Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
Прибуток Райффайзен Банку (Київ) за підсумками 2022 року становив 1,5 млрд грн, що в 3 рази менше за показник 2021 року (4,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в середу.
Згідно з пресрелізом, операційний прибуток банку зріс майже в 2 рази – до 11,4 млрд грн.
Крім того, банк наростив відрахування в резерви на покриття викликаних війною ризиків на 9,5 млрд грн.
За інформацією банку, частка непрацюючих активів у його кредитному портфелі зросла до 14%, а недоотримані доходи від комісійних і відсоткових операцій, зокрема від скасування комісій і введення “кредитних клієнтів”, оцінюються в 400 млн грн.
Зазначається, що портфель пасивів фінустанови за рік зріс на 35% за рахунок коштів фізосіб і юросіб, що дало змогу наростити частку банку на ринку пасивів на 0,8 п.п. – до 7,8%.
Зазначається також, що загальний кредитний портфель банку зріс на 1% – до 71,39 млрд грн.
Водночас, за даними пресслужби, Райффайзен Банк сконцентрував зусилля на кредитуванні критичних для країни сфер економіки, а саме агросектору, логістики та роздрібної торгівлі, фармацевтики та постачання пального.
Банк 2022 року видав 10 млрд грн нових кредитів завдяки власним коштам і участі в держпрограмах, задекларував і перерахував 1,9 млрд грн податків і зборів.
Крім цього, за 2022 рік фінустанова в 4 рази збільшила обсяг ввезення готівкової інвалюти в країну і допомогла повернути в Україну понад 1,2 млрд грн готівки, яку українці обміняли за кордоном на місцеві валюти.
“У 2022 році Райф купив у своїх клієнтів на $2,5 млрд більше, ніж продав, що вчетверо більше, якщо порівнювати з 2021 роком. Більшу частину цієї валюти банк продавав на міжбанку, тим самим зменшуючи для НБУ потребу в продажах валюти із зовнішньовалютних резервів України”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з ним, 2022 року Райффайзен Банк інвестував у безперервну роботу 370 млн грн, забезпечивши генераторами 42% своєї мережі, або 120 відділень. Також фінустанова збільшила підтримку персоналу на 271 млн грн, зберігши зарплату 150 мобілізованим співробітникам, і спрямувала 220 млн грн власних коштів на гумдопомогу постраждалим від війни.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 72,9 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу, тоді як у листопаді – 68,1 тис. тонн, у січні-2022 – 68,7 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Японії виділить 2023 року ще $170 млн на реалізацію проєктів екстреного відновлення, зокрема критичної інфраструктури, на додаток до вже виділених на початку року $95 млн, повідомляють на сайті Мінвідновлення.
“Беззаперечним пріоритетом на цьому етапі відновлення є відновлення критичної інфраструктури, необхідне для забезпечення базових потреб громадян. Це необхідний крок для повернення українців до своїх домівок і підтримки економічного розвитку в регіонах”, – наводяться в релізі слова віцепрем’єра – глави Мінвідновлення Олександра Кубракова.
Зазначається, що допомога передбачає надання японськими партнерами товарів і послуг, необхідних для відновлення. Україна отримає ці кошти в рамках грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA),
Кубраков подякував партнерам за підтримку, зазначивши, що вона вкрай цінна і необхідна. Віцепрем’єр висловив сподівання, що після війни вдасться швидко перейти до реалізації довгострокових інвестиційних проєктів.
Як повідомлялося, на початку січня уряд Японії виділив $95 млн на відновлення. Ці кошти спрямовані Програмі розвитку ООН (ПРООН) у рамках партнерської угоди.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року знизив відвантаження прокату на 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 73 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період знизилася на 72,7% – до 89,9 тис. тонн, чавуну – на 58,5%, до 166,4 тис. тонн.
У грудні-2022 меткомбінат виробив 142,1 тис. тонн чавуну, 70,8 тис. тонн сталі, відвантажено 56,7 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, спричиненими повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, в національній енергосистемі утворився дефіцит потужності, унаслідок чого комбінат знизив виробництво, у такий спосіб скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизив випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, запустив у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові мережу UKRTELECOM_FREE, яка складається з 700 безкоштовних публічних Wi-Fi зон, що забезпечать доступ до інтернету протягом двох-чотирьох годин у разі відключення електроенергії.
“Ми (“Укртелеком”) запустили вільний Wi-Fi у п’яти містах України, поки що в тестовому режимі. На вулицях Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова тепер працює наш безкоштовний Wi-Fі (загалом приблизно 700 шаф)”, – написала директорка з комунікацій у System Capital Management Наталія Ємченко у Facebook.
Ємченко опублікувала карту, на якій можна знайти адреси зон безкоштовного Wi-Fі від “Укртелеком”, зазначивши, що впізнати точки можна за спеціальною наліпкою на шафах Free Wi-Fі.
PR-директор “Укртелеком” Олена Шрамко уточнила у Facebook, що швидкість безкоштовного інтернету, який роздають у зонах, становить до 20 Мбіт/с і може зменшуватися у разі збільшення кількості користувачів, які використовують послугу одночасно. Радіус використання Wi-Fі – до 10 метрів.
Раніше гендиректор “Укртелекому” Юрій Курмаз в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія запустить мережу безкоштовних публічних зон у п’яти містах, де здійснили модернізацію інфраструктури та встановили активні вуличні шафи (MSAN – Multi-Service Access Node – мультисервісна платформа доступу – пристрій, який з’єднує абонентські лінії з ядром мережі).
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів становлять держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців 2022 року склала 3 млрд 349,96 млн грн, що на 15,7% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чистий збиток склав 755,18 млн грн проти чистого прибутку 360,03 млн грн за 9 місяців 2021 року.
