Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Україні очікують урожай картоплі близько 12,5 млн тонн у 2026 році

Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.

“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.

За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.

А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.

Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.

, , , ,

Помідори й огірки дорожчають, яблука дешевшають — огляд EastFruit

На українському плодоовочевому ринку минулого тижня продовжилося зростання цін на низку основних овочів, тоді як яблука та груші почали дешевшати, свідчить огляд торговельних майданчиків EastFruit за 37-й тиждень 2026 року, опублікований 14 вересня.

За даними аналітиків, в Україні подорожчала ріпчаста цибуля, а скорочення пропозиції столового буряка також призвело до зростання цін. Продовжили дорожчати помідори та огірки. Одночасно знизилися ціни на пекінську та цвітну капусту, кабачки й баклажани, тоді як броколі стала дорожчою. У сегменті зелені зросли ціни на кріп і петрушку, але подешевшала зелена цибуля, повідомляє EastFruit.

У фруктово-ягідному сегменті в Україні почали дешевшати яблука та груші. При цьому помітно зросла вартість лохини та суниці садової, подорожчала малина. Слива стала дешевшою, а ціни на персики та нектарини пішли вгору. Продовжили дорожчати кавуни, розширився діапазон цін на дині та виноград. Серед імпортних фруктів знизилися ціни на лимони, зазначає EastFruit.

Помідор став лідером торговельного майданчика EastFruit за кількістю оголошень про продаж. Учасники ринку також збільшили пропозицію ріпчастої цибулі та білокачанної капусти. Водночас продавців картоплі, моркви та столового буряка стало менше. До тижневого топу овочів, що пропонувалися найактивніше, знову увійшли гарбуз і баклажан, причому збільшення їхніх продажів забезпечили, зокрема, учасники з України, свідчить огляд EastFruit.

Серед фруктів найактивніше продавалися яблука, хоча кількість оголошень щодо них скоротилася порівняно з попереднім тижнем. Учасники з України збільшили пропозицію груш. Одночасно зменшилася кількість продавців кавунів, слив і нектаринів, тоді як пропозиція динь зросла, повідомляє EastFruit.

Найбільшим попитом серед покупців на торговельному майданчику користувалася картопля. Активно закуповувалися й інші овочі так званого борщового набору.

Загалом минулого тижня плодоовочеву продукцію на EastFruit Trade Platform пропонували продавці з восьми країн. Україна зберегла перше місце за кількістю розміщених оголошень, далі йшли Узбекистан, Туреччина, Китай та Іран. При цьому кількість пропозицій з України за тиждень скоротилася, а з Узбекистану, Туреччини та Китаю — зросла.

Джерело: огляд EastFruit від 14 вересня 2026 року.

, , ,

Переробка олійних культур в Україні може зрости до 16,9 млн тонн — USDA

Обсяг переробки основних олійних культур в Україні у 2026/27 маркетинговому році може становити 16,9 млн тонн, що на 14% перевищує показник попереднього сезону, прогнозує Міністерство сільського господарства США.

У 2025/26 МР переробка оцінюється в 14,8 млн тонн, а в 2024/25 МР становила близько 15,7 млн тонн. Таким чином, новий прогноз перевищує й довоєнний, відносно високий показник попередніх сезонів.

Водночас експорт самих олійних культур з України прогнозується на рівні 4,95 млн тонн проти 4,12 млн тонн у 2025/26 МР. Зростання може становити близько 20%.

Однак експорт насіння все ще буде значно нижчим за показник 2024/25 МР — 7,39 млн тонн. У порівнянні з ним прогнозований обсяг нижчий приблизно на третину.

Така динаміка вказує на збереження тенденції до збільшення внутрішньої переробки сировини замість її вивезення в необробленому вигляді.

Згідно з квітневим звітом сільськогосподарського аташе USDA у Києві, розвитку переробки також сприяють надлишок потужностей українських олійно-жирових підприємств, дефіцит соняшнику в попередньому сезоні та зміни торговельного режиму для ріпаку та сої. Представництво USDA очікувало збереження цієї тенденції й у 2026/27 МР.

Україна переробляє насамперед соняшник, а також сою та ріпак. Відновлення врожаю соняшнику до 13 млн тонн дозволить заводам збільшити випуск олії та шроту й одночасно наростити експорт продукції з вищою доданою вартістю.

Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, вересневий звіт Oilseeds: World Markets and Trade від 11 вересня 2026 року.

 

 

Нове житлове будівництво в Україні залишається більш ніж удвічі нижчим за рівень 2021 року

Попри різке відновлення у 2025 році та зростання показників у другому кварталі 2026-го, ринок нового житлового будівництва України залишається значно нижчим за довоєнний рівень.

Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Держстату, загальна площа нового житлового будівництва у 2025 році становила 5,8 млн кв. м, збільшившись одразу на 49,4% порівняно з 2024 роком.

Однак відносно 2021 року, коли показник сягав 12,7 млн кв. м, обсяг залишався нижчим приблизно на 54%, тобто більш ніж удвічі.

У 2022 році площа нового будівництва становила 6,6 млн кв. м, у 2023 році — 4,2 млн кв. м, у 2024-му — 3,9 млн кв. м.

Таким чином, мінімальний показник за розглянутий період було зафіксовано у 2024 році, після чого у 2025-му ринок почав помітно відновлюватися.

У другому кварталі 2026 року цей процес продовжився: площа житлових будинків, заявлених до початку будівництва, зросла на 6,1% рік до року — до 1,65 млн кв. м.

При цьому стійкість відновлення поки що залишається неоднозначною. За все перше півріччя площа нового багатоквартирного будівництва була на 2,3% нижчою за минулорічну, а кількість заявлених квартир скоротилася на 6%.

