Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.
«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.
За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.
Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.
Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.
Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.
Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.
Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.
Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.
При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.
LNG, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, УГОРЩИНА
Військово-морські сили Румунії розпочали випробування нової системи протидії безпілотникам Black Talon у військовому порту Констанца на Чорному морі. Комплекс, створений у межах багаторічної співпраці з ВМС США, планується ввести в оперативну експлуатацію до кінця жовтня 2026 року.
Black Talon призначений для виявлення, локалізації та супроводження безпілотних апаратів поблизу критичної портової інфраструктури. За даними румунських військових, система включає високопродуктивний 3D-радар, електрооптичне обладнання та пасивні засоби виявлення електромагнітного випромінювання. Комплекс забезпечує круговий огляд на 360 градусів і може спрямовано впливати на виявлену ціль.
Радіус виявлення загроз становить близько 10 км. Одним з основних способів протидії є радіоелектронне придушення – Black Talon здатний порушувати канал зв’язку між безпілотником та його оператором, що дозволяє нейтралізувати загрозу без обов’язкового фізичного знищення апарата.
Наразі румунські військовослужбовці проходять навчання для роботи з новим обладнанням. Після Констанци аналогічними системами планується оснастити військові порти Мангалія, Тулча та Бреїла. Ще три комплекси має надати американська сторона. Таким чином, захист охопить військові порти
Румунії як на Чорному морі, так і на Дунаї, зокрема поблизу українського кордону.
Паралельно ВМС Румунії готують до використання систему Sentinel для контролю загроз з боку моря та з-під води. Вона використовуватиме сонари, здатні виявляти безпілотні підводні апарати, бойових водолазів та мінісубмарини. За словами представників флоту, Black Talon і Sentinel можуть бути інтегровані, сформувавши комплексну систему спостереження за повітряним, надводним та підводним простором навколо військових портів.
Командувач військового порту Констанца контрадмірал флотилії Чіпріан Мандакі повідомив 16 вересня, що програма реалізується спільно з ВМС США вже кілька років і зараз перейшла до стадії практичної експлуатації. Black Talon має насамперед захищати критичну військову інфраструктуру від повітряних безпілотників.
Посилення захисту Констанци відбувається після серйозного інциденту 5 червня 2026 року, коли в цивільній частині порту, біля причалу №78, було виявлено морський безпілотник. Близько 10:30 апарат самодетонував. Постраждалих не було, оскільки район на той момент уже ізолювали румунські спецслужби, берегова охорона та військові. Міністерство оборони Румунії офіційно повідомило, що апарат не належав румунській армії та був типу, який використовується у війні в Україні. Розслідування інциденту було передано прокуратурі.
Після цього інциденту румунське керівництво доручило прискорити заходи із захисту портової інфраструктури. Водночас сама програма Black Talon була започаткована раніше і розвивалася в рамках співпраці Румунії зі США у сфері морської безпеки.
Для України посилення безпеки румунських портів має особливе значення через близькість Констанци та дунайських портів до українського кордону і їхню роль у чорноморській та дунайській транспортній інфраструктурі регіону.
Як повідомляє «Сербський економіст», в Сербії побудовано новий завод із складання військових безпілотників ізраїльської розробки. За словами Олександра Вучича, на підприємстві працюватиме близько 100 осіб, а продукція призначена як для Збройних сил Сербії, так і для армій інших країн.
Журналістів всередину підприємства не пустили.
Вучич пояснив це конфіденційністю виробничого процесу. Частину моделей, що випускаються, було показано лише в опублікованому ним відео.
При цьому нинішній завод має стати лише першим етапом співпраці з Ізраїлем. Вучич заявив, що розраховує відкрити в Сербії ще щонайменше три подібні підприємства. Як можливі райони для нових виробництв він назвав території неподалік від аеропортів Ладжевці та Ніш.
Раніше розслідування BIRN та Haaretz повідомляло, що партнером Сербії в проєкті є найбільша ізраїльська оборонна компанія Elbit Systems. За даними журналістів, Elbit має отримати 51% спільного підприємства, а сербська державна компанія Yugoimport-SDPR — 49%.
Планується виробництво як безпілотників для ближніх місій, так і більш складних апаратів для далеких польотів. Elbit і SDPR публічно не розкривали деталей проєкту.
