Обраний президент США Дональд Трамп сподівається, що протягом півроку вдасться закінчити війну РФ проти України.
«Я сподіваюся, що в мене буде шість місяців. Я думаю, я сподіваюся, що задовго до шести місяців. Росія втрачає багато молодих людей, як і Україна», – сказав Трамп на прес-конференції в Мар-а-Лаго (Флорида) у вівторок, говорячи про терміни закінчення війни.
Він знову підкреслив, що цю «війну ніколи не слід було починати».
«Це війна, яка ніколи не повинна була статися. Я гарантую вам, якби я був президентом, ця війна ніколи б не відбулася», – заявив Трамп.
Раніше Трамп під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв завершити війну РФ проти України за 24 години.
Омніканальний ритейлер “Фокстрот” за підсумками 2024 року відкрив п’ять нових магазинів, провів реформатування восьми торговельних точок, повідомила пресслужба мережі.
Згідно з повідомленням, нові магазини торік відкрили в Чернігові, Івано-Франківську, Запоріжжі, Кривому Розі та Стрию (Львівська обл.). Компанія також реформатувала вісім магазинів у Києві, Одесі, Білій Церкві та інших містах. Станом на кінець року мережа налічує 124 магазини в 66 містах.
Також ритейлер обладнав магазини відповідно до вимог інклюзивності та безбар’єрності, включно з інтеграцією сервісу з обслуговування покупців із порушеннями слуху.
Минулого року “Фокстрот” також запустив роботу складу на новій локації в Київській області, розширивши її площу до 28 тис. кв. м.
За підсумками 2024 року мережа наростила товарообіг на 13% порівняно з попереднім роком, а також збільшила онлайн-продаж на платформі Foxtrot.ua на 42%. Крім того, ритейлер розпочав співпрацю з маркетплейсами Kasta і market by mono, наголошує пресслужба.
Зазначається, що кількість учасників програми лояльності мережі зросла на 1,1 млн до 15 млн зареєстрованих покупців.
Ритейлер також продовжив підтримку Сил оборони України: за підсумками 2024 року мережа передала військовим електроніки на 14,2 млн грн. Від початку повномасштабного вторгнення “Фокстрот” передав армії гаджетів на 42,5 млн грн.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Компанія оперує 124 магазинами, що працюють у 66 містах, зокрема в прифронтових Херсоні, Краматорську та Слов’янську, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком.
За даними Opendatabot, чистий дохід ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2023 року зріс на 29%, до 12,6 млрд грн, чистий прибуток склав 314,4 млн грн проти збитку 2022 року.
Бренд “Фокстрот” розвиває група компаній “Фокстрот”. Співзасновники – Валерій Маковецький і Геннадій Виходцев.
Страхова компанія «Бусин» (Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 160,6 млн грн валових премій, що на 6,98% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Про це повідомило рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні «uaAA+» за національною шкалою на основі аналізу за вказаний період.
При цьому надходження від перестраховиків знизилися на 22,75% – до 29,186 млн грн.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2024 року порівняно з тим самим періодом 2023 року зросли на 61,35% до 178,299 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 47,02 п.п. до 111,03%.
Чисті премії за вказаний період 2024 року склали 17,706 млн, а чисті зароблені премії – 25,694 млн грн. За цей період компанія виплатила своїм клієнтам 31,869 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що більш ніж у 44 рази перевищило обсяг страхових виплат за аналогічний період 2023 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 19,42 п.п. – до 19,84%.
Активи компанії на 1 жовтня 2024 року знизилися на 4,89% – до 298,706 млн грн, власний капітал скоротився на 18,30% – до 161,156 млн грн, зобов’язання зросли на 17,75% – до 137,55 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 26,51% – до 322,196 млн грн.
СК «Бусин» зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%, це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин, повідомив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директор ННЦ Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича Володимир Постоєнко.
“Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом – соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, які в різних регіонах становили 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%”, – розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше смертність бджіл в Україні пов’язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Науковець додав, що в низці держав у різні роки смертність бджолосімей сягала 80-90%, цим і викликана стурбованість суспільства проблемою смертності бджіл.
Директор Інституту бджільництва звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони, своєю чергою, не поспішають реєструвати свої пасіки, у зв’язку з чим звітність про їхню діяльність є приблизною.
“До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей. (…) Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни”, – додав експерт.
Проєкт-менеджерка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнила, що в Україні у 2023 році кількість бджолосімей становила 2402,9 тис., що на 10,5% менше порівняно з 2022 роком.
Бурка наголосила, що темпи скорочення бджолосімей у промислових підприємствах були вищими – 13,6%, до 32,5 тис., а в домогосподарствах – на 10,5%, до 2379,4 тис.,
За її інформацією, в Україні станом на 1 січня 2024 року налічувалося 2314 тис. бджолосімей, з яких 2286 тис. перебували в домогосподарствах, а 28 тис. сімей – на підприємствах, з яких 4 тис. сімей – у фермерських господарствах.
До п’ятірки кращех областей, станом на січень 2024 року, за бджільництвом входили Хмельницька область, де утримується 376,6 тис. бджолосімей, Вінницька – 188,9 тис., Кіровоградська – 149,9 тис., Житомирська – 149 тис., Івано-Франківська – 140,5 тис. бджолосімей.
При цьому найбільш розвинене промислове бджільництво 2024 року було в Полтавській області, де розміщено 4,6 тис. бджолосімей, на Вінничині та Черкащині працюють із 3,3 тис. бджолосімей у кожній. У Хмельницькій області в промисловому сегменті налічується 1,9 тис. сімей, Київській – 1,7 тис. бджолосімей. Лідирують в утриманні бджолосімей домогосподарства Хмельниччини – 374,7 тис., Вінниччини – 185,6 тис. і Кіровоградщини – 148,8 тис.
Міністерство аграрної політики та продовольства, відповідаючи на інформзапит “Інтерфакс-Україна”, підтвердило інформацію експертів і додало, що до повномасштабної війни в Україні, станом на 1 січня 2022 року, чисельність бджолосімей у країні становила 2686 тис. За два роки повномасштабної війни в Україні (2022-2023 роках – ІФ-У) чисельність бджолосімей скоротилася на 13,8% і становила 2 314 тис.
“Унаслідок бойових дій російської федерації на території України, сектор тваринництва, зокрема галузь бджільництва, зазнали руйнівних і деструктивних конфігурацій”, – наголосили в Мінагрополітики.
Міністерство послалося на оцінку експертів Київської школи економіки (KSE), згідно з якою, станом на 31 грудня 2023 року збитки через скорочення бджолосімей в Україні оцінюють у $31,9 млн, без урахування збитків від зниження виробництва продукції бджільництва.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” запустила сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 1 МВт.
“На даху Київського інноваційного терміналу Нової Пошти запрацювала мегаватна електростанція. Поле сонячних панелей розкинулося на площі 5 тис. квадратних метрів”, – написав співвласник компанії Володимир Поперешнюк у фейсбуці у понеділок.
Сума інвестицій у проєкт становила 14 млн грн.
Очікувана окупність – три роки.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовими продажами дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовим продажем дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк заявляв, що після закінчення війни і поліпшення ситуації з енергозабезпеченням “Нова Енерджі” буде продана, як непрофільний бізнес.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшило виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
