АТ «ОТП БАНК» та компанія SHERIFF уклали меморандум про співпрацю у сфері відновлюваної енергетики, відкриваючи додаткові можливості фінансування для українського бізнесу.
У межах партнерства банк готовий кредитувати енергоефективні проєкти, які пропонує клієнтам SHERIFF. Підтримка може бути надана строком до 7 років із власним внеском від 15%. Отримати фінансування також можна за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%», яку уряд реалізує за ініціативи Президента України через Національну установу розвитку. Додатковою опцією для підприємств є можливість отримання компенсації від ЄБРР у розмірі до 30% вартості проєкту, що робить інвестиції у сучасні енергетичні рішення ще доступнішими.
«Підходи бізнесу до енергозабезпечення змінюються: якщо раніше компанії шукали швидкі рішення, то сьогодні орієнтуються на системні підходи до енергонезалежності. В ОТП БАНК ми працюємо над тим, щоб ці проєкти були доступними та керованими з точки зору фінансової моделі і якісної реалізації. Саме тому розвиваємо співпрацю з надійними партнерами, такими як SHERIFF, щоб клієнти отримували комплексні рішення з якісним обладнанням, чітко структурованою економікою та прогнозованою окупністю», – зазначила керівник проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК Ірина Кабанцева.
Переваги фінансування від ОТП БАНК:
SHERIFF встановлює сонячні електростанції по всій Україні з 2018 року. Компанія працює з обладнанням провідних світових виробників і надає повний цикл послуг – від розрахунку та проєктування до монтажу й сервісного обслуговування. Реалізовані нею енергопроєкти дозволяють бізнесу та приватним домогосподарствам повністю або частково забезпечувати енергетичну незалежність.
Детальна інформація про програму ОТП БАНК доступна за посиланням. З переліком обладнання, яке пропонує SHERIFF, можна ознайомитися тут.
Європейські аеропорти та авіакомпанії закликали Єврокомісію терміново втрутитися у запуск нової системи в’їзду та виїзду EES. У відкритому листі ACI EUROPE, Airlines for Europe та IATA заявили, що впровадження системи досягло «критичної точки» і вже спричиняє серйозні збої в роботі аеропортів.
EES — це нова цифрова система контролю зовнішніх кордонів Шенгенської зони для громадян країн поза межами ЄС. Вона замінює штампи в паспортах і фіксує в’їзд, виїзд або відмову у в’їзді. Під час перетину кордону система збирає дані паспорта, фото обличчя, відбитки пальців, дату та місце перетину кордону. Повністю система запрацювала 10 квітня 2026 року після поетапного запуску, що розпочався у жовтні 2025 року.
Проблема полягає в тому, що на практиці біометрична реєстрація займає більше часу, ніж очікувалося. За даними ACI EUROPE, A4E та IATA, після повного запуску EES черги на прикордонному контролі в пікові періоди вже сягають п’яти годин. Це призводить до затримок рейсів, пропущених пересадок, навантаження на персонал та ситуацій, коли пасажири застрягають на кордоні, а літаки відлітають не повністю заповненими.
Галузеві організації попереджають, що в липні та серпні ситуація може погіршитися: європейські аеропорти очікують приблизно на 40 млн пасажирів більше, ніж за попередні два місяці. Ризик стосується не лише найбільших хабів, а й невеликих аеропортів популярних туристичних напрямків, де прикордонна інфраструктура фізично не встигає обробляти потік пасажирів.
Авіаційна галузь просить Єврокомісію дозволити країнам Шенгенської зони повністю або частково призупиняти дію EES у липні та серпні, якщо пасажиропотік перевищує можливості прикордонного контролю. З вересня пропонується створити постійний механізм гнучкості, щоб тимчасово відключати EES у виняткових ситуаціях і повертатися до стандартних перевірок згідно з Шенгенським кодексом, включаючи штампи в паспортах.
Аеропорти та авіакомпанії не вимагають скасування прикордонного контролю. Вони визнають значення EES для безпеки, але вважають, що система має працювати без порушення транспортної логістики та туристичного сезону. Серед невирішених проблем вони називають нестачу прикордонників, нестабільність ІТ-платформи, неготовність кіосків самообслуговування та ABC-gates, а також недостатню роботу додатка для попередньої реєстрації.
