Президент України Володимир Зеленський призначив гранти молодим діячам у сфері кінематографії на створення та реалізацію творчих проєктів на загальну суму 3 млн 823 тис. 282 грн.
Відповідне розпорядження № 110/2026-рп опубліковано на сайті президента в середу.
Грант у розмірі 1 млн 523 тис. 500 грн призначено режисерці Маргариті Лукіч на створення ігрового короткометражного фільму «Відверта Оля» на базі ТОВ «Сучасне українське кіно».
Режисерка Софія Поліщук отримала 1 млн 300 тис. грн на створення ігрового короткометражного фільму «Обійми мене» на базі ТОВ «РІАЛ ПІКЧЕРС».
Ще 999 тис. 782 грн гранту виділено режисерці Олександрі Коноплі на створення ігрового короткометражного фільму «Мій маленький ляльковий будиночок» на базі ТОВ «Сучасне українське кіно».
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство США в Приштині попередило громадян про можливі масштабні демонстрації 16 вересня у центрі Приштини та інших великих містах Косово. За даними дипломатичної місії, акції можуть призвести до перекриття доріг, великих заторів та серйозних збоїв у роботі транспорту.
Американським громадянам рекомендовано обмежити пересування та, по можливості, не користуватися маршрутами, що проходять через райони проведення протестів. Співробітникам уряду США рекомендовано уникати будь-яких необов’язкових поїздок поблизу місць масових зібрань, а також не відправляти дітей до шкіл 16 вересня через ймовірні транспортні проблеми.
Посилені заходи безпеки пов’язані з очікуваним 16 вересня рішенням Спеціалізованих палат Косово в Гаазі у справі колишнього президента Косово Хашима Тачі та трьох колишніх керівників Армії визволення Косово — Кадрі Веселі, Якупа Краснічі та Реджепа Селімі. Усі четверо заперечують звинувачення у військових злочинах та злочинах проти людяності.
12 вересня в Приштині вже відбувся багатотисячний мітинг на підтримку підсудних.
Косово проголосило незалежність від Сербії в лютому 2008 року, однак його державність, як і раніше, не має загального міжнародного визнання. Сербія не визнає незалежність Косово і продовжує вважати його частиною своєї території. Косово також не визнають, зокрема, Китай, Росія та Україна, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр. Європарламент зазначає, що питання статусу Косово залишається пов’язаним із діалогом між Белградом і Пріштиною за посередництва ЄС.
https://t.me/relocationrs/3669
Як повідомляє Experts.news, Україна у січні-серпні 2026 року збільшила імпорт трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,02 млрд, при цьому Китай забезпечив майже 88% усіх поставок цієї продукції, свідчать дані Державної митної служби.
За вісім місяців з Китаю в Україну було імпортовано трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $890 млн, що становить 87,7% загального обсягу імпорту цієї товарної групи.
Роком раніше поставки з Китаю становили $563,4 млн, або 82,7% українського імпорту. Таким чином, Китай за рік не тільки суттєво збільшив обсяг поставок, а й підвищив свою частку на українському ринку приблизно на 5 процентних пунктів.
Іншими великими постачальниками залишалися Туреччина та Німеччина. На Туреччину припало близько 3% імпорту, тоді як роком раніше її частка становила 2,5%. Частка Німеччини, навпаки, скоротилася з 5,8% до 1,4%.
Темпи зростання імпорту трансформаторного обладнання протягом 2026 року поступово сповільнюються. За підсумками першого кварталу імпорт збільшився на 81% у річному вимірі, за перше півріччя — на 63%, а за підсумками січня–серпня зростання становило вже 49%.
У серпні 2026 року Україна імпортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на суму 115,7 млн доларів, що на 7,7% більше, ніж у серпні минулого року.
Високий обсяг закупівель трансформаторного обладнання зберігається на тлі необхідності відновлення та модернізації української енергетичної інфраструктури.
