Загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, що експортуються з трьох українських портів у рамках Чорноморської зернової ініціативи, на 2 вересня досяг 1 млн 766,53 тис. тонн, повідомив спільний координаційний центр (СКЦ).
“Загалом дозволено 160 рейсів: 86 вхідних та 74 вихідні”, – наголошується в його зведенні.
Зокрема, 2 вересня СКЦ санкціонував рух у суботу восьми суден, які перевозять загалом 196,29 тис. тонн агропродукції.
Серед них з порту “Південний”: MAINA у Таррагону (Іспанія) з 56,5 тис. тонн кукурудзи, CANOPUS у Джавахарлалі Неру (Індія) з 42 тис. тонн соняшникової олії, SEA DOLPHIN в Амстердам (Нідерланди) з 31,1 тис. тонн, LADY PERLA в Порто Маргера (Італія) з 20,5 тис. тонн кукурудзи.
З порту “Чорноморськ”: BC CALLISTO до Дамієтти (Єгипет) з 31,4 тис. тонн пшениці, LADY EVA у Патри (Греція) з 6,12 тис. тонн пшениці, SEALOCK до Мерсін (Туреччина) з 2,07 тис. тонн. тонн гороху, а також SARA з Одеси до Текірдагу (Туреччина) з 6,6 тис. тонн.
Очікується, що в суботу-неділю також вирушать ще два судна, чиє заплановане відправлення в п’ятницю було відкладено: MUBARIZ IBRAHIMOV з Одеси до Текірдагу (Туреччина) з 6,6 тис. тонн соняшникової олії та NORD VIRGO з “Південного” до Хуана (Китай) ) із 62,34 тис. тонн кукурудзи.
Крім того, СКЦ 2 вересня завершив вісім інспекцій вхідних суден, а на суботу у нього заплановано дев’ять інспекцій: шість вхідних суден і три виходи.
Як повідомлялося, 22 липня у Стамбулі на пропозицію ООН Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Світові ціни на продовольство у серпні порівняно з липнем знизилися на 1,9%. Ціни знижуються п’ятий місяць поспіль після історичного максимуму, зафіксованого у березні.
Як повідомляє ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН), індекс продовольчих цін у серпні становив 138 пунктів, що на 1,9% нижче за липневий рівень. Але він залишається на 7,9% вищим за показник серпня минулого року.
Індекс цін на зернові в серпні порівняно з липнем опустився на 1,4%, але залишився на 11,4% вище за рівень серпня 2021 року. У серпні міжнародні ціни на пшеницю впали на 5,1%. Цей показник знижується третій місяць поспіль, що зумовлено поліпшенням видів на врожай, особливо в Канаді, США та РФ. Водночас ціни на пшеницю на 10,6% вищі за показники серпня минулого року.
Світові ціни на кукурудзу в серпні підвищилися на 1,5%, що значною мірою обумовлено зниженням видів на врожай у ЄС та США через спекотні та сухі умови, при цьому відновлення експорту з України не дозволило цінам зрости ще вище, йдеться у звіті. .
Індекс цін на рослинні олії в серпні порівняно з липнем зменшився на 3,3%, але залишається вищим за рівень минулого року. Падіння було зумовлене зниженням світових цін на пальмову, соняшникову та рапсову олії. Котирування соєвої олії підвищилися.
Індекс цін на молочну продукцію у серпні порівняно з липнем опустився на 2%. Зниження триває другий місяць поспіль, проте ціни поки що на 23,5% вищі, ніж у відповідному періоді минулого року.
Індекс цін на м’ясо в серпні знизився на 1,5%, але він поки що на 8,2% вищий за показник серпня минулого року. “У серпні міжнародні котирування м’яса птиці різко знизилися, що пов’язано зі скороченням закупівель провідними імпортерами на тлі вищої експортної пропозиції. Зниження світових цін на яловичину пояснюється як слабким внутрішнім попитом у деяких провідних країнах-експортерах, що призвело до збільшення експортної пропозиції з їхнього боку. При цьому котирування свинини зросли у зв’язку з низькою пропозицією готових до забою свиней, в той час як помірне підвищення цін на баранину зумовлене збільшенням імпортного попиту з боку деяких європейських країн, що дозволило компенсувати скорочення закупівель Китаєм. “, – йдеться у огляді.
Індекс цін на цукор у серпні знизився на 2,1%. Цей індекс опускається четвертий місяць поспіль і досяг найнижчого значення з липня 2021 року. Це викликано підвищенням граничного обсягу експорту цукру з Індії та зменшенням цін на етанол у Бразилії, що дає підстави вважати, що обсяг цукрової тростини, яка спрямовується для виробництва цукру, також зросте, зазначають експерти ФАО.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, який відстежує динаміку міжнародних цін п’ять основних продовольчих товарних груп.
Чемпіон світу в гевівейті за версіями WBA, WBO, IBF, IBO Олександр Усик вперше після перемоги над Ентоні Джошуа поспілкувався з українськими журналістами у Києві.
Прес-конференція в столиці України була організована за підтримки партнера Усика Parimatch Ukraine.
Боксер перебував в гарному настрої, багато шуткував та зізнавався, що щасливий повернутися додому після майже 5 місяців тренувального табору.
