Чергові чотири судна з 88,17 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Одеса” та “Південний” до країн, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.
“Від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA”, – зазначило відомство у Facebook.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством з огляду на сьогоднішні судна експортовано 4,9 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією, спрямованою до країн Азії, Європи та Африки.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.
PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, АЗІЯ, ЄВРОПА, СУДНО
Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Олексія Макєєва послом України у Німеччині.
Відповідний документ №662/2022 оприлюднено на сайті глави держави у п’ятницю.
“Призначити Макєєва Олексія Сергійовича надзвичайним та повноважним послом України у Федеративній Республіці Німеччина”, – йдеться в указі.
Олексій Макєєв – спеціальний представник Міністерства закордонних справ України з питань санкційної політики.
Попередника Макєєва на посаді посла України у ФРН – Андрія Мельника – було звільнено президентом Зеленським з посади 11 липня. Він обіймав вказану посаду з 2014 року.
Фондові індекси країн Західної Європи не демонструють єдиної динаміки під час торгів у понеділок.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:27 за київським часом знизився на 0,11% і склав 389,98 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 піднявся на 0,06%, тоді як німецький DAX на 0,26%, французький САС 40 – на 0,33%. Італійська FTSE MIB зросла на 1,26%, іспанська IBEX 35 знизилася на 0,35%.
Побоювання щодо стану світової економіки посилюються на тлі стійко високої інфляції та агресивних заходів найбільших центробанків щодо її стримування, пише CNBC.
У центрі уваги, зокрема, знаходяться вибори в Італії.
Демократична партія Італії визнала поразку на дострокових виборах до парламенту, що відбулися в неділю, повідомляють ЗМІ.
Після оголошення офіційних результатів обробки 10% бюлетенів на виборах лідирує коаліція чотирьох правих партій, яка набрала 44% голосів. Найкращі результати у партії “Брати Італії”. Це означає, що її лідерка Джорджа Мелоні у разі приходу правоцентристів до влади може стати новим італійським прем’єром.
Заступник голови Демократичної партії Дебора Серракк’яні визнала поразку та заявила, що демократи переходять в опозицію.
Тиск на ринок також надає геополітичне напруження, що зберігається у зв’язку з референдумами, що проходять у ряді регіонів України про приєднання до Росії.
Тим часом рівень довіри бізнесменів до економіки Німеччини у вересні знизився до 84,3 пунктів з 88,6 пунктів у серпні, йдеться в доповіді дослідницької організації IFO. Показник знаходиться на мінімумі з травня 2020 року і виявився гіршим за прогноз аналітиків на рівні 87 пунктів, пише Trading Economics.
У лідерах падіння серед компонентів індексу Stoxx Europe 600 є акції британської фінансової компанії Virgin Money UK PLC, які дешевшають на 6,7%.
Тим часом у лідерах зростання виявилися папери німецької Uniper SE, які додають 23,2%.
Акції швейцарського виробника систем опалення та вентиляції дорожчають на 8,4%, оскільки експерти Berenberg покращили рекомендацію щодо паперів компанії та підвищили їх ціновий орієнтир.
Агропромислова група “Кернел”, найбільший виробник олії в Україні, оприлюднить консолідований звіт за 2022 фінансовий рік (ФГ, липень-2021 – червень-2022) 31 жовтня 2022 року через нестабільну ситуацію в Україні в умовах російського вторгнення.
Як зазначається у повідомленні холдингу на Варшавській фондовій біржі, керівництво “Кернела” цього фінроку не проводитиме звичайну телефонну конференцію в день публікації звіту, оскільки “ніяка інформація на додаток до поданої у звіті не повинна бути подана під час такої конференції”.
“Керівництво не має наміру давати будь-які рекомендації або прогнози щодо майбутньої діяльності компанії, враховуючи невизначеність, що панує в Україні через російське вторгнення. Компанія повернеться до звичайної практики організації щоквартальних дзвінків після скасування військового стану в Україні”, – наголосив агрохолдинг у біржовому повідомленні. .
