З урахуванням 30 млрд грн державних гарантій уряд декларує загальний оборонний ресурс у 4,885 трлн грн. Порівняно з планом 2026 року він збільшується приблизно на 517,8 млрд грн, або 11,9%.
Основна частина приросту припадає на грошове забезпечення та зарплати з нарахуваннями — вони збільшуються з 1,454 трлн грн до 1,792 трлн грн. Натомість зіставний показник видатків на озброєння та військову техніку у презентації Мінфіну практично не змінюється — 2,299 трлн грн проти 2,297 трлн грн у 2026 році.
Цивільні напрями також отримують номінальне збільшення фінансування. Соціальний ресурс зростає до 540,3 млрд грн, освіта — до 328,5 млрд грн, охорона здоров’я — до 292,5 млрд грн. Однак частину цього приросту поглине прогнозована середньорічна інфляція у 8,6%.
Проєкт також спирається на низку податкових рішень, які ще потребують законодавчого оформлення. Зокрема, у розрахунках враховане підвищення базової ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікується 58,7 млрд грн додаткових надходжень. Разом чотири запропоновані податкові рішення мають принести 117,3 млрд грн.
Макропрогноз передбачає реальне зростання ВВП у 2027 році на 1,3%, середньорічну інфляцію 8,6% і середньорічний курс 47,1 грн/$ проти очікуваних 44,4 грн/$ у 2026 році. Курс на кінець 2027 року прогнозується на рівні 48,3 грн/$.
Як повідомляє Experts Club, світовий нафтовий ринок увійшов у фазу масштабної паливної кризи після більш ніж піврічного скорочення комерційних запасів нафти та нафтопродуктів, тоді як можливості подальшого використання стратегічних резервів стають дедалі обмеженішими, пише The Wall Street Journal з посиланням на керівників найбільших американських нафтових компаній.
Як зазначає видання, американські нафтовики протягом кількох місяців попереджали, що тривале обмеження поставок через Ормузьку протоку в кінцевому підсумку призведе до дефіциту палива. Тепер, за їхньою оцінкою, цей момент настав.
Комерційні запаси палива у світі скорочуються вже понад шість місяців. Водночас держави вже активно використовували стратегічні резерви для стримування цін, тому обсяг доступної додаткової пропозиції суттєво знизився. WSJ підкреслює, що йдеться не про фізичне вичерпання державних резервів, а про те, що простір для нових масштабних інтервенцій стає значно меншим.
Голова Chevron Майк Вірт ще 11 вересня заявив, що запаси та інші механізми, які протягом кількох місяців стримували зростання цін на нафту, «значною мірою вже відпрацювали». За його словами, на початку року світові комерційні запаси нафти перебували на високому рівні, проте до вересня вони суттєво скоротилися.
Додатковим ударом по ринку стала атака на нафтопровід East-West у Саудівській Аравії, що дозволяє експортувати нафту в обхід Ормузької протоки. За оцінками аналітиків, після його зупинки з ринку зникло не менше 2,5 млн барелів нафти на добу.
Проблеми з постачанням підтверджує й Міжнародне енергетичне агентство (IEA). Агентство характеризує те, що відбувається, як найбільше порушення поставок нафти в історії світового ринку. До кризи через Ормузьку протоку щодня проходило близько 15 млн барелів сирої нафти та ще близько 5 млн барелів нафтопродуктів, що в сукупності становило приблизно 20% світового споживання нафти.
Для стабілізації ринку країни-члени МЕА ще в березні погодили найбільше в історії агентства вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів нафти. Однак у міру продовження кризи цей резервний механізм стає менш ефективним.
За останніми доступними даними IEA, лише з початку близькосхідної кризи до кінця липня світові спостережувані запаси нафти скоротилися приблизно на 410 млн барелів, або в середньому на 2,7 млн барелів на добу. Загальний обсяг запасів уперше з квітня 2025 року опустився нижче 7,9 млрд барелів.
Особливо напружена ситуація складається на ринку дизельного та авіаційного палива. IEA відзначає різке скорочення міжнародних поставок нафтопродуктів і рекордне зростання маржі нафтопереробки. Експорт дизельного палива з Росії, країн Близького Сходу та Азії був приблизно на 1,3 млн барелів на добу нижчим за торішній рівень, що відповідає приблизно п’ятій частині світової морської торгівлі дизелем.
Додатковий ризик пов’язаний із Китаєм. У попередні місяці країна скорочувала імпорт і частково використовувала власні накопичені запаси, допомагаючи обмежувати світовий попит. Однак у серпні китайські НПЗ уже переробляли більше нафти, ніж забезпечували поточний імпорт і внутрішнє виробництво, через що країна почала активніше витрачати запаси.
На цьому тлі нафта Brent знову торгується вище 100 доларів за барель. Після нової атаки на саудівську інфраструктуру котирування Brent 15 вересня піднялися приблизно до 107,5 доларів за барель, WTI — вище 103 доларів.
Головним чинником, здатним швидко стабілізувати ринок, IEA називає відновлення повноцінного руху нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Без цього світова економіка залишатиметься вразливою до нових перебоїв, оскільки значна частина запасів, які дозволили пережити перші місяці кризи, вже використана.
Першоджерело — публікація The Wall Street Journal «Oil Executives Say the Great Fuel Crisis Is Here» від 15 вересня 2026 року.
Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
За оприлюдненим рейтингом, баланс позитивних і негативних оцінок Канади становив плюс 73,8 відсоткового пункту. Далі йдуть Швеція – плюс 70,6 в. п., Нідерланди – 69,7 в. п., Фінляндія та Норвегія – по 69,3 в. п., Франція – 69,1 в. п., Італія – 67,1 в. п., Литва – 65,9 в. п., Швейцарія та Велика Британія – по 65,6 в. п.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
Виробництво ящиків із гофрованого картону основними підприємствами галузі України у серпні 2026 року скоротилося на 11% порівняно з серпнем минулого року — до 46 млн кв. м, свідчать дані асоціації «УкрБумага».
Порівняно з липнем поточного року випуск гофротари зменшився приблизно на 8%.
Зниження випуску готової упаковки супроводжувалося скороченням виробництва сировини для неї. У серпні підприємства виробили 33,1 тис. тонн тарного картону, включаючи папір для гофрування, що на 7,8% менше за торішній показник.
Загальний випуск картону становив 42 тис. тонн, скоротившись на 3,1% у річному вимірі.
Динаміка серпня контрастує з результатами минулого року. За підсумками 2025 року українські підприємства збільшили випуск ящиків із гофрокартону на 2,1% — до 599,6 млн кв. м.
Гофротара широко використовується в харчовій промисловості, електронній комерції, логістиці, виробництві споживчих товарів та експортних поставках, тому обсяг її виробництва є одним із показників активності одразу кількох секторів економіки.
За раніше опублікованими даними асоціації, за перші сім місяців 2026 року виробництво гофротари також відставало від торішнього рівня приблизно на 2,7%. Серпень суттєво посилив негативну динаміку.
Асоціація «УкрБумага» в умовах воєнного стану не публікує окремі показники виробництва по кожному підприємству.
30 вересня у Києві відбудеться професійна зустріч «МЕТРОНОМ. Київ», присвячена взаємодії девелоперів та архітекторів і створенню доданої вартості у проєктах нерухомості. Організатором заходу виступає медіагрупа DMNTR.
Зустріч пройде з 16:00 до 22:00 за адресою: вул. Князів Острозьких, 2, неподалік станції метро «Арсенальна».
«МЕТРОНОМ. Київ» розрахований на професійну аудиторію до 200 учасників, серед яких інвестори, девелопери, архітектори, виробники будівельних матеріалів та представники ринку нерухомості.
Основою ділової програми стануть три практичні кейси. Команди девелоперів та архітекторів представлять реальні проєкти, які виходять на ринок, і покажуть, як вибудовується співпраця між замовником та архітектором, які рішення впливають на цінність об’єкта та яким чином архітектурна концепція інтегрується у девелоперську модель.
Серед хедлайнерів заходу – представники A Development, AVG Group та A. Pashenko architects: Олексій Баранов, Юлія Полюхович, Андрій Пашенько та Андрій Войтко.
Другий кейс представлять SAGA Development та BGV Development – Андрій Вавриш, Анна Вікен, Євгеній Бінявський і Сергій Залевський.
У третьому кейсі візьмуть участь представники «Креатор-Буд» та AIMM – Ігор Гуда, Максим Мятко, Дмитро Струк, Юлія Дементєва та Людмила Чумак.
Реєстрація учасників розпочнеться о 16:00. Ділова частина із презентацією трьох кейсів триватиме з 17:00 до 19:30. Після неї, з 19:30 до 22:00, передбачена неформальна програма з джазом, фуршетом та нетворкінгом.
Організатори пропонують три формати участі. Вартість стандартного квитка становить 2,5 тис. грн і включає участь у діловій частині, фуршет та нетворкінг.
Преміум-квиток вартістю 5 тис. грн передбачає пріоритетну реєстрацію, місця у кращій зоні, розширену вечірню програму з фуршетом, сигарною церемонією та дегустацією віскі, а також окремий формат нетворкінгу.
Онлайн-участь коштує 1,5 тис. грн і передбачає доступ до трансляції ділової частини заходу з 17:00 до 19:30.
Кількість місць обмежена. Участь у заході та доступ до онлайн-трансляції можливі лише після попередньої реєстрації та оплати.
Найбільша мережа автозаправних комплексів UKRNAFTA законтрактувала арктичне дизельне пальне європейського виробництва ORLEN та розпочала його постачання в Україну — перші партії вже доставлені.
Зі зміною погодних умов та потреб ринку в мережі буде доступне дизельне пальне з відповідними температурними характеристиками — від міжсезонного до зимового та арктичного.
Минулого осінньо-зимового сезону, в періоди підвищеного попиту, UKRNAFTA збільшувала імпорт, забезпечуючи пальним клієнтів мережі, бізнес та критично важливі служби.
«До сезону 2026/2027 також готуємося завчасно: формуємо необхідні запаси та забезпечуємо диверсифіковані й надійні канали постачання, щоб у період холодів клієнти UKRNAFTA мали доступ до дизельного пального з відповідними температурними характеристиками», – зазначив голова правління АТ Укрнафта Богдан Кукура.
Завдання UKRNAFTA — забезпечити стабільну наявність якісних нафтопродуктів та оперативно адаптувати пропозицію до погодних умов і динаміки попиту.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