– Я радий повернутися в Україну, слава Богу з перемогою. Маю у колекції три головні пояси у гевівейті, але дуже хочеться ще один WBC. Де він? Цигани вкрали, якийсь там король, – так Олександр Усик натякав на можливий об’єднавчий поєдинок проти Тайсона Ф’юрі про який активно говорить весь боксерський світ. Усик мріє, щоб цей бій відбувся в Україні. – Я мрію про бій на «Олімпійському». Хоча думаю, що зараз це нереально. Навіть, якщо в Києві все буде спокійно, він не захоче сюди приїхати. Він відчуває, що тут земелька силу дає. Тут же навіть наші цигани за мене будуть, а не за нього. Можливо, якщо ми будемо проводити все другий бій, то він відбудеться в Києві. Треба буде йому щось за це пообіцяти.
Про перемогу над Джошуа
Українець переміг роздільним рішенням суддів (113-115, 115-113, 116-112) проте заявив, що Ентоні Джошуа його не здивував.
– Він був зібраним, хотів мене піймати на контратаці. Викидав силові удари, хотів мені збити дихання, бив по тулубу. Трохи нижче бив, у пах.
Було непросто, але я розумів, що не можна здаватися, не можна зупинятися. Я розумів, що мені не так важко, як деяким хлопцям на передовій. Після 9 раунду я запитав: «Який раунд?». Кажу тренеру: «Починати?». Він каже: «Починай». Ентоні дуже сильно вимахався перед цим, добре, що все так сталося.
Якщо не відбудеться бій з Ф’юрі, то, можливо, домовимося і про третій бій з Джошуа. Але вже на НСК «Олімпійський».
Про власний благодійний фонд та збір на ЗСУ
Під час всього вечора боксу у Джидді благодійний фонд Usyk Foundation за підтримки Parimatch Ukraine та MEGOGO зібрали 17 млн грн на придбання автівок для Збройних сил України.
– Фонд працює з 24 лютого. Ми все давно планували запустити благодійний проєкт, але коли почалася війна, ми зрозуміли, що маємо допомагати ЗСУ та переселенцям, всім, хто допомагає Україні. Велика команда працює зі мною, і ми будемо робити все, що в наших силах, щоб допомогти людям, які постраждали від війни.
Що стосується коштів, що були зібрані під час поєдинку, то вони будуть витрачені на автівки для ЗСУ, на дрони, тепловізори та інші речі, які потрібні хлопцям. Ми також плануємо закупити продуктові набори. На сайті фонду є всі звіти про наші витрати, тож все можна перевірити.
Національний банк України 2 вересня застосував до ТДВ “Страхова компанія “Спейр” (Київ) міру впливу у вигляді зобов’язання вжити заходів щодо усунення порушень та причин, що сприяли його вчиненню, повідомляється на сайті регулятора.
“СК “СПЕЙР” порушує норматив ризиковості операцій, що було виявлено за результатами аналізу звітності страховика за I квартал 2022 року.
Страховику встановлено термін для усунення порушення до 3 жовтня 2022 року.
ТДВ “СК “Спейр” здійснює діяльність у сегменті non-life за добровільними видами страхування. У першому півріччі 2022 року страховик зібрав 6,4 млн грн страхових платежів та виплатив 22,8 тис. грн страхових виплат.
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” (УАСК, Київ) у січні-червні 2022 року зібрала 7,088 млн грн валових премій, що на 71,68% менше обсягу за цей період роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Стандарт- Рейтинг”, підтвердивши компанії рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaAА” за національною шкалою.
Згідно з повідомленням на сайті РА, зокрема надходження від фізичних осіб компанії знизилися на 46,42%, до 0,232 млн грн. Премії від перестраховиків у даному періоді були відсутні. Таким чином, враховуючи частку фізичних осіб у брутто-преміях на рівні 3,27%, юридичні особи переважали у портфелі клієнта страховика.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2022 року, порівняно з тим же періодом 2021 року, знизилися на 81,70%, до 3,417 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 26,38 п.п., до 48,21%.
Чисті премії знизилися на 42,28%, до 3,671 млн. грн., а зароблені – на 28,09%, до 4,451 млн. грн.
Компанія за перші шість місяців 2022 року виплатила своїм клієнтам 1,472 млн грн, що на 42,05% менше обсягу виплат за аналогічний період 2021 року, але рівень виплат страховика у аналізованому періоді зріс до 20,77%.
Прибуток компанії від операційної діяльності склав 2,123 млн грн, а чистий прибуток склав 2,993 млн грн, тоді як за перше півріччя 2021 року було отримано чисту та операційну шкоду.
Активи компанії станом на 30 червня 2022 року збільшилися на 10,48%, до 66,178 млн грн, власний капітал – на 6,53%, до 48,837 млн грн, зобов’язання показали приріст на 23,34%, до 17,341 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти зросли на 107,63%, до 7,051 млн. грн.
Станом на звітну дату, ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” сформувало портфель поточних фінансових інвестицій у сумі 53,209 млн грн, які складалися з депозитних вкладів у банках з кредитним рейтингом на рівні не нижче uaAA у розмірі 5,831 млн грн, та з інвестицій у ОВДП у розмірі 4 млн. грн. Наявність таких інвестицій позитивно впливала на забезпеченість страховика ліквідними активами, які разом у 3,48 разу перевищували його зобов’язання, зазначає РА.
Як повідомлялося, СК “Українська аграрно-страхова компанія” (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працює на ринку країни з 1995 року. За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, 98,26% статутного капіталу агрофірми “Добробут” належить ТОВ “Фірма “Астарта-Київ”.
Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
