ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності у 2023 році скоротило чистий збиток у 5 разів – до 167,235 млн грн з 851,259 млн грн у 2022-му році.
Згідно з рішенням єдиного акціонера – компанії Metinvest B.V. (Нідерланди), якій належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”, – на своїх зборах 30 квітня 2024 року збитки за 2023 рік покриватимуться за рахунок майбутніх періодів.
Іншим рішенням акціонера – на зборах від 14 травня 2024 року – змінено структуру управління товариством на однорівневу з внесенням відповідних змін до статуту. При цьому після реєстрації оновленого статуту ліквідується наглядова рада і створюється рада директорів із чотирьох осіб. До неї увійшли на три роки гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков, фіндиректор “Метінвесту” Юлія Данкова та директор з правового забезпечення “Метінвесту” Світлана Романова як невиконавчі директори, а також як виконавчий директор Ігор Тонєв, посаду якого як гендиректора ліквідують.
При цьому раніше на підставі рішення акціонера від 23 березня 2024 року повноваження Олександра Герасимчука як гендиректора припинено за згодою сторін, а гендиректором призначено Тонєва.
24 травня 2024 року відбулася державна реєстрація статуту ІнГЗК у новій редакції. 25 травня поточного року на засіданні ради директорів ІнГЗК фіндиректорку “Метінвесту” Юлію Данкову обрано головою ради директорів строком з 25 травня 2024 року по 24 травня 2027 року включно. Ігоря Тонєва було обрано головним виконавчим директором з терміном повноважень з 25 травня 2024 року по 2 квітня 2025 року включно. І було визначено, що згідно з п. 7.8. статуту ІнГЗК головний виконавчий директор у діяльності загалом, організаційній структурі, штатному розписі та документообігу товариства іменується генеральним директором.
Рішенням акціонера від 13 червня 2024 року на своїх зборах отриманий у січні-березні поточного року чистий прибуток у розмірі 1 млрд 613,7 млн грн спрямовується на виплату дивідендів за 2024 рік. При цьому на одну просту акцію припадає майже 0,585 грн дивідендів.
Радою директорів товариства (протокол №2 від 14 червня 2024 року) ухвалено рішення щодо встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, порядку та строку їх виплати. Дата початку виплати дивідендів – 1 липня 2024 року, дата закінчення виплати дивідендів – 13 грудня 2024 року включно.
Як повідомлялося, ІнГЗК завершив 9 міс. 2023 року з чистим збитком у розмірі 1 млрд 316,821 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2022 року отримав чистий прибуток 113,843 млн грн. Нерозподілений прибуток товариства до кінця вересня-23 становив 13 млрд 869,051 млн грн.
ІнГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” з квітня поточного року впровадив нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. Управляє Центральним, Інгулецьким і Північним ГЗК єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничодобувний департамент у структурі операційної дирекції групи. Очолив департамент Ігор Тонєв, який також призначений на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК. До цієї посади він з 2019 року очолював збутову компанію “Метінвест-СМЦ”, а в “Метінвесті” працює з 2011 року.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Динаміка змін облікової ставки національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Велике вагонобудівне підприємство України ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2024 року з чистим прибутком 7,17 млн грн, що в 5,2 раза менше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою в понеділок у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід у першому кварталі скоротився на 4,4% – до 379,24 млн грн.
Компанія знизила валовий прибуток на 42,4% – до 34,26 млн грн, отримавши 9,31 млн грн операційного прибутку (в 4 рази менше).
У звіті зазначається, що за звітний період випущено 177 вагонів, що становило 28% загальноукраїнського випуску вантажних вагонів. Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ОМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Реалізовано підприємством 157 вантажних вагонів (у першому кварталі 2023 року кількість не вказувалася) за середньою відпускною ціною 2,162 млн грн.
Основні клієнти – ТОВ “Оверфуд”, “Вестстар груп”, “Укррос-транс”.
За даними компанії, сума експорту становила 1,6 млн грн (0,4% в обсязі продажів).
“Російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, і, як наслідок, вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі. Найбільша питома вага скорочень припала на вантажі гірничо-металургійного, паливно-енергетичного комплексів і будівництво”, – нагадує компанія.
“ТАС-Дніпровагонма” зазначає, що в першому кварталі поточного року на ринку вагонобудування тривало зниження попиту на вагони.