EES мав зробити кордони ЄС більш цифровими та безпечними, але влітку 2026 року він став додатковим чинником затримок. Якщо Єврокомісія не надасть аеропортам більшої гнучкості, туристичний сезон може зіткнутися з чергами, пропущеними рейсами та репутаційним ударом по європейському туризму.
EES, авіаперевезення, АЕРОПОРТ, ЄВРОПА, прикордонний контроль, хаос, Шенген
Промислове виробництво в Україні у травні 2026 року зросло на 0,3% (до відповідного місяця 2025 року) після зростання на 1,2% у квітні, 4,5% – у березні та падіння у лютому – на 2,6%, у січні – на 8,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у травні до квітня 2026 року промислове виробництво виросло на 3,5%.
Держстат уточнює, що загалом за п’ять місяців поточного року промислове виробництво в Україні зменшилося на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У видобувній промисловості та розробленні кар’єрів у січні-травні 2026 року до аналогічного періоду 2025 року зростання становило 3,8%, у переробній промисловості – 1,5%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – падіння на 13,5%.
Як повідомлялося, промвиробництво в Україні у 2025 році скоротилося на 1,7%, тоді як у 2024-му зростання становило 4,7%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомляє «Сербський економіст», перша група ув’язнених із Данії має прибути до Косово у квітні 2027 року, повідомив директор Косовської виправної служби Ісмаїл Дібрані в інтерв’ю Ekonomia Online. Йдеться про реалізацію угоди, за якою Данія отримає можливість використовувати до 300 місць у виправній установі в Косово для виконання данських вироків.
Важлива деталь: мова йде не про громадян Данії, а переважно про іноземців, засуджених у Данії та таких, що підлягають висиланню після відбуття терміну. Данські громадяни, засуджені за тероризм або військові злочини, а також ув’язнені з психічними захворюваннями не повинні направлятися до Косово.
Установа працюватиме за моделлю спільного управління: нею керуватимуть данський губернатор та косовський директор.
Фінансова частина угоди побудована за орендною моделлю. Договір передбачає щорічну плату в розмірі 15 млн євро після повної адаптації об’єкта під 300 місць, а також початковий платіж у розмірі 5 млн євро на перехідний період. У публічних повідомленнях загальний обсяг угоди оцінюється приблизно в 210 млн євро на десятирічний період.
Для Данії це спосіб розвантажити переповнену пенітенціарну систему та зменшити навантаження на в’язниці й персонал. Для Косово — джерело бюджетних коштів, можливість модернізувати власну виправну систему та отримати доступ до данських практик управління в’язницями.
При цьому проєкт залишається суперечливим. Правозахисні організації раніше попереджали, що подібні схеми можуть створювати ризик «аутсорсингу» відповідальності за умови утримання.
Така практика в Європі не є цілком новою. Раніше Бельгія та Норвегія орендували місця у в’язницях Нідерландів: Бельгія використовувала в’язницю в Тілбурзі у 2009–2016 роках, Норвегія — місця в Нідерландах у 2015–2018 роках.
Відмінність датсько-косовської моделі полягає в тому, що вона переносить виконання частини вироків за межі ЄС і фактично пов’язує кримінальну політику з міграційною: до Косово мають направлятися ув’язнені-іноземці, які після відбуття терміну не повинні залишатися в Данії. Це робить проєкт не просто технічним рішенням щодо нестачі камер, а політичним сигналом про більш жорсткий підхід Копенгагена до іноземних засуджених.
Правовий статус Косово залишається спірним. Приштина проголосила незалежність від Сербії 17 лютого 2008 року. Міжнародний суд ООН у 2010 році дійшов висновку, що сама декларація незалежності не порушила міжнародне право, однак це не означало автоматичного визнання Косово всіма державами.