Сербія поступово формує власний кластер виробництва безпілотників, об’єднуючи місцеві оборонні підприємства з технологіями іноземних партнерів. Вучич заявив, що завдання проєкту — посилити можливості сербської армії й водночас розвивати експорт військової продукції.
Українські підприємства в січні-серпні цього року зменшили споживання металопрокату на 9,64% порівняно з аналогічним торішнім періодом року – до 2,546 млн тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період було імпортовано 1,151 млн тонн, що становить 37% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 3,591 млн тонн металопрокату (84,4% проти аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,196 млн тонн, або 61,2%. В січні-серпні 2025 року частка експорту становила 58,3% (2,481 млн тонн на тлі загального виробництва металопрокату 4,256 млн тонн).
“У січні-серпні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,546 млн тонн металопрокату, з яких 1,151 млн тонн або 45,21% припадає на імпорт. В січні-серпні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2815,5 тис. тонн, з яких 1042,5 тис. тонн, або 37% імпортовано. Таким чином, в січні-серпні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку порівняно із січнем-серпнем минулого року на 9,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,21%”, – зазначається в пресрелізі.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-серпні 2026 року становить 41,44%, що значно вище показника аналогічного торішнього періоду (32,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках співпадає з показником січня-серпня минулого року (44,22% та 44,38% відповідно), а частка сортового помітно нижча (14,34% проти 23,26% відповідно).
Структура імпорту в січні-серпні цього року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (67,98% та 25,97% відповідно), проте в січні-серпні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (70,24% та 20,96%).
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-серпні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,3%), іншої Європи (9,1%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів за 8 місяців 2026 року перше місце посідають інші країни Європи (49,0%), друге – країни Азії (26,1% ), третє – країни ЄС-27 (16,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році зріс на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія передала Україні 48-річну жінку, яку українські правоохоронці підозрюють в організації мережі надання інтимних послуг у Києві, повідомив сайт Life. Після міжнародного розшуку її місцеперебування встановили на території Сербії, після чого було проведено процедуру екстрадиції.
За версією слідства, ще у 2022 році група створила канал у месенджері, де публікувалися фото та відео жінок, перелік послуг і ціни. Після отримання авансу клієнтів направляли до готелів та орендованих приміщень Києва, причому зустрічі, як стверджує поліція, організовувалися, зокрема, під час комендантської години.
Двох ймовірних учасників схеми — 47-річну жінку та 36-річного чоловіка — притягнули до відповідальності ще у 2022 році. Третя фігурантка після викриття схеми покинула Україну й переховувалася за кордоном.
Після екстрадиції з Сербії їй повідомили про підозру за ч. 2 ст. 303 КК України — сутенерство, вчинене стосовно кількох осіб, повторно та за попередньою змовою групою осіб. Максимальне покарання за цією статтею передбачає до семи років позбавлення волі. Суд обрав для неї утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,47 млн грн.
Промислові рибалки у водоймах України за січень-серпень 2026 року добули 5,1 тис. тонн водних біоресурсів, повідомило Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).
Найбільшу частку вилову становив сріблястий карась – 1,5 тис. тонн, або 31% загального обсягу. Також серед основних видів промислу лящ – 1,1 тис. тонн, тараня – 793 тонни, плоскирка – 448 тонн, судак – 272 тонни, рослиноїдні види, зокрема товстолоб і білий амур, – 212 тонн, окунь – 123 тонни та оселедець чорноморський – 103 тонни.
Найбільші обсяги водних біоресурсів від початку року добуто у Кременчуцькому водосховищі – 2,3 тис. тонн та Кам’янському – понад 1 тис. тонн. У пониззі Дністра з озерами та рукавом Турунчук і Дністровському лимані вилов становив 445 тонн.
У Дніпровському водосховищі добуто 416 тонн водних біоресурсів, Київському – 306 тонн, Канівському – 294 тонни. В акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи та річки Дунай вилов становив 118 і 117 тонн відповідно.
Найменші обсяги промислу зафіксовано у Березанському та Тилігульському лиманах – 23 і 21 тонна відповідно, а також у Чернігівській області: 9 тонн у річці Дніпро та 5 тонн у Десні разом з озерами.
Через заблоковані внаслідок військової агресії РФ Чорне та Азовське моря наразі фактично не здійснюється промисел морських видів, зокрема калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки та піленгаса, які у довоєнні роки становили значну частку рибного ринку, зазначено в повідомленні.