Серед причин – скасовані у 2021 році обмеження граничних термінів експлуатації вагонів, погіршення роботи “Зернового коридору” в портах Великої Одеси через постійні загострення, блокада з боку учасників ринку агропродукції європейських країн західних прикордонних переходів, збільшення терміну обігу рухомого складу через брак тягового рухомого складу в АТ “Укрзалізниця” внаслідок значного зносу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року “ТАС Дніпровагонмаш” відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
За словами Тігіпка, “ТАС Дніпровагонмаш” планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, при цьому в середньому ціна вагона становитиме близько EUR100 тис.
Цього року компанія планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку (на придбання обладнання): на перший квартал заплановано 4,8 млн грн інвестицій, другий квартал – 7,4 млн грн, третій – 62,8 млн грн, четвертий – 25,2 млн грн.
Планується також у поточному році 15 млн грн інвестувати в енергозбереження, 20 млн грн становитимуть інші інвестиції (сертифікація, випробування, розробка нормативної документації).
Як повідомлялося, підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, вересень 2024-го – серпень 2025-го) зможе експортувати більше ніж 60% виробленої агропродукції, незважаючи на постійні обстріли критичної інфраструктури та проблеми з електроенергією, заявив в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Ми залишаємося експортоорієнтованою країною в частині сільського господарства. Більшість продукції, яку ми вирощуємо, буде експортована. Найімовірніше, це буде понад 60%”, – сказав він.
Головною складовою агроекспорту під час повномасштабної війни Висоцький назвав безпечну і доступну логістику.
“Тут військові багато зробили. Але знову бачимо, що ворог не зупиняється, постійно обстрілює, зокрема, південні регіони. Буде активно йти робота, щоб забезпечити цю логістику і необхідний системний доступ критичної інфраструктури до енергетики”, – наголосив він.
В.о міністра також нагадав, що багато експортних операцій, наприклад розвантаження, сортування, розподіл, потребують електроенергії.
“Є відповідні рішення уряду, які гарантують, що критична для агросектору інфраструктура може мати доступ до безперебійного постачання електроенергії. Базові об’єкти туди внесені. Робиться все, щоб ці два виклики не зупинили наше виробництво та експорт”, – резюмував очільник Мінагрополітики.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) розгляне заяву фізичної особи про надання попередніх висновків щодо необхідності отримання дозволу на придбання істотної участі в ТДВ “СК” Грінвуд Лайф Іншуранс “(Київ), що забезпечить їй перевищення 50% у вищому органі управління товариства, повідомляється на сайті Комітету.
Як повідомлялося, “Грінвуд Лайф Іншуранс” працює на українському ринку страхування життя з 2007 року як правонаступник страхової компанії “Гарантія Життя”.
Національний банк України у травні 2024 року застосував захід впливу до СК “Грінвуд Лайф Іншуранс” у вигляді письмового застереження та зобов’язань вжити заходів щодо усунення виявленого порушення до 13 серпня 2024 року.
Захід впливу застосовано у зв’язку з тим, що страховик збільшив розмір статутного капіталу без погодження Національного банку, наголошується в повідомленні.
В Україні вже зібрано понад 100 тис. тонн зернових урожаю-2024, повідомив в ефірі єдиного національного телемарафону виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
“За даними на попередній четвер було 50 тис. тонн. Уже сьогодні можна говорити про понад 100 тис. тонн. Основні культури, з яких починається збиральна, це ячмінь – як озимий, так і частково ярий, – а також горох і пшениця”, – сказав він.
За словами в.о. міністра, Мінагрополітики поточного року прогнозує врожай зернових і зернобобових культур на рівні 56 млн тонн.
“Це попередній прогноз. Природно, більш чітка цифра буде пізніше. Але це непоганий показник з урахуванням того, що в країні, на жаль, третій рік повномасштабного вторгнення”, – підкреслив Висоцький.
Він констатував, що по зернових культурах спостерігається скорочення виробничих площ, що пов’язано зі зміною сівозміни. Водночас, під олійними культурами площі розширено.
“Якщо ми говоримо про ріпак, соняшник, сою, то в нинішньому році очікується виробництво понад 20 млн тонн, можливо навіть у межах 22 млн тонн”, – зазначив в.о. міністра.
Він додав, що олійні культури мають меншу врожайність з гектара, проте їхня вартість вища, ніж у зернових. Це дасть змогу отримати українським аграріям показники врожаю не менші, ніж у попередні роки.
“Українські аграрії збирають урожай із 80% сільгоспплощ, оскільки 18-20% сільгоспугідь тимчасово перебувають в окупації. Водночас усі підконтрольні Україні сільгоспземлі повністю засіяні”, – резюмував в.о. міністра агрополітики.
