ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшило виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
Український експорт у січні-грудні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з 2023 роком – до $41,6 млрд, водночас імпорт збільшився на 11,3% – з $63,5 млрд до $70,7 млрд, повідомила Державна митна служба (ДМС) у телеграмі.
“Водночас оподатковуваний імпорт склав $57,4 млрд, що становить 81% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2024 року становило $0,51/кг, що на 5% більше, ніж 2023 року”, – уточнили в ДМС.
Згідно з опублікованою інформацією, найбільше імпортували товарів в Україну з Китаю – $14,4 млрд, Польщі – $7 млрд і Німеччини – $5,4 млрд. Водночас найбільше експортували з України в Польщу – на $4,7 млрд, Іспанію – на $2,9 млрд, а також Німеччину – на $2,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-грудні 2024 року товарів 65% становили категорії “машини, обладнання та транспорт” – $25 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 172,3 млрд грн, або 29% митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,7 млрд (до бюджету сплачено 87,7 млрд грн, або 15% надходжень митних платежів), а також паливно-енергетичні – $8,9 млрд (під час митного оформлення сплачено 157,6 млрд грн, або 27% надходжень).
До трійки товарів, які найбільше експортують з України, увійшли продовольчі товари – $24,6 млрд, метали та вироби з них – $4,4 млрд, а також машини, обладнання і транспорт – $3,5 млрд.
У ДМС додали, що за 2024 рік під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 311,3 млн грн.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” у 2024 році збільшила обсяг доставки посилок на 15% порівняно з показником попереднього року до 486 млн, повідомив співвласник компанії В’ячеслав Клімов у LinkedIn.
“Цього року ми також встановили рекорд за кількістю доставлених посилок – 486 мільйонів, що на 15% більше, ніж торік”, – написав Клімов у понеділок.
За його словами, торік Nova Post відкрила майже 9 тис. нових відділень і пунктів приймання посилок (поштоматів, – ІФ-У), зокрема в прифронтових населених пунктах. Загальна кількість пунктів обслуговування “Нової пошти” перевищила 37 тис.
“Ми також модернізували нашу інфраструктуру, автоматизували термінали, відкрили нові сортувальні вузли та вдосконалили послуги з виконання замовлень, щоб компанії могли надсилати свою продукцію швидше й ефективніше”, – зазначив Клімов.
Раніше повідомлялося, що за підсумками 9 міс. 2024 року кількість доставлених “Нова пошта” посилок і вантажів зросла на 17%, до 336 млн посилок.
Також повідомлялося, що в жовтні в Україні працювало 12 тис. відділень “Нової пошти” і понад 20 тис. поштоматів. Середня кількість співробітників – 35 тис.
Порти Великої Одеси у 2024 році збільшили обсяг перевалки вантажів у 2,6 раза порівняно з 2023 роком – до 79,9 млн тонн, тоді як порти Дунаю скоротили цей показник у 1,8 раза – 17,3 млн тонн, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
“За 2024 рік порти регіону перевантажили 97+ млн тонн вантажів, що на 57% більше, ніж у 2023 році. Зокрема, порти Великої Одеси перевантажили 79,9 млн тонн, порти Дунаю – 17,3 млн тонн”, – ідеться в його повідомленні.
Кіпер зазначив, що переважно це була агропродукція, призначена для різних країн світу.
Крім того, він повідомив, що за період функціонування морського коридору, із 16 серпня 2023 року, з портів Великої Одеси вийшло близько 3,5 тис. суден.
Раніше повідомлялося, що загалом 2023 року порти Великої Одеси обробили 30,6 млн вантажів: порт “Чорноморськ” – 11,41 млн тонн, “Південний” – 10,8 млн тонн, Одеський – 8,41 млн тонн. Морським коридором експортовано 12,8 млн тонн вантажів.
Дунайські порти 2023 року перевантажили 32 млн тонн вантажів.
Сукупний вантажообіг українських морських портів у 2024 році сягнув 97 млн тонн.
Переробка соняшнику в Україні в грудні, нетипово для цього періоду, скоротилася і склала близько 1 млн тонн, що на 17% поступається показнику листопада і є найменшим показником для грудня, починаючи з 2014 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Серед ключових чинників впливу – досить жорстка політика стримування продажу сировини аграріями через скорочення виробництва соняшнику, що призвело до суттєвого скорочення запасів олійної на підприємствах”, – зазначили аналітики.
З огляду на також досить тривале збереження знижувальної цінової динаміки на експортному ринку соняшникової олії, частина заводів у грудні призупинили роботу до поліпшення цінової кон’юнктури. Водночас низка підприємств тимчасово переорієнтувалися на переробку соєвих бобів, констатували в “АПК-Інформ”.