Одночасно вартість будівництва продовжує швидко зростати. У липні 2026 року будівельні ціни були на 23,7% вищими за рівень липня минулого року.

Ціни на саме житло також зростають: у другому кварталі 2026 року вони збільшилися на 19,6% рік до року та на 3,8% порівняно з першим кварталом.

Таким чином, український ринок одночасно стикається з відновленням будівельної активності, високою інфляцією будівельних витрат і суттєвим відставанням від обсягів пропозиції, характерних для періоду до повномасштабної війни.

, , , ,

Західна паливно-енергетична компанія до кінця року побудує 20 АЗС

Західна паливно-енергетична компанія (ЗТЕК) наприкінці 2026 року планує провести презентацію власної мережі автозаправних комплексів (АЗК) FENIX energy, яка на початковому етапі має налічувати орієнтовно до 20 об’єктів.

Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» генеральний директор і співвласник ЗТЕК Олег Чикида.

«На першому етапі орієнтир — до 20 АЗС до кінця 2026 року. Звичайно, потрібно враховувати військові реалії — дефіцит підрядників і кадрів, перебої з постачанням матеріалів (…) Тому наш план — до 20 об’єктів, але графік залежить і від зовнішніх чинників», — сказав він.

За словами Чикиди, ще менше року тому FENIX energy фактично не існувала, і він, а також бізнес-партнер та співвласник ЗТЕК Костянтин Гавриленко самостійно працювали над концепцією, назвою, кольоровою гамою та позиціонуванням мережі.

«Я обережно ставлюся до гонитви за кількістю. Ми виходимо на висококонкурентний і давно сформований ринок, тому спочатку маємо запропонувати якісний продукт (…), сформувати сильну команду, відпрацювати модель і лише потім масштабувати її», – зазначив CEO.

Основним географічним фокусом розміщення мережі мають стати захід і центр України. У Києві на першому етапі ЗПЕК працювати не планує.

FENIX energy фінансуватиметься з кількох джерел: власних коштів, прибутку від діяльності групи та банківського кредитування.

«Наш ключовий банківський партнер – Укргазбанк. За три роки ми пройшли шлях від першого фінансування приблизно на $110 тис. до кредитного ліміту близько $17 млн. Паралельно ведемо переговори з іншими банками щодо проєкту FENIX energy», – розповів Чикида.

Як він пояснив, ЗТЕК виділяє три основні формати АЗС. Орієнтовний бюджет залежно від об’єкта може становити від $700 тис. до $2,5 млн, а окремі флагманські комплекси потребуватимуть ще більших інвестицій.

Для міського формату компанія орієнтується приблизно на $1–1,2 млн. Також будуть обласні трасові станції та комплекси на магістралях державного значення.

«Ми не хочемо будувати мережу, яка відрізнятиметься лише кольором стелі. Основа FENIX energy — контроль якості палива від імпорту до колонки, єдиний стандарт об’єктів та повноцінний дорожній сервіс», — додав генеральний директор.

Частину рішень, зокрема тих, що стосуються самообслуговування, ЗТЕК планує представити окремо.

, , , ,

BitMine контролює майже 80% корпоративних резервів Ethereum серед публічних компаній

Ethereum стає другим після Bitcoin великим цифровим активом, який публічні компанії використовують для формування корпоративних криптовалютних резервів – повідомляє Fixygen.

За даними Ethereum Treasury Tracker від The Block станом на 9–10 вересня 2026 року, дев’ять публічних компаній, за якими ведеться моніторинг, мають на балансах загалом близько 7,63 млн ETH. Вартість цих резервів оцінюється приблизно в $19 млрд.

Абсолютним лідером стала BitMine Immersion Technologies. Компанія повідомила 8 вересня, що збільшила власний портфель до 5,929 млн ETH. Крім того, BitMine має у своєму розпорядженні 211 BTC, грошові кошти та цінні папери, що перебувають в обігу, на суму $593 млн, а також низку інших інвестицій. Загальний обсяг криптовалюти, грошових коштів та ринкових цінних паперів компанія оцінює в $15,7 млрд.

За оцінкою самої BitMine, 5,93 млн ETH, що належать їй, становлять приблизно 4,9% усього пропозиції Ethereum.

При цьому близько 5,067 млн ETH компанія вже розмістила у стейкінгу. Їхня вартість на момент оприлюднення інформації оцінювалася BitMine приблизно в $12,6 млрд.

Друге місце серед публічних корпоративних власників Ethereum посідає SharpLink із 868,7 тис. ETH на суму приблизно $2,15 млрд, третє — Dynamix Corporation із 496,7 тис. ETH на суму приблизно $1,24 млрд.

Далі йдуть Bit Digital із 158,5 тис. ETH, BTCS із 70,1 тис. ETH та Forum Markets із 69,8 тис. ETH.

Таким чином, лише BitMine контролює близько 78% усіх ETH, що знаходяться у спеціалізованих корпоративних Ethereum-резервах, які враховує The Block.

Модель, що формується, схожа на стратегію, яку кілька років тому почала реалізовувати Strategy з Bitcoin, однак у Ethereum є суттєва відмінність. Компанія може не тільки тримати цифровий актив в очікуванні зростання його вартості, а й розміщувати його в стейкінгу, отримуючи додаткову дохідність.

Водночас ця модель має й додаткові ризики — від волатильності ETH до зміни прибутковості стейкінгу та потенційного дисконту акцій компанії щодо вартості Ethereum, що їй належить.

Станом на 10 вересня ETH торгується на рівні $2,47 тис.

, , , ,