Сербія не визнає незалежність Косово і вважає його своєю автономною областю Косово та Метохія. У міжнародних документах ЄС часто використовується формула «Kosovo*» із застереженням, що це позначення не визначає позицію щодо статусу та відповідає резолюції Радбезу ООН № 1244 і висновку Міжнародного суду ООН.
Косово визнали США, більшість країн ЄС та понад 100 держав-членів ООН, однак воно не є членом ООН через опір Сербії та низки інших держав. Серед великих держав, які не визнають незалежність Косово, — Китай, Індія, Росія, Україна, Бразилія, ПАР, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина.
Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) і Служба громадянства та імміграції США (USCIS) опублікували проєкт нових правил для програми інвесторських віз EB-5, через яку іноземні інвестори можуть отримати статус постійного резидента США за умови вкладення капіталу в американський бізнес і створення робочих місць.
Першоджерело інформації – документ DHS/USCIS “EB-5 Reform and Integrity Act of 2022; Ensuring the Integrity of the EB-5 Program; Automatic Revocation of Petitions for Immigrant Classification”, опублікований для Federal Register. Це саме notice of proposed rulemaking, тобто проєкт правила для публічного обговорення, а не вже чинне фінальне регулювання. Документ має бути опублікований у Federal Register, коментарі приймаються протягом 60 днів після публікації.
Програма EB-5 дозволяє іноземцю претендувати на постійне проживання у США, якщо він інвестує в нове комерційне підприємство у США і створює щонайменше 10 постійних робочих місць для кваліфікованих американських працівників. Після реформи 2022 року стандартний мінімальний розмір інвестиції становить $1,05 млн, а для проєктів у Targeted Employment Area (TEA) або інфраструктурних проєктів – $800 тис.
Головна зміна нового проєкту – США хочуть формально закріпити жорсткішу архітектуру програми EB-5 після ухвалення EB-5 Reform and Integrity Act 2022. DHS вказує, що проєкт має привести правила щодо інвесторів і Regional Center Program у відповідність до реформи 2022 року, посилити прозорість, контроль за учасниками та захист програми від шахрайства.
Один із найпомітніших пунктів – нова категорія high employment area, тобто районів із високою зайнятістю. Для проєктів у таких локаціях DHS пропонує встановити підвищений мінімальний поріг інвестиції в $1,4 млн. Це вище за стандартні $1,05 млн і має знизити стимул спрямовувати EB-5-гроші у вже благополучні райони замість територій, яким справді потрібні інвестиції та робочі місця.
DHS також пропонує автоматично переглядати інвестиційні пороги з 1 січня 2027 року і надалі кожні п’ять років. Стандартна сума має індексуватися відповідно до інфляції, а для TEA та інфраструктурних проєктів знижений поріг дорівнюватиме 75% стандартної суми. Для high employment area сума має становити 133% стандартного порога з округленням до найближчих $50 тис.
Для інвесторів важливий і інший блок – перевірка походження капіталу. DHS пропонує закріпити вимогу, що інвестор має довести законність походження не лише самої інвестиції, а й коштів, використаних для оплати адміністративних витрат і зборів. У документі окремо йдеться про необхідність показати шлях руху грошей від інвестора до нового комерційного підприємства, включно з банківськими виписками, податковими документами, підтвердженнями переказів та інформацією про посередників.
Посилюються і правила для посередників. Проєкт передбачає реєстрацію промоутерів, включно з міграційними агентами, які рекламують або просувають інвестиційні пропозиції регіональних центрів. Промоматеріали мають коректно описувати візовий процес і допустимі комісії, а під визначення promotional materials підпадають реклама, offering memorandum, рекомендації, відгуки, solicitation і комунікація з інвесторами.
Окремий акцент зроблено на Regional Center Program, через яку проходить основна маса EB-5-інвестицій. DHS вказує, що понад 90% петицій EB-5 подаються через регіональні центри, а з 1994 року на них припало близько $74,97 млрд інвестицій і 239,58 тис. створених робочих місць. Програма регіональних центрів діє до 30 вересня 2027 року.