Крім того, група компаній продовжуватиме аналізувати наслідки російської агресії в Україні та інформуватиме всі зацікавлені в діяльності компанії сторони про оновлення та зміни в роботі “Кернела”.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 разу – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
Кабінет міністрів України має намір активізувати співпрацю з вітчизняною легкою промисловістю для забезпечення потреб Збройних сил України (ЗСУ) та інших оборонних відомств, повідомляє прес-служба Мінекономіки.
Питання держзамовлення для забезпечення ЗСУ продукцією вітчизняного легпрому обговорювалося під час відкритого засідання правління асоціації “Укрлегпром” за участю першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко та близько 50 представників галузевих виробництв у Новограді-Волинському.
“Держбюджет України на наступний рік — це бюджет країни, що воює. Тому уряд активізує співпрацю з бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ та інших оборонних відомств, зокрема, з вітчизняним легпромом. Сьогодні наше завдання налагодити стійку співпрацю, забезпечити планування на середньо- та довгострокову перспективу та підтримати підприємства галузі”, – цитує Свириденка прес-служба міністерства.
Свириденко наголосила, що більшість держзамовлень мають залишатися всередині країни та зазначила, що пріоритетом залишається підтримка малого та середнього бізнесу, а понад 60% підприємств легпрому – це мікропідприємства, 25% – малі, 12% – середні.
Згідно з експертизою “Укрлегпрому”, потужності українського виробництва готової продукції дозволяють забезпечити потреби ЗСУ на 70-80%, а за деякими позиціями – на 100%.
“Отже, вирішення проблеми середньо- та довгострокового планування з урахуванням порівняно тривалих технологічних процесів виробництва дозволить налагодити процес сталого забезпечення оборонних відомств продукцією вітчизняного виробництва”, – резюмує Мінекономіки.
Керівники підприємств галузі під час зустрічі домовилися відпрацювати алгоритм планування для прискорення виробництва та найближчим часом подати його Мінекономіки.
Учасники засідання також обговорили питання щодо посилення конкурентних позицій українських виробників на внутрішньому ринку, фіксованої цінової політики у сфері держзамовлень, броні для працівників галузі.
Раніше власник групи “Текстиль-Контакт” Олександр Соколовський на своїй сторінці у Facebook наголошував, що формувати замовлення, проводити переговорні процедури та підписувати хоча б попередні домовленості з розбивкою за місяцями 2023 року треба розпочинати вже у вересні.
“Якщо це, як завжди, почнеться з першого кварталу 2023 року, то знову буде провал за сировиною (термін доставки якого збільшився в рази)”, – зазначав він.
“Укрлегпром” об’єднує понад 250 підприємств із обсягом виробництва понад 60% від загального виробництва товарів легкої промисловості України. У червні 2022 року асоціація стала членом Європейської Конфедерації одягу та текстилю EURATEX.
Збори акціонерів тютюнової компанії “JTI Україна” (АТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, Київ) прийняли рішення задовольнити заяву про звільнення після 30 вересня її чинного генерального директора Пола Холловія, замість неї на два роки буде призначено Світлану Шарамок.
Відповідне рішення акціонери ухвалили 20 вересня, випливає з повідомлення компанії на систему розкриття інформації НЦКБФР.
Уточнюється, що Холловей вступив на посаду гендиректора “JTI Україна” 1 січня 2018 року та залишить її 30 вересня. У свою чергу Шарамок прийнято на вказану посаду терміном на два роки – з 1 жовтня 2022 року по 1 жовтня 2024 року.
За даними JTI, Шарамок з квітня 2021 до вересня 2022 року працювала директором з маркетингу “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, також вона обіймала посаду кантрі-менеджера Карибського регіону в корпорації JTI.
“JTI Компані Україна” входить до складу міжнародної групи компаній Japan Tabacco Inc. (JTI). В Україні їй належить Кременчуцька тютюнова фабрика (Полтавська обл.).
Найбільш відомими брендами “Джей Ті Інтернешнл Україна” є Sobranie, Winston, Camel, Glamour та LD.
Продукція реалізується в Україні і до війни експортувалася до 22 країн.
