Національний банк України (НБУ) після підвищення в четвер офіційного курсу гривні до долара США на 12 коп. зміцнив його за підсумками торгів у п’ятницю ще на 8 коп. – до 41,4313 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«Очікується, що курс долара залишиться в межах 41,50-42,20 грн/$1. Головними факторами, які впливатимуть на ринок, будуть рішення НБУ щодо облікової ставки 6 березня і політика ФРС США», – поділилися своїми очікуваннями на найближчі тижні аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у лютневому огляді.
На їхню думку, гривня навесні може поступово слабшати, зокрема за умови зростання зовнішньоторговельного дефіциту. Аналітики прогнозують середній коридор для долара США в діапазоні 42,50-44,00 грн/$1.
«Основними ризиками залишаються можливі затримки міжнародної фінансової допомоги та зростання бюджетного дефіциту», – зазначають у “КИТ Group”.
Курс гривні до долара США до кінця року буде на рівні 44,50-45,50 грн/$1, вважають експерти.
Довідковий курс на 12:00 п’ятниці НБУ встановив на рівні 41,4341 грн/$1 проти 41,5274 грн/$1 у четвер.
Тим часом долар на готівковому ринку сьогодні подешевшав: під час купівлі його курс знизився на 3 коп., до 41,53 грн/$1 , а під час продажу – на 1 коп., до 41,64 грн/$1.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США в державному бюджеті 2025 року на рівні 45 грн/$1.
У бюджет-2024 уряд закладав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1. Гривня протягом минулого року за офіційним курсом ослабла на 10,6%, або на 4,02 грн – до 42,0390 грн/$1.
Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2025 року, за попередніми даними, становили $43 млрд 3,1 млн, у січні вони зменшилися на 1,8%, або на $785 млн, а чисті міжнародні резерви (ЧМР) – на $0,79 млрд, або на 2,7% – до $28,313 млрд.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1051560.html
Зовнішнє фінансування держбюджету станом на 01 червня 2024 року, млрд дол.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Одним із критеріїв участі в державних програмах із відновлення має стати їхня відповідність новому закону «Про надання будівельної продукції на ринку», він же 305 Регламент ЄС, вважає директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук.
«Впровадження вимог 305 Регламенту підвищить якість української будівельної продукції до європейського рівня і створить українським виробникам передумови для участі в міжнародних тендерах на відбудову України та відкриє можливості для експорту будівельних матеріалів на ринок ЄС», – пояснив він під час круглого столу »Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення» у прес-центрі “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Водночас Озейчук наголосив, що держава має сприяти активнішому залученню українських виробників до процесу відновлення і створювати передумови для розвитку будівельної галузі.
За його словами, наразі для повноцінної імплементації 305 Регламенту ще немає призначених органів оцінки відповідності для кількох категорій продукції. Також актуальним питанням є можливість визнання результатів випробувань лабораторій ЄС в Україні, що дасть змогу уникнути процедури отримання сертифіката стабільності показників.
Хронічними проблемами він назвав наявність досі корупційної складової в тендерах, коли технічне завдання прописується під продукцію конкретного виробника.
Водночас критично важливо, на його думку, прибрати неринкове ціноутворення, коли реальна заробітна плата будівельників у рази відрізняється від тієї, яку можуть узгодити контролюючі державні органи; зменшити ризики несплати за виконані роботи та затримки у фінансуванні.
Озейчук зазначив, що до відновлення постраждалої від війни галузі держава має підходити системно. Необхідно підтримувати створення нових виробництв будівельних матеріалів, які в Україні не виробляють, або обсяги їх виготовлення недостатні для потенційного відновлення (сталь європейських марок, товстий листовий прокат, металовироби, скло, утеплювачі, мембрани тощо).
«З боку держави важливо сприяти тому, щоб європейські партнери при фінансуванні відновлення залучали українських виробників, а не завозили конструкції з ЄС, як це інколи відбувається зараз. (Слід – ІФ-У) надавати перевагу українським виробникам без обмеження іноземних постачальників продукції та послуг, за відсутності повноцінної альтернативи в Україні. Особливо це стосується виробів, які за якістю еквівалентні європейським аналогам», – наголосив Озейчук.
Він вказав, що українські виробники металоконструкцій мають достатній потенціал для відновлення і вже перебувають на рівні європейських: проєктують за Єврокодами, працюють за сучасними стандартами EN 1090 і використовують BIM-технології, пояснив експерт.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про визначення англійської як офіційної мови Сполучених Штатів, повідомляється на сайті Білого дому в суботу.
«Для сприяння єдності, культивування спільної американської культури для всіх громадян, забезпечення узгодженості в діяльності уряду і створення шляху до громадянської активності в інтересах Америки, щоб федеральний уряд призначив одну – і тільки одну – офіційну мову. Встановлення англійської мови як офіційної не тільки спростить спілкування, а й зміцнить спільні національні цінності та створить більш згуртоване й ефективне суспільство. Відповідно, цей наказ визначає англійську як офіційну мову Сполучених Штатів», – ідеться в тексті указу від 1 березня.
У документі наголошується, що «політика заохочення вивчення та прийняття нашої національної мови зробить Сполучені Штати спільним домом і дасть змогу новим громадянам досягти американської мрії».
Також указом скасовується наказ від 2000 року про поліпшення доступу до послуг для осіб з обмеженим знанням англійської мови.
ПрАТ “Страхова компанія “Трансмагістраль” збільшила статутний капітал до 248 млн грн шляхом проведення додаткової емісії на суму 200 млн грн.
Як повідомляється в інформації компанії, розміщеної в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), це закріплено Звітом про результати емісії акцій без здійснення публічної пропозиції, завіреним наглядовою радою компанії
Зазначається, що додатково було реалізовано 20 млн акцій, номіналом 10 грн на суму 200 млн грн.
Як повідомлялося, рішення про проведення емісії акціонери ухвалили на зборах 29 листопада 2024 року.
Наприкінці січня 2024 року АТ “Укртрансафта” – уповноважена особа, яка діє на підставі договору від 1 листопада 2023 року про реалізацію прав по 89,4977% акцій СК “Трансмагістраль” – повідомила про публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів компанії про придбання їхніх пакетів за ціною 17,76 грн за одну просту акцію, що відповідає оціночній вартості станом на листопад 2023 року.
Раніше Національний банк України погодив державі України опосередковане володіння 92,4059% акцій ПрАТ “Страхова компанія “Трансмагістраль”. До цього 8 січня НБУ підтвердив компанії відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.
Як зазначається на сайті компанії станом на 3 кв. 2024 акціонерами компанії були АТ “Укртранснафта” – 91,992%, Первинна профспілкова організація АТ “Укртранснафта” (Кременчук Полтавської обл.) – 5,1%.
СК “Трансмагістраль” зареєстрована у 2003 році, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Киян попередили про сильний туман у столиці, водіїв і пішоходів закликали бути обережними.
За інформацією Укргідрометцентру, до кінця доби в столиці збережеться туман, видимість буде 200-500 м. Фахівці рекомендують водіям під час керування авто бути обережними та дотримуватися правил руху за таких умов, зокрема знизити швидкість руху, увімкнути протитуманні фари, тримати безпечну дистанцію з іншими автомобілями.
Пішоходів закликали одягати світловідбивні елементи – флікери, щоб бути помітними для водіїв під час туману та в темну пору доби.