Для регіональних центрів проєкт запроваджує жорсткіші вимоги до розкриття інформації, змін у структурі власності та перевірки осіб, пов’язаних із центрами, новими комерційними підприємствами та job-creating entities. USCIS зможе призупиняти розгляд заявок і петицій, якщо зміни у власності або контролі потребують окремої перевірки.
Візова квота EB-5 становить 7,1% від загального світового ліміту employment-based visas, зазвичай близько 9,94 тис. віз на рік. Після реформи 2022 року 20% EB-5-віз резервуються для інвестицій у сільські райони, 10% – для районів із високим безробіттям і 2% – для інфраструктурних проєктів.
Для ринку інвестиційної імміграції це означає, що EB-5 стає менш схожою на “купівлю грін-карти” і більше – на регульований інвестиційний продукт із посиленою перевіркою походження коштів, проєкту, посередників і регіонального центру. Особливо чутливими нові правила можуть стати для інвесторів, які планували вкладатися в проєкти у великих та економічно сильних міських районах: там поріг може зрости до $1,4 млн.
Практичний висновок для інвесторів простий: поки що це проєкт правил, а не чинна фінальна норма. Але напрям реформи вже зрозумілий – США хочуть посилити контроль над EB-5, обмежити використання програми в благополучних районах, підвищити вимоги до документів і зробити регіональні центри більш підзвітними. Тому перед поданням за EB-5 інвестору доведеться перевіряти не лише дохідність проєкту, а й його географічну категорію, візову квоту, статус регіонального центру, структуру комісій і документальне підтвердження.
Як повідомляє Сербський Економіст, приплив прямих іноземних інвестицій в Албанію у 2025 році зріс на 3,4% і досяг 1,63 млрд євро проти 1,58 млрд євро у 2024 році, повідомив центральний банк країни. На тлі падіння ПІІ в ряді країн регіону Албанія стала одним із небагатьох ринків Південно-Східної Європи, де іноземні інвестиції продовжували зростати.
Найбільшим джерелом інвестицій стали Нідерланди — 201,9 млн євро. Далі йшли Італія з 186,9 млн євро та Косово з 186,4 млн євро. Така географія відрізняється від Чорногорії, де найбільшими джерелами у 2025 році були Сербія, Туреччина та Німеччина.
Головним сектором для іноземного капіталу в Албанії є нерухомість. У 2025 році вона залучила 560,9 млн євро, тобто приблизно третину всього обсягу ПІІ. Друге місце посіли страхування та фінансова діяльність із 291,14 млн євро, третє — оптова та роздрібна торгівля із 161,89 млн євро.
Албанський приклад демонструє той самий регіональний тренд, що й Чорногорія, але в більшому масштабі: іноземні інвестори активно вкладають кошти в нерухомість, особливо на тлі зростання інтересу до узбережжя, туризму, релокації та розвитку інфраструктури. Для Тирани та прибережних міст це означає зростання будівельної активності та цін, але водночас загострює питання доступності житла для місцевого населення.
Ще недавно албанський ринок сприймався як периферійний, але зараз він конкурує за капітал із Чорногорією, Хорватією, Грецією та іншими південноєвропейськими напрямками. При цьому обсяг прямих іноземних інвестицій в Албанії вже значно перевищує чорногорський: 1,63 млрд євро проти 531 млн євро чистого припливу в Чорногорії.
Сильна сторона Албанії — масштаб ринку та зростаючий інтерес до нерухомості, туризму, фінансових послуг і торгівлі. Слабка сторона — висока концентрація інвестицій у секторах, які не завжди забезпечують швидке зростання продуктивності. Як і в Чорногорії, головне питання для довгострокового розвитку — чи зможе країна перетворити інтерес до нерухомості та послуг на більш глибокі greenfield-проєкти, промисловість, логістику та експортні потужності.
Албанія закріплює свої позиції як один із найдинамічніших інвестиційних ринків на Балканах. Але зростання за рахунок нерухомості створює ту саму дилему, що й у Чорногорії: гроші надходять швидко, а стійкий ефект для зайнятості, експорту та продуктивності залежить від того, чи з’являться слідом за будівництвом більш складні інвестиційні проєкти.
https://t.me/relocationrs/3162