У березні 2026 року Кабінет міністрів виключив трансформатори з переліку товарів, які могли ввозитися на пільгових умовах у рамках угод із Секретаріатом ЄС. У травні Європейська бізнес-асоціація звернулася до першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля з пропозицією тимчасово звільнити окремі види силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
При цьому Україна зберігає власний експорт трансформаторів та пов’язаного електротехнічного обладнання. У січні-серпні 2026 року його обсяг становив майже $24,8 млн проти $19,9 млн роком раніше. Основними ринками збуту стали Німеччина, Польща та Угорщина.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна імпортувала трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $1,12 млрд, що на 88% перевищувало показник 2024 року. Поставки з Китаю тоді зросли у 2,3 рази — до $957,3 млн.
Таким чином, вже за вісім місяців 2026 року обсяг українського імпорту цієї продукції наблизився до показника за весь попередній рік, а Китай ще міцніше закріпив статус ключового постачальника трансформаторного обладнання для українського ринку.
Урядовий проект закону «Про державний бюджет України» на 2027 рік було зареєстровано у Верховній Раді у вівторок ввечері під № 16000.
Відповідна інформація опублікована на сайті парламенту.
Наразі текст проєкту бюджету та супровідних матеріалів поки що відсутній, як і повідомлення Кабінету міністрів про його ухвалення на засіданні, що відбулося ввечері у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має подавати проєкт державного бюджету на наступний рік до парламенту до 15 вересня включно.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв 15 вересня різко розкритикував Європейський парламент, назвавши його «лігвом корупціонерів». Таку заяву він зробив у Баку під час зустрічі з учасниками міжнародних конференцій. Цитата підтверджується офіційною стенограмою на сайті президента Азербайджану.
Алієв послався на корупційний скандал Qatargate, що розгорівся в Європарламенті наприкінці 2022 року і був пов’язаний із колишньою віцепрезиденткою ЄП, грецькою політикинею Євою Кайлі. За його словами, «з дому його віцепрезидента вилучили валізи з мільйонами доларів», після чого, як стверджує Алієв, справу нібито «зам’яли». Він також звинуватив Європарламент в упередженому ставленні до Азербайджану та ісламофобії.
При цьому фактичні обставини справи дещо відрізняються від формулювання азербайджанського президента. У грудні 2022 року бельгійські слідчі справді виявили в межах Qatargate близько EUR1,5 млн готівкою, однак гроші були вилучені в кількох місцях: близько EUR150 тис. у квартирі Кайлі, приблизно EUR750 тис. у валізі, яка перебувала у її батька, і ще близько EUR600 тис. у будинку іншого фігуранта розслідування.
Кайлі була заарештована в грудні 2022 року, позбулася посади віцепрезидента Європарламенту і певний час перебувала під вартою. Тому твердження Алієва про те, що до неї «не були застосовані заходи», не відповідає повній хронології справи. Сама Кайлі заперечує вчинення злочинів.
Говорити про те, що справу було закрито або офіційно «зам’ято», також поки не можна. Станом на кінець червня 2026 року бельгійське розслідування Qatargate тривало і до суду ще не дійшло. У лютому 2026 року Апеляційна палата Брюсселя відхилила процесуальні претензії основних фігурантів і дозволила слідству продовжити роботу. Водночас розслідування зазнає критики через його тривалість і низку процесуальних проблем.
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному вимірі на 67,5% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 23,964 тис. тонн із 73,774 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 4,675 тис. тонн феросплавів, у липні – 4,077 тис. тонн, у червні – 6,432 тис. тонн, у травні – 4,851 тис. тонн, у квітні – 2,755 тис. тонн, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому вимірі експорт феросплавів за січень-серпень впав на 65,2% – до $28,778 млн.
Крім того, за вісім місяців року Україна імпортувала 18,337 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32,8% до січня-серпня-2025. У грошовому вимірі імпорт впав на 33,2% – до $34,613 млн.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ перебував у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% супроти 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
