалом близько 21,8 млн жителів країни мали власний міграційний досвід або були прямими нащадками іммігрантів.
Таким чином, українці сьогодні є другою за чисельністю групою іноземних громадян у Німеччині після громадян Туреччини та однією з трьох найбільших груп іммігрантів за країною народження.